Справа № 279/2215/25
Провадження № 2-р/279/4/25
05.09.2025
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді Недашківської Л.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши заяву представника Казенного підприємства "Кіровгеологія" - Баннікова Олександра Вікторовича про роз'яснення рішенні суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Казенного підприємства "Кіровгеологія" про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення недоплаченої заробітної плати та виплат при звільненні,
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03.07.2025 року, по цивільній справі №279/2215/25 за позовом ОСОБА_1 до Казенного підприємства "Кіровгеологія" про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення недоплаченої заробітної плати та виплат при звільненні, позовні вимоги задоволено частково. Скасовано наказ (розпорядження) №38/ос від 20.03.2025 року про припинення трудового договору, яким ОСОБА_1 було звільнено з 28.03.2025 року з посади заступника директора виробництва Казенного підприємства "Кіровгеологія" у зв'язку зі скороченням чисельності штату працівників, п.1 ст. 40 КЗпП. Скасовано наказ (розпорядження) про припинення трудового договру (контракту) №55/ос від 14.04.2025 року, яким ОСОБА_1 був звільнений з посади заступника директора виробництва Казенного підприємства "Кіровгеологія" на наступний робочий день за днем закінчення листка тимчасової непрацездатності, за скороченням чисельності штату працівників, відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП. Також вирішено поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора з виробництва Казенного підприємства "Кіровгеологія" з 14 квітня 2025 року та вирішено питання щодо сятгунення судових витрат у справі.
Представник відповідача - Банніков О.В. звернувся до суду з заявою про роз'яснення рішенні суду, а саме, просив роз'яснити яким саме чином поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді заступника директора виробництва Казенного підприємства "Кіровгеологія", так як вказана посада скорочена та станом на день ухвалення рішення відсутня.
Вивчивши заяву та дослідивши матеріали справи, яка розглядалась в порядку цивільного судочинства, судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Казенного підприємства "Кіровгеологія" про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення недоплаченої заробітної плати та виплат при звільненні.
Рішенням суду від 03.07.2025 року позовні вимоги задоволено частково, а саме: скасовано наказ (розпорядження) №38/ос від 20.03.2025 року про припинення трудового договору, яким ОСОБА_1 було звільнено з 28.03.2025 року з посади заступника директора виробництва Казенного підприємства "Кіровгеологія" у зв'язку зі скороченням чисельності штату працівників, п.1 ст. 40 КЗпП. Скасовано наказ (розпорядження) про припинення трудового договру (контракту) №55/ос від 14.04.2025 року, яким ОСОБА_1 був звільнений з посади заступника директора виробництва Казенного підприємства "Кіровгеологія" на наступний робочий день за днем закінчення листка тимчасової непрацездатності, за скороченням чисельності штату працівників, відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП. Також вирішено поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора з виробництва Казенного підприємства "Кіровгеологія" з 14 квітня 2025 року та вирішено питання щодо сятгунення судових витрат у справі.
Згідно з частиною першою статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Зі змісту зазначеної процесуальної норми вбачається, що незрозумілим є судове рішення, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Підставою для роз'яснення судового рішення є утруднення чи неможливість його виконання.
Частиною другою статті 271 ЦПК України передбачено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Виходячи із змісту положень зазначених норм, суд може роз'яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання.
Роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Верховний Суд в постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 22а-11177/08 також вказав, що фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.
Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні відповідної неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Подібні висновки висловлені Верховним Судом в постанові від 20 грудня 2023 року у справі № 400/2839/22.
КЗпП України не містить визначення поняття «поновлення на роботі», як і не встановлює порядку виконання відповідного судового рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені у статті 65 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно зі ст.65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному ст. 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
За висновком Пленуму Верховного Суду України, викладеним в п. 34 постанови від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», рішення про поновлення на роботі вважається виконаним із дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що заявником не надано суду жодних доказів, які б свідчили про наявність підстав вважати, що рішення є незрозуміле та нечітке, суд критично оцінює доводи заявника про те, що посаду позивача по справі скорочено, а тому суд вважає, що вказані заявником обставини, не є підставою для роз'яснення рішення суду.
Суд вважає, що вказане рішення суду не може бути витлумачене у інший спосіб ніж викладений і не припускає будь-яких інших варіантів його тлумачення, є зрозумілим і чітким.
При цьому, суд звертає увагу заявника на те, що якщо звільнення працівника визнане в судовому порядку незаконним, то воно є таким, що не відбулось, трудові відносини такими, що не припинялись, а всі умови укладеного з працівником на момент прийняття на роботу трудового договору є існуючими. Це означає, що сторони (працівник та його роботодавець) повертаються у положення, яке існувало на день звільнення, а тому заново незаконно звільненого працівника приймати на роботу та виносити розпорядження про прийняття на роботу не потрібно.
У постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року в справі №756/6746/16-ц (провадження № 61-17594св18), від 08 квітня 2020 року у справі № 808/2741/16 (провадження № К/9901/21219/18), від 08 вересня 2021 року у справі № 721/910/19 (провадження № 61-4490св21) вказано, що у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розпису, ввівши скорочену посаду.
Отже, у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду правонаступник роботодавця повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розпису - ввести скорочену посаду, що і було би належним виконанням з його боку рішення суду про поновлення працівника на роботі.
Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про роз'яснення рішення суду, оскільки нормами ЦПК України не передбачено роз'яснення судом порядку виконання рішення суду.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 247, 271 ЦПК України,
В задоволенні заяви представника Казенного підприємства "Кіровгеологія" - Баннікова Олександра Вікторовича про роз'яснення рішенні суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Казенного підприємства "Кіровгеологія" про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення недоплаченої заробітної плати та виплат при звільненні відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 15-денний строк, який обчислюється з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала не була вручено у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА
копія згідно з оригіналом