Справа № 308/11172/25
04 вересня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Бенца К.К.,
при секретарі судового засідання - Майор Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 поданого в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що 23.10.2004 року між ОСОБА_1 та відповідачем - ОСОБА_3 було укладено шлюб, який зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міського управління юстиції Закарпатської області, актовий запис №625, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_1 .
Зазначає, що від даного шлюбу у сторін народилися діти, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з позивачкою.
Зазначає, що подружні відносини між сторонами припинені. Сторони не ведуть спільне господарство та проживають окремо. Основна причина розпаду сім?ї це різниця характерів, відсутність між позивачем, ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 , взаєморозуміння і довіри, постійні конфлікти та недомовленості.
Вказує, що на даний час ведення спільного господарства між сторонами та сумісне проживання припинено, а тому шлюб існує лише формально. Спору про поділ майна немає.
Примирення та збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача. У зв'язку з чим позивач вважає, що шлюб носить формальний характер, оскільки жодних обов'язків у сторін, як подружжя не існує.
З посиланням на викладене, представник позивача просить суд: розірвати шлюб, укладений 23 жовтня 2004 року між позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та відповідачем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міського управління юстиції Закарпатської області, про що зроблено відповідний актовий запис N? 625 та видано Свідоцтво про одруження Серія НОМЕР_2 ; Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище - « ОСОБА_6 ».
Позиція сторін справи :
Позивач та її представник у судове засідання не зявилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку. Згідно прохальної частини позовної заяви представник позивача просив суд розглянути справу без їх участі. Окрім того також подав до суду клопотання про розгляд справи без участі.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явивя, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Відповідач подав до суду заяву, відповідно до якої проти задоволення позову не заперечує та просить розглянути справу без його участі.
В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:
07.08.2025 року ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.
Згідно ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Як встановлено судом, сторони уклали шлюб 23.10.2004 року, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міського управління юстиції Закарпатської області, актовий запис №625, що стверджується свідоцтвом про одруження, серії НОМЕР_1 від 23.10.2004 року, копія якого долучена до матеріалів справи.
Як встановлено судом, у сторін народилася дочка, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 25.01.2017 року, копія якого долучена до матеріалів справи.
Як встановлено судом, у сторін народився син, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 20.02.2018 року, копія якого долучена до матеріалів справи.
Майновий спір між сторонами відсутній.
Шлюбні відносини між подружжям, як стверджує позивач припинені з жовтня 2023 року.
Правовідносини між сторонами випливають із норм Сімейного Кодексу України.
Суд враховує, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За змістом ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
У відповідності зі ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Згідно положення ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру та бажання зберегти шлюб з відповідачем.
З урахуванням викладеного, оцінивши шлюбні взаємовідносини сторін, суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім'ї неможливо, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, як це передбачено ст.112 Сімейного Кодексу України, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 носить формальний характер.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що дана сім'я розпалась остаточно, примирення між подружжям є неможливим, є всі підстави для задоволення позову.
Задовольняючи позовні вимоги про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Згідно ст. 56 ч. 3 СК України кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини, а ч. 4 цієї ж статті передбачає, що примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.
Обгрунтованими, на думку суду, є і вимоги позивача про залишення після розірвання шлюбу прізвища « ОСОБА_6 ».
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно зі ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що вирішення питання щодо прізвища особи, яка змінила своє прізвище внаслідок укладення шлюбу, яким вона буде іменуватися після розірвання шлюбу, виключно залежить від її бажання, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є підставними та підлягають до задоволення.
Підстав для відмови у задоволенні позовних вимог судом не встановлено.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.
Відповідно ст. 141 ЦПК України суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Згідно ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Керуючись ст.ст.12, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 272 - 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 105, 110,112 Сімейного Кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 поданого в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 23.10.2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міського управління юстиції Закарпатської області, актовий запис №625? розірвати.
Залишити ОСОБА_1 після розірвання шлюбу прізвище набуте у період шлюбу - « ОСОБА_6 ».
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса реєстрації : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) суму сплаченого ним судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце реєстрації : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 );
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Дата складання повного тескту рішення - 04.09.2025 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца