Справа № 298/715/25
Номер провадження 2/298/154/25
04 вересня 2025 року с-ще Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої - судді Ротмістренко О.В.,
за участі секретаря судового засідання Каналош М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Великий Березний в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Великоберезнянське виробниче управління житлово-комунального господарства», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Великоберезнянський відділ державної виконавчої служби в Ужгородськоиу районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Закарпатський обласний державний нотаріальний архів про зняття (припинення) арешту з майна та вилучення запису з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що у Відділі державної виконавчої служби Великоберезнянського районного управління юстиції знаходився на примусовому виконанні виконавчий лист № 2-36, виданий 19.03.2004 Великоберезнянським районним судом Закарпатської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Великоберезнянське ВУ ЖКГ» 355,00 грн. боргу.
26.08.2004 державний виконавець цього відділу ДВС виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Постанову затверджено 27.08.2004. Даною постановою накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 . 31.08.2004 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за №1266868 реєстратором: Великоберезнянською державною нотаріальною конторою внесено обтяження арешт (архівний запис), на підставі постанови відділу ДВС Великоберезнянського РУЮ, зазначивши об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. За час свого життя ОСОБА_2 був власником квартири АДРЕСА_1 , яку останній заповів позивачу ОСОБА_1 .
Як зазначає позивач, 13.05.2025 він подав до нотаріуса заяву із проханням видати йому свідоцтво про право на спадщину за заповітом. За результатами перевірки фактів відсутності (наявності) заборони або арешту на спадкове майно нотаріус встановив, що у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень міститься запис №1266868 про арешт невизначеного, всього нерухомого майна, належного ОСОБА_2 від 31.08.2004. В результаті наявності даного арешту нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.05.2025.
Як ідеться у позові, арешт накладено в рамках виконавчого провадження де стягувачем був відповідач Комунальне підприємство «Великоберезнянське виробниче управління житлово-комунального господарства». Комунальне підприємство «Великоберезнянське виробниче управління житлово-комунального господарства» перебуває в стані припинення, стверджено інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (безкоштовний запит). Правонаступником Відділу державної виконавчої служби Великоберезнянського районного управління юстиції є Великоберезнянський відділ державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Водночас 16.05.2025 Великоберезнянський відділ державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції фактично відмовив в знятті (припиненні) арешту, мотивиуваши це тим, що немає технічної можливості винести постанову про зняття арешту з майна боржника, на підставі якої зняти (припинити) арешт в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, оскільки: неможливо ідентифікувати в Автоматизованій системі виконавчого провадження виконавчий документ - в/лист №2-36; у відділі ДВС відсутні в/провадження де боржником є ОСОБА_2 . Також є припиненою юридична особа Великоберезнянська державна нотаріальна контора, дата запису 16.06.2023.
За твердженнями позивача, наявність тривалого часу арешту майна за відсутності виконавчого провадження є невиправданим втручанням у його права, у зв'язку з чим він звернувся в суд з вказаним позовом за їх захистом.
Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 23.05.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
17.07.2025 закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.
У судове засідання, призначене до розгляду на 04.09.2025, сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, не з'явилися.
В матеріалах справи міститься заява позивача та його представника Гайданки Т.М. про розгляд справи за їх відсутності. Позовну заяву підтримують, просять таку задовольнити.
Представник відповідача - Комунального підприємства «Великоберезнянське виробниче управління житлово-комунального господарства» у судове засідання не з'явився. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. Про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
Представники третьої особи - Великоберезнянського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, повторно не з'явився. Водночас в матеріалах справи міститься заява, в якій він просить розглядати справу за його відсутності та при вирішенні спору покладаються на розсуд суду.
Представник третьої особи - Закарпатського обласного державного нотаріальниого архіву, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з'явився. Водночас подав до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши письмові матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог та ч.1 ст. 13 ЦПК України, згідно якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках суд встановив таке.
Матеріалами справи підтверджено, що 26.08.2004 державним виконавцем відділу ДВС Великоберезнянського районного управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа №2-36, виданого 19.03.2004 Великоберезнянським районним судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВУ ЖКГ 355,00 грн. боргу виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
31.08.2004 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за №1266868 реєстратором - Великоберезнянською державною нотаріальною конторою внесено обтяження арешт (архівний запис) на підставі постанови відділу ДВС Великоберезнянського РУЮ, зазначивши об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 , що підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за №427182230 від 16.05.2025.
За час свого життя ОСОБА_2 був власником квартири АДРЕСА_1 , що стверджено договором купівлі-продажу квартири від 02.08.2000 серії АВМ № 662570, зареєстрованим в реєстрі за № 705. Вказана обставина підтверджується також довідкою КП «Бюро технічної інвентаризації» від 08.09.2024 № 49.
Як убачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 10.01.2024, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер,
Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем вказаної квартири, що підтверджується заповітом від 24.05.2022, складеним приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Чурей А.В. на спеціальному нотаріальному бланку серії НРС № 691221, зареєстрованим в реєстрі за № 221.
04.06.2024 приватним нотаріусом Чурей A.B. заведено спадкову справу №27/2024 за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як убачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.05.2025, розглянувши подану позивачем 13.05.2025 заяву із проханням видати йому свідоцтво про право на спадщину за заповітом, останньому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 . Як убачається з вказаної постанови, за результатами перевірки фактів відсутності (наявності) заборони або арешту на спадкове майно, нотаріус встановив, що у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень міститься запис №1266868 про арешт невизначеного, всього нерухомого майна, належного ОСОБА_2 від 31.08.2004.
З листа Великоберезнянського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції від 16.05.2025 № 7677, вбачаться, що на заяву позивача від 15.052024 Великоберезнянський відділ державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо припинення (скасування) арешту нерухомого майна повідомив наступне. Відповідно до Розділу ХІ ч. 2 Правил ведення діводства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями затверджено Наказом Міністерства юстиції України 07.06.2017 року за №1829/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2017 року за № 699/30567 «...Строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Відповідно до Автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП), виконавчий документ - виконавчий лист No2-36 виданий 19.07.2004 року Великоберезнянським районним судом Закарпатської області про: стягнення з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Великоберезнянського ВУЖКГ 355,00 гривень боргу, станом на 16.05.2025 року неможливо ідентифікувати, оскільки Єдиний державний реєстр виконавчих провадження почав свою роботу з 2006 року, а після 2018 року - Автоматизована Система виконавчих проваджень. У Великоберезнянському відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, згідно до бази даних АСВП відсутні виконавчі провадження (виконавчі документи), по яких боржником виступає ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно виконавчого листа № 2-36 виданий 19.07.2004 Великоберезнянським районним судом Закарпатської області про: стягнення з ОСОБА_2 на користь Великоберезнянського ВУЖКГ 355,00 гривень боргу. Примусова реалізація нерухомого майна, яке б належало ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 відділом ДВС не проводилася. У зв'язку з вищенаведеним повідомило, що у відділу ДВС немає технічної можливості винести постанову про зняття арешту з майна боржника на підставі якої зняти (припинити) арешт в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Одночасно доводить до відома, що правонаступником відділу державної виконавчої служби Великоберезнянського районного управління юстиції станом на 15.05.2025 перебуває Великоберезнянський відділ державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Для вирішення питання, щодо зняття (припинення) арешту нерухомого майна який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за номером обтяження 1266868 та зареєстровано 31.08.2004 позивачу запропоновано звернутися до суду.
Як убачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа - Комунальне підприємство «Великоберезнянське виробниче управління житлово-комунального господарства» перебуває у стані припинення.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань юридична особа Великоберезнянська державна нотаріальна контора припинена 16.06.2023, номер запису 1003111110014000350.
У позовній заяві позивач указує, що наразі правонаступником Відділу державної виконавчої служби Великоберезнянського районного управління юстиції є Великоберезнянський відділ державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Вказана обставина сторонами у справі не оспорюється.
Як зазначає позивач, наявність тривалого часу арешту майна за відсутності виконавчого провадження є невиправданим втручанням у його права. Неможливість вирішити вказане питання в позасудовому порядку стало підставою для його звернення до Великоберезнянського районного суду з вказаним позовом.
Вирішуючи порушений у позові спір, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 15 ЦК України гарантується право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень окрім випадків, встановлених цим Кодексом.
В ст. 17 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Так, позов про звільнення майна з-під арешту може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
В п. п. 1, 2 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз'яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких в життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені у ст. 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
В ч. ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.
