Справа № 626/1928/25
Провадження № 2/626/754/2025
Іменем України
03.09.2025 року м.Берестин
Берестинський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Бєлостоцької О.В.,
при секретарі Івашкіній Т.В.,
розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «ФК «Ейс» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому зазначено, що 12.03.2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 540926187, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 13 000 гривень, а остання зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування ним в порядку та у строки, визначені договором.
Згідно договору № 540926187 відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску Відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані Відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить позичальнику. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора JJ9C46E5.
ОСОБА_1 не виконала свої зобов'язання за кредитним договором щодо повернення отриманих коштів та сплати процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 24 375 грн 00 коп, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі13 000 грн 00 коп та заборгованості за відсотками в розмірі 11 375 грн 00 коп.
На підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 540926187 від 12.03.2020 року перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».
На підставі договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 540926187 від 12.03.2020 року перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
На підставі договору факторингу № 20/10/23-03 від 20.10.2023 року право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 540926187 від 12.03.2020 року перейшло до позивача ФК «Ейс».
Позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 540926187 від 12.03.2020 року, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі13 000 грн 00 коп та заборгованості за відсотками в розмірі 11 375 грн 00 коп, а всього 24 375 грн 00 коп та судові витрати по справі, які складаються з суми сплаченого судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп., та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн. 00 коп.
Ухвалою судді Берестинського районного суду Харківської області від 08.07.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутність.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що вимоги позивача є безпідставними у зв'язку з тим, що з моменту виникнення зобов'язань (останній можливий платіж - не пізніше березня 2021 року) пройшло понад три роки, а отже, сплив строк позовної давності, тому просить відмовити у задоволенні позову з підстав спливу строку позовної давності.
З'ясувавши позицію сторін дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що 12.03.2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 540926187 (а.с.21 на звороті-22).
Кредитний договір № 540926187 від 12.03.2020 року підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора JJ9C46E5, що підтверджується довідкою від 06.06.2023 року (а.с.11).
Відповідно до п.1.1. кредитного договору № 540926187 від 12.03.2020 року, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 13000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплачувати проценти Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах.
Пунктами 1.2, 1.3 кредитного договору передбачено, що кредит надається строком на 70 днів. Строк дії договору обчислюється з моменту його укладення сторонами та до закінчення строку на який надано кредит, але у будь-якому разі договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Пунктом 1.4 передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 457,50% річних, від суми кредиту за весь час користування ним (далі - «процентна ставка»), починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику та до закінчення строку на який видавався кредит.
Згідно пунктів 1.7, 1.8 кредитного договору, проценти за користування кредитом, в розмірі передбаченому в п. 1.4. договору, нараховуються за кожен день користування грошовими коштами, відповідно до суми кредиту, яка фактично знаходиться в користуванні у позичальника. У випадку не повернення будь-якого з платежів, у строки передбачені графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов'язань позичальника, при чому проценти за користування кредитом нараховуються від фактичного залишку суми кредиту. всі нараховані проценти за користування кредитом мають бути сплачені на дату кожного із наступних чергових платежів, при цьому сторони погодили що кредитодавець, по аналогії з порядком, визначеним в абз. 2 п.1 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» надає позичальнику оновлений графік платежів, шляхом відображення такого графіку в особистому кабінеті позичальника.
На виконання умов зазначеного договору 12.03.2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 13000,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 , що підтверджується листом АТ «Універсал Банк» № БТ/Е-9204 від 30.07.2025 року, та копією платіжного доручення № 9906f565-af9b-48c1-b5fb-ff1db567a221 (а.с.26).
Заборгованість за кредитним договором № 540926187 від 12.03.2020 року станом на 05.06.2025 року складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 13000 грн 00 коп, заборгованості за відсотками в розмірі 11375 грн 00 коп., а всього 24375 грн 00 коп, що підтверджується випискою з особового рахунку за період з 29.05.2025 року по 05.06.2025 року, розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» та розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.25, 28).
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року (а.с. 41-43).
28.11.2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії вказаного вище договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін (а.с.43 на звороті).
31.12.2020 року між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01 (а.с.44).
31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору факторингу № 28/1118-01 до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року (а.с 46 на звороті).
31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року (а.с. 46 на звороті).
31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, згідно якої продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року. (а.с. 47).
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, предметом договору є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги (а.с.36-37).
03.08.2021 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №2, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін (а.с.38).
31.12.2022 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №3, згідно з якою строк дії договору продовжено до 30.12.2024 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін (а.с 38 на звороті).
20.10.2023 року між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 20/10/23-03, предметом договору є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги (а.с. 30-32).
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 20.10.2023 року до Договору факторингу № 20/10/23-03 від 20.10.2023 року та Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 24375,00 грн (а.с. 29, 35).
Загальна сума заборгованості за кредитним договором №540926187 від 12.03.2020 року станом на 05.06 2025 року становить -24 375,00 грн., яка складається із наступного:
13 000,00 грн. - заборгованість по кредиту;
11 375,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Як встановлено в ст. 205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їх власноручних підписів.
Стаття 627 ЦК України та ст.6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Кредитний договір №540926187 від 12.03.2020 року укладений сторонами в електронній формі.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Частиною 8 даної статті встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті, зокрема заповненням формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, зокрема, є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину.
Відповідно до змісту статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що права вимоги за договором № 540926187 від 12.03.2020 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 перейшли до кредитора ТОВ «Фінансова компанія «Ейс».
Щодо доводів відповідача ОСОБА_1 стосовно спливу строків позовної давності суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Відповідно до п.12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
З 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року на усій території України було встановлено карантин відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами), від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Згідно п.19розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Верховною Радою України, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до п.20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває по теперішній час.
Враховуючи викладене, доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності суд відхиляє як неспроможні.
За правилами ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов'язань за договором № 540926187 від 12.03.2020 року щодо повернення кредитних коштів, наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростовано, з урахуванням чого суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 грн 40 коп.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
На підтвердження розміру витрат пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги адвоката позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025 року з додатковою угодою до нього (а.с.27, 24 на звороті), акт прийому - передачі послуг до договору №29/05/25-01 від 29.05.2025 року (а.с.24), зі змісту яких вбачається, що розмір витрат позивача на оплату правничої допомоги у складає 7000 грн.00 коп.
Згідно ч.5 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи (постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22).
Відповідачка не скористалась своїм правом заявити клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, отже із неї на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
Керуючись ст.ст.4,19,81,89,137, 141,259,263,264,265 ЦПК України, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (адреса місцезнаходження м. Київ, Харківське Шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 540926187 від 12.03.2020 року, яка станом на 05 червня 2025 року складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 13 000 гривень 00 копійок та заборгованості по несплаченим відсотків за користування кредитом в розмірі 11 375 гривень 00 копійок, а всього24 375 (двадцять чотири тисячі триста сімдесят п'ять) гривень 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Ейс» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складений 03 вересня 2025 року.
Суддя