Справа № 569/18484/25
про залишення заяви без руху
05 вересня 2025 року м.Рівне Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Бучко Т.М.
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства "Львівський науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації", Державного підприємства "Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 26 лютого 2025 року до 01 вересн 2025 року у розмірі 208228,24 грн.
За змістом ч.1 ст.184 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції. Позовна заява подається до суду із дотриманням вимог, передбачених ст.175, 177 ЦПК України.
Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору.
Підставою звільнення від сплати судового збору позивач вказав п.1 ч.1 ст.5 закону України «По судовий збір».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Тобто, позивачі у справах за вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком двох категорій позовів: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
За змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу) , а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.
Виплати, які мають бути здійснені роботодавцем на користь незаконно звільненого працівника, не можуть вважатися заробітною платою і кваліфікуватись як плата за виконану роботу та не витікають із трудового договору, оскільки 1) заробітна плата виплачується роботодавцем працівникові за виконану ним роботу; 2) до моменту виконання рішення суду про поновлення трудові відносини не виникають (постанови Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі 461/1303/19, від 11 березня 2021 року у справі № 760/4080/19, від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/13736/15). Вказаний правовий висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 щодо правової природи середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
За вказаними висновками Верховного Суду вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі не є спором про оплату праці.
Отже, середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі не є елементом структури заробітної плати. За своєю правовою природою це спеціальний вид відповідальності роботодавця. Тобто, за звернення до суду з відповідною вимогою працівник повинен сплачувати судовий збір.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на зазначене, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання цього позову до суду в розмірі 2082,28 грн або ж надати докази, що підтверджують інші підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовну заяву належить залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом додання документа, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 2082,28 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.185, 260, 261, 353 ЦПК України,
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства "Львівський науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації", Державного підприємства "Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків позовної заяви.
Судовий збір необхідно сплатити на рахунок № UA458999980313191206000017527 ГУК у Рівн.обл/Рiвнен.міс.тг/22030101, код 38012494, МФО 899998.
Роз'яснити позивачу, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя