Справа№ 938/763/23
Судове провадження № 1-кп/938/7/25
05 вересня 2025 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.09.2023 за №12023091130000111, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області, громадянина України, з профільною середньою освітою, одруженого, депутатом не обирався, раніше не судимого, фактичне місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5
обвинувачений ОСОБА_3 , вчинив умисні дії, які виразились в умисному невиконанні рішення суду, що набрало законної сили.
Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.
Так, постановою судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 05.07.2023 у справі №938/412/23, яка набрала законної сили 18.07.2023, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Будучи належним чином ознайомленим з даною постановою, шляхом оголошення тексту її змісту суддею в судовому засіданні, та маючи реальну можливість виконувати її в частині позбавлення права керування транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, всупереч ч.1 ст.129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями на всій території України, ОСОБА_3 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, без посвідчення водія, 28.07.2023 близько 13.55 год. в с. Верхній Ясенів по вул.Головна, Верховинського району Івано-Франківської області керував автомобілем марки «Volkswagen Golf 2», реєстраційний № НОМЕР_1 , та рухаючись на даному транспортному засобі населеним пунктом, був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції Верховинського районного відділення поліції ГУНП в Івано-Франківській області, за порушення правил Дорожнього руху, під час виконання ними своїх службових обов'язків.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 , вчинив умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, тобто вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.382 КК України.
Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта згідно з вимогами ст. 337 КПК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.382 КК України не визнав. Суду показав, що дійсно, згідно постанови судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 05.07.2023, його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00грн та позбавлено його права керування транспортними засобами строком на один рік. Про вказану постанову він обізнаний, оскільки був в судовому засіданні при її оголошенні суддею. Після цієї постанови, точної дати він не пам'ятає, в літній період 2023 року, його матір попросила його, щоб він поїхав на заправку та заправив газовий балон. Тоді він попросив свого знайомого ОСОБА_6 , щоб той сів за кермо його автомобіля, та підвіз його на заправку. ОСОБА_7 послухав його, та підвіз на заправку в селі Верхній Ясенів. Оскільки до газової колонки перед ним були інші автомобілі, то він залишився очікувати свою чергу, а ОСОБА_7 пішов у своїх справах. Він очікував близько 10 хвилин, та коли підійшла його черга, то він під'їхав до газової колонки щоб здійснити заправку балона. В цей час до нього під'їхали працівники патрульної поліції та запропонували йому надати документи на керування автомобілем по тій причині, що у автомобілі затоновані задні ліхтарі. Пізніше на нього склали постанову за те, що він керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування. ОСОБА_6 в цей час не було, він повернувся приблизно через одну годину, коли він йому зателефонував. Зазначає, що він по дорозі не їхав, а їхав тільки по території заправки. До заправки та після події, назад додому, за кермом автомобіля їхав ОСОБА_8 .
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просить виправдати його підзахисного ОСОБА_3 , вважає, що стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів в підтвердження факту вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.382 КК України.
Захисник вважає, що матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_3 керував транспортним засобом рухаючись по проїжджій частині дороги загального користування. Свідок ОСОБА_8 підтвердив, що саме він привіз ОСОБА_3 на його автомобілі на автозаправну станцію. Із долучених стороною обвинувачення відеозаписів вбачається, що ОСОБА_3 керував транспортним засобом рухаючись виключно по приватній території, а саме по території автозаправної станції. Разом з тим захисник вважає, що долучені прокурором відеозаписи, які містяться на DVD-R диску 4.7Gb «Videx», є недопустимими, оскільки отримані з порушенням норм чинного законодавства. Також вважає недопустимим похідний від них доказ - протокол огляду відео від 04.09.2023. Посилається на те, що походження цього доказу є не відомим, так як ті документи, які містяться у ньому не свідчать про його походження та здобуття стороною обвинувачення на стадії досудового розслідування. Немає жодних документів про те, хто із осіб даний доказ направив органу досудового розслідування, та які слідчі дії вчинялись групою прокурорів, слідчих на стадії досудового розслідування, щоб такий доказ здобути. Матеріали справи не містять доказів того, що слідчий, орган досудового розслідування або прокурор, у даному кримінальному провадженні звертався до підрозділу поліції із запитом на отримання відеозаписів або копії з них. Відсутня згадка про такий доказ і у постанові про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАС №7413480 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП.
