Єдиний унікальний номер судової справи 462/1377/25
Номер провадження 1-кп/462/329/25
04 серпня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025142390000003 від 04.01.2025 року відносно:
ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє 26.03.2024 року Залізничним районний судом м. Львова за ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК України), до покарання у виді 4 місяців арешту, який ухвалою Львівського апеляційного суду від 19.09.2024 року змінено на штраф у розмірі одна тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
встановив:
ОСОБА_5 справи в суді.
26.02.2025 року (вх. № 4516) з Франківської окружної прокуратури м. Львова у Залізничний районний суд м. Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025142390000003 від 04.01.2025 року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, до якого долучено реєстр матеріалів досудового розслідування, розписку про отримання обвинуваченим копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, компакт диск (а.с. 1, 2-5, 6-8, 9, 10).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2025 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - ОСОБА_1 (а.с. 11).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 27.02.2025 року справу призначено до підготовчого судового розгляду (а.с. 12).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 08.04.2025 року постановлено усне клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_6 про привід обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025142390000003 від 04.01.2025 року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України - задовольнити. Відкласти підготовче судове засідання у кримінальному провадженні. У підготовче судове засідання здійснити привід обвинуваченого (а.с. 21).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 05.05.2025 року постановлено усне клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 про привід обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025142390000003 від 04.01.2025 року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України - задовольнити. Відкласти підготовче судове засідання у кримінальному провадженні. У підготовче судове засідання здійснити привід обвинуваченого (а.с. 26-27).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 05.08.2025 року постановлено усне клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 про привід обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025142390000003 від 04.01.2025 року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України - задовольнити. Відкласти підготовче судове засідання у кримінальному провадженні. У підготовче судове засідання здійснити привід обвинуваченого.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 04.09.2025 року кримінальне провадження призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
ІІ. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за вчинення злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а саме: 26.03.2024 року Залізничним районним судом м. Львова за ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді чотирьох місяців арешту, який ухвалою Львівського апеляційного суду від 19.09.2024 року замінено на штраф у розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. 00 коп., який не сплатив, діючи всупереч положень Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів і прекурсорів», Закону України «Про засади протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та зловживання ними», умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, тобто діючи з прямим умислом, протягом року після засудження за ч. 2 ст. 309 КК України на шлях виправлення не став та знову вчинив кримінальне правопорушення у сфері незаконного обігу психотропних речовин, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України.
Так, ОСОБА_4 , 03.01.2025 року, приблизно о 18 год. 30 хв., перебуваючи у парку «Скнилівський», навпроти буд. № 24, що знаходиться за адресою: м. Львів вул. Гостомельська, поблизу одного із дерев на землі знайшов (придбав) полімерний зіп-пакет (згорток) із порошкоподібною речовиною білого кольору. Розуміючи, що в цьому згортку міститься особливо небезпечна психотропна речовина, ОСОБА_4 вирішив привласнити її та незаконно зберігати при собі з метою подальшого власного самостійного вживання, без мети збуту, заховавши згорток у праву кишеню своїх штанів. У подальшому, приблизно о 18 год. 50 хв., ОСОБА_4 , незаконно зберігаючи при собі вказану речовину, перебуваючи в парку «Скнилівський», навпроти буд. № 24, що знаходиться за адресою: м. Львів вул. Гостомельська, був виявлений працівниками Національної гвардії України, яким повідомив, що має при собі зіп-пакет із наркотичною речовиною «мефедрон», яку планував ввести шляхом ін?єкції за допомогою шприца.
Після цього ОСОБА_4 витягнув із лівої кишені штанів зіп-пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору та показав його, однак до приїзду слідчо-оперативної групи останній викинув зазначений зіп пакет на землю, звідки він був вилучений. У виявленій та вилученій у ОСОБА_4 речовині білого кольору, що знаходилася у полімерному прозорому зіп-пакеті, виявлено 4-ММС (4-метилметкатинон), який згідно з «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.
