Справа № 308/12901/25
1-кс/308/5301/25
05 вересня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у рамках кримінального провадження №12025078170000193, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у рамках кримінального провадження №12025078170000193, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
З внесеного клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що 30.08.2025 о 14.47 год. екіпажем №101 патрульної поліції на автошляху М-08 (8 км об'їзд м. Ужгорода) було зупинено транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого під час перевірки виявлено згорток фольги із кристалічною речовиною, ззовні схожою на наркотичну.
31.08.2025 дані відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025078170000193 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 309 КК України.
Прокурор вказує, що 30.08.2025 старшим слідчим СВ відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 було проведено огляд місця події за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, траса М-08 (8 км об'їзд м. Ужгорода), в ході якого, за участі громадянина, який назвав себе ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в подальшому надав документ, що посвідчує особу, було виявлено та вилучено згорток фольги з вмістом білої кристалічної речовини, який поміщено у спеціальний пакет НПУ №ICR 0132557, мобільний телефон марки «Samsung», моделі «S20Ultra», який поміщено у паперовий конверт НПУ СУ з підписом понятих, та транспортний засіб марки «JAGUAR» моделі «ХЕ 20D», номерний знак НОМЕР_2 , який поміщено на спецмайданчик ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, що знаходиться за адресою: Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 55.
01.09.2025 постановою дізнавача сектору дізнання відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , який здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, згорток фольги з вмістом білої кристалічної речовини, який поміщено у спеціальний пакет НПУ №ICR 0132557, мобільний телефон марки «Samsung», моделі «S20Ultra», який поміщено у паперовий конверт НПУ СУ з підписом понятих та транспортний засіб марки «JAGUAR» моделі «ХЕ 20D», номерний знак НОМЕР_2 , який поміщено на спецмайданчик ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, що знаходиться за адресою: Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 55, - визнано речовими доказами.
Як зауважує прокурор, зважаючи на те, що згорток фольги з вмістом білої кристалічної речовини, який поміщено у спеціальний пакет НПУ №ICR 0132557, мобільний телефон марки «Samsung», моделі «S20Ultra», який поміщено у паперовий конверт НПУ СУ з підписом понятих та транспортний засіб марки «JAGUAR» моделі «ХЕ 20D», номерний знак НОМЕР_2 , який поміщено на спецмайданчик ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, були об'єктом кримінальних протиправних дій, їх перебування на зберіганні у третіх осіб, створює високі ризики до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, передачі вказаного майна, що, своєю чергою, унеможливить виконання завдань кримінального провадження, передбачених ч. 1 ст. 2 КПК України.
З огляду на те, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, а також те, що у разі задоволення вказаного клопотання може бути виконане завдання арешту, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України, з метою забезпечення збереження речових доказів, прокурор просить накласти арешт на згорток фольги з вмістом білої кристалічної речовини, який поміщено у спеціальний пакет НПУ №ІCR 0132557, мобільний телефон марки «Samsung», моделі «S20Ultra», який поміщено у паперовий конверт НПУ СУ з підписом понятих та транспортний засіб марки «JAGUAR» моделі «ХЕ 20D», номерний знак НОМЕР_2 , який поміщено на спецмайданчик ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, що знаходиться за адресою: Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 55.
Прокурор у судове засідання не з'явився, при цьому подав заяву, у якій просить розглянути клопотання про арешт майна без його участі, клопотання підтримує у повному обсязі.
Крім того, дізнавачем сектору дізнання відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 подано рапорт, згідно з яким ним повідомлено ОСОБА_4 про дату і час розгляду клопотання про арешт майна.
Володілець майна у судове засідання не з'явився, однак його неприбуття у відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду даного клопотання про арешт майна.
Розглянувши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як встановлено слідчим суддею, згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12025078170000193 органом досудового розслідування - сектором дізнання відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Досудове розслідування розпочато за фактом того, що 30.08.2025 о 14.47 год. екіпажем №101 патрульної поліції на автошляху М-08 (8 км об'їзд м. Ужгорода) було зупинено транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого під час перевірки виявлено згорток фольги із кристалічною речовиною, ззовні схожою на наркотичну.