Просить також врахувати, що ОСОБА_3 одружений, працевлаштований, за місцем проживання та місцем праці характеризується позитивно, протягом всього розгляду справи також зарекомендував себе із позитивної сторони, що додатково свідчить про те, що він є законослухняним громадянином.
Прокурор ОСОБА_4 звернув увагу на те, що обвинувачений ОСОБА_3 ні під час складення відносно нього матеріалів про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП, ні під час досудового розслідування кримінального правопорушення за ч.1 ст. 382 КК України, не заявляв про те, що за кермом автомобіля був не він а інша особа, а заявив про це тільки під час судового розгляду, після дослідження письмових та речових доказів. На досудовому розслідуванні вину визнавав. Вважає, що покази обвинуваченого дані під час судового розгляду спрямовані виключно на уникнення ним кримінальної відповідальності, однак такі спростовуються долученими письмовими та речовими доказами, а також показами поліцейських, які були допитані в якості свідків за клопотанням сторони захисту. Вважає, що всі докази зібрані у встановленому законом порядку. Долучені до матеріалів справи відеозаписи надійшли до органу досудового розслідування разом із всіма іншими матеріалами зібраними за фактом керування ОСОБА_3 транспортним засобом, будучи позбавленим права керування такими згідно постанови Верховинського районного суду, які були зареєстровані в ЖЄО Верховинського РВП, що також було підтверджено свідком.
Прокурор просив визнати обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння та призначити покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбуття призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку.
Разом з тим, незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:
- витягом з ЄРДР (а.с. 89), відповідно до якого на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень які надійшли 01.09.2023, до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.09.2023 за № 12023091130000111 були внесені відомості за ч.1 ст.382 КК України, а саме про те, що ОСОБА_3 , будучи особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість виконати постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області, що набрала законної сили, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою невиконання вищевказаної постанови суду, керував 28.07.2023 року транспортним засобом марки «Фольксваген- Гольф 2» реєстраційний № НОМЕР_1 ;
- рапортом старшого інспектора-чергового Верховинського РВП майора поліції ОСОБА_9 зареєстрованим в ЖЄО Верховинського РВП 28.07.2023 за №1026 (а.с. 90) про те, що 28.07.2023 о 14:19 надійшло повідомлення зі служби 102 від інспектора СРПП ст. лейтенанта поліції ОСОБА_10 , про те, що під час патрулювання спільно із поліцейським СРПП ст. сержантом поліції ОСОБА_11 було зупинено автомобіль марки Volkswagen Golf 2, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жит. с. Криворівня, присілок Царина, Верховинського району, який керував автомобілем будучи позбавлений права керування таким транспортним засобом;
- рапортом начальника СРПП Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області майора поліції ОСОБА_13 , зареєстрованим в ЖЄО Верховинського РВП 01.09.2023 за №1331 (а.с. 91) згідно якого він інформує начальника поліції про те, що в нього на розгляді знаходяться матеріали зареєстровані в ЖЄО Верховинського РВ УМВС № 1026 від 28.07.2023 року, по факту керуванням водієм ОСОБА_14 1994р.н.,транспортним засобом будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом Верховинським районним судом. В ході розгляду вказаних матеріалів виникли підстави для початку досудового розслідування, так як в діях ОСОБА_15 вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.382 КК України. Отримані з цього приводу матеріали слід спрямувати до органу досудового розслідування Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області з метою подальшого внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування;
- постановою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 05.07.2023 у справі №938/412/23, яка набрала законної сили 18.07.2023 (а.с. 92-93) згідно якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік;
- дослідженими в судовому засіданні відеозаписами, які містяться на DVD-R диску 4,7 Gb «Videx» (а.с. 99) та протоколом огляду вказаних відеозаписів від 04.09.2023 проведеного старшим слідчим слідчого відділення Верховинського РВП капітаном поліції ОСОБА_16 (а.с. 94-96), згідно яких, 28.07.2023 о 13год 49хв. працівники поліції рухаються на службовому автомобілі по проїжджій частині автодороги та на передньому плані, на в'їзді на територію автозаправної станції зафіксовано автомобіль білого кольору. Надалі автомобіль поліцейських заїжджає на територію автозаправної станції, де на той час знаходиться автомобіль марки Volkswagen Golf 2, білого кольору д.н.