Справа № 303/4372/22
05 вересня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисника обвинувачених - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021071210000069 від 19.09.2021 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Градець Кралове Республіки Чехія, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, з вищою освітою, який займав посаду молодшого інспектора прикордонної служби 3 категорії - водія відділення логістики відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) прикордонного загону, раніше не судимого, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Градець Кралове Республіки Чехія, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, з вищою освітою, який займав посаду водія автомобіля групи відділення технічного забезпечення НОМЕР_1 прикордонного загону, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345 КК України,
Встановлено, що ОСОБА_4 , 19.09.2021 приблизно о 10:40 год, перебуваючи за кермом автомобіля марки «BMW» реєстраційний номер НОМЕР_2 , знаходячись біля в'їзду у двір будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, бажаючи перешкодити законній діяльності працівника правоохоронного органу, який знаходився при виконанні своїх службових повноважень, та з метою уникнення відповідальності за скоєння ним, ОСОБА_4 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 - 2 КУпАП, розуміючи та бачачи, що поліцейський ОСОБА_7 знаходиться перед даним автомобілем, розпочав в напрямку власного двор, рух автомобіля, здійснивши наїзд на поліцейського ОСОБА_7 , та в подальшому, діючи спільно з своїм братом ОСОБА_5 , перебуваючи вже у дворі власного домогосподарства, з метою перешкоджання виконання ОСОБА_7 своїх службових обов'язків, нанесли останньому численні тілесні ушкодження, з яких ОСОБА_4 завдав потерпілому: один удар кулаком руки в обличчя та неменше 2-х ударів ліктями, а ОСОБА_5 в свою чергу наніс не менше 5 ударів кулаком рук в обличчя потерпілого, нацькувавши при цьому на нього належну йому собаку бійцівської породи, чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження у вигляді саден на лівому ліктьовому суглобі та на лівій щоці, струс головного мозку, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 345 КК країни, а саме умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, вчинене групою осіб, без попередньої змови.
ОСОБА_5 , 19.09.2021 біля 10:40 год, знаходячись біля в'їзду у двір будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, бажаючи перешкодити законній діяльності працівника правоохоронного органу, який знаходився при виконанні своїх службових повноважень, розуміючи та бачачи, що поліцейський ОСОБА_7 , знаходиться перед автомобілем марки «BMW» реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував його брат ОСОБА_4 , надав останньому вказівку заїжджати в двір будинку, розуміючи та бачачи, що поліцейський ОСОБА_7 знаходиться перед автомобілем, та на нього буде здійснено наїзд, після чого ОСОБА_4 розпочав рух автомобіля в напрямку власного двору, здійснивши наїзд на поліцейського ОСОБА_7 , а у подальшому, діючи спільно з своїм братом ОСОБА_4 , перебуваючи вже у дворі власного домогосподарства, з метою перешкоджання виконання ОСОБА_7 своїх службових обов'язків, нанесли останньому численні тілесні ушкодження, з яких ОСОБА_5 наніс не менше 5 ударів кулаком рук в обличчя потерпілого, нацькувавши при цьому на нього належну йому собаку бійцівської породи, а ОСОБА_4 в свою чергу завдав потерпілому один удар кулаком руки в обличчя та неменше 2-х ударів ліктями, чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження у вигляді саден на лівому ліктьовому суглобі та на лівій щоці, струс головного мозку, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 345 КК України, а саме умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, вчинене групою осіб, без попередньої змови.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що вину визнає, покази надавати не бажає.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повідомив, що вину визнає, покази надавати не бажає.
Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає: АДРЕСА_2 , працівник сектору реагування патрульної поліції ГУНП Дубівського відділу поліції. Повідомив, що заступив на робоче чергування з 07.00 з ОСОБА_8 в м. Мукачево. Було помічено транспортний засіб BMW реєстраційний номер НОМЕР_2 без заднього бамперу, внаслідок чого було прийнято рішення зупинити вказаний транспортний засіб, були включені проблискові маячки синього кольору та звуковий сигнал на службовій машині. При цьому водій збільшив швидкість і почав тікати, авто припаркувалося біля будинку. ОСОБА_4 був за кермом, йому було запропоновано заглушити мотор, на що він не реагував, для недопущення заїзду у двір став перед авто. Після попередження, водій взяв на капот і завіз до гаражного відділення. ОСОБА_9 вийшов з авто з місця шофера, ОСОБА_10 почав втікати в будинок. Біля сходів на підставі ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» до ОСОБА_11 було застосовано фізичний вплив. ОСОБА_12 побачив, що тримають ОСОБА_11 , і завдав потерпілому два удари в голову, після чого ОСОБА_9 завдав удари і обоє втекли в будинок. У дворі була собака бійцівської породи, ОСОБА_12 почав її травити. ОСОБА_13 вхопила за штани, а вони зайшли в будинок і зачинилися. Потерпілому були заподіяні тілесні ушкодження на лікті, обличчі, струс головного мозку, що підтверджується документами. Взяв на капот означає наїзд на потерпілого здійснив. Удари наносились: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 - ліктем два удари. Потерпілий перебував у форменому одязі, наздоганяли на службовій машині. Помітили у осіб ознаки поведінки, що не відповідає обстановці. При наїзді водій не сам приймав рішення, а чутно було, що ОСОБА_10 кричав, що треба наїхати. Заходи по відшкодуванню шкоди не здійснювались. Потерпілий невірно назвав імена обвинувачених, не зміг їх вірно розрізними, в подальшому уточнив їх як водія і пасажира. Після події було викликано наряд і службовим авто повезли потерпілого до лікарні. Дві години побув у лікарня, а далі направлено було його до сімейного лікаря у Тячів, де лікувався 12 днів. Матеріальних претензій до обвинувачених не має. Прокурор просив врахувати, що обвинувачені є братами близнюками. Хто як діяв потерпілому відомо зі слів батька, який не був присутній при події.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає в АДРЕСА_3 , керівник батальйону УПП у Закарпатській області ДПП повідомила, що 19.09.2021 о 10:40 здійснювали патрулювання та заходи по забезпеченню порядку ДЮСШ по проведенню марафону, проходила службу з ОСОБА_17 у спільному екіпажі. У радіоефір було повідомлено про переслідування транспортного засобу, водій авто за дії поліції не реагує, потрібна допомога. На АДРЕСА_1 виявили екіпаж лінійний у складі ОСОБА_18 , ОСОБА_19 (наразі прізвище змінила на ОСОБА_20 , перебуває у декретній відпустці). Під час переслідування водій не зупинився на вимогу, зупинилися біля будинку, поліцейського було завезено на капоті у подвір'я. На авто був відсутній задній бампер, за що хотіли зупинити дане авто. У дворі був пес, здається породи стаффордширський тер'єр, з кепкою поліцейського у зубах. На обличчі поліцейського було виявлено сліди від ударів - почервоніння, на штанах видно укуси від зубів собаки. Це підтвердила також ОСОБА_19 при її опитуванні, яка побачила, що вибігла одна особа і закрила хвіртку. Викликано оперативну групу та повідомили прикордонний наряд. Після подій приїхали батьки, батько повідомив, що за кермом був ОСОБА_15 . Батько приїхав, коли хлопці були всередині будинку. Хто наносив побої особисто не бачила.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , працівник Державної служби України з безпеки на транспорті - начальник відділу державного нагляду у Закарпатській області, проживає: АДРЕСА_4 . На той час потерпілий був його підлеглим. 