Справа №295/12582/21
1-кп/295/163/25
03.09.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира кримінальне провадження № 12019060170000254 від 22.03.2019 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, з вищою освітою, працюючого на посаді директора ПП «ВЖРЕП №4», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.239, ч. 1 ст. 246 КК України,
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що у період часу з лютого по березень 2019 року у директора ПП «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4» (код ЄДРПОУ 3 6549046) ОСОБА_4 виник злочинний умисел на засмічення та забруднення земельної ділянки: загальною площею 0,8000 га, розташованої на території Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на забруднення та засмічення земельної ділянки, усвідомлюючи що вказані дії створюють небезпеку для довкілля та спричиняють тяжкі наслідки, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора ПП «ВЖРЕП №4», порушуючи вимоги ст. 66 Конституції України, ст.ст. 15, 17, 32, 33, 35 Закону України «Про відходи», ст.ст. 40, 52 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 42, 46 Закону України «Про охорону земель», ч. 1 ст. 167 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», ст. 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» здійснив засмічення та бруднення земельної ділянки.
Так, ОСОБА_4 у період з лютого по 21 березня 2019 року, за допомогою найманих осіб, яким не було відомо про незаконність їх дій, за допомогою спеціалізованої (будівельної) техніки забруднив вивезеними твердими побутовими відходами, у тому числі сміттям з урн, самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності площею 0,8000 га, в межах села Оліївка, Житомирського району Житомирської області, при цьому, знявши ґрунтовий покрив (родючий шар ґрунту) без спеціального дозволу на площі 0,206 га.
Розмір шкоди, зумовлений забрудненням вказаної земельної ділянки площею 8000 м2 через порушення природоохоронного законодавства складає 393 720,00 гривень, а сума заподіяної шкоди внаслідок засмічення земельних ресурсів складає 10 199 200,00 гривень, що спричинило тяжкі наслідки.
Крім того, у період з березня по квітень 2019 року у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на незаконну порубку дерев породи сосна на території Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконну порубку дерев, усвідомлюючи, що вказані дії можуть призвести до спричинення істотної шкоди, порушуючи вимоги ст.ст. 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №761 від 23 травня 2007 року «Про врегулювання питань спеціального використання лісових ресурсів», а також встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, не маючи спеціального дозволу для використання лісових ресурсів та лісорубного квитка, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора ПП «ВЖРЕП №4» здійснив незаконну порубку дерев.
Зокрема, ОСОБА_4 у період з березня по 10 квітня 2019 року за допомогою найманих осіб, яким не було відомо про незаконність їх дій, та за допомогою спеціалізованої техніки, в тому числі бензопили «Ворскла», здійснив незаконну порубку 89 сироростучих дерев породи сосна звичайна, які належать до лісового фонду України, а саме захисних насаджень, на території Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області за межами населених пунктів, поблизу полігону твердих побутових відходів, в результаті чого заподіяно шкоду у розмірі 461 270,51 гривень та погіршено породний склад, захисні водоохоронні та екологічні властивості лісових насаджень, що є істотною шкодою.
У подальшому, у період з березня по червень 2019 року, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на забруднення земель водного фонду, а саме прибережної захисної смуги річки Крошенка на території Оліївської сільської ради Житомирського району, поблизу вул. Северина Наливайка в м. Житомирі та в межах населеного пункту м. Житомира, вул. Северина Наливайка.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на забруднення та засмічення земель відходами, усвідомлюючи що вказані дії створюють небезпеку для довкілля та спричиняють тяжкі наслідки, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора ПП «ВЖРЕП № 4», порушуючи вимоги ст.ст. 15, 17, 32, 33, 35 Закону України «Про відходи», ст.ст. 40, 52 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 42, 46 Закону України «Про охорону земель», ч. 1 ст. 167 Земельного кодексу України, ст.ст. 88, 89 Водного кодексу України, без отримання від спеціально уповноваженого органу влади дозволу на видобуток ґрунту породи «чорнозему» та «глини», всупереч положень Постанови Кабінету Міністрів України №577 від 12.07.2005 «Про затвердження порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях» водного фонду», здійснив засмічення та забруднення земель водного фонду.
Зокрема, ОСОБА_4 у період з березня по 10 червня 2019 року за допомогою найманих осіб, яким не було відомо про незаконність їх дій та за допомогою спеціалізованої (будівельної) техніки, в порушення правил поводження з відходами та встановленого режиму для прибережних смуг, які є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності, засмітив змішаними відходами будівництва та знесення споруд самовільно зайняті землі водного фонду, а саме землі прибережної захисної смуги річки Крошенка площею 0,18 га на території Оліївської сільської ради Житомирського району поблизу вул. Северина Наливайка в м. Житомирі.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 у період з березня по 26 червня 2019 року засмітив такими ж відходами самовільно зайняті землі водного фонду, прибережної захисної смуги вздовж струмка без назви, протоки річки Крошенка, площею 0,0972 га поблизу вул. Северина Наливайка у м. Житомирі, в результаті чого заподіяно шкоду у розмірі 39 701376,00 гривень, що спричинило тяжкі наслідки.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 239, ч. 1 ст. 246 КК України, як забруднення земель речовинами та відходами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що спричинило тяжкі наслідки та як незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив письмове клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 239, ч. 1 ст.246 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Захисники підтримали заявлене ОСОБА_4 клопотання.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання обвинуваченого.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, роз'яснивши їм наслідки закриття провадження за вказаних обставин, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється виключно судом.
