Справа №461/10268/24
01 вересня 2025 року м.Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді Мироненко Л.Д.,
при секретарі судового засідання Курилюк А.І.
за участю:
представника позивача Хомутецького Д.С.
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
Позовні вимоги.
Позивач Львівське міське комунальне підприємство по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» (далі - ЛМКП «Айсберг» звернулось до суду із вказаним позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.10.2014 року по 30.11.2024 року у розмірі 31776 грн 13 коп.
Вимоги обґрунтовує тим, що буд. АДРЕСА_1 перебуває на балансі на утриманні ЛМКП «Айсберг», яке створено відповідно до ухвали Львівської міської ради, а основним завданням діяльності визначено утримання, обслуговування та ремонт житлових будівель.
Зазначає, що між сторонами укладений договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.08.2023 року, що підтверджує взаємні права та обов'язки сторін
ОСОБА_1 є власником та проживає у квартирі АДРЕСА_2 у вказаному будинку.
Відповідач за період з 01.10.2014 року по 30.11.2024 року не сплачувала витрат за утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого у неї виникла заборгованість в розмірі 31776 грн 13 коп.
ЛМКП «Айсберг» надає відповідачу наступні житлово-комунальні послуги:
-прибирання прибудинкової території будинку, яке проводиться двірником комунального підприємства;
- профілактична дезінфекції, дератизація, яка проводиться у проходах підвальних приміщень та сходових кліток перших поверхів на підставі договорів, укладених між ЛМКП «Айсберг» та спеціалізованими підприємствами, які виконують такі роботи;
- нарахування оплати за електроенергію для освітлення місць загального користування визначається по кожному будинку окремо, в тому числі і по будинку АДРЕСА_1 згідно з фактичними показниками будинкових засобів електроенергії з розрахунку на 1 кв. м загальної площі кожної квартири нежитлового приміщення. До вказаної послуги також відносять витрати, пов'язані з утриманням у задовільному стані електромереж місць загального користування будинку у цілому;
-до складової послуги по підготовці згаданого будинку до експлуатації в осінньо зимовий період входить вартість соляно піщаної суміші, ремонт та ущільнення вхідних дверей, скління вікон та сходових маршів.
-обслуговування внутрішньо будинкових систем тепло-, водопостачання та водовідведення і зливової каналізації, а також витрати на ліквідацію аварій на внутрішньо квартирних мережах, яке здійснюється працівниками комунального підприємства.
Крім того, представник позивача вказує, що на загально будинкових стояках та запірній арматурі виконується заміна паратонітових прокладок, чавунних засувок, вентелів, згонів на трубопроводах і каналізаційних трубах будинках та колодязя, врізування в існуючі трубопроводи запірної арматури у діючі внутрішні мережі трубопроводів водопостачання, водовідведення та централізованого опалення, прокладання труб, утеплення трубопроводів, встановлення повітрозбірника, манометрів і термометрів. Поточний ремонт включає в себе ремонт конструктивних елементів, дахів, підтримуючий ремонт сходових кліток, підтримуючий ремонт загальних балконів.
Вивезення твердих побутових відходів здійснюється Львівськими комунальними підприємствами та підприємствами некомунальної форми власності та оплачується споживачами, виходячи з виставлених підприємствами перевізниками рахунків за фактичні обсяги вивезених твердих побутових відходів.
Представник позивача вказує, що житлово комунальні послуги надавалися відповідачe належним чином, однак остання не здійснює оплати за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку просить стягнути, задовольнивши позов повністю.
Рух справи в суді.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 30.12.2024 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з (викликом) повідомленням сторін в судове засідання.
Протокольною ухвалою суду від 10.04.2025 року було задоволено клопотання представника позивача про приєднання до матеріалів справи доказів долучені до відзиву від 25.02.2025 року та до клопотань від 13.03.2025 року, 09.04.2025 року. Задоволено клопотання представника відповідача про приєднання до матеріалів справи доказів долучених до клопотання від 31.03.2025 року.
Позиція сторін по справі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив такі задовольнити. У відповіді на відзив зазначив, що з березня 2020 року у зв'язку із карантином, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби, а згодом у зв'язку із введенням в Україні правового режиму воєнного стану строки позовної давності були продовжені на строк дії карантину, воєнного стану.
