ЄУН: 336/8015/25
Провадження №: 2/336/3979/2025
03.09.25
іменем України
03 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Коваленко П.Л., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
21.08.2025 представник позивача Незамай А.Д. звернулась до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Представник позивача в позовній заяві просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість на загальну суму 92565,00 грн:
- за кредитним договором № 18078-06/2024 від 13.06.2024 в сумі 46200,00 грн., яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу 14000,00 грн., суми заборгованості за відсотками 25200,00 грн. та суми заборгованості за штрафними санкціями 7000,00 грн.;
- за кредитним договором № 8097083 від 18.07.2024 в сумі 27760,00 грн., яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу 6000,00 грн., суми заборгованості за відсотками 10800,00 грн. та суми заборгованості за пенею, штрафами 10860,00 грн.;
- за договором позики № 2915198 від 18.07.2024 в сумі 18705,00 грн., яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу 5800,00 грн., суми заборгованості за відсотками 8,12 грн., пені 11600,00 грн., комісії 1296,88 грн.
Вказані договори жодним чином не поєднані, були укладені з різними товариствами, містять різні умови.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадку, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Статтею 188 ЦПК України визначено підстави та порядок об'єднання і роз'єднання позовних вимог. Зокрема, згідно з частиною першою цієї статті в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Тобто, об'єднані в одне провадження можуть бути декілька позовних вимог, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших, тобто є похідними.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються пов'язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.
Метою об'єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання непов'язаних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача
Під вимогою розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача стосовно предмету спору. Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
З наведеного слідує, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Однак, судом встановлено, що позовні вимоги позивача за даним позовом ґрунтуються на трьох договорах, кожен із яких (незважаючи на однаковий суб'єктний склад) породжує різні взаємні права та обов'язки, що обумовлено відмінністю в умовах договорів (суми позики, розміру відсотків за користування кредитними коштами, а також строків їх повернення).
Вказаний висновок суду узгоджується з позицією Об'єднаної палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/7186/19.
Так, об'єднана палата дійшла висновку, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори, договори забезпечення тощо).
Отже, пред'явивши вимоги про стягнення заборгованості за сьома різними кредитними договорами, позивач порушив правила об'єднання позовних вимог, визначені статтею 188 ЦПК України, оскільки такі позовні вимоги не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, такі вимоги не є основними та похідним, вимоги заявлені з різних підстав, за поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню окремі спори з різним предметом спору щодо стягнення заборгованості за різними кредитними договорами, указані вимоги не є однорідними та такими які нерозривно пов'язані між собою.
Відтак, заявлені вимоги не можуть бути об'єднані в одне провадження та сумісний їх розгляд є неможливим. Під час розгляду справи суд має надати оцінку умовам кожного з укладених договорів та правовій природі кожного з них, а також встановити обставини щодо виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, обставин укладення договорів, дотримання їх умов сторонами, а також правомірність заявлених до стягнення сум, суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру з визначенням та дослідженням різного кола доказів, пов'язаних зі встановленням обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, При цьому судом не встановлено наявності підстав для застосування положень статті 188 ЦПК України щодо роз'єднання позовних вимог.
Позивач з власної ініціативи об'єднав позовні вимоги без дотримання правил об'єднання позовних вимог.
Судом при постановленні даної ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить із того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. (Рішення Суду у справі Жоффрделя Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог, про що суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини 7 статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Крім того, маючи доступ до автоматизованої системи документообігу суду, встановлено, що 28.04.2025 до суду надійшла аналогічна позовна заява з аналогічними позовними вимогами до того ж самого позивача, яку було повернуто позивачеві ухвалою судді від 29.04.2025 у справі №336/3811/25, провадження № 2/336/2494/2025 у зв'язку із порушенням правила об'єднання позовних вимог. Позивачеві було роз'яснено право позивача на повторне звернення із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Зазначена ухвала не оскаржувалась позивачем. Обставини, що стали підставою для повернення не усунуті.
Слід звернути увагу позивача, що відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Враховуючи вищезазначене, суддя вважає за необхідне позовну заяву повернути позивачу.
Керуючись статтями 44, 175, 185, 188, 260-261, 272 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: П.Л. Коваленко