19.09.2021 займав посаду командира батальйону УПП ДПП. Об 10:40 з заступником ОСОБА_21 перебував у м. Мукачево з охорони громадського порядку при проведенні марафону. На вулиці ОСОБА_22 по рації отримали повідомлення про переслідування транспортного засобу, невідкладно рушили. На вулиці ОСОБА_23 помітили поліцейську машину з проблисковими синіми і червоними маячками. Патрульних не було в ній, через декілька хвилин ОСОБА_18 і ОСОБА_19 повідомили про переслідування. ОСОБА_7 при переслідуванні став на ворота, щоб заблокувати заїзд до подвір'я, його на капоті завезли, такі повідомили про спроби фізичного затримання осіб, які чинили опір і нанесли тілесні ушкодження і нацькували собаку на поліцейського. Собака і до них вибігла зі службовою кепкою і на них почали кидатися. Особи перебували у будинку, батьки приїхали пізніше, стало відомо, що обвинувачені з ДПС, було викликано групу, повідомлено керівництво ІНФОРМАЦІЯ_6 , ДБР. Батько повідомляв про перебування за кермом ОСОБА_24 , очевидцем наїзду не був. Обвинувачений звернув увагу, що у показах вже звучало про закриту хвіртку, то як собака могла вибігти через закриту хвіртку.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає в АДРЕСА_5 , працівник патрульної поліції, наразі перебуває у відпустці по догляду за дитиною), повідомила, що 19.09.2021 відбулася подія у м. Мукачево. У той день здійснювала патрулювання з напарником ОСОБА_18 . На вулиці Свято-Михайлівській побачили авто з іноземними номерами без заднього бамперу. Ввімкнули світлові маяки синього та червоного кольору, звукові сигнали, однак авто не зупинилось, а почали тікати. Наздогнали авто на вулиці Гулака Артемовського. Зупинилися біля будинку, здається 63. ОСОБА_18 вийшов до транспортного засобу і до водія, двері не відчинились, то ОСОБА_18 став попереду авто. З боку авто у чорному капюшоні вийшов пасажир. Колега при цьому не відійшов. Тоді було здійснено наїзд і протягнули його на капоті, здається до гаража. Тяско підійшов до водія з метою затримання, намагався поговорити, але водій заподіяв один удар в обличчя і почав тікати. Його брат підійшов, щоб витягнути брата і наніс 2-3 удара в обличчя і здається в потилицю. Двоє били, нічого не могла зробити. Один натравив собаку бійцівської породи. Коли взяла балончик, хотіла задути, то вони втекли. При виході пасажира з авто, то рух авто здійснювався за вказівкою пасажира. Загалом було завдано не менше 2-3 ударів. Не помітила, у якому стані тоді перебували обвинувачені. Стосовно з'ясування на місці, хто перебував за кермом, повідомила, що їх батько сказав, що був ОСОБА_15 за кермом. При нанесенні ударів була збоку, намагалась їх відірвати. Була прямим очевидцем. На питання, хто ОСОБА_15 , а хто ОСОБА_10 вказала на них. На місці не встановлювали осіб, а зі слів батька.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов'язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.
На підтвердження події вчинення кримінального правопорушення та винуватості ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у його вчиненні стороною обвинувачення надані суду та безпосередньо у судовому засіданні дослідженні наступні докази :
- матеріали ЄО 011021, 011022 від 19.09.2021: рапорт про повідомлення про подію, згідно якого 19.09.2021 о 12.28 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 19.09.2021 о 12:27 за адресою: АДРЕСА_6 самозвернення працівника патрульної поліції ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діагноз садна ліктя, садна передпліччя, забій м'яких тканин обличчя. ОСОБА_27 ;
- рапорт про те, що 19.09.21 о 10.44 від ОСОБА_28 надійшло повідомлення про те, що о 10.44 цього дня, невідома особа на автомобілі не зупинилася на його вимогу та у подальшому допустила на нього наїзд за адресою: АДРЕСА_7 ;
- пояснення ОСОБА_29 , від 19.09.2021 про те, що автомобіль БМВ ТУ079СН належить ОСОБА_4 ;
- пояснення ОСОБА_30 про те, що 19.09.2021 біля будинку по АДРЕСА_7 чув звуки спецсигналу автомобіля, а також побачив патрульний автомобіль та автівку сусіда сіру БМВ, який заїжджав до себе у двір, та дівчину поліцейську, яка ходила біля службового автомобіля;
- протокол огляду у ході якого встановлено, що територія біля будинку по АДРЕСА_7 охоплюється камерою відеоспостереження з будинку АДРЕСА_8 ;
- протокол огляду місця події від 19.09.2021;
- висновок судово-медичної експертизи №319/2021 від 20.09.2021 щодо тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_7 в результаті якого виявлено тілесні ушкодження у вигляді саден на лівому ліктьовому суглобі та на лівій щоці, а також встановлено струс головного мозку, що проявилося горизонтальним ністагмом промахуванням при пальце-носовій пробі. Тілесні ушкодження відносяться до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я;
- протокол огляду речей від 21.12.2021 яким було оглянуто відеофайли з відеореєстраторів ОСОБА_7 та ОСОБА_31 ;
- протокол пред'явлення для впізнання від 09.02.2022 з потерпілим ОСОБА_7 згідно якого він впізнав ОСОБА_4 , зазначивши що той наносив йому 19.09.2021 тілесні ушкодження;
- протокол пред'явлення для впізнання від 09.02.2022 з потерпілим ОСОБА_7 , згідно якого він впізнав ОСОБА_32 , зазначивши що той наносив йому 19.09.2021 тілесні ушкодження;
- протокол пред'явлення для впізнання від 09.02.2022 з свідком ОСОБА_31 , згідно якого вона впізнала ОСОБА_4 , зазначивши що той наносив ОСОБА_7 19.09.2021 тілесні ушкодження;
- протокол пред'явлення для впізнання від 09.02.2022 з свідком ОСОБА_31 , згідно якого вона впізнала ОСОБА_32 , зазначивши що той наносив ОСОБА_7 19.09.2021 тілесні ушкодження;
- протокол проведення слідчого експерименту від 09.02.2022 у ході якого потерпілий ОСОБА_7 зазначив всі обставини події згідно обвинувального акту;
- протокол проведення слідчого експерименту від 09.02.2022 у ході якого свідок ОСОБА_31 зазначила всі обставини події згідно обвинувального акту;
- витяг з наказу Департаменту патрульної поліції в Закарпатській області №624/0с про те, що ОСОБА_7 призначено поліцейським взводу №1 роти №2 батальйону поліції;
- витяг з наказу Департаменту патрульної поліції в Закарпатській області №864/0с про те, що ОСОБА_33 призначено поліцейським взводу №2 роти №4 батальйону поліції;
- посадова Інструкція поліцейського взводу роти батальйону управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_7 від 25.11.2020;
- розстановка сил та засобів від 19.09.2021, згідно якого ОСОБА_7 в день вчинення кримінального правопорушення виконував службові обов'язки;
- рапорт ОСОБА_34 від 19.09.2022 згідно з якого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не виконали закону вимогу поліцейського про зупинку та наїхали на поліцейського ОСОБА_7 після чого завдавали йому тілесних ушкоджень;
- протокол №4 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння від 19.09.2021 згідно з якого ОСОБА_7 тверезий;
- протокол №432 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння від 19.09.2021 згідно з якого ОСОБА_33 твереза;
- меддокументація про характер отриманих ОСОБА_7 тілесних ушкоджень;
- витяг з наказу Начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 №365-ОС від 26.07.2021 згідно з якого солдата ОСОБА_5 призначено водієм автомобільної групи відділення технічного забезпечення;
- витяг з наказу Начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 №388-ОС від 30.07.2021 згідно з якого солдата ОСОБА_4 призначено молодшим інспектором прикордонної служби 3 категорії - водієм відділення логістики відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;
- довідки №12/437 від 24.09.2021 та 12/438 від 24.09.2021 про те що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проходять військову службу у військовій частині НОМЕР_3 Державної прикордонної служби;
- службові характеристики на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посадова інструкція водія автомобільної групи відділення технічного забезпечення; посадова інструкція молодшого інспектором прикордонної служби 3 категорії - водієм відділення логістики відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; індивідуальні психологічні картки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;
- довідки ІІА №1889969 та ІІА №1889970 згідно з яких ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності не притягувалися, незнятої чи непогашеної судимості не мають, в розшуку не перебувають;
- довідка № 72/01-12 від 18.01.2022 про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на обліку у психіатра та нарколога не перебувають;
- ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.09.2021 про арешт майна.
