Справа №694/2604/25
провадження № 2/694/1190/25
з питань підсудності
04.09.2025 року м. Звенигородка
Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Смовж О.Ю., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс», представник позивача - Бурець Катерина Василівна, до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
встановила:
До Звенигородського районного суду Черкаської області надійшла вказана позовна заява.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено наступне.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», роз'яснив, що суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України).
Як передбачено ч.1 ст.23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди.
Водночас, судом не встановлено підстав для визначення підсудності справи в порядку ч. 6 ст. 28 ЦПК України, за якою позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди, оскільки в даному випадку позов заявлено про стягнення в порядку регресу суми страхового відшкодування, яке виплачено власнику застрахованого автомобіля як подвійне відшкодування. Отже, позов не стосується відшкодування шкоди, заподіяної майну потерпілої особи, а вимога щодо стягнення заявлена саме до потерпілої особи.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі №752/22030/18, провадження № 61-11326св19.
Отже, до даного позову застосовуються правила загальної підсудності, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача.
Окрім того, у позовній заяві представником позивача зазначено, що позов подається відповідно до положень ч. 9 ст. 28 ЦПК України - позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Також зазначено, що відповідно до постанови суду відповідач є потерпілою особою у дорожньо-транспортній пригоді, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
28.07.2025 за допомогою засобів підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» судом направлено електронний запит про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 до Єдиного державного демографічного реєстру за тими параметрами, що вказані в позовній заяві, зокрема, за вказаними прізвищем, іменем, РНОКПП.
Згідно з відповіддю №1730361 від 03.09.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_2 .
Відтак, суддя вважає, що представником позивача подано позовну заяву з порушенням правил підсудності, передбачених ЦПК України з огляду на наступне.
Пунктом 3-1 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України № 950-IX від 03.11.2020 «Про внесення зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів» визначено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року№ 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX".
Як встановлено Звенигородським районним судом Черкаської області та підтверджено відповіддю №1730361 від 03.09.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач зареєстрований у межах території (с-ще Лисянка, вул. Небесної Сотні, 59), на яку розповсюджується юрисдикція Лисянського районного суду Черкаської області, оскільки вказаний населений пункт знаходився у межах територіальної юрисдикції даного суду до відповідних змін у чинному законодавстві щодо утворення (ліквідації) районів.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
На підставі викладеного, приходжу до висновку, що належним судом, до територіальної юрисдикції якого відноситься дана цивільна справа, є Лисянський районний суд Черкаської області.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
З урахуванням викладеного та з метою дотримання правил підсудності, суд вважає за необхідне направити матеріали цивільної справи за підсудністю до вказаного суду, оскільки позов не стосується страхового відшкодування.
Керуючись статтями 27, 31, 32, 187 ЦПК України, суддя
ухвалила:
Позовну заяву Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс», представник позивача - Бурець Катерина Василівна до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, передати на розгляд за підсудністю до Лисянського районного суду Черкаської області (місцезнаходження: вул. Незалежності, 4, с-ще Лисянка, Черкаська область, 19301).
Копію ухвали направити позивачу, для відома.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник провадження, якому ухвала суду не була вручена в день її постановлення має право на поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому копії вказаної ухвали.
Суддя О.Ю. Смовж