Згідно з постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 судам надано роз'яснення з приводу застосування положення статті 391 ЦПК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані з позбавлення права володіння, суд має виходити з наступного: відповідно до положення ст. ст. 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов'язаних з позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником, або особою, яка володіла майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушуються його права власності чи законного володіння (п. 33).
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
В ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року (Закон № 475/97-ВР), визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч.1ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Частинами 1 та 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Положеннями п. 1 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» передбачено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Відповідно до пункту другого вказаної Постанови Пленуму ВССУ позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.11.2019 у справі №905/386/18 виснувала, що при розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу державної виконавчої служби, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 57, 58 Закону України «Про виконавче провадження». Вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізуються шляхом подання ними з додержанням правил юрисдикційності позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна»
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №235/2617/19.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, щовідповідачему справах за позовами про звільнення майна з-під арештує боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майноу виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (постанови від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18, від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16, від 07 квітня 2021 року у справі № 174/474/17).
У правовому висновку Верховного Суду у справі № 2/0301/806/11 (провадження № 61-3814св22), що був викладений у постанові від 13 липня 2022 року, зазначено, що за відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника та відсутність необхідності подальшого застосування такого арешту на майно боржника, висновок суду апеляційної інстанції про визнання бездіяльності виконавчої служби щодо незняття арешту з майна заявника, що є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, є законним та обґрунтованим.
Як встановлено в ході судового розгляду, позивач є спадкоємцем квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 . Водночас, унаслідок наявності обтяження, він позбавлений можливості зареєструвати право власності на вказане майно у встановленому законом порядку.
Судом встановлено, що протягом тривалого часу, відсутнє виконавче провадження про стягнення зі спадкодавця ОСОБА_2 суми боргу.
Суду не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачем як кредитором спадкодавця активних дій для стягнення заборгованості за судовим рішенням, на підставі якого видано виконавчий документ.
Також суду не надано доказів на підтвердження факту пред'явлення відповідачем як кредитором спадкодавця вимог до позивача як спадкоємця в порядку ст.1281 ЦК України протягом шести місяців від дня коли відповідач дізнався чи міг дізнатися про відкриття спадщини.
Ці обставини свідчать про відсутність майнових претензій з боку кредитора до позивача.
Отже, за таких умов продовження існування обтяження спірного майна є не виправданим та не переслідує легітимну мету, яка полягає у забезпеченні виконання рішення суду.
Разом з тим, наявність таких обтяжень майна перешкоджають позивачу в оформленні спадкових та майнових прав після смерті спадкодавця, що становить непропорційне втручання у його право на мирне володіння майном, яке гарантується статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положеннями ч.3 ст.1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Верховний Суд у постанові від 22.013.2023 у справі № 463/6829/21-ц зазначив, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є власником із часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку. Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном. У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з використанням способів, визначених у главі 29 ЦК України.
Так, главою 29 ЦК України врегульовано питання захисту права власності.
Зокрема, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Наведені обставини дають підстави суду для висновку про обґрунтованість позовних вимог, а отже, необхідність їх задоволення.
Судові витрати у вказаній справі з огляду на зміст позовних вимог слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Зняти (припинити) арешт на невизначене майно, все нерухоме майно ОСОБА_2 , зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, тип обтяження - арешт (архівний запис), реєстраційний номер обтяження 1266868, зареєстроване 31.08.2004 11:54:36 Великоберезнянською державною нотаріальною конторою на підставі постанови Відділу ДВС Великоберезнянського РУЮ, об'єкт обтяження - невизначене майно, все нерухоме майно, власника - ОСОБА_2 , та вилучити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 1266868, зареєстрований 31.08.2004 р. 11:54:36 Великоберезнянською державною нотаріальною конторою.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Закарпатського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: Комунальне підприємство «Великоберезнянське виробниче управління житлово-комунального господарства» (КП ЖКГ»), код ЄДРПОУ 03344444, 89000, Закарпатська область, Ужгородський район, смт Великий Березний, вул. Фізкультурна, 7
Треті особи без самостійних вимог на предмет спору:
Великоберезнянський відділ державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: Закарпатська область, Ужгородський р-н, с-ще Великий Березний, вул. Шевченка, 28, код ЄДРПОУ 42007360
Закарпатський обласний державний нотаріальний архів, код ЄДРПОУ 26325509, 88000, Україна, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Гойди Юрія, будинок, 8.
Повний текст рішення складено 04.09.2025.
Головуюча О.В.Ротмістренко