ОСНОВ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА
Справа № 645/3716/25
Провадження № 2/646/3484/2025
про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження
05 вересня 2025 року місто Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Іщенко О. В., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» в особі представника Іващенко Анни Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,
До Основ'янського районного суду міста Харкова з Немишлянського районного суду міста Харкова за підсудністю надійшли матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» в особі представника Іващенко А. О. до ОСОБА_1 з вимогою стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» заборгованість за спожиту електричну енергію за Договором постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 06547 від 07 травня 2021 року у сумі 44 600,59 гривень, заборгованості з нарахування 3 % річних у сумі 1 731,86 гривень та інфляційні втрати у сумі 5 931,86 гривень.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 30 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно із положеннями статті 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Згідно із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 (провадження № 61-30812св18) правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна. Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередній об'єкт спірних правовідносин. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми статті 30 Цивільного процесуального кодексу України.
Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно тощо.
З матеріалів позовної заяви убачається, що спірні правовідносини стосуються нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , отже, справа підсудна Основ'янському районному суду міста Харкова.
Згідно із відповіддю № 1469930 з Єдиного державного демографічного реєстру відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
У позовній заяві представник позивача просив розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України зазначений спір є малозначним, а тому, відповідно до вимог статті 274 Цивільного процесуального кодексу України, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Позовна заява подана з додержанням вимог статей 175 та 177 Цивільного процесуального кодексу України. Відсутні підстави, визначені статтями 185 та 186 Цивільного процесуального кодексу України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі. Тому позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.
Крім того, представником позивача подано клопотання про залучення Акціонерного товариства «Харківобленерго» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
В обгрунтування клопотання ОСОБА_2 зазначає, що рішення суду у цій справі може вплинути на права на обов'язки Акціонерного товариства «Харківобленерго», як особи відповідальної за достовірність інформації про обсяги спожитої відповідачкою електричної енергії, яка передається електропостачальнику та включається останнім до рахунків за спожиту електричну енергію, а також як учасника ринку електричної енергії, що отримує оплату за надані послуги з розподілу електричної енергії.
Суд, дослідивши клопотання представника позивача, дійшов такого висновку.
Згідно із частиною першою статті 5 Цивільного процесуального кодексу України , здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до пункту 4) частини п'ятої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 42 Цивільного процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно із частинами першою, третьою, четвертою та п'ятою статті 53 Цивільного процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Як виснує Верховний Суд у постанові від 22 березня 2023 року по справі № 908/119/22, інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.
Інтерес третьої особи щодо задоволення позову (якщо вона бере участь на стороні позивача) або щодо відмови у задоволенні позову (якщо вона бере участь на стороні відповідача) збігається з інтересами відповідно позивача або відповідача. Це відрізняє третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, від третьої особи, яка заявляє такі вимоги.
Обов'язковою умовою залучення третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є встановлення судом, що рішення може вплинути на права та обов'язки такої особи, яка не є стороною у справі. У такому випадку суд залучає відповідну особу/осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, про що постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи/осіб та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17 (провадження № 12-280гс18) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права чи обов'язки щодо однієї зі сторін. Підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред'явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.
Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.
Як зазначено представником позивача у клопотанні про залучення третьої особи, підставою для звернення до суду з таким клопотанням є те, що рішення суду у цій справі може вплинути на права та обов'язки Акціонерного товариства «Харківобленерго», як особи, відповідальної за достовірність інформації про обсяги спожитої споживачем електричної енергії, яка передається електропостачальнику та включається останнім до рахунків за спожиту електричну енергію, а також як учасника ринку електричної енергії, що отримує оплату за надані послуги з розподілу електричної енергії.
Отже, ураховуючи характер спірних правовідносин, з метою повного і всебічного з'ясування обставин справи, виконання основних завдань цивільного судочинства, суд уважає за необхідне залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Акціонерне товариство «Харківобленерго», оскільки рішення у справі може вплинути на його права та обов'язки.
На підставі наведеного та керуючись статтями 19, 53, 175, 177, 187, 274 та 277 Цивільного процесуального кодексу України, -
Прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» в особі представника Іващенко Анни Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.
Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Призначити розгляд справи у відкритому судовому засіданні в приміщенні Основ'янського районного суду міста Харкова, що знаходиться за адресою: майдан Героїв Небесної Сотні, будинок 36, 3 під'їзд, місто Харків Харківської області та відбудеться 10 жовтня 2025 року об 11:00 годині.
Клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» Іващенко Анни Олександрівни про залучення до участі у справі № 645/3716/25 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерного товариства «Харківобленерго» - задовольнити.
Залучити до участі у справі № 645/3716/25 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерне товариство «Харківобленерго» (код ЄДРПОУ: 00131954, місцезнаходження: вулиця Георгія Тарасенка, будинок 149, місто Харків Харківської області, 61037).
Визначити п'ятиденний строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог частини четвертої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (відповідно до частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 193 Цивільного процесуального кодексу України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити Акціонерному товариству "Харківобленерго" строк для подання пояснень щодо позову в п'ятнадцять днів з дня вручення копії даної ухвали.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/fair/sud0408/.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О. В. Іщенко