Загальна маса 4-МMС (4-метилметкатинон), вилученого у ОСОБА_4 становить 0, 4190 грама, що відповідно до таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу» затвердженої наказом Міністерства охорони здоров?я України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», перевищує невеликий розмір до 0, 15 грама.
2.1. Правова кваліфікація кримінального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин, без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за ст. 309 КК України.
ІІІ. Позиція сторін кримінального провадження та учасників судового провадження.
3.1. Щодо позиції обвинуваченого.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 надав суду пояснення, свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.
Судом було встановлено, що ОСОБА_4 правильно розуміє зміст вказаних обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції.
3.2. Щодо позиції сторони обвинувачення.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні наполягала на вказаній кваліфікації дій обвинуваченого, просила суд визнати його винним у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин, без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за ст. 309 КК України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити покарання у межах санкцій вказаної частини статті.
IV. Позиція суду.
Суд враховує, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини кримінального провадження, з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності такої їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження у апеляційному порядку
Тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), суд провів судовий розгляд у порядку, передбаченому даною нормою, обмежившись лише допитом обвинуваченого.
V. Мотиви суду, оцінка та висновки.
Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за ст. 309 КК України.
За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно вимог ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов'язок доказування зазначених обставин під час судового розгляду покладається на прокурора.
Так, показання обвинуваченого у судовому засіданні послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу не заявлялося.
Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, доведена у повному обсязі і підтверджується доказами, які є у матеріалах кримінального провадження, обвинуваченим не оспорюються.
VІ. Призначення покарання.
6.1. Загальні положення.
Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, враховує, що таке є важливим етапом кримінальної відповідальності та здійснюється виключно щодо особи, яка визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, що відповідає принципу Nullum crimen, nulla poena sine lege («Немає злочину, немає покарання без закону»). Покарання має особистий і індивідуалізований характер, оскільки його застосування передбачає врахування обставин справи та особистості винного, що узгоджується з принципом Poena personalis est («Покарання є особистим»). Воно є завершальним етапом кримінального процесу, і його призначення здійснюється судом відповідно до ч. 1 ст. 368 КПК України, в якій визначено порядок прийняття рішення щодо покарання, з урахуванням правової оцінки діяння та особи обвинуваченого. Призначене покарання повинно відповідати вимогам законності, обґрунтованості, справедливості і бути необхідним, що відповідає принципу Fiat iustitia, ruat caelum («Нехай здійсниться правосуддя, хоч би впало небо»). Справедливість, як основний принцип призначення покарання, є базовою засадою правопорядку та критерієм довіри суспільства до правосуддя, що відображається у принципі Iustitia fundamentum regnorum («Справедливість - основа держав»). Покарання, як засіб досягнення справедливості, має не лише каральний, а й превентивний характер, оскільки воно сприяє запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень, що відповідає принципу Poena non est ultio, sed cautio («Покарання - це не помста, а застереження»), і спрямоване на попередження злочинних діянь як самого засудженого, так і інших осіб.
Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань кримінального кодексу України, як правового забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.
Згідно роз'яснень п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року із змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання», досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення кримінального правопорушення як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, а також із особливостей конкретного кримінального правопорушення й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали) тощо.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій, суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Також, суд враховує, зокрема: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення; особу винного, його вік, сімейний, матеріальний стан, а також стан здоров'я; роль у скоєнні кримінального правопорушення та поведінку до і після вчинення такого; наявність обставини, які пом'якшують покарання та обставин, які обтяжують покарання.
6.2. Щодо обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Так, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
6.3. Щодо обставин призначення основного покарання.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд керується загальними засадами кримінального провадження: змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п. 15 ч. 1 ст. 7, ст. 22 КПК України) та диспозитивність (п. 19 ч. 1 ст. 7, ст. 26 КПК України).
