Справа № 170/308/24
Провадження № 1-кп/170/31/25
04 вересня 2025 року сел. Шацьк
Шацький районний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
овинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисників - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань та в режимі відеоконференції клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про визнання доказу очевидно недопустимим та виключення його з числа доказів обвинувачення,
У провадженні Шацького районного суду Волинської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 17.08.2023 за № 12023000000001494 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про визнання протоколу про результати аудіо-, відео контролю особи від 13.11.2023 р.н. 3636т/55/102-2023 з додатками очевидно недопустимим та виключення його з числа доказів обвинувачення. Клопотання обґрунтовано тим, що спеціаліст УСР ДСР у Волинській області не зміг відкрити для дослідження в судовому засіданні відеофайли з карти пам'яті, які є додатками до вказаного протоколу. У зв'язку з чим, на думку захисника, вказаний протокол з додатками слід визнати очевидно недопустимим та виключити його з числа доказів обвинувачення.
У судовому засіданні захисник та обвинувачений просили суд клопотання задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні заперечував щодо задоволення вказаного клопотання.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ст. 350 КПК України клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думку щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала.
Ст. 89 КПК України передбачено, що суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження у судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
Згідно ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
При цьому, ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.
На думку суду, те, що спеціаліст не зміг відкрити для дослідження в судовому засіданні відеофайли з карти пам'яті, які є додатками до протоколу про результати аудіо-, відео контролю особи від 13.11.2023 р.н. 3636т/55/102-2023, не свідчить, що ці докази є очевидно недопустимими.
Встановлення факту неналежності чи недопустимості доказів можливе лише під час ухвалення судом остаточного рішення суду за наслідками судового розгляду, шляхом дослідження цього доказу у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, що надані учасниками кримінального провадження, та які ще не були досліджені судом.
Керуючись ст.ст. 87, 89, 235, 350, 369, 372 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про визнання доказу очевидно недопустимим та виключення його з числа доказів обвинувачення - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено 05 вересня 2025 року.
Суддя /підпис/ ОСОБА_1
Згідно з оригіналом
Суддя Шацького районного суду Волинської області ОСОБА_1