Ухвала від 01.09.2025 по справі 461/7120/25

Справа № 461/7120/25

Провадження № 1-кс/461/5376/25

УХВАЛА

01.09.2025 року, слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3

підозрюваної ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваної:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львів, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024140000000202 від 29.08.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 305, ч. 2, ч. 3 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

Слідчий звернувся до суду з відповідним клопотанням, яке вмотивовано тим, що Слідчим відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області, за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному № 42024140000000202 від 29.08.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 305, ч. 2, ч. 3 ст. 307 КК України.

07.07.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, та цього ж дня останній повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2.3 ст.305, ч.ч.2,3 ст. 307 КК України. 18.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 305, ч. 2, 3 ст. 307 КК України.

Слідчий зазначив, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які кримінальним законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а відтак з метою уникнення кримінальної відповідальності вона може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників у даному кримінальному провадженні, знищити, сховати чи спотворити речі та документи, що прямо або опосередковано можуть вказувати на її причетність до вчинення злочинів, чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інші кримінальні правопорушення. Відтак, в органу досудового розслідування є достатньо підстав стверджувати про неможливість застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу. Просить клопотання задоволити та продовжити строк тримання під вартою підозрюваної на 60 діб.

Прокурор в судовому засідання клопотання підтримав, просив суд задовільнити його в повному обсязі.

Підозрювана та її захисник проти задоволення клопотання слідчого заперечували. Захисник зазначив, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України як і не доведено неможливість застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу. Повідомив, що ОСОБА_4 має міцні соціальні зв'язки, зокрема постійне місце проживання, має на утриманні сина, який є студентом та потребує утримання батьків, має постійне місце праці, ОСОБА_4 раніще не судима. З урахуванням вищевикладеного, вважав, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної та унеможливить настання ризиків, вказаних у клопотанні.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників справи, дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим суддею було встановлено, що слідчим відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області, за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному № 42024140000000202 від 29.08.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 305, ч. 2, ч. 3 ст. 307 КК України.

07.07.2025, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 305, ч. 2, 3 ст. 307 КК України.

В подальшому, 07.07.2025 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст. 305, ч. 2,3 ст. 307 КК України.

18.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 305, ч. 2, 3 ст. 307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 07.07.2025 року застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, строк якої закінчується 04.09.2025.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 01.09.2025 року продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 5 місяців, тобто до 06.12.2025 року.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчим суддею. під час обрання запобіжного заходу вже було вирішено, а судом апеляційної інстанції перевірено, питання обґрунтованості підозри ОСОБА_4 з якою погоджується суд і на момент розгляду вказаного клопотання.

Слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Тому, на підставі оцінки сукупності отриманих доказів, слідчим суддею визначено, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для продовження строку застосування щодо нього обмежувального заходу.

За змістом положень Глави 18 КПК України у взаємозв'язку з вимогами ст. 331 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Тобто, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (1); тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується (2); вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого (3); міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців (4); наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання (5); репутацію підозрюваного, обвинуваченого (6); майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (7); наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого (8); дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше (9); наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення (10); розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини (11); ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (12) - (п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України).

Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено продовження існування ризиків, а саме:

-ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду. Про існування вказаного ризику свідчить те, що у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів ОСОБА_4 загрожує у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з конфіскацією майна і це може стимулювати підозрювану до втечі;

-ризик, передбачений п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Даний ризик підтверджується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування;

- ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань (ст. 23 КПК України) свідки судом ще не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу вироку відносно неї.

Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто, у справах, де особа обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване відносно підозрюваного .

Слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

На виконання вимог закону слідчий суддя розглядає можливість застосування менш суворого запобіжного заходу.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час вирішення питання про продовження застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує таке:

- зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень;

- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованих їй злочинів, є достатньою та співрозмірною для продовження застосування щодо останньої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

- вік та стан здоров'я підозрюваної дозволяють перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Вищевикладене у своїй сукупності свідчить про те, що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному та обмеження його конституційних прав у даному випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини та відповідає практиці Європейського Суду з прав людини..

При цьому обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.

Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

Відповідно до ч. 1 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що інші запобіжні заходи з об'єктивних причин не забезпечать законослухняну поведінку підозрюваної. Слідчий суддя також враховує, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України, особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Злочин інкримінований підозрюваній передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Водночас відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

З огляду на вищезазначене, виходячи з категорії злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , підстав для визначення розміру застави слідчий суддя не знаходить. У даному конкретному випадку слідчий суддя враховує, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється остання відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів. Окрім того, такі злочини відносяться до кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, тобто можуть заподіяти значну шкоду здоров'ю окремих осіб, вчинені з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, що має суспільно небезпечний характер.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задоволити повністю.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб, тобто до 30 жовтня 2025 року включно.

Повний текст ухвали проголошено 05 вересня 2025 року о 15 год. 00 хв.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
129999735
Наступний документ
129999737
Інформація про рішення:
№ рішення: 129999736
№ справи: 461/7120/25
Дата рішення: 01.09.2025
Дата публікації: 08.09.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Галицький районний суд м. Львова
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (01.09.2025)
Результат розгляду: клопотання (заяву) задоволено, у тому числі частково
Дата надходження: 29.08.2025
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
МИРОНЕНКО ЛЮДМИЛА ДАВИДІВНА
суддя-доповідач:
МИРОНЕНКО ЛЮДМИЛА ДАВИДІВНА