Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 2-з/641/38/2025 Справа № 591/8916/25
05 вересня 2025 року м. Харків
Суддя Слобідського районного суду міста Харкова Онупко М.Ю., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області відділу примусового виконання рішень Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області відділу примусового виконання рішень Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії.
Разом з позовною заявою представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надав до суду заяву про забезпечення позову в якій просив зупинити усі виконавчі провадження, де стягувачем є - ОСОБА_3 , а боржником - ОСОБА_5 до прийняття рішення судом і вступу його в законну силу; вилучити у відповідача 1 усі виконавчі провадження, де стягувачем є - ОСОБА_3 , а боржником - ОСОБА_5 і дати можливість йому із ними ознайомитись до розгляду справи по суті; накласти арешт на рухоме і нерухоме майно, гроші, активи ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , заборонити виїзд за кордон (як і до ОСОБА_6 ); звільнити позивача від сплати судового збору.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 151 ЦПК України встановлені вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову, так заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Частинами ч. 4, 6 ст. 151 ЦПК України встановлено, що у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить звільнити позивача від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову. В обґрунтування вищевказаного представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилається на тяжке матеріальне становище позивача.
Розглянувши зазначене клопотання, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
У відповідності до ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судовій збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовій збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно ст.ст. 43, 49, 81, 136 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 не надала до суду доказів на підтвердження її тяжкого майнового стану.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про звільнення позивача від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову не містить даних, передбачені п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, а саме: пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Крім того до заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику.
На підставі викладеного та керуючись ст. 151,153, 260 ЦПК України, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області відділу примусового виконання рішень Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає чинності після закінчення терміну на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.
Суддя -М. Ю. Онупко