Справа № 306/514/25
Провадження № 2/306/552/25
04 вересня 2025 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого-судді Уліганинця П.І.
за участю секретаря судового засідання Сова-Фафула А.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки і піклування Полянської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про поновлення материнських прав,-
Представник позивача звернулася до суду з названим позовом, мотивуючи його тим, що рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 28.05.2015 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 позбавлено батьківських прав щодо малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначає, що на момент вирішення питання про позбавлення батьківських прав, позивачка обвинувачувалася у вчиненні тяжкого злочину та була засуджена до позбавлення волі, тому не брала участі у вихованні своїх дітей. Вказує, що після звільнення з місць відбування покарання, ОСОБА_1 , разом із вже повнолітньою дочкою ОСОБА_5 виїхали до Словацької республіки, де позивачка повністю змінила свою поведінку та спосіб життя, працевлаштувалася та отримує фіксовану заробітну плату, за місцем роботи характеризується позитивно, має офіційну реєстрацію та постійне місце проживання, належно виконує свій обов'язок зі сплати аліментів. Зауважує, що неповнолітня ОСОБА_4 разом з опікуном відвідували позивачку шляхом виїзду за кордон, і навпаки, коли ОСОБА_1 , приїздить в Україну, то останні весь час проводять разом. Зазначає, що малотіня ОСОБА_4 бажає проживати разом із матір'ю та сестрою, однак це неможливо до поновлення позивачкою своїх материнських прав. Тому, враховуючи вищевикладені обставини, просить поновити ОСОБА_1 материнські права відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Представник позивачки подала заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні (а.с.71).
Представник третьої особи - Полянської сільської ради надала заяву про розгляд справи без участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити, надала висновок про доцільність поновлення батьківських прав ОСОБА_1 (а.с.67, 68-70).
Від відповідача надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, не заперечує щодо задоволення позову (а.с.77).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов встановив наступне.
Як убачається з заочного рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 28.05.2015 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 позбавлено батьківських прав щодо малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.8-9).
З витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" вбачається, що ОСОБА_1 вироком Свалявського районного суду Закарпатської області від 10.09.2015 року, зміненим ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 19.04.2016 року, засуджена за ч. 2 ст. 121 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнена 15.05.2020 року у зв'язку із відбуттям строку покарання (а.с.40).
Належними та допустимими доказами встановлено, що ОСОБА_1 працевлаштувалася у фірму "Otik s.r.o." та отримує фіксовану заробітну плату, за місцем роботи характеризується позитивно, має офіційну реєстрацію та постійне місце проживання у Словацькій Республіці, умови якого облаштовані для повноцінного проживання, належно виконує свій обов'язок зі сплати аліментів, за висновком про стан здоров'я є здоровою (а.с.10-13,14-16,17,18,19-20,21-22,23-24,25,26,27,28,29,30-34,35-39,44).
Згідно висновку Полянської сільської ради від 02.07.2025 року №1085/03-05 про доцільність поновлення батьківських прав ОСОБА_1 , відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , враховуючи підтвердження фактів усунення на даний час підстав в зв'язку з якими ОСОБА_1 була позбавлена таких, в інтересах дитини поновити батьківські права є доцільним (а.с. 68-70).
Згідно зі статтею 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до частини першої статті 3 СК України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Згідно із частинами першою, третьою статті 5 СК України держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно із ч. 1, 4 ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до статті 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Ця стаття охоплює, зокрема, втручання держави в такі аспекти життя, як опіка над дитиною, право батьків на спілкування з дитиною, визначення місця її проживання.
Так у Постанові КЦС ВС від 12.05.2022 року справа № 466/5767/18 зазначено, ЄСПЛ у рішенні від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», (заява № 2091/13) та у рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09, § 100) зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (параграф 76).
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
Також, ЄСПЛ у справі «Савіни проти України» вказує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, врахувавши, що позивачка систематично сплачує аліменти на утримання дитини, періодично за належних умов проводить час з донькою, має бажання займатися вихованням своєї дитини та турбуватися про неї, встановивши, що поведінка ОСОБА_1 , позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для такого рішення, істотно змінилися, суд дійшов висновку про доцільність поновлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 .
Керуючись ст. 12, 13, 18, 76-81,141 ЦПК України, ст. 3, 5, 7, 164, 165, 169, 171 СК України, ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», суд,
Позов представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки і піклування Полянської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про поновлення материнських прав - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканці АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 материнські права відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
ГОЛОВУЮЧИЙ П.І.Уліганинець
04.09.2025 року