03.09.25
Справа № 635/4250/25
Провадження № 3/635/2040/2025
03 вересня 2025 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Суддя Харківського районного суду Харківської області Березовська І.В., за участю: секретаря судового засідання Панаса О.С., прокурора Мельничука О.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Загурської А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у сел. Покотилівка Харківського району Харківської області адміністративний матеріал, який надійшов з 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Веселе Харківського району Харківської області, громадянина України, працюючого на посаді Липецького сільського голови, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , будучи Липецьким сільським головою, являючись згідно з п. п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб'єктом декларування, що займає посаду, пов'язану з високим рівнем корупційних ризиків, усупереч вимогам ч. 4 ст. 52 вказаного Закону несвоєчасно, а саме: 01 квітня 2025 року о 10.10 годині, повідомив без поважних причин Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни в майновому стані, а саме: про отримання 01 серпня 2024 року доходу в розмірі 160000 гривень та придбання 02 жовтня 2024 року нерухомого майна вартістю 1965672 гривень, чим вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Приміткою до ст. 172-6 КУпАП встановлено, що суб'єктами правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані є суб'єкти декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб'єкти декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції».
Абзацом 16 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII встановлено, що суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Згідно з п. п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII сільські, селищні, міські голови є суб'єктами, на яких поширюється дія Закону № 1700-VII.
Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації.
Встановлено, що 24 листопада 2020 року, тобто з моменту складення ОСОБА_1 присяги на І сесії Липецької сільської ради, на якій головою Липецької сільської територіальної виборчої комісії оголошено рішення щодо його обрання та реєстрації, у нього почалися повноваження Липецького сільського голови.
Посади міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів віднесені до Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, який затверджений наказом НАЗК від 06 листопада 2023 року № 249/23.
Відтак, ОСОБА_1 , будучи Липецьким сільським головою, є суб'єктом декларування, який займає посаду, пов'язану з високим рівнем корупційних ризиків.
Згідно з ч. 4 ст. 52 Закону № 1700-VII у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов'язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства. Положення частини четвертої цієї статті застосовуються до суб'єктів декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 51-3 цього Закону.
Так, ОСОБА_1 01 квітня 2025 року о 10.10 року подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані (далі - Повідомлення) шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Зокрема, ОСОБА_1 вказав інформацію у розділі 2 «Доходи, у тому числі подарунки» повідомлення про отримання ним 01 серпня 2024 року доходу від відчуження рухомого майна у розмірі 160000 гривень, у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» повідомлення - про придбання ним 02 жовтня 2024 року нерухомого майна, а саме: квартири 20, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 65,7 кв.м, вартістю 1965672 гривень.
Покликання на повідомлення про суттєві зміни в майновому стані в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування: https://public.nazk.gov.ua/documents/fea73910-ec9f-4fbd-b2cc-9abe308586cf.
З 04 листопада 2022 року за ОСОБА_1 зареєстровано автомобіль CHEVROLET NIVA, 2006 року випуску, сірого кольору, VIN НОМЕР_1 , на підставі договору від 01листопада 2022 року № 7845/22/011583.
Вказаний транспортний засіб 13 серпня 2024 року перереєстровано на нового власника ( ОСОБА_2 ) на підставі договору купівлі-продажу від 12 серпня 2024 № 6343/2024/4819110, згідно з яким ОСОБА_1 в особі ОСОБА_3 продав ОСОБА_2 автомобіль CHEVROLET NIVA, сірого кольору, VIN НОМЕР_1 , за 160000 гривень.
Під час укладання вказаного договору купівлі-продажу ОСОБА_3 діяла на підставі довіреності від 12 серпня 2024 року, якою ОСОБА_1 надав їй право розпоряджатися (з правом продажу) зазначеним автомобілем.
При цьому кошти в розмірі 160000 грн за відчуження зазначеного автомобіля ОСОБА_1 отримав одноразово від ОСОБА_2 01 серпня 2024 року.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року становить 3028 гривень.
Тобто, ОСОБА_1 01 серпня 2024 року отримав дохід в розмірі 160000 гривень, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 про отримання 01 серпня 2024 року вказаного доходу в сумі, що станом на 01 січня 2024 року перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, повідомив НАЗК пізніше ніж в десятиденний строк з моменту його отримання, а саме: 01 квітня 2025 року, тобто несвоєчасно.
З 02 жовтня 2024 року ОСОБА_1 став власником нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 65.7 кв.м, вартістю 1965672 гривень, на підставі договору купівлі-продажу від 02 жовтня 2024 року.
Купівля зазначеного нерухомого майна здійснено за рахунок житлового сертифіката на придбання майна відповідно до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України».
