04 вересня 2025 року
Справа № 646/8619/25
Провадження № 1-кс/646/2196/2025
іменем України
04.09.2025 року слідчий суддя Основ'янського районного суду міста Харкова - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 у справі № 646/8619/25 за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Харківської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
01.09.2025 року ОСОБА_3 під час судового засідання звернувся до суду із заявою про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду його скарги на бездіяльність уповноважених осіб Харківської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (справа № 646/8619/25).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заява була розподілена 02.09.2025 року в провадження судді ОСОБА_1 .
Заявник про розгляд вказаної заяви про відвід слідчого судді за його участі, не повідомив.
Прокурор в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду заяви повідомлявся судом завчасно та належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань до суду не надходило.
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова ОСОБА_4 надала до суду пояснення, в яких зазначила, що в судовому засіданні, яке було призначено 01.09.2025 року, ОСОБА_3 заявив їй, як слідчому судді, відвід, оскільки повідомив, що вказана скарга стосується нерозгляду його поданих заяв Харківською обласною прокуратурою про вчинення кримінальних правопорушень відносно суддів Основ'янського районного суду міста Харкова. Просила розгляд відводу проводити за її відсутності. Вважає заяву про відвід обгрунтованою, оскільки питання, порушені в скарзі, зі слів ОСОБА_3 , стосується її колег - суддів Основ'янського районного суду міста Харкова.
Відповідно до положень ст. 81 КПК України неявка учасників кримінального провадження не перешкоджає розгляду заяви про відвід.
Вивчивши матеріали заяви, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993 року, п. п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. theUnitedKingdom), рішення від 10.06.1996 року, п. 38).
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).
Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі «Феррантеллі та Сантанджело проти Італії» (FerrantelliandSantangelo v. Italy), рішення від 7.08.1996 року, п. 58).
Вказані висновки також містяться і в рішенні Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 року у справі «Мироненко та Мартенко проти України».
Частини 4 та 5 ст. 80 КПК України регламентують, що заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивований.
Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні визначені ст. 75 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не має право брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_3 звернувся із заявою про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду вказаної скарги під час судового засідання за відсутності будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ним оскаржується бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР саме відносно суддів Основ'янського районного суду міста Харкова, підстав для відводу слідчого судді ОСОБА_4 , передбачених ст. 75 КПК України, на теперішній час не встановлено, а тому заявлені вимоги про відвід є необґрунтованими та такими, що не підлягаютьє задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 372 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 у справі № 646/8619/25 за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Харківської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя