Справа № 357/13758/25
Провадження № 2/357/5803/25
05.09.2025 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранов А.Ю., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КСАС І В» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсацію витрат на відрядження,
У вересні 2025 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла (зареєстрована) вказана позовна заява ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Павленком Юрієм Євгенійовичем через систему «Електронний суд».
За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Так, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В позові позивач посилається на звільнення від сплати судового збору на підставі п. 1, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
В позовній заяві позивач просить суди: 1) визнати незаконним наказ про звільнення; 2) скасувати наказ про звільнення; 3) поновити позивача на посаді; 4) стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу; 5) стягнути компенсацію витрат на відрядження.
Таким чином, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, тобто не поширюється на вимоги позивача про визнання незаконним наказу про звільнення та його скасування, а також стягнення компенсації витрат на відрядження.
Крім того, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є постраждалим учасником Революції Гідності та має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 10.07.2018.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус постраждалого учасника Революції Гідності, для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Схожа правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 (провадження № 14- 730цс19).
З наведеного слідує, що дана позовна заява не відноситься до категорії справ, пов'язаних з порушенням прав позивача саме як постраждалого учасника Революції Гідності та учасника бойових дій, а відтак останній не звільняється від сплати судового збору за подання та розгляд даної позовної заяви (трудового спору).
Отже пільг щодо сплати судового збору за позовними вимогами про визнання незаконним наказу про звільнення та його скасування, а також стягнення компенсації витрат на відрядження за п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не передбачено.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За правилом пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою або фізичною особою підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (абз. 1 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 1 січня 2025 року становить 3 028 гривень.
З огляду на вказане, загальний розмір судового збору по даній справі становить 3 633,60 грн (3 028 х 0,4 х 3).
Отже позивачу в порядку усунення недоліків слід надати документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (квитанція/платіжне доручення), або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір за подання позовної заяви має бути сплачено за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Білоцерків. міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *; 101;_____(код); Судовий збір, за позовом____(ПІБ), Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження, тому вказану заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків. У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Слід роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 175, 177, 183, 185, 260, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Цуранов