Щодо спливу позовної давності за вимогою про стягнення заборгованості за період з жовтня 2014 року по березень 2017 року вказав, що такі не були пропущені, оскільки відповідач, вчинила дії, спрямовані на сплату заборгованості, що вбачається з відомостей про нарахування і оплату послуг за адресою відповідача.
Вказав, що якщо зборами співвласників прийнято рішення про укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, то такий договір (зміни до нього) підписується співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками. Зазначив, що додатком до такого договору є кошторис витрат на управління, де міститься деталізація відповідних витрат
Повідомив, що законодавство України про житлово-комунальні послуги не передбачає необхідність складення актів виконаних робіт, наданих послуг чи іншої первинної документації із конкретними споживачами житлово-комунальних послуг, які є фізичними особами, адже послуги надаються постійно (регулярно) усьому будинку. Складення такої документації спричиняло б необхідність укладати такий акт з кожним зі співвласників чи скликати загальні збори співвласників для підписання кожного окремого акту, що суперечить принципу розумності - однієї з основних засад цивільного права.
Зазначив, що згідно практики Верховного Суду відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Повідомив, що відповідно до договору на управління багатоквартирним будинком до складових послуги з управління (утримання) багатоквартирного будинку належить послуга - поточний ремонт. При цьому, капітальний ремонт, на необхідність проведення якого посилається відповідач, є відмінним від поточного ремонту і не належить до складових послуги з управління (утримання).
Крім того, звернув увагу, що відповідно до договору на управління багатоквартирним будинком, у випадку зміни мінімальної заробітної плати та розміру прожиткового мінімуму, індексації, встановленого на державному рівні із змінами та доповненнями, відповідно змінюється й вартість таких послуг, вартості складових тарифу на послуги управління будинком. Вказані зміни не потребують додаткової угоди до Договору.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували.
У відзиві представник відповідача зазначив, що позовна давність по заборгованості у період з жовтня 2014 року по березень 2017 року щодо щомісячних платежів від моменту прострочення яких до введення карантину минуло три роки, спливла. Отже, не підлягає задоволенню вимога про стягнення заборгованості за період з жовтня 2014 року по березень 2017 року у розмірі 2 408, 19 внаслідок спливу позовної давності.
Вказав, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження факту надання послуг з управління багатоквартирним будинком за період з квітня 2017 року по липень 2023 року, а відтак і наявності в нього права вимоги до відповідача. Зокрема, позивачем не надано договору, відповідно до якого ним здійснювалося управління будинком у вказаний період. У зв'язку з цим не можливо встановити, які саме основні та додаткові послуги були включені до послуги з управління багатоквартирним будинком, який розмір кожної послуги у загальному тарифі на управління багатоквартирним будинком. Слід наголосити, що додані до позовної заяви «Відомості про нарахування та оплату послуг утримання будинку та прибудинкових територій» не є належним та допустим доказом надання позивачем послуг з управління будинку в розумінні Закону. Такий документ відображає односторонню арифметичну калькуляцію позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом заборгованості за відповідні послуги.
Також зазначив, що 01.08.2023 між Львівським міським комунальним підприємством «Айсберг» та співввласниками будинку за адресою АДРЕСА_1 в особі в.о. голови Галицької районної адміністрації ОСОБА_3 укладено Договір № 6-28 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Однак, позивач свої зобов'язань за Договором не виконує та не надає передбачені таким Договором та Законом послуги з управління будинку, про що мешканцями будинку були складені відповідні акти. Також зазначив, що позивачем не наведено жодного обґрунтування нарахування плати за послуги з управління за цінами, які є вищими ніж передбачено договором.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 365 від 08.06.2007 «Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг у м. Львові», Львівські комунальні підприємства визначено виконавцями житлово-комунальних послуг у м. Львові.
Будинок АДРЕСА_1 перебуває на утриманні ЛМКП «Айсберг», яке створено відповідно до ухвали Львівської міської ради, а основним завданням діяльності визначено утримання, обслуговування та ремонт житлових будівель.
