Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/4144/25
Провадження № 2-а/279/58/25
04 вересня 2025 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в приміщенні суду адміністративну справу № 279/4144/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення,
До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся представник - адвокат Баранівський І.І.
В обґрунтування позову зазначає, що згідно з постановою у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 10.04.2025 № 104/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2101 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 17000 (сімнадцяти тисячам) гривень.
Вказану постанову вважають незаконною, оскільки у вину позивачу ставиться, що йому була направлена повістка начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 поштовим зв'язком Укрпошти, за змістом якої він 14.03.2025 року на 09:00 год. зобов'язаний був з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , однак, маючи обов'язок з'явитися у визначені у повістці десь, час та місце, не з'явився, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 2101 КУпАП.
Відповідач виходить лише із припущень, що ОСОБА_1 отримав повістку (ч. 3 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію").
Об'єктивна сторона викладеного у постанові правопорушення є неконкретизованою, зокрема, не розкривається: коли саме за часом була направлена повістка; чи була вручена повістка та коли саме вона була йому вручена тощо.
Оскільки, ОСОБА_1 листа з повісткою про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14.03.2025 року не отримував в будь який спосіб, просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.2101 КУпАП від 10.04.2025 року №104/25 винесену ІНФОРМАЦІЯ_3 та закрити справу.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10.07.2025 року відкрито провадження у адміністративній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_4 матеріали справи, що стали підставою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.2101 КУпАП та ухвалення постанови №101 від 10.04.2025 року.
Учасники справи належним чином повідомлялася про судовий розгляд справи, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач ухвалу про відкриття провадження отримав 17.03.2025 року, що підверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, правом подачі відзиву на позов у встановлений судом строк не скористався, надав до суду матеріали справи 104/25 про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 за ч.3 ст.2101 КУпАП та постанову №104/25 від 10.04.2025 року.
Будь яких заяв, клопотань, що стосуються розгляду справи, в тому числі заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження у відсутність сторін на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно із ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
В силу ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Згідно зі ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями ст. 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_2 від 10.04.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 2101 КУпАПз накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, який дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Участі у розгляді справи гр. ОСОБА_1 не приймав. Копію постанови №104/25 від 10.04.2025 року про притягнення до адміністравної відповідальності отримав 30.06.2025 року, що підтверджується власне особистим підписом ОСОБА_1 .
Зі змісту постанови слідує, що адміністративне стягнення накладено за те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в умовах особливого періоду - воєнного стану, 14.03.2025 року о 09:00 год. не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_1 , по повісці, надісланій засобами поштового зв'язку "Укрпошта".
Маючи обов'язок з'явитися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_6 у визначений день та час, не з'явившись за викликом ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, а саме ч.10 ст. 1 Закону Украни "Про військовий обов'язок і військову службу" та ч.1,3 ст.22 Закону Украни "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 2101 КУпАП.
Зі змісту позовної заяви та змісту протоколу №104 про адміністративне правопорушення від 26.03.2025 року, а саме наявних, в графі пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснень гр. ОСОБА_1 , слідує, що не прибув по повісці "Укрпошта" 14.03.2025 року, тому що не отримав її, поштар не приносив.
В матеріалах справи наявна повістка № 2583385, яка сформована на ім'я ОСОБА_1 .
Зі змісту повістки вбачається, що ОСОБА_1 належить з'явитися за адресою: АДРЕСА_1 , 14.03.2025 року о 09-00 год., мета виклику - для проходження медичного огляду.
Повістка датова 22.02.2025 року та підписана керівником ІНФОРМАЦІЯ_2 . У вказаній повістці також відображено, що слід мати при собі особі, яка викликається для уточнення даних.
Згідно з диспозицією ст. 2101 КУпАП відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною ч.3 вказаної норми Закону передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
За змістом ст.1 Закону України "Про оборону України", особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 №303/2014 року "Про часткову мобілізацію".