з. НОМЕР_1 , який здійснював рух зі сторони проїжджої частини дороги в напрямку паливороздавальної колонки та здійснивши розворот під'їхав заднім ходом до неї, і зупинився. Поліцейський вийшов із автомобіля, представився та запропонував водієві надати документи на автомобіль та право керування, по причині, що у автомобілі затоновані задні стопи. Водій вийшов із автомобіля, представився поліцейським, як ОСОБА_17 та надав документи. Інших осіб поруч із водієм не було. Надалі при перевірці інформації щодо водія на службовому планшеті, поліцейський повідомляє водієві, що він керує транспортним засобом будучи позбавленим права керування. На запитання поліцейського водій відповідає, що знає про те, що був суд та що його позбавлено права керування транспортними засобами. Пізніше водій підходить до поліцейського та зазначає, що він не поїхав невідомо куди, а їхав тільки по району, а саме поїхав мамі заправити балон. Зазначає, що в ці дні в дальні рейси не їхав, а просто заїхав мамі заправити газ. Надалі в ході розмови із водієм, поліцейський роз'яснює водієві, що він немає права керувати транспортирним засобом, та відповідно міг запросити когось іншого (сусіда, брата), щоб той сів за кермо, однак водій знову ж таки зазначає, що приїхав тільки заправити газ. На запитання поліцейського звідки водій приїхав, останній зазначає що відносно недалеко, від воріт будинку, проїхав близько одного кілометра. В подальшому під час дачі пояснень поліцейському водій розповідає що приблизно годину тому, близько 13год 20хв, мама попросила його поїхати заправити газ, та він послухавши її поїхав на заправку. При цьому зазначає, що знав, що його позбавлено права керування.
Під час огляду відео файлів в судовому засіданні, ОСОБА_3 підтвердив що на таких зафіксована подія за його участю;
- постановою про визнання речовим доказом від 04.09.2023 (а.с.97), згідно якої DVD-R диску 4,7 Gb «Videx» із відеозаписом із нагрудної камери поліцейського Верховинського РВП, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12023091130000111 від 02.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України;
- ухвалою слідчого судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 19.09.2025 у справі №938/734/23 (а.с. 100) про надання тимчасового доступу до справи №938/412/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.1 ст.130 КУпАП, яка зберігається у канцелярії Верховинського районного суду Івано-Франківської області, розміщеного за адресою: селище Верховина, вул. Жаб'євська 76, Верховинського району Івано-Франківської області, з можливістю вилучення: завірених копій її документів; оригіналу розписки ОСОБА_3 про отримання копії постанови суду в справі №938/412/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 21.09.2023 та описом речей і документів від 21.09.2023, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді (а.с. 101-103,104), згідно яких на підставі ухвали слідчого судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 19.09.2023 у справі №938/734/23, слідчий ОСОБА_16 отримав доступ до справи №938/412/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та було вилучено завірені копії матеріалів справи №938/412/23 оригінал розписки ОСОБА_3 про отримання копії постанови суду у справі №938/412/23;
- постановою про визнання речовим доказом від 21.09.2023 (а.с.105), згідно якої завірені копії матеріалів справи №938/412/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.1 ст. 130 КУпАП, та оригінал розписки ОСОБА_3 про отримання копії постанови суду у справі №938/412/23, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12023091130000111 від 02.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України;
- дослідженими в судовому засіданні речовими доказами: копією матеріалів справи про адміністративне правопорушення №938/412/23; оригіналом розписки про отримання ОСОБА_3 копії постанови від 05.07.2023 у справі №938/412/23;
Окрім того, вина обвинуваченого доводиться показами допитаних в судовому засіданні, за клопотанням сторони захисту, свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які суду показали, що працюють поліцейським СРПП Верховинського РВП, та перебуваючи в добовому наряді, точної дати не пам'ятають, здійснювали патрулювання на перехресті біля кільця в селі Верхній Ясенів. Вони помітили автомобіль марки гольф білого кольору який їхав зі сторони Верховини в сторону Буківця та яким керував знайомий з вигляду житель села Криворівня, Максим'юк, який проїхав повз них. Оскільки їм було відомо, що раніше на ОСОБА_3 було складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, та він позбавлений права керування, однак він надалі керує транспортним засобом, вони одразу ввімкнувши проблискові маячки поїхали за ним, щоб перевірити вказані обставини. ОСОБА_3 проїхавши ще приблизно 100 метрів, повернув ліворуч на автозаправну станцію, та вони поїхали вслід за ним. В подальшому ними, було встановлено, що водій дійсно керує транспортним засобом будучи позбавленим права керування, тому на нього було складено постанову за ч.4 ст.126 КУпАП, а також повідомлено на лінію 102 про те, що водій не виконав рішення суду. Обставини події фіксувались на боді-камеру поліцейського. Також зазначили, що водій був один, жодних пасажирів з ним не було.