Відповідно до ст. 65 КК України суд, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий (а.с. 102-105 матеріалів кримінального провадження), на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває (а.с. 107, 109 матеріалів кримінального провадження), а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме, класифікацію за ст. 12 КК України (яке відноситься до категорії нетяжкого злочину), особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку під час та після вчинення протиправних дій, вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті у виді позбавлення волі, що відповідатиме поняттю та меті покарання.
При цьому підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.
Окрім цього суд зазначає, що вироком Залізничного районного суду м. Львова від 26.03.2024 року у справі № 462/2490/24 ОСОБА_7 , ухвалено визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на чотири місяці, який ухвалою Львівського апеляційного суду від 19.09.2024 замінено на штраф у розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. 00 коп.
Станом на 04.09.2025 року штраф не сплачено.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Так, ч. 3 ст. 72 КК України передбачено, що основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Окремо суд приймає до уваги правову позицію Верховного Суду у справі № 243/2528/19 від 26.05.2020 року, відповідно до якої, якщо один із злочинів засудженому призначено основне покарання у виді штрафу, яке згідно з ч. 3 ст. 72 КК України не підлягає складанню з іншими видами покарань та виконуєтся самостійно, то звільнення від відбування іншого покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, яке входить у сукупність вироків разом зі штрафом, є неприпустимим і розцінюється як неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення після постановлення вироку Залізничного районного суду м. Львова від 26.03.2024 року у справі № 462/2490/24 (з урахуванням ухвали Львівського апеляційного суду від 19.09.2024 року), але до повного відбуття покарання за таким, тому обвинуваченому слід призначити остаточне покарання відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України повністю приєднавши до покарання призначеного за даним вироком невідбуту частину покарання за попереднім вироком, враховуючи положення ч. 3 ст. 72 КК України.
VІI. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
7.1. Щодо процесуальних витрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
З огляду на зазначене, із обвинуваченого ОСОБА_4 підлягають стягненню на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 3 183 грн. 60 коп., за результатами судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів (хімічна експертиза), висновок експерта № СЕ-19/114-25/464-НЗПРАП від 23.01.2025 року (а.с. 64, 65-67 матеріалів кримінального провадження).
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Запобіжний захід обвинуваченому на момент ухвалення вироку суду не обраний. Клопотань про його застосування не надходило, а тому враховуючи вимоги ст. 131, 132, 177, 178 КПК України і призначене судом покарання, суд не вбачає підстав для його застосування.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст. 368-371, 373-376, 392, 395 КПК України, суд -
ухвалив:
1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
2. На підставі ст. 71 КК України до призначеного обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за даним вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Залізничного районного суду м. Львова від 26.03.2024 року у справі № 462/2490/24 (з урахуванням ухвали Львівського апеляційного суду від 19.09.2024 року) та призначити йому остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік та штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
3. Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання призначене обвинуваченому ОСОБА_4 у виді штрафу - виконувати самостійно.
4. Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
5. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати у розмірі 3 183 (три тисячі сто вісімдесят три) грн. 60 коп., за результатами судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів (Висновок експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/114-25/464-НЗПРАП від 23.01.2025 року).
6. Речові докази у кримінальному провадженні:
- цифровий носій DVD-R диск 16х 4.7gb, з відеозаписом події, яка мала місце 03.01.2025 року за адресою: м. Львів, вул. Гостомельська, 24 (а.с. 57, 58-59 матеріалів кримінального провадження) - залишити у матеріалах справи;
- спец-пакет «Україна МВС Експертна Служба» № 6060998 із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, у якій виявлено 4-ММС (4-метилметкатинон). Маса 4-ММС (4-метилметкатинон) становить 0, 4190 (а.с. 74 матеріалів кримінального провадження) - знищити;
7. Порядок оскарження вироку, набрання законної сили та отримання копії вироку.
Вирок не може бути оскаржений у апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
З текстом судового рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Вирок суду виготовлений та підписаний суддею у нарадчій кімнаті 04.08.2025 року.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: ОСОБА_1