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався відповідними указами і діє на час розгляду справи.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни України зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Розділом II Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов'язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Згідно з вимог статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Статтею 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону, громадяни зобов'язані, зокрема з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для направлення для проходження медичного огляду.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Порядок виклику громадянина під час мобілізації до територіального центру комплектування та соціальної підтримки врегульований Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560 (далі - Порядок №560).
Пунктами 20,21,68-80 Порядку №560 також передбачений порядок медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 21 Порядку № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до п. 74 Порядку №560 проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті. Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис. Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Пунктом 28 Порядку №560 визначено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Згідно з пунктом 29 Порядку у повістці зазначаються: прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім'я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Пунктом 30 Порядку №560 передбачено, що повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування. У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою. Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 31 Порядку №560 повістки мають право вручати: представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки - в межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки; представники структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій) - в межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідної районної, міської держадміністрації (військової адміністрації); представники виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - в адміністративних межах населених пунктів та територій, на які поширюється повноваження відповідних виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад; представники підприємств, установ, організацій - на території підприємств (установ, організацій) та в місцях виконання працівниками робіт (обов'язків);
Порядком визначено, що повістки можуть бути вручені на підставі п. 31-33 Порядку, або надіслані засобами поштового зв'язку на підставі п. 34 Порядку.
Пунктами 40-41 Порядку № 560 передбачено, що під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Спірним питанням у даній справі є здійснення відповідачем належного виклику позивача для проходження медичного огляду.
З аналізу вищезазначених правових норм у контексті спірних правовідносин слідує, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; факт вручення повістки/надіслання повістки засобами поштового зв'язку для необхідності з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Під час розгляду справи встановлено, що позивач не спростовує факт направлення на його адресу повістки, однак зазначає, що листа з повісткою він не отримував. Працівником (кур'єром, листоношею) об'єкта поштового зв'язку "Укрпошта" лист с повісткою йому не доставлявся.
З матеріалів справи №104/25 про адміністративне правопорушення наданих відповідачем до суду слідує, що повістка гр. ОСОБА_1 , була надіслана засобами поштового зв'язку 25.02.2025 року, що підтверджується копією поштового повідомлення, адресованого за адресою : АДРЕСА_2 громадянину ОСОБА_1 , та копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про причини повернення/досилання "адресат відсутній за вказаною адресою".
Вказана адреса є зареєстрованою адресою місця проживання позивача, що підтверджується наданим самим позивачем витягом з реєстру територіальної громади. Вказана адреса також зазначена представником позивача у позовній заяві, як адреса місця проживання позивача.
Відповідно до абз. 2,4 п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку №270 передбачено, що рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Тобто, після невдалої спроби вручення повістки ТЦК та повернення її на адресу відділення, у ОСОБА_1 було три робочі дні для отримання повістки.
Повістка була оформлена 22.02.2025 року, направлена на адресу позивача 25.02.2025 року та повернута відправнику 11.03.2025 року, про що свідчить підпис працівника об'єкта поштового зв'язку та проставлена відбитка поштового пристрою.
Матеріали справи містять докази того, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність з'явитись до 3 відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 на визначену дату, повістку ТЦК було направлено рекомендованим листом за зареєстрованою адресою місця проживання позивача, відділенням поштового зв'язку також дотримано визначений правилами термін очікування поштового відправлення для вручення позивачу, в якому містилась повістка ТЦК.
Суд враховує, що відповідно до п.п.2 п.41 Постанови № 560 відмітка у поштовому повідомленні "адресат відсутній за вказаною адресою" є підтвердженням належного оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач доводячи свою необізнаність про надходження на його адресу повістки про виклик до 3 відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження належного повідомлення відповідача про наявність іншої адреси чи зміну місця свого проживання.
Дослідивши в сукупності всі надані у справі докази, суд вважає, що відповідач при прийняті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що керівником ІНФОРМАЦІЯ_7 правомірно винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 2101 КУпАП.
Стягнення накладено в межах санкції вказаної норми закону.
Твердження позивача про незаконність та необґрунтованість постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 73, 77, 78, 122, 134, 139, 241-246, 250, 255, 286, 295, 297 КАС України, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Сторони та учасники:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце знаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .
Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