Тобто, ОСОБА_1 02 жовтня 2024 року придбав зазначене нерухоме майно, вартістю 1965672 гривень, тобто на суму, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 про придбання 02 жовтня 2024 року нерухомого майна (квартири АДРЕСА_3 ), вартість якого станом на 01січня 2024 року перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, повідомив НАЗК пізніше ніж в десятиденний строк з моменту його придбання, а саме: 01 квітня 2025 року, тобто несвоєчасно.
Таким чином, ОСОБА_1 не виконав вимоги ч. 4 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», у зв'язку з чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172 -6 КУпАП.
Під час судового розгляду ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та зазначив, що він не є суб'єктом декларування в розумінні ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», а отже не може нести відповідальність за несвоєчасне подання відомостей про зміну майнового стану відповідно до ч.2 ст. 172-6 КУпАП, просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП.
Захисник Загурська А.В. в судовому засіданні просила закрити провадження у справі за фактом притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. ст. 172-6 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування клопотання захисник зазначає, що з 04 жовтня 2022 року відповідно до Указу Президента України ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації. Військову адміністрацію населеного пункту (населених пунктів) очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України або відповідної обласної державної адміністрації. Військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування.
Згідно з абз.2 ч.2 ст.79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», повноваження сільського, селищного чи міського голови можуть бути достроково припинені у випадках, передбачених законами України «Про військово-цивільні адміністрації» та «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до п.1 п.п. 1 ч.2 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», з дня призначення керівника новоутвореної військово-цивільної адміністрації припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів.
Отже, з моменту призначення ОСОБА_1 начальником Липецької сільської військової адміністрації його повноваження як сільського голови припинилися в силу прямої норми закону, а статус був змінений на начальника військової адміністрації - керівника тимчасового державного органу, створеного в умовах воєнного стану.
Відтак, на дату складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 обіймав посаду начальника Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області, а не посаду сільського голови, що має вирішальне значення для визначення його статусу суб'єкта відповідальності у розумінні п. «б» ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», яким передбачено поширення дії закону на сільських, селищних, міських голів. Водночас, начальник військової адміністрації не згадується серед таких суб'єктів, на яких поширюється дія цієї норми.
Крім того, відповідно до ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції»,обов'язок щорічного подання декларацій до 1 квітня наступного року покладається лише на осіб,зазначених у п.1 п.п.1 «а», «в-г» п.2 ч.1 ст. 3 цього Закону. Серед них відсутні начальники сільських військових адміністрацій, а отже ОСОБА_1 не був суб'єктом декларування у розумінні Закону України «Про запобігання корупції».
У судовому засіданні прокурор просив суд визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до таких висновків.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних та досліджених під час судового розгляду доказів, а саме:
1) протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 286 від 24 травня 2025 року, за фактом несвоєчасного повідомлення ОСОБА_1 про суттєві зміни у майновому стані;
2) рішенням Ліпецької сільської ради Харківського району Харківської області «Про початок повноважень Липецького сільського голови Харківського району Харківської області» від 24 листопада 2020 року, яким постановлено заслухати складання присяги посадовою особою місцевого самоврядування Липецьким сільським головою Харківського району Харківської області ОСОБА_4 та вважати його таким, що вступив на посаду; присвоїти Липецькому сільському голові Харківського району Харківської області Слабченко О.М. 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах четвертої категорії посад;
3) присягою посадової особи місцевого самоврядування ОСОБА_1 від 24 листопада 2020 року;
4) трудовою книжкою серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 , в якій 24 листопада 2020 року зроблено запис про прийняття ОСОБА_1 присяги посадової особи місцевого самоврядування;
5) витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб,фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого керівником Липецької сільської ради згідно п.1 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» є ОСОБА_1 ;
6) повідомленням про суттєві зміни в майновому стані за 2024 рік, яка фактично подана ОСОБА_1 01 квітня 2025 року о 10:10 годині, в якому зазначено в розділі «Доходи,у тому числі подарунки» про отримання ним 01 серпня 2024 року доходу від відчуження рухомого майна у розмірі 160000 гривень, у розділі «Об'єкти нерухомості» про придбання ним 02 жовтня 2024 року квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 1965672 гривень;
7) копією декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, яка подана ОСОБА_1 03 березня 2024 року о 17:45 годині;
8) договором купівлі-продажу від 12 серпня 2024 року № 6343/2024/4819110,згідно яким ОСОБА_1 в особі ОСОБА_3 продав ОСОБА_2 автомобіль CHEVROLET NIVA, VIN НОМЕР_1 , за 160000 гривень;
9) реєстраційною карткою ТЗ, згідно якої автомобіль CHEVROLET NIVA, VIN НОМЕР_1 перереєстровано на нового власника ОСОБА_2 13 серпня 2024 року;
10) інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 421517115 від 07 квітня 2025 року, згідно якої власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, серії та номер 5657, посвідченого 02 жовтня 2024 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Жовнір Я.В. , є ОСОБА_1 ;
11) договором купівлі-продажу, посвідченого 02 жовтня 2024 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Жовнір Я.В., р.№ 5657, квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вищевказані докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суддя встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.