Дослідивши в ході судового розгляду обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у інкримінованому йому злочині доведена поза розумним сумнівом у повному обсязі, та його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.382 КК України, оскільки він умисно не виконав постанову судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 05.07.2023, що набрала законної сили.
Свої висновки щодо доведеності вини обвинуваченого суд обґрунтовує наступним.
Так, у ході судового розгляду, судом при дослідженні наведених у вироку письмових доказів, порушень вимог ст. ст. 104, 223, КПК України не встановлено.
В силу вимог ст. ст. 370, 373 КПК України, суд обґрунтовує вирок лише на доказах, які були розглянуті у судовому засіданні і обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що докази, які досліджені в судовому засіданні і які покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, та такими, що у повній мірі підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі. Досліджені судом і покладені в основу вироку докази не суперечать один одному і узгоджуються між собою.
При цьому суд вважає безпідставними посилання сторони захисту на те, що долучені прокурором відеозаписи, які містяться на DVD-R диску 4.7Gb «Videx», та похідний від них доказ - протокол огляду відео від 04.09.2023 є недопустимими, оскільки походження цього доказу є не відомим.
Так, згідно досліджених в судовому засіданні рапортів поліцейських СРПП Верховинського РВП, витягу із єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що матеріали заресстровані в ЖЄО Верховинського РВ УМВС № 1026 від 28.07.2023 року, по факту керуванням водієм ОСОБА_14 1994р.н.,транспортним засобом будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом Верховинським районним судом, були направлені 01.09.2023 начальником СРПП Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області майором поліції ОСОБА_20 до органу досудового розслідування Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області з метою подальшого внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування, та на підставі таких матеріалів, 02.09.2023 внесені відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування. Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_16 , суду пояснив, що він працює старшим слідчим слідчого відділення Верховинського РВП, та ним здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження відомості про яке внесені до ЄРДР 02.09.2023 за № 12023091130000111 за ч.1 ст.382 КК України, а саме про те, що ОСОБА_3 , будучи особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість виконати постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області, що набрала законної сили, керував 28.07.2023 року транспортним засобом. В ході досудового розслідування ним винесена постанова про визнання DVD-R диску 4,7 Gb «Videx» із відеозаписами із нагрудної камери поліцейського Верховинського РВП, речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні. Вказаний DVD-R диск був наданий йому разом із іншими матеріалами, а саме рапортами, поясненнями особи та постановою, які були зареєстровані в ЖЄО Верховинського РВП.
Суд також критично оцінює покази обвинуваченого про те, що до заправки та після події, назад додому, за кермом автомобіля їхав ОСОБА_8 , а він перебував за кермом тільки на території заправки, та під'їжджав коли настала його черга.
Зокрема такі покази спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме дослідженими відеозаписами події та показами свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Зокрема, з досліджених відеозаписів вбачається, що за кермом автомобіля перебував саме ОСОБА_3 та саме він здійснював рух автомобілем. Жодних осіб разом із ОСОБА_3 у автомобілі не було, та про наявність таких ОСОБА_3 не повідомляв поліцейським ні під час зупинки ні після того, як йому було роз'яснено що на нього буде складено постанову за те, що він керував транспортним засобом будучи позбавленим такого права. Більше того, під час складення поліцейськими адміністративних матеріалів, ОСОБА_3 неодноразово зазначав, що приїхав на заправку за проханням матері, щоб заправити газовий балон, при цьому вказував, що проїхав не багато, близько одного кілометра, що він їхав лиш по району. Свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 наданих поясненнях також зазначили, що саме ОСОБА_3 , керуючи автомобілем рухався по головній дорозі та звернувши з неї заїхав на територію автозаправної станції, інших осіб в автомобілі не було.
Також суд критично оцінює покази в допитаного в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту ОСОБА_21 , який суду показав, що саме він за проханням ОСОБА_3 , 28.07.2023 підвозив останнього на належному йому автомобілі марки Volkswagen Golf, від місця його проживання до автозаправної станції розташованої в селі Верхній Ясенів, та в зворотньому напрямку, оскільки такі спростовуються сукупністю досліджених у справі доказів та показів інших свідків допитаних за клопотанням сторони захисту. Окрім того, як зазначив сам свідок ОСОБА_21 , привізши ОСОБА_22 на автозаправну станцію, він залишив його та відлучився по своїх справах, і повернувся приблизно через 2 години. Які події відбувались в період його відсутності, свідок не пояснив.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз'яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують (обтяжують) покарання.
