Справа № 135/1100/25
Провадження № 2/135/502/25
іменем України
05.09.2025 м. Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого - судді Нікандрової С.О., за участю секретаря судових засідань Котик В.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-
28.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, у якій позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором №76318249 від 25.12.2023 в розмірі 38000,00 грн, а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
В обґрунтування позову вказано, що 25.12.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями в порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» було укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №76318249. За умовами укладеного договору позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти в сумі 9500,00 грн на погоджений умовами договору строк 30 днів шляхом перерахування на банківських рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів в день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцеві плату (проценти) від суми позики.
Позикодавець виконав свої зобов'язання за договором та надав позичальнику обумовлену договором суму грошових коштів шляхом перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні позики. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, що спричинило виникнення заборгованості за договором позики.
В подальшому, 22.05.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №01.02-14/24, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №76318249 від 12.03.2021.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №01.02-14/24 від 22.05.2024 ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 договором позики №76318249 від 12.03.2021 на суму 38 000,00 грн, з яких: 9500, 00 грн - заборгованість за основним боргом; 28 500,00 - заборгованість по відсотках.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо погашення заборгованості за договором, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» вимушено звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 29.07.2025 відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача ТОВ «СВЕА ФІНАНС» не з'явився, у позовній заяві просив проводити розгляд цивільної справи без участі представника позивача та не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 18.08.2025, 05.09.2025 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі з судовими повістками надсилалися відповідачу ОСОБА_1 за місцем реєстрації ( АДРЕСА_1 ), проте рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про розгляд цивільної справи, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, суд згідно ч.5 ст.279 ЦПК України розглядає цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
19.08.2025 від позивача ТОВ «СВЕА ФІНАНС» надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій позивач у зв'язку з укладенням з адвокатом додаткової угоди про надання безоплатної правової допомоги, виключив вимоги про стягнення судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме - витрат на правничу допомогу.
Відповідно до вимог ст.281 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25.12.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №76318249, за умовами якого останній отримав у позику 9 500,00 грн, на строк 30 днів, з фіксованою базовою процентною ставкою 2,5% в день, датою повернення позики 23.01.2024. Договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с.7-10).
Згідно із п.1 Договору позики, за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений строк(надалі «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцеві плату (проценти) від суми позики.
Згідно із п.п. 5.1 п.5 Договору позики, підписанням цього Договору позичальник підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачено ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Положеннями п.22, 23 Договору передбачено, що договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно - телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису позикодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника згідно Закону України «Про електронну комерцію». Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Виконання первинним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» обов'язку щодо надання грошових коштів за договором №76318249 від 25.12.2023 у розмірі 9500 грн відповідачу на картку НОМЕР_1 підтверджується довідкою про підтвердження платежу №11824/47.1 від 31.03.2025, виданою АТ «ТАСКОМБАНК» (а.с.27).
22.05.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено Договір факторингу №01.02-14/24, за яким ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права вимоги згідно з Реєстром боржників (а.с.28-36).
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №01.02-14/24 від 22.05.2024, ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 на суму 38 000,00 грн, в тому числі: сума заборгованості за тілом - 9500,00 грн, сума заборгованості по процентам за користування - 28500,00 грн (а.с.38-40).
Згідно розрахунку заборгованості за Договором позики №76318249 від 25.12.2023, складеним ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» станом на 22.05.2024 заборгованість ОСОБА_1 складає 38 000,00 грн, з яких: 9 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 28500,00 - сума заборгованості за процентами за період з 25.12.2023 по 22.04.2025 (а.с.5-7).
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Як передбачено ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, ст. 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Позивачем надано суду письмову форму укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 договору позики №76218249 від 25.12.2023. У пункті 30 «Реквізити сторін» зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором. Укладений договір містить погоджені сторонами: суму кредиту, строк кредитування та проценти за користування кредитом.
Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.
Таким чином, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало свої обов'язки за електронним договором позики №76218249 від 25.12.2023 та надало відповідачу позику в сумі 9 500,00 грн, однак відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Згідно ст.1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Можливість заміни кредитора в зобов'язанні передбачена положеннями статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
При цьому, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.
