Єдиний унікальний номер: 378/766/25
Провадження № 3/378/261/25
05.09.2025 року селище Ставище
Суддя Ставищенського районного суду Київської області Марущак Н. М., розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , за ч. 5 ст.126 КУпАП,
ОСОБА_1 02 червня 2025 року, о 22 годині 11 хвилин, в с. Кривець по вул Шевченка, керуючи повторно протягом року автомобілем ВАЗ- 2105, номерний знак НОМЕР_1 , не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортними засобами, чим порушив п.п. 2.1А Правил дорожнього руху України.
В судові засідання ОСОБА_1 та його законний представник в судові засідання 20.06.2025, 03.07.2025 не прибув, про час і місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлений за адресою, вказаною в протоколі - АДРЕСА_3 (а. с. 12, 15).
03.07.2025 судом було направлено лист до Виконавчого комітету Жашківської міської ради про надання інформації про законних представників (батьків, піклувальника) неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , їх місце проживання у зв'язку з необхідністю розгляду вказаної справи з дотриманням вимог ч. 1 ст. 270 КУпАП України за участю законного представника (а. с. 20).
Вказаний орган опіки листом від 21.07.2025 надав інформацію щодо місця реєстрації та проживання неповнолітнього ОСОБА_1 та його матері ОСОБА_2 .
В судові засідання ОСОБА_1 та його законний представник в судові засідання 12.08.2025, 25.08.202505.09.2025 не прибули, про час і місце розгляду справи повідомлені за їх зареєстрованою адресою. Згідно довідок відділення АТ «Укрпошта» судові повістки повернулись з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 38, 39, 40, 41).
У рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року зазначено, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 було відомо, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, що підтверджується його підписом в протоколі та відеозаписом.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Правопорушення згідно ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частиною 5 вказаної статті передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно п. 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.1 «а» ПДР України за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 02.06.2025 року серії ЕПР1 № 349574 (а. с. 1), який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; при цьому протокол був підписаний особою, яка його склала, та безпосередньо ОСОБА_1 ,
- відеозаписом з бодікамер поліцейських, на якому зафіксовано факт керування та зупинки ОСОБА_1 , який керував автомобілем ВАЗ- 2105, номерний знак НОМЕР_1 , та який повідомив, що посвідчення водія він не має, та зафіксовано факт роз'яснення останньому прав, факт складання та вручення йому протоколу (а. с. 8),
- довідкою батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Київської області від 03.06.2025 та витягом із бази «Армор» («Адмінпрактика»), згідно яких ОСОБА_1 постановою ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП від 26.06.2024 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в сумі 3400,00 гривень (а. с. 3, 4).
Вищевказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в час і місці, вказаних в протоколі, підтверджується відеозаписом та вказаний факт не оспорювався останнім під час складання щодо нього протоколу та після такого складання.
Суд звертає увагу на те, що сутність вчиненого правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення викладена із належною повнотою. Ознайомившись із протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не зробив жодних зауважень до протоколу, проведених процесуальних дій чи поведінки поліцейських. Останній не був позбавлений можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення свою незгоду із викладеними у ньому відомостями. Однак, зауважень чи заперечень ніяких не зазначив.
Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому суд дійшов висновку про наявність в діях останнього складу вказаного правопорушення.
Згідно ч. 6 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його вчинення.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу є обставиною, згідно якої провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 02.06.2025, на момент розгляду справи 05.09.2025 закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, - провадження відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 38, 247 п. 7 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити в зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н. М. Марущак