Відповідач ОСОБА_1 є власником та зареєстрована у квартирі АДРЕСА_3 . Вказане підтверджується довідкою з місця проживання, про склад сім'ї і прописки №1580 від 16.12.2024 року виданою Львівським міським КП «Айсберг», яка міститься у матеріалах справи.
Відповідно до розрахунку заборгованості за період від 01.10.2014 року по 30.11.2024 року відповідач не сплачувала витрати за утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 31776,13 грн., що підтверджується відомостями про нарахування та оплату послуг за особовим рахунком № НОМЕР_1 .
До позовної заяви позивачем також долучено договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 02.01.2020 року, який укладено між ЛМКП «Айсберг» та ТОВ «Грінера Україна» та додаткові угоди до нього від 30.04.2020 року, 11.10.2020 року та 01.09.2022 року, договір № 12 на виконання робіт з ліквідації аварій та пошкоджень на внутрішньобудинкових інженерних мережах від 01.03.2018 року, який укладено між ЛМКП «Айсберг» та Львівським комунальним ремонтно-аварійним підприємством, договір про надання послуг № 4А від 02.01.2023 року, який укладений між ЛМКП «Айсберг» та КП Львівської обласної ради «Профілактична дезінфекції», договір про постачання електричної енергії № 63009 від 26.12.2007 року, який укладений між ЛМКП «Айсберг» та ВАТ «Львівобленерго».
Крім того, стороною позивача на підтвердження своїх вимог було долучено відповідні квитанції, акти виконаних робіт, робочі листки, рахунки, які свідчать про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території за адресою АДРЕСА_1 . А також детальний розрахунок нарахувань плати по кожній конкретній послузі з утримання будинку та прибудинкової території.
Мотиви прийняття рішення судом
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За приписами частини четвертої статті 319 ЦК України власність зобов'язує.
Частиною 1статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Згідно із ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Іншими словами, стаття 322 ЦК України встановлює презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном.
Такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 12 червня 2020 року у справі №712/8733/17.
Таким чином, правовідносини, що виникли між сторонами у справі - це правовідносини між виконавцем послуг та споживачами послуг.
Заборгованість за житлово-комунальні послуги це цивільно-правове зобов'язання споживача перед комунальним підприємством, несплата споживачем вартості житлово-комунальних послуг порушує право виконавця виробника цих послуг на отримання плати за надані послуги у встановлений законодавством строк.
Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг є ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».
Зокрема, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Згідно статті 6 Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі(індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).
Перелік житлово-комунальних послуг визначений статтею 5 цього ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».
До житлово-комунальних послуг належать, зокрема послуга з управління багатоквартирним будинком,яка включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем,що використовуються для надання відповідної комунальної послуги уразі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем),утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.
Індивідуальний споживач, зокрема зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (ч. 2 ст. 7 Закону).
Схожі за змістом норми містились і у ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції від 24.06.2004 року з подальшими змінами), який втратив чинність 01.05.2019, на підставі ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» 2189-VIII в редакції від 02.04.2020, який чинний на даний час.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Статтею 68 ЖК України передбачено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Тобто, споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальні послуги, зобов'язаний сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції від 24.06.2004 року).
Таким чином, споживачі зобов'язані оплачувати житловокомунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, при цьому відсутність договору про надання житлово - комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, що відповідає правому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №216/5756/15-ц.
Зазначений підхід у відповідних правовідносинах та праворозуміння послідовно підтриманий касаційною інстанцією впродовж тривалого часу, відтак є обов'язковим до врахування судами нижчих інстанцій.
В свою чергу, на підтвердження факту надання житлово-комунальних послуг відповідачам, позивач надав суду договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 6-28 від 01.08.2023 року, укладений між співвласниками будинку за адресою: АДРЕСА_1 та ЛМКП «Айсберг», договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 02.01.2020 року, який укладено між ЛМКП «Айсберг» та ТОВ «Грінера Україна», договір № 12 на виконання робіт з ліквідації аварій та пошкоджень на внутрішньо будинкових інженерних мережах від 01.03.2018 року, який укладено між ЛМКП «Айсберг» та Львівським комунальним ремонтно-аварійним підприємством, договір про надання послуг № 4А від 02.01.2023 року, який укладений між ЛМКП «Айсберг» та КП Львівської обласної ради «Профілактична дезінфекції», договір про постачання електричної енергії № 63009 від 26.12.2007 року, який укладений між ЛМКП «Айсберг» та ВАТ «Львівобленерго».
На підтвердження надання послуг з постачання електричної енергії позивачем надано банківські квитанції від 14.10.2024 року, 15.12.2023 року та від 13.04.2022 року, а також рахунки на оплату від січня 2021 року, травня 2021 року, липня 2021 року, вересня 2021 року, листопада 2021 року, січня 2022 року, березня 2022 року, травня 2022 року, липня 2022 року, листопада 2022 року, грудня 2022 року, березня 2023 року, червня 2023 року, серпня 2023 року, листопада 2023 року, січня 2024 року, березня 2024 року, травня 2024 року, серпня 2024 року.
На підтвердження робіт з ліквідації аварій та пошкоджень на внутрішньо будинкових інженерних мережах надано: акти виконаних робіт від 28.02.2023 року, 31.03.2023 року, 30.04.2023 року, 31.07.2023 року, 31.10.2023 року, 30.11.2023 року, 29.02.2024 року, 31.05.2024 року, 31.08.2024 року, 31.12.2024 року, 30.11.2024 року, 31.03.2022 року, 31.05.2022 року, 31.08.2022 року, 31.10.2022 року, 30.11.2022 року, а також банківські квитанції від 21.04.2022 року та від 30.10.2024 року.
На підтвердження послуг з проведення загального весняного та осіннього оглядів житлового будинку по АДРЕСА_1 надано: акти за жовтень 2021 року, квітень 2021 року, жовтень 2022 року, квітень 2022 року, квітень 2023 року, жовтень 2023 року. квітень 2024 року, листопада 2024 року.
На підтвердження надання послуг з дератизації суду долучено: акти від 28.12.2021 року, 31.05.2022 року, 31.08.2022 року, 31.10.2022 року, 31.05.2023 року, 31.07.2023 року, 28.02.2023 року, 31.10.2023 року, 29.03.2024 року, 30.08.2024 року, 31.01.2024 року. 28.06.2024 року, 29.12.2024 року, банківські квитанції від 06.04.2022 року, 11.12,2023 року, 15.10.2024 року.
На підтвердження надання послуг з поточного ремонту надано відповідні робочі листки.
На підтвердження послуг з вивезення твердих побутових відходів надано: акти від 30.06.2024 року, 31.08.2024 року, 30.11.2021 року, 31.01.2022 року, 31.07.2021 року. 31.07.2022 року, 31.10.2022 року, 31.01.2023 року, 28.02.2023 року, 30.04.2023 року, 31.07.2023 року, 31.12.2023 року, 31.03.2024 року. банківські квитанції від 29.12.2023 року, 21.04.2022 року, 26.12.2023 року.
На підтвердження послуг з прибирання (миття) сходових кліток надано: акти-завдання від 02.01.2025 року, 12.10.2024 року, 26.11.2024 року, 10.12.2024 року, 11.09.2023 року, 23.09.2023 року, 12.10.2023 року, 13.11.2024 року, 08.12.2023 року, 15.01.2024 року, 13.02.2024 року, 25.03.2024 року, 07.03.2024 року, 23.12.2024 року, 30.10.2023 року.
Заперечуючи зазначені докази, як обґрунтування підставності позовних вимог, сторона відповідачів не надала суду підтверджень того, що відповідні послуги у будинку АДРЕСА_1 не надавалися.
Суд враховує, що пунктом 6 частини 1 статті 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції від 24.06.2004) передбачено лише два випадки, коли споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг: за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні; за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Схоже визначено і у ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», який чинний на даний час, а саме: споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
Разом з цим, як зазначалося вище, відповідач не надала належних доказів на підтвердження того, що вона не отримувала жодних послуг від ЛМКП «Айсберг» чи отримувала такі неналежної якості.
В свою чергу, відповідно до ч. 1ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.
Згідно із ч. 4ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» за результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).