Положеннями ст. 49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності, підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності, обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
За формулюванням обвинувачення, ОСОБА_4 ставиться у провину вчинення кримінальних правопорушень у період з лютого по червень 2019.
Так, ст. 12 КК України передбачає поділ кримінальних правопорушень на кримінальні проступки і злочини.
Частиною 4 ст.12 КК України визначено, що нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Частиною 2 статті 239 КК України передбачене покарання у виді обмеження волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Частиною 1 статті 246 КК України передбачене покарання у виді штрафу від тисячі до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Отже обидва кримінальні правопорушення, які інкримінуються ОСОБА_4 , відносяться до нетяжких злочинів.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності у разі вчинення нетяжкого злочину становить п'ять років.
Початком перебігу строку давності є дата, коли був вчинений останній епізод кримінального правопорушення, тобто, згідно обвинувального акту - червень 2019.
Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення певної тяжкості.
Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.
З огляду на наведене, у даному кримінальному провадженні, закінчився п'ятирічний строк давності, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.
Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Згідно з матеріалами справи обвинувачений ОСОБА_4 не ухилявся від суду та його не було оголошено у розшук в ході судового розгляду справи. Також ОСОБА_4 станом на 03.09.2025 не має незнятої чи непогашеної судимості, відомості про розшук відсутні.
Таким чином, судом не встановлено по справі обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. ч. 2, 3 ст.49 КК України.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).
Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.
Тобто, суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної, касаційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
При встановленні підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, суд, відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності. При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, суд має невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з таким клопотанням.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 , з огляду на те, що останній обвинувачується у вчиненні нетяжких злочинів, та з моменту їх вчинення минуло більше п'яти років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд доходить переконання, що клопотання обвинуваченого про його звільнення від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, і підлягає задоволенню, а обвинувачений ОСОБА_4 звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, і кримінальне провадження відносно нього за ч. 2 ст.239, ч. 1 ст. 246 КК України підлягає закриттю.
Запобіжний захід не обирався.
Процесуальні витрати по справі суд відносить за рахунок держави, у зв'язку із закриттям кримінального провадження.
Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді накладних арештів на майно підлягають скасуванню.
Речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 284, 286, 288, 369-372 КПК України, ст. 49 КК України, суд
Клопотання ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст.239, ч. 1 ст. 246 КК України у зв'язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні та про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019060170000254 від 22.03.2019, у відношенні ОСОБА_4 обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.239, ч. 1 ст. 246 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст.239, ч. 1 ст. 246 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019060170000254 від 22.03.2019 відносно ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст.239, ч. 1 ст. 246 КК України закрити.
Цивільний позов прокурора до ОСОБА_4 про відшкодування завданої шкоди - залишити без розгляду.
Процесуальні витрати на залучення експерта компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України.
Арешт, накладений ухвалою Житомирського апеляційного суду від 21.09.2025 на майно:
- 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер1742791018101);
- 1/2 частину приміщення магазину з кафетерієм та допоміжними приміщеннями, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер 980337218101);
- 1/3 частину будинку, розташованого за адресою; м: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер 4530294) ;
- вантажний автомобіль марки «ГАЗ» р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3
- вантажний автомобіль марки «ГАЗ» моделі «3309-354» р.н. НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 , номер шасі НОМЕР_6 ;
- вантажний автомобіль марки «ГАЗ» моделі «5314» р.н. НОМЕР_7 , номер НОМЕР_8 ;
- вантажний автомобіль марки «ГАЗ» моделі «3302-414» р.н. НОМЕР_9 , номер НОМЕР_10 , номер шасі НОМЕР_11 ,
- вантажний автомобіль марки «DАF CF 75.250» р.н. НОМЕР_12 , номер шасі НОМЕР_13 ;
- вантажний автомобіль марки «ЗИЛ» моделі «431610» р.н. НОМЕР_14 , номер шасі НОМЕР_15 - скасувати.
Арешт, накладений ухвалою Житомирського апеляційного суду від 08.05.2019 на майно: екскаватор «ЄО 3322» державний номерний знак НОМЕР_16 , власником якого є ОСОБА_7 , скасувати.
Арешт, накладений ухвалою Житомирського апеляційного суду від 10.05.2019 на майно: трактор колісний марки МТ З80, державний номерний знак НОМЕР_17 , власником якого є ОСОБА_4 , скасувати.
Речові докази залишити у володінні законних власників.
Оригінали письмових доказів, наданих захисником згідно супровідного листа від 14.06.2024р. (т.5 а.с. 18-19), повернути ОСОБА_4 .
Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1