Справа № 308/12840/25
1-кс/308/5272/25
05 вересня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 , подану в порядку ст. 303 КПК України, щодо бездіяльність уповноважених осіб Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-
встановив:
ОСОБА_3 подано скаргу, в рамках якої просить зобов'язати уповноважених осіб Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 01.09.2025 /талон - повідомлення єдиного обліку №27541 від 02.09.2025 року/.
В обґрунтування поданої скарги ОСОБА_3 зазначив, що 01.09.2025 року він звернувся до Ужгородського відділу ГУНП в Закарпатській області із заявою про кримінальне правопорушення. 02.09.2025 в черговій частині Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області йому видано талон - повідомлення єдиного обліку №27541 від 02.09.2025 року та повідомлено, що розгляд його заяви проводять працівники органів превенції. Станом на 04.09.2025 року відомості, викладені в заяві про кримінальне правопорушення, до ЄРДР не внесені. Вказане, за твердженням ОСОБА_3 є порушенням вимоги ст. 214 КПК України.
Позиції сторін кримінального провадження.
У судове засідання скаржник не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Представник Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, у задоволенні скарги просив відмовити.
Слідчий суддя враховує, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого (дізнавача) чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Однак відсутність слідчого (дізнавача) чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.
Отже слідчий суддя, приймаючі рішення про розгляд справи за відсутності особи, яка подала скаргу, приймає до уваги положення частини 6 статті 9 КПК України, згідно з якою у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст. 7 КПК України.
Згідно з п. 14 ч.1 ст. 7 КПК України до таких засад, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, а доступ до правосуддя іншим шляхом, окрім ухвалення відповідних судових рішень неможливий.
Отже, з метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, враховуючи наявність заяви про розгляд скарги у відсутності скаржника, а також строк розгляду скарги, передбачений ч.2 ст. 306 КПК України, на думку слідчого судді, скаргу можливо розглянути за відсутності особи, яка подала скаргу.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали скарги та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України та пункту 1 глави 2 розділу I Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020 року, до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, його попередню правову кваліфікацію із зазначенням статті (частин статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Не зважаючи на те, що ст. 214 КПК України прямо не передбачено проведення перевірки щодо змісту заяви, виходячи з змісту ч. 5 ст. 214 КПК України, зміст таких відомостей має бути підданий оцінці.
Повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомленнях потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
Оскільки КПК України надана можливість оскаржити дії слідчого/прокурора, то у слідчого судді виникають повноваження щодо перевірки правильності висновку слідчого/прокурора в результаті такої оцінки.
Вказане відповідає основним положенням цього Кодексу, зокрема п. 18 ст. 3 КПК України (визначення основних термінів Кодексу), відповідно до якого, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю з дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить про обов'язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.
При цьому зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.
Тобто, підставою внесення до ЄРДР та початку досудового розслідування можуть слугувати не будь-які заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, а лише ті, у яких зазначені фактичні обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, що є гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу, оскільки безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
З матеріалів, долучених до скарги вбачається, що ОСОБА_3 подано керівнику Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, в якій він просив внести відомості зазначені у його заяві до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
Завдання і функція слідчого судді, прийняття ним рішення, в тому числі при вирішенні скарг на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей в ЄРДР, не може зводитись до формальної перевірки факту внесення чи невнесення в ЄРДР відповідних відомостей, а слідчий суддя згідно вимог ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Проаналізувавши дані заяви ОСОБА_3 слідчий суддя прийшов до висновку, що заявником у вищезазначеній заяві не зазначено об'єктивних даних про вчинення кримінального правопорушення та обставин, які б свідчили про необхідність внесення відомостей за вказаним фактом до ЄРДР за ознаками вчинення кримінальних правопорушень.
Так, подана ОСОБА_3 заява фактично містить лише посилання на участь ОСОБА_4 у цивільній справі, а також оцінку його процесуальних дій як представника, що ґрунтується на припущенні про підроблення довіреності, без наведення об'єктивних даних, які б безпосередньо підтверджували наявність у його діях ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України («Самоправство»), чи іншого злочину.
Сам по собі факт участі особи у судовому процесі на підставі довіреності, справжність якої оспорюється, не може свідчити про самоправні дії чи інше кримінально каране діяння, а підлягає вирішенню у межах відповідної цивільної справи за правилами змагальності сторін і оцінки доказів судом.
Крім того, посилання заявника на наявність щодо ОСОБА_4 повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення (ч. 3 ст. 114-2 КК України) не має безпосереднього зв'язку з наведеними у заяві обставинами та не може бути достатньою підставою для внесення відомостей про нове кримінальне правопорушення до ЄРДР.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що відсутні об'єктивні дані, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення, а тому підстави для зобов'язання слідчого чи прокурора внести відповідні відомості до ЄРДР відсутні.
Керуючись ст. ст. 214, 303, 306, 307 КПК України, суд, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає оскарженню протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1