1Справа № 335/7047/25 2-а/335/132/2025
04 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді: Рибалко Н.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівської області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
18.07.2025 року ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Майстро Д.М., звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Львівської області, у якій просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5190786 від 10.07.2025 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10.07.2025 приблизно о 21 год. 45 хв, позивач перебувала разом зі своїм чоловіком на огородженій території готелю «Золота корона» за адресою м. Трускавець, вул. Мазепи, 2 А, біля власного автомобіля Infinity, державний номерний знак НОМЕР_1 , до них підійшли поліцейські та повідомили про порушення правил дорожнього руху, а саме, керування автомобілем без ввімкненого ближнього світла фар в темну пору доби. Надалі, постановою її було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень. Вважає, що поліцейськими не надано жодних доказів вчинення нею адміністративного правопорушення та той факт, що вона вийшла з автомобіля не означає, що вона керувала ним. Враховуючи те, що оскаржувана постанова не містить посилання про наявність відеозапису, посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, тому була прийнята в порушення ч. 5 ст. 258, ч. 2 ст. 258, ст. 268 КУпАП, п. 2 Розділу ІІІ, п. 5 Розділу ІV Інструкції № 1395, отже поліцейським порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення. Позивач вважає, що оскаржувана постанова складена безпідставно та необґрунтовано, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 24.07.2025 прийнято до розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 , постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження із особливостями, встановленими ст. ст. 268-272, 286 КАС України, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання без повідомлення (виклику) сторін, надано учасникам справи строк для надання заяв по суті справи та роз'яснено наслідки їх неподання.
08.08.2025 через канцелярію суду від представника Головного управління Національної поліції у Львівської області Коваль І.А. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що під час патрулювання у складі СРПП з охорони громадського порядку та публічної безпеки, забезпечення безпеки дорожнього руху по Трускавецькій ОТГ, рухаючись на службовому автомобілі Тойота Пріус д.н.з. НОМЕР_2 близько 21 год 46 хв проїжджаючи по вулиці Мазепи, 2а, що у м. Трускавці працівники поліції помітили автомобіль Infinity д.н.з. НОМЕР_3 , водій якого керуючи даним транспортним засобом в темну пору доби, не ввімкнула ближнє світло фар, чим порушила п.19.1 ПДР України. Ввімкнувши проблискові маячки синього та червоного кольору поліцейські подали команду водію ТЗ здійснити зупинку, після чого водій зупинив автомобіль та працівник поліції підійшовши до нього, привітався, представився та роз'яснив водію його порушення та попередив про відеофіксацію бесіди згідно з ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію України» та у відповідності до ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію України», керуючись п.п. 2.4.а, 2.1.а, 2.1.б, попросив надати водія його документи. Оскаржувана постанова винесена поліцейським з додержанням норм матеріального та процесуального права, при наявності доказів вчинення адміністративного правопорушення..
Разом з тим, представник зазначила, що позивач вводить суд в оману, зазначаючи, що працівники поліції під'їхали до неї в той час, коли вона перебувала на стоянці поблизу готелю, однак на відеореєстраторі службового автомобіля, чітко зафіксовано рух транспортного засобу позивача. Даний відеозапис долучений да матеріалів провадження у системі «Електронний суд».
12.08.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Майстро Д.М. надійшла відповідь на відзив, з посиланням на те, що на жодному з відеозаписів, які долучено представником відповідача не зафіксовано рух передньої частини автомобіля позивача, з видимим державним номером НОМЕР_3 , без увімкненого ближнього світла фар, що вимога про зупинку транспортного засобу поліцейськими не подавалася. Надані відповідачем відеозаписи не є суцільним відео, що є порушенням п. 5 розділу ІІ та п. 2 Розділу III Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026. Представник позивача вважає, що відсутні визначені ст. 251 КУпАП належні та допустимі докази, які б у встановленому законом порядку підтверджували, що позивач порушила Правила дорожнього руху та в її діях міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотань про виклик сторін у судове засідання не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази, які в ній містяться, у сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.
Судом встановлено, що 10.07.2025 поліцейським СРПП ВП №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, старшим сержантом поліції Гнатів Ю.В. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5190786.
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, 10.07.2025 о 21 год. 47 хв. в м. Трускавець, по вул. Івана Мазепи, водій керував транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п. 19.1. «а» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Вважаючи зазначену постанову протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII поліція, відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Відповідно до ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив правила дорожнього руху, що й було здійснено працівниками поліції.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Що стосується наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд зазначає наступне.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 р. №3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306.
Згідно з п. 1.1. ПДР, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами.
Відповідно до п.19.1.а Правил дорожнього руху України, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.
Відповідно п. 1.10 ПДР темна пора доби - частина доби від заходу до сходу сонця.
Доводи позивача про те, що встановити факт того, що вона рухалася в м. Трускавець, по вул. Івана Мазепи, 2 А без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби неможливо, оскільки патрульні працівники поліції під'їхали до неї, в той час, коли вона перебувала на стоянці поблизу готелю «Золота корона», біля власного автомобіля Infinity, державний номерний знак НОМЕР_1 , спростовуються наданим представником відповідача відеозаписом події, яка мала місце 10.07.2025 року на якому чітко зафіксовано те, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору, що свідчить про порушення позивачем п. 19.1. а ПДР та про законність підстав поліцейського СРПП ВП№2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Гнатів Ю.В. для винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, та її розгляд на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Отже, факт адміністративного правопорушення був доведений відповідачем належними та допустимими доказами.
Посилання позивача про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП до уваги судом не беруться, так як вони повністю спростовуються доказами наявними в матеріалах справи, зокрема відеозаписом з бодікамер поліцейського.
Щодо доводів позивача про порушення поліцейським порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
У статті 222 КУпАП чітко встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів, що передбачено в пункті 1 статті 247 КУпАП.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються постановою про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Щодо зауважень позивача на відсутність безперервного запису правопорушення, суд зазначає, що на підтвердження вчинення позивачем порушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, відповідачем долучено до відзиву відеозапис адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , який містить файли з перервою запису менше хвилини, крім того, факт керування водієм транспортним засобом без увімкнених фар зафіксовано на відеофайлі під назвою NO20250710-214602-264818F, що не позбавляє суд встановити наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши докази в їх сукупності, з урахуванням відсутності доказів, які б спростовували факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, судом не встановлено, тому суд дійшов висновку про те, що постанова серії ЕНА №51 90786 від 10.07.2025 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі, є законною, а позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 122, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст.2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівської області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 04.09.2025 року.
Суддя Н.І. Рибалко