В судовому засіданні було досліджено відеозапис з нагрудних бодікамер поліцейських, відповідно до якого було встановлено, що на диску наявні три відеофайли з наступними назвами: «20211003205431000097», «20211003205534000099» та «20211003205834000103». В ході огляду відеофайлу «20211003205431000097» встановлено, що поліцейський стоїть впритул перед автомобілем марки «BMW» сірого кольору та вимагає у водія вийти з транспортного засобу. На вимогу поліцейського водій легкового транспортного засобу марки «BMW» не реагує, продовжуючи сидіти за кермом авто. Біля поліцейського з'являється особа чоловічої статі і, простягнувши руки до цього поліцейського, повідомляє, що це не його двір, у відповідь на що поліцейський просить забрати руки, попереджає, що це злісна непокора і заперечує, що це не двір, а проїжджа частина. Увесь цей час правоохоронець стояв впритул перед автомобілем марки «BMW» сірого кольору, не даючи водієві заїхати в подвір'я будинку. Не зважаючи, що поліцейський перешкоджає подальшому рухові автомобіля, водій транспортного засобу «BMW» сірого кольору рушає з місця, тим самим здійснює наїзд на правоохоронця, завозить поліцейського на капоті автомобіля вглиб подвір'я будинку. Після наїзду поліцейський повідомляє особам, що відбулося кримінальне діяння, та напарниці дає вказівку викликати слідчо-оперативну групу. Потім авто зупиняється, поліцейський підходить до дверей водія і декілька раз вимагає вийти з машини. Водій не реагує, рушає з місця та заганяє авто в гараж. Після чого, особа чоловічої статі просить поліцейських вийти за межі території подвір'я будинку, на що правоохоронець відповів, що ніхто не вийде, оскільки відбулося кримінальне правопорушення. Поліцейський, спілкуючись по телефону, представляється рядовим ОСОБА_18 та описує подію, яка відбулася. У цей час чути вигуки одного з чоловіків, який закликав поліцейський покинути двір будинку. Після цього в зону дії нагрудної бодікамери попадають двоє чоловіків, схожих між собою за статурою, один з яких пішов до входу в будинок, а інший до хвіртки. Поліцейський попрямував за чоловіком, який слідував до хвіртки. Далі відбулася сутичка, в результаті якої нагрудна бодікамера рядового ОСОБА_18 впала на землю. Напарниця підняла бодікамеру і підійшла до колеги. Подальші події відбувалися на сходах до будинку. На відео видно продовження сутички, учасником якої були поліцейський та один з чоловіків. У цей час чути вигуки колеги рядового Тяска «фу» та прохання забрати собаку. Після чого, стоячи на сходах, поліцейський обхватив руками чоловіка, який приймав участь у сутичці, та тримає його. В ході огляду відеофайлу, під назвою «20211003205534000099» встановлено, що в колі стоять декілька осіб, які між собою вітаються за допомогою рукостискання. В ході огляду відеофайлу, під назвою «20211003205834000103» встановлено, що перед хвірткою дому № 68 стоять співробітники поліції та цивільна особа, імовірно ведуть діалог. Далі в зону дії камери попадають службові автомобілі поліції марки «Шкода» з номерними знаками на синьому фоні НОМЕР_4 та «Рено» з номерними знаками на синьому фоні 9479.
Стороною захисту надано заяву про відсутність претензій потерпілого ОСОБА_7 , посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_5 , довідку про обставини травми такого від 10.07.2025 №769, довідку гарнізонної ВЛК від 04.08.2025 №3234, нагородження ОСОБА_5 відзнакою Президента України "За оборону України".
Аналізуючи та оцінюючи усі докази надані стороною обвинувачення та отриманні судом в ході розгляду справи в їх сукупності та кожен, зокрема, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що кожен досліджений вище судом доказ є належним, допустимим та достовірним і у своїй сукупності, усі ці докази перебувають у логічному та послідовному взаємозв'язку, не є взаємосуперечливими та доповнюють і підтверджують ті об'єктивні обставини, які мали місце під час вчинення пред'явленого обвинувачення обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Згідно ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.
Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно ст. 370 КПК України, судове рішення ухвалюється судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду.
Відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, в рішенні «Коробов проти України» ЄСПЛ зазначив, що при оцінці доказів Суд як правило застосує критерій доведеності вини поза розумним сумнівом, та така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Заслухавши покази обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345 КК України, не визнали упродовж судового розгляду, в подальшому визнали, показання свідків, перевіривши надані стороною обвинувачення докази, оцінюючи кожний досліджений в судовому засіданні доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_4 . ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345 КК України, у відповідності до критерію доведеності вини "поза розумним сумнівом".
Окрім того, у відповідності до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.
Отже, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд вважає повністю доведеним висунуте ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачення за ч.1 ст. 28, ч. 2 ст. 345 КК України.
Дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд кваліфікує, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, вчинене групою осіб, без попередньої змови, тобто вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345 КК України.
Згідно ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно - небезпечного діяння, яке містить склад злочину, який передбачено цим Кодексом.
Кримінальна відповідальність передбачає законно обґрунтований обов'язок обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які вчинили кримінальне правопорушення яке передбачене ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345 КК України, піддатися осуду з боку держави і бути покараним у повній відповідності із законом.
При призначенні обвинуваченим виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення кримінального покарання", визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного кримінального правопорушення (проступку) й обставин його вчинення.
Обставин, визначених ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Обставин, визначених ст. 67 КК України, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Обставин, визначених ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Обставин, визначених ст. 67 КК України, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України за ч. 2 ст. 345 КК України є нетяжким злочином, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який вперше притягається до кримінальної відповідальності, по медичну допомогу в КНП "Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров'я та медицини залежностей" не звертався, а також того, що відповідно до досудової доповіді представника персоналу органу пробації ОСОБА_35 , виправлення ОСОБА_4 можливе без позбавлення волі на певний строк та особа обвинуваченого не становить високої небезпеки для суспільства, відшкодування шкоди, тому суд вважає, що достатньою мірою для виправлення та упередження вчинення ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень є міра покарання, передбачена санкцією ч. 2 ст. 345 КК України - у вигляді одного року обмеження волі.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України за ч. 2 ст. 345 КК України є нетяжким злочином, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який вперше притягається до кримінальної відповідальності, по медичну допомогу в КНП "Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров'я та медицини залежностей" не звертався, а також того, що відповідно до досудової доповіді представника персоналу органу пробації ОСОБА_36 , виправлення ОСОБА_5 можливе без позбавлення волі на певний строк та особа обвинуваченого не становить високої небезпеки для суспільства, відшкодування шкоди, участі у захисті держави, тому суд вважає, що достатньою мірою для виправлення та упередження вчинення ОСОБА_5 нових кримінальних правопорушень є міра покарання, передбачена санкцією ч. 2 ст. 345 КК України - у вигляді одного року обмеження волі.
Зважаючи на положення статті 50 КК України, якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, на положення статті 65 КК України, якою встановлено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинувачених, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченим покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції ч. 2 ст. 345 КК України.
Цивільний позов не заявлено.
Питання щодо речових доказів вирішується судом у порядку ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід щодо обвинувачених не обирався.
Керуючись ст. ст. 100, 369-371, 373-376, 395 КПК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345 КК України, та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 , не обирався.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345 КК України, та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 , не обирався.
Скасувати арешт, накладний ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.09.2021, на майно, вилучене 19.09.2021 року під час проведення огляду в будинку та підсобних приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 , та автомобіля марки «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під час якого виявлено та вилучене: автомобіль марки «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_2 , Словацької Республіки; ключ до замка запалювання автомобіля марки «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_2 ; змиви з керма, ручки коробки передач, ричагів відкриття передніх дверей; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_2 , Словацької Республіки; три картки на іноземній мові, схожі на картки проходження технічного огляду транспортного засобу та два корінці; поліс страхування № ЕР201505319 на автомобіль марки «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на страхувальника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Речові докази:
автомобіль марки «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_2 , Словацької Республіки; ключ до замка запалювання автомобіля марки «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_2 , Словацької Республіки; три картки на іноземній мові, схожі на картки проходження технічного огляду транспортного засобу та два корінці; поліс страхування № ЕР201505319 на автомобіль марки «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на страхувальника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - повернути власнику;
змиви з керма, ручки коробки передач, ричагів відкриття передніх дверей - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1