З протоколу огляду місця події від 30.08.2025 вбачається, що старшим слідчим СВ відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 проведено огляд місця події за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, траса М-08 (8 км об'їзд м. Ужгорода), де на правому узбіччі зі сторони м. Ужгорода у напрямку с. Оноківці виявлено транспортний засіб марки «JAGUAR» моделі «ХЕ 20D», номерний знак НОМЕР_2 , поруч з яким знаходиться ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який добровільно видав працівникам полії та виклав на водійське сидіння згорток фольги, всередині якого знаходиться біла кристалічна речовина, ззовні схожі на наркотичну, яку в ході огляду було вилучено та поміщено у спеціальний пакет НПУ №ICR 0132557. Також на водійському сидінні було виявлено мобільний телефон марки «Samsung», моделі «S20Ultra», який вилучено та поміщено у паперовий конверт НПУ СУ. Крім того, під час огляду місця події було вилучено транспортний засіб марки «JAGUAR» моделі «ХЕ 20D», номерний знак НОМЕР_2 , який поміщено на спецмайданчик ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, що знаходиться за адресою: Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 55.
Постановою дізнавача сектору дізнання відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 від 01.09.2025 вищевказані речі та транспортний засіб визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
При цьому за загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначеними ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
За приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Оцінивши наведене, враховуючи наявність сукупності розумних підозр вважати, що зазначене у клопотанні майно, що було вилучено під час проведення огляду місця події 30.08.2025 - згорток фольги з вмістом білої кристалічної речовини, який поміщено у спеціальний пакет НПУ №ІCR 0132557, та мобільний телефон марки «Samsung», моделі «S20Ultra», який поміщено у паперовий конверт НПУ СУ з підписом понятих, є доказом кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, беручи до уваги, що стороною обвинувачення доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно, слідчий суддя дійшов до переконання про обґрунтованість та задоволення внесеного клопотання з підстав, визначених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Слідчий суддя зазначає, що клопотання прокурора у частині накладення арешту на транспортний засіб марки «JAGUAR» моделі «ХЕ 20D», номерний знак НОМЕР_2 , не містить виклад обставин на підтвердження того, що дане майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.
Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов'язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.
З системного аналізу наведених норм кримінального процесуального закону можна дійти висновку, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
Однак, із тексту клопотання прокурора вбачається, що воно складається з викладення змісту фактичних обставин можливого кримінального правопорушення (фабули), встановлених органом досудового розслідування, та посилання на ст. 170 КПК України без належного обґрунтування співвідношення вказаних положень процесуального закону з фактичними обставинами даного кримінального провадження.
Наведене, своєю чергою, ставить під сумнів доводи прокурора про достатність підстав для накладення арешту на транспортний засіб.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно зі ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Між тим, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватися вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
На переконання слідчого судді, прокурор у розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні у частині накладення арешту на транспортний засіб.
Надані слідчому судді матеріали, з урахуванням відомостей, які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні та диспозиції статті, за якою здійснюється досудове розслідування (ч. 1 ст. 309 КК України), не містять відомостей, які б давали розумні підстави вважати, що транспортний засіб, який є предметом арешту, відповідає критеріям ст. 98 КПК України, зокрема може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об'єктом кримінально протиправних дій, або набуто кримінально протиправним шляхом.
Разом з тим, відповідно до матеріалів клопотання про арешт майна ОСОБА_4 не визнавався підозрюваним. При цьому санкція ч. 1 ст. 309 КК України, за вчинені й передбачені цією нормою матеріального права діяння, не передбачає призначення покарання у виді конфіскації майна.
Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Слідчий суддя вважає, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси володільця майна, оскільки за викладених у клопотанні та доданих до нього матеріалах обставинах не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна на транспортний засіб.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні решти вимог клопотання, а саме накладення арешту на транспортний засіб марки «JAGUAR» моделі «ХЕ 20D», номерний знак НОМЕР_2 , слід відмовити з підстав не доведення особою, що подала клопотання, необхідності такого арешту.
Керуючись ст. 98, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, що вилучено 30.08.2025 під час огляду місця події, а саме:
згорток фольги з вмістом білої кристалічної речовини, який поміщено у спеціальний пакет НПУ №ІCR 0132557;
мобільний телефон марки «Samsung», моделі «S20Ultra», який поміщено у паперовий конверт НПУ СУ з підписом понятих.
У задоволені решти вимог клопотання, а саме накладення арешту на транспортний засіб марки «JAGUAR» моделі «ХЕ 20D», номерний знак НОМЕР_2 - відмовити.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1