Факт переходу до позивача право кредитора за договором позики №76218249 від 25.12.2023 підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
Тлумачення ст. 516, ч.2 ст. 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Судом встановлено, що відповідач, після заміни кредитора, не вчиняв дій щодо погашення заборгованості за вищевказаним кредитним договором.
Станом на день звернення до суду заборгованість за договором позики в частині повернення суми позики відповідачем у добровільному порядку не сплачена, а тому позовні вимога про стягнення із відповідача на користь позивача суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 9 500 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.
Одночасно з цим, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, позивач просить крім суми заборгованості за основною сумою боргу, стягнути заборгованість за відсотками в розмірі 28 500,00 грн.
Вирішуючи по суті позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками суд враховує, що відповідно до усталеної судової практики припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання
Вказаних вище висновків Верховний Суд дійшов у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/1, від 04.02.2020 у справі №912/1120/16, від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц, від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.
Таким чином, не підлягають стягненню проценти за користування кредитом, нарахованими поза межами строку кредитування.
Поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» та «термін виконання зобов'язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 ЦК України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4ст. 631 ЦК України).
Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.
Поняття «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» охарактеризовані у ст. 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та у постанові від 18.01.2023 у справі №686/13446/15.
Суд звертає увагу, що сторони в Договорі позики №1873322 від 25.12.2023,узгодили строк користування кредитом 30 днів починаючи з 25.12.2023 по 23.01.2024 включно (п.2.2. Договір). При цьому, продовження строку кредитування позикою здійснюється шляхом укладення додаткової угоди (п.6 Договір).
Доказів укладення додаткової угоди для продовження договору позики позивачем не надано.
Таким чином, сторони узгодили строк кредитування (строк виконання зобов'язання) та порядок його продовження, а тому нарахування відсотків поза межами узгодженого сторонами строку кредитування (з урахуванням пролонгації) є неправомірним.
Отже, позивач ТОВ «СВЕА ФІНАНС», відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами за договором позики №76218249 від 25.12.2023 в межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто за період з 25.12.2023 (дата укладання договору і перерахування коштів на картковий рахунок відповідача) до 23.01.2024 (останній день повернення позики).
Враховуючи викладене, заборгованість за процентами за користування позикою ОСОБА_1 за період з 24.01.2024 по 22.04.2024 нарахована поза межами узгодженого строку кредитного договору.
Отже, заборгованість за відсотками за договором позики №76218249 від 25.12.2023 за період з 24.01.2024 по 22.04.2024 (30 днів) повинна складати 7125,00 грн (9500 грн х 2,5/100 х 30), як це передбачено умовами укладеного договору позики.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги невиконання зобов'язань відповідачем ОСОБА_1 за Договором позики №76218249 від 25.12.2023, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» про стягнення заборгованості підлягають задоволенню частково в розмірі 16 625,00 грн, в тому числі: 9500, 00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7125,00 - сума заборгованості за відсотками.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, розмір понесених позивачем судових витрат пов'язаних з розглядом справи, керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених позовних вимог (16 625,00 грн (розмір задоволених вимог) х 100 %/38 000 грн (розмір заявлених позовних вимог) = 43,75% задоволених вимог; 2422,40 грн х 43,75%/100 = 1 059,80 грн розмір судового збору, що підлягає стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд не вирішує питання розподілу судових витрат на правничу допомогу у зв'язку з відмовою позивача ТОВ «СВЕА ФІНАНС» від вимог про стягнення судових витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (місцезнаходження: бульв. Вацлава Гавела, буд. 6, м. Київ, 03126, ЄДРПОУ - 37616221) заборгованість за договором позики №76318249 від 25.12.2023 у розмірі 16 625 (шістнадцять тисяч шістсот двадцять п'ять) гривень 00 копійок, в тому числі: 9500, 00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7125,00 - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (місцезнаходження: бульв. Вацлава Гавела, буд. 6, м. Київ, 03126, ЄДРПОУ - 37616221) сплачений судовий збір в розмірі 1 059 (одна тисяча п'ятдесят дев'ять) гривень 80 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Ладижинським міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ладижинського міського суду
Вінницької області С.О. Нікандрова