Справа № 358/1661/25 Провадження № 1-кс/358/258/25
04 вересня 2025 року м. Богуслав
Слідчий суддя Богуславського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , слідчої ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025111230001635 від 01.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, яке погоджене прокурором Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, -
Слідчий відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді Богуславського районного суду Київської області із клопотанням про накладення арешту на майно.
Обґрунтовуючи внесене клопотання, сторона кримінального провадження вказує, що Обухівським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12025111230001635 від 01.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 28.08.2025 до відділення поліції № 2 (м. Богуслав) Обухівського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення від поліцейського СРПП відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області про те, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 надала працівнику СРПП неправомірну вигоду у загальній сумі 1000 гривень за не притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 КУпАП.
За вищевказаним фактом внесено відомості до ЄРДР за № 12025111230001635 від 01.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та розпочато досудове розслідування.
28.08.2025 проведено огляд місця події на автодорозі Т1022 за координатами 49.52829330, 30.856844 під час якого поліцейський СРПП відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 з під ремінного спорядження виклав грошові кошти, які поклав на капот службового автомобіля марки «Skoda» модель «Octavia А5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Оглядом вказаних коштів встановлено, що купюра номіналом 1000 гривень серійний номер АС 3834177, яку поміщено до спеціального пакету SUD2027180 та вилучено до відділення поліції №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, визнано речовим доказом.
Власником коштів у сумі 1000 гривень являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , абонентський номер мобільного телефону: НОМЕР_2 .
Враховуючи те, що вилучені 28.08.2025 кошти, а саме купюра номіналом 1000 гривень серійний номер АС 3834177 є матеріальним об'єктом, яка може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, постановою слідчого від 01.09.2025 вона визнана речовим доказом.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
На даний період часу в ході досудового розслідування необхідно поновити строк подачі клопотання про арешт майна, оскільки даний строк був пропущений у зв'язку з надмірним навантаженням та значним обсягом роботи слідчого, а тому це необхідно вважати поважною причиною пропущення строку.
Таким чином, можливість розпоряджатись вказаними коштами, а саме купюрою номіналом 1000 гривень серійний номер АС 3834177 може призвести до її знищення та втрати, а тому з метою встановлення заборони розпоряджатися будь-яким чином вказаним майном, просить накласти арешт.
В судовому засіданні слідчий підтримала клопотання та просила його задовольнити.
Власник майна - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, повідомлялася про дату та час розгляду справи належним чином, клопотань або заяв не надала.
Заслухавши слідчого, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Як передбачено ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Під час вирішення справи по заявленому клопотанню слідчим суддею були враховані вимоги п.п. 1, 2, 5 ч. 2 ст. 173 КПК України.
Відповідно до ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Слідчий в судовому засіданні просила поновити їй пропущений строк на звернення з клопотанням про накладення арешту на вилучене майно, оскільки даний строк був пропущений з надмірним навантаженням та у зв'язку із тим, що дата реєстрації кримінального провадження відбулася 01.09.2025 року, хоча дата надходження заяви 28.08.2025, дата та час внесення до ЄРДР 29.08.2025, в зв'язку з чим вчасно направити клопотання не представилось можливим.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання слідчого про поновлення строку подачі клопотання про накладення арешту підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено, що слідчим строк пропущений з поважних причин.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, постановою слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 від 01.09.2025 року майно, а саме купюру номіналом 1000 гривень, серійний номер АС 3834177, яка була вилучена 28.08.2025 в ході проведення огляду місця події на автодорозі ТІ022 за координатами 49.52829330, 30.856844, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025111230001635 від 01.09.2025.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, а також на те, що слідчим у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, оскільки в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що грошові кошти, є предметом кримінального правопорушення, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна слідчий суддя не встановив.
Отже, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, оскільки завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Поновити строк для звернення із клопотанням про арешт майна.
Клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025111230001635 від 01.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, яке погоджене прокурором Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на купюру номіналом 1000 гривень серійний номер АС 3834177, яка була вилучена 28.08.2025 в ході проведення огляду місця події на автодорозі ТІ022 за координатами 49.52829330, 30.856844.
Копію ухвали суду надіслати слідчому, прокурору, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Роз'яснити, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1