Відповідно до ч. 6ст. 27 вказаного Законуу разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях ( у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Таким чином, споживач може уникнути заборгованості у разі ненадання, надання в не повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг.
Разом з цим, надані стороною відповідача акти-претензії підписані лише трьома мешканцями буд. АДРЕСА_1 без участі управителя. Доказів того, що представники ЛМКП «Айсберг» викликались для перевірки кількості та/або якості наданих послуг, однак на такий виклик не з'явились, як і доказів того, що відповідні акти-претензії надсилались позивачу рекомендованим листом, матеріали справи не містять, а отже суд позбавлений можливості прийняти такі акти як належний та допустимий доказ ненадання послуг з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
Враховуючи наведене, оскільки ЛМКП «Айсберг» фактично здійснювало управління житловим будинком АДРЕСА_1 та прибудинковою територією, несло витрати по його утриманню, що стверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема договорами, актами виконаних робіт, натомість відповідач, не відмовилася від відповідних послуг, отримувала такі, однак не оплачувала їхню вартість, суд приходить до висновку про підставність вимог позивача.
В той же час, суд зобов*язаний розглянути заяву сторони відповідача про застосування строків позовної давності.
Відповідно до правових висновків, які містяться у постанові Великої палати Верховного суду від 13.02.2019 по справі № 826/13768/16, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. А отже, відмова в задоволенні позову у зв'язку з відсутністю порушеного права не потребує зазначення у рішенні суду висновку щодо вирішення питання спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК).
За загальним правилом, яке міститься у частині першій статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно з ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
За вимогами частини четвертої статті 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.
Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч.5 ст.267 ЦК).
Відповідно до положень ст. 263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється: 1) якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила); 2) у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом; 3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини; 4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан. У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (КОВІД-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (КОВІД-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Законом України від 15.03.2022 № 2120-розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України було доповнено п. 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".
Із наведеного вбачається, що позовна давність по заборгованості у період з жовтня 2014 року по березень 2017 року щодо щомісячних платежів від моменту прострочення яких до введення карантину минуло три роки спливла. Отже, не підлягає задоволенню вимога про стягнення заборгованості за період з жовтня 2014 року по березень 2017 року у розмірі 2 523,42 внаслідок спливу позовної давності.
При цьому суд не приймає доводи позивача про те, що строк позовної давності був перерваний діями Відповідача, спрямованими на сплату заборгованості. Зокрема, позивач вказує, що ОСОБА_1 у жовтні 2019 року здійснила платіж у сумі 5000 грн. спрямований на погашення заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком.
Так судом, за клопотанням сторони позивача було витребувано у Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та у АТ «Приват Банк» інформацію щодо сплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на банківський рахунок ЛКП “ЦитадельЦентр» (код ЄДРПОУ: 20773129) у жовтні 2019 року 5000 грн. (як одним платежем так і декількома), а також з приводу інших грошових переказів в аналогічних обставинах, але на іншу грошову суму.
Як вбачається з відповідей Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 03.07.2025 року та АТ «Приват Банк» від 10.07.2025 року інформація щодо здійснення такого платежу відповідачем відсутня.
При цьому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.04.2017 року по 30.11.2024 року у розмірі 29252 грн 71 коп. (31776,13 грн. (загальна сума заборгованості) - 2 523,42 грн. (сума заборгованості нарахована до 01.04.2017 року включно).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем та підтверджені матеріалами справи підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, виходячи з наступного розрахунку: 29252,71 грн. (сума задоволених позовних вимог) / 31776,13 грн. (загальна сума заборгованості) * 3028 (сплачений судовий збір) = 2508,78 грн.)
Керуючись ст.ст. 247, 258, 259, 263-265, 351-355 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.04.2017 року по 30.11.2024 року у розмірі 29252 (двадцять дев'ять тисяч двісті п'ятдесят дві) грн 71 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» 2508 грн. 78 коп. судового збору.
В решті вимог відмовити.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення буде виготовлено 05 вересня 2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Львівське міське комунальне підприємство по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг», адреса: м. Львів, просп. Свободи, буд. 39, код ЄДПОУ 20772578.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Мироненко Л.Д.