Згідно статті 50 КК України встановлено, що "покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами", а згідно статті 65 КК України встановлено, що "особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень".
Відповідно до ч.1 ст.8 Конституції України діє принцип верховенства права. Статтею 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди при розгляд справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
Так, суд враховує, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення. Відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, ОСОБА_3 раніше не судимий, із 24.02.2025 працює на посаді монтажника у ТзОВ «Гіпернет», одружений, утриманців не має, однак дружина перебуває у стані вагітності, проживає разом із матір'ю, яка є особою пенсійного віку, за зареєстрованим місцем проживання та за місцем праці характеризується позитивно, на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах не перебуває.
Згідно досудової доповіді від 26.10.2023, зробленої Верховинським районним сектором філії державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області, ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства є середній. На думку органу пробації виправлення ОСОБА_3 без позбавлення або обмеження волі на певний строк, є можливим та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб).
Згідно обвинувального акту, обставинами що пом'якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.66 КК України, визначено щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Однак вказані обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
Як зазначив Верховний суд у постанові від 07 листопада 2018 року у справі № 297/562/17 (провадження № 51-329км18), щире каяття як таке, характеризує суб'єктивне ставлення винного до вчиненого злочину, яке полягає в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, що склалася. При наявності щирого каяття особи не обов'язковим має бути активне сприяння у розкритті злочину. Активне сприяння розкриттю злочину є окремою обставиною, що пом'якшує покарання п. 1 ч. 1 ст. 66 КК. Тобто, передбачені п.1 ч. 1 ст. 66 КК обставини, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної.
Слід звернути увагу на те, що основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Саме такого висновку дійшов Верховний суд у постанові від 30 жовтня 2018 року у справі № 559/1037/16-к.
Крім того, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження (правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №759/7784/15-к та від 18.09.2019 у справі №№ 166/1065/18.)
Об'єднана палата касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 21.02.2021 року у справі №481/1754/18, роз'яснила, що під активним сприянням розкриттю злочину розуміють дії винної особи, спрямовані на надання органам досудового розслідування і суду допомоги у з'ясуванні дійсних обставин справи, які ще не були відомі цим органам.
Таким чином, виходячи із системного тлумачення законодавства та із судової практики, щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.
Натомість, активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом'якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, надання допомоги в їх затриманні, видача знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Тому, беззаперечно, воно має бути активним, тобто певним чином ініціативним.
В той же час, під час розгляду справи, обвинувачений ОСОБА_3 надав покази в яких вину в вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та заперечив обставини висунутого звинувачення, що виключає існування таких пом'якшуючих обставин, як щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.
Згідноч.1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403,405,407,408,429цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Відповідно до ч.4 ст.75 КК України іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
Враховуючи висновок з досудової доповіді, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого, як у загально-соціальному плані, так і в плані його потенційної суспільної небезпеки, який вперше притягається кримінальної відповідальності, працевлаштований, одружений, та дружина перебуває у стані вагітності, за місцем проживання та місцем праці характеризується позитивно, на обліку в психіатра та нарколога не перебуває, позицію прокурора в судових дебатах, який просив звільнити обвинуваченого від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ще можливе без ізоляції від суспільства, а тому обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання за ч.1 ст.382 КК України у виді позбавлення волі, в межах санкції статті, звільнивши останнього від відбування покарання із випробуванням на підставі ст.75 КК України, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.
На думку суду, саме таке покарання, буде достатнім і необхідним для виправлення ОСОБА_3 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, справедливим у співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Підстав для застосування ст.69 КК України, суд не вбачає.
Запобіжний захід ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Керуючись статтями 368-371,373-376,381-382 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки, протягом іспитового строку:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання та роботи;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк ОСОБА_3 рахувати з часу проголошення вироку.
Речові докази:
-цифровий носій DVD-R диск 4,7 Gb «Videx»; завірені копії матеріалів справи №938/421/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.1 ст.130 КУпАП; оригінал розписки ОСОБА_3 , про отримання копії постанови суду у справі №938/412/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.1 ст.130 КУпАП -зберігати при матеріалах справи.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_23