При цьому суд вважає безпідставними доводи сторони захисту про те,що з моменту призначення ОСОБА_1 начальником Липецької сільської військової адміністрації його повноваження як сільського голови припинилися в силу прямої норми закону, а статус був змінений на начальника військової адміністрації, який в свою чергу не є суб'єктом декларування у розумінні Закону України «Про запобігання корупції» з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути достроково припинені також у випадках, передбачених законами України "Про військово-цивільні адміністрації", "Про правовий режим воєнного стану".
Дострокове припинення повноважень сільського голови в умовах воєнного стану передбачено лише у випадку, визначеному п.2-1 ст. 28 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»,а саме: у разі введення воєнного стану в окремих місцевостях у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у день набрання чинності актом Президента України про утворення військової адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, їх виконавчих органів, сільських, селищних, міських голів, інших посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах місцевого самоврядування, старост - у разі утворення військової адміністрації відповідного населеного пункту (населених пунктів).
За відсутністю інших підстав, особа-сільський голова,який призначений начальником військової адміністрації населеного пункту зберігає статус сільського голови (посадової особи місцевого самоврядування).
Для цілей застосування Закону України «Про запобігання корупції» така особа має дуальний статус, тобто є особою, на яку поширюється дія Закону відповідно до п.п. «б» п.1 ч.1 ст. 3 - сільський голова та відповідно до п.п. «и» п.1 ч.1 ст. 3 Закону - посадові особи та службові особи інших державних органів.
Відтак, в силу п.2-1 ст. 28 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» припиняються повноваження лише у сільських, селищних, міських голів Донецької та Луганської області. Всі інші особи продовжують мати статус сільських, селищних, міських голів.
Крім того, як роз'яснив НАЗК військові адміністрації населених пунктів, обласні чи районні військові адміністрації тимчасово виконують повноваження замість відповідних органів місцевого самоврядування (ч.ч. 3,4 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
У разі усунення загроз для безпеки і правопорядку на території області за поданням Президента України Верховна рада України може прийняти рішення про поновлення роботи органів місцевого самоврядування на території відповідної області (абз.2 ч.4 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Отже, повноваження відповідних місцевих рад не припиняються,а лише на визначений період здійснюються відповідними військовими адміністраціями.
У разі утворення військової адміністрації населених пунктів, обласної чи районної військової адміністрації депутати місцевих рад продовжують перебувати у статусі депутата міської ради і продовжують бути суб'єктами декларування, хоча не здійснюють відповідних повноважень.
Відтак, виходячи із системного аналізу Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», роз'яснень НАЗК, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 продовжує перебувати у статусі сільського голови і продовжує бути суб'єктом декларування.
Посилання сторони захисту п.1 п.п. 1 ч.2 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», згідно яких з дня призначення керівника новоутвореної військово-цивільної адміністрації припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад та відповідних сільських, селищних, міських голів, є недоречним, оскільки цивільно-військові адміністрації утворювались відповідно до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» як тимчасові державні органи у районах проведення антитерористичної операції (пізніше - операції об'єднаних сил) з метою забезпечення здійснення повноважень органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, коли останні не могли здійснювати свої функції.
Військові адміністрації, в свою чергу, створюються відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» і діють і період воєнного стану як тимчасові державні органи, що поєднують у собі функції військового командування та органів державної влади чи місцевого самоврядування на відповідній території.
Таким чином, цивільно-військові адміністрації та військові адміністрації мають різне нормативно-правове підґрунтя створення, різні підстави виникнення та умови функціонування, що свідчить про їх відокремлений статус як різних органів влади.
Відтак, на ОСОБА_1 як на Липецького сільського голову, який був призначений начальником Липецької сільської військової адміністрації не розповсюджуються положення п.1 п.п. 1 ч.2 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» щодо припинення повноважень сільського голови.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, тобто несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності,ступінь її вини, майновий стан,відсутність обставин,які пом'якшують та обтяжують відповідальність, у зв'язку з чим суд накладає на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за санкцією ч. 2 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу на користь держави у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є необхідним та достатнім стягненням для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2025 року 3028 грн.), що складає 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.172-6 ч.2, 245, 251,252,268,283,284,285,294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП , та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн. 00 коп. (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.)
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять грн. 60 коп.).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови складений та підписаний 05 вересня 2025 року.
Суддя І.В. Березовська