Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/2885/25
Провадження №: 1-кп/332/537/25
05 вересня 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 62024080100000030 від 02.01.2024 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, -
В провадженні Заводського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження, внесеного до ЄРДР № 62024080100000030 від 02.01.2024 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , оскільки, на думку прокурора, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконний вплив на свідків у даному кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення, на даний час не зменшилися та продовжують існувати. Дані ризики також виключають можливість обрання більш м'яких запобіжних заходів, так як альтернативні запобіжні заходи не зможуть забезпечити належний рівень процесуальної поведінки обвинуваченого.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання та надав аналогічні пояснення, що вказані у клопотанні.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просила відмовити у задоволенні клопотання. Також просила врахувати, що обвинувачений має намір продовжити службу в ЗСУ, однак через те, що деякі військові частини бажають проведення співбесід із кандидатами, проте не в умовах СІЗО, тому є складнощі з отриманням відповідної згоди. Вважає, що лише перебуваючи на свободі обвинувачений зможе домовитися про подальше проходження служби. Крім того, зауважила, що ризики, на які посилається прокурор, є необґрунтованими. Обвинувачений вину визнає, бажає проходити службу в ЗСУ, тому немає підстав вважати, що останній буде чинити тиск на свідків або переховуватися від суду.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до положень ст. ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
Положеннями ст. 199 КПК України визначений порядок продовження строку тримання під вартою.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Частиною 1 ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19.05.2025 обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, по 14.07.2025 року (включно), в подальшому цей сторк було продовжено по 08.09.2025 року (включно).
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що у судовому засіданні прокурор належним чином мотивував своє клопотання про продовження строку тримання під вартою.
Виходячи з інкримінованого ОСОБА_4 злочину, з урахуванням даних про його особу, при вирішенні даного клопотання, суд враховує його суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її обвинуваченим.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання у вигляді від 5 до 12 років позбавлення волі, може умисно ухилятися від явки до суду або переховуватись від суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.
Крім цього, суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_4 , будучи солдатом в період воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військове кримінальне правопорушення) зокрема вчинив дезертирство, що не виключає наявність ризику повторного вчинення інших кримінальних правопорушень.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого, а саме те, що останній не має офіційного джерела доходу, на даний час службу не проходить, у зв'язку з чим не має постійного та стабільного грошового забезпечення, тому наявний ризик того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність з метою здобуття засобів для існування злочинним шляхом.
Також, обвинувачений ОСОБА_4 може перешкодити встановленню істини у справі, узгодивши свої показання з показаннями свідків або вчинити тиск з метою спонукання їх змінити показання, адже знає останніх.
Судом також узято до уваги, що у справі ще не досліджені усі докази, не допитані свідки, а отже не вчинені всі необхідні дії для встановлення об'єктивної істини у справі.
В ході розгляду клопотання захисником не надано суду доказів в обґрунтування доводів про відсутність у обвинуваченого ОСОБА_4 наміру вчинити дії, направлені на переховування від суду, вчинити вплив на свідків або вчинити новий злочин.
Крім цього, суд враховує, що відповідно до п. 7 ст. 176 КПК України - під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
Також підлягає залишенню без змін розмір застави, встановлений ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 травня 2025 року та обов'язки, визначені ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на обвинуваченого, у разі внесення суми застави.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити терміном на 60 (шістдесят) діб, тобто по 03 листопада 2025 року включно.
Залишити без змін визначений ухвалою слідчого судді від 19 травня 2025 року розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 90840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу, яку необхідно внести на р/р № UA378201720355249002000001205, Отримувач: ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ: 26316700, Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО: 820172, Призначення платежу: вид платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , провадження № 1-кп/332/537/25, номер справи 332/2885/25.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися з міста Запоріжжя без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня оголошення до Запорізького апеляційного суду, а особою, яка перебуває під вартою - протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 05 вересня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1