Справа № 216/6742/25
провадження 1-кс/216/2287/25
іменем України
05 вересня 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
захисника - адвоката ОСОБА_3 ( в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань №6 приміщення суду дистанційно заяву адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_6 від розгляду клопотання про встановлення строку стороні захисту на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження у провадженні, внесеному до ЄРДР за №62021170030000196 від 20.05.2021, -
В провадженні слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_6 перебуває клопотання заступника керівника третього СВ ТУ ДБР розташованого у м. Полтаві ОСОБА_7 про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами справи досудового розслідування у кримінальному провадженні №62021170030000196 від 20.05.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 255, ч. 2 ст. 364 КК України.
03 вересня 2025 року захисник підозрюваної ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 заявила відвід слідчому судді ОСОБА_6 .
В обґрунтування своєї заяви захисник зазначила, що 21.08.2025 слідчим ОСОБА_8 складено клопотання про встановлення строку стороні захисту на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, яке неправомірно скеровано до неповноважного суду та поза межами строку досудового розслідування. До цього клопотання слідчим додано Постанову від 23.07.2025 року про визначення підслідності у кримінальному провадженні, згідно з якою досудове розслідування здійснюється слідчими Третього відділу з дислокацією у м. Дніпрі Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві. Додано повідомлення про завершення досудового розслідування і відкриття матеріалів досудового розслідування, які фізично знаходяться в м. Дніпро. Місцезнаходженням юридичної особи - Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Дніпрі, є вул. Старокозацька, 52, м. Дніпро. Таким чином, слідче управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Дніпро як орган досудового розслідування перебуває в межах територіальної юрисдикції Центрального районного суду м. Дніпра. Вказані обставини було викладено захисником ОСОБА_9 - адвокатом ОСОБА_10 у заяві про відвід. За результатом розгляду вказаної заяви ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 27.08.2025 року заяву адвоката ОСОБА_10 про відвід слідчого судді від розгляду клопотання про встановлення строку стороні захисту на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №62021170030000196 від 20.05.2021 - залишено без задоволення. Разом з тим, в межах територіальної підсудності Центральним районним судом м. Дніпра здійснювався розгляд клопотань сторони захисту про зміну запобіжного заходу та повернення застави. За результатом розгляду яких судом було задоволено клопотання сторони захисту, про що свідчать ухвали Центрального районного суду м. Дніпра від 02.09.2025 року. Між тим не дивлячись на істотні порушення вимог закону суддя Центрально-міського районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_6 продовжує розгляд клопотання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Вказані обставини, на думку заявника, свідчать про упередженість судді ОСОБА_6 щодо обставин кримінального провадження та є підставою для відводу.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 підтримала заяву про відвід з мотивів, наведених у заяві. Пояснила, що факт ненаправлення клопотання про встановлення строку стороні захисту на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження слідчому судді ОСОБА_6 , за підсудністю в порядку ч. 1 ст. 34 КПК України свідчить, на її думку, про існування обставин, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Прокурор ОСОБА_11 , слідчий ОСОБА_12 в судове засіданні не з'явилися, надали суду заяви у яких просили заяву про відвід розглядати за своєю відсутністю, проти задоволення заяви про відвід заперечували, просили у її задоволенні відмовити.
Інші учасники процесу у в судове засіданні не з'явилися з невідомих причин, що не тягне за собою відкладення судового розгляду.
Заслухавши захисника, дослідивши заяву про відвід та відповідні матеріали, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді (колегії суддів) відвід, який повинен бути вмотивованим відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України.
Перелік підстав, які виключають участь судді в кримінальному провадженні та за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений статтями 75, 76 КПК України.
Зокрема, у своїй заяві захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_4 посилається на наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_6 , що передбачено п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (надалі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як правило, неупередженість являє собою відсутність упереджень, при цьому її наявність чи відсутність можуть бути перевірені різними способами (Kyprianou v. Cyprus [GC], пункт 118; Micallef v. Malta [GC], пункт 93).
Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) вирізняє суб'єктивний підхід, тобто бажання упевнитись у суб'єктивному обвинуваченні чи інтересі певного судді в конкретній справі, та об'єктивний підхід, тобто визначення, чи були надані суддею достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви у цьому відношенні (Kyprianou v. Cyprus [GC], пункт 118; Piersack v. Belgium, пункт 30; Grieves v. theUnitedKingdom [GC], пункт 69).
Здійснюючи перевірку з точки зору суб'єктивного тесту, ЄСПЛ неодноразово робив висновок, що особиста неупередженість судді має презюмуватись за відсутності доказів зворотнього (Kyprianou v. Cyprus [GC], пункт 119; Hauschildt v. Denmark, пункт 47).
Оскільки в деяких справах може бути важко надати доказ, який дозволив би спростувати презумпцію суб'єктивної неупередженості судді, вимога об'єктивної неупередженості забезпечує додаткову значиму гарантію. У зв'язку з наведеним ЄСПЛ визнав складність встановлення порушення статті 6 Конвенції в частині суб'єктивної упередженості і тому в переважній більшості справ він зосередився на об'єктивному критерії (Kyprianou v. Cyprus [GC], пункт 119).
Задля оцінки об'єктивного критерію необхідно визначити, чи існують, окрім поведінки судді, переконливі факти, що можуть викликати сумніви щодо його безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у відповідній справі обґрунтована причина побоюватися, що конкретний суддя («Морель проти Франції» (Morel v. France), 2000, §§ 45-50; «Пескадор Валеро проти Іспанії» (PescadorValero v. Spain), 2003, § 23), або орган, який засідає у якості суду, («Лука проти Румунії» (Luka v. Romania), 2009, § 40) , є небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати таке побоювання об'єктивно обґрунтованим («Мікалефф проти Мальти» (Micallef v. Malta) [ВП], 2009, § 96; «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), 2000, § 44; «ПаблаКю проти Фінляндії» (PablaKy v. Finland), 2004, § 30)
Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Отже, тягар доведення обґрунтованості того чи іншого клопотання, заяви чи скарги, покладається безпосередньо на сторону, яка його ініціює.
Передбачена п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України підстава для відводу - наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді - має оціночний характер і передбачає необхідність безпосереднього встановлення таких обставин, та те, що вони мають викликати обґрунтований сумнів в неупередженості судді. Відповідний сумнів має бути ретельно мотивований, бо не всі обставини можуть свідчити про реальну зацікавленість судді у результатах розгляду справи чи викликати реальні побоювання сторін в його неупередженості.
У протилежному випадку задоволення відводу чи самовідводу судді з будь-яких підстав, без належної індивідуальної оцінки, може призвести до його безпідставності.
Обґрунтування заяви про відвід зводяться до того, що призначення слідчим суддею ОСОБА_6 до розгляду клопотання про встановлення строку стороні захисту на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, яке, на думку заявника, не відноситься до підсудності Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу у поєднанні з іншими обставинами кримінального провадження є свідченням існування обставин передбачених п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України.
Фактично основною підставою для відводу є незгода заявника з процесуальним рішенням слідчого судді про прийняття клопотання до провадження та призначення судового засідання. На думку заявника розгляд зазначеного клопотання не відноситься до юрисдикції слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг.
Оцінюючи доводи заявника, щодо існування обставин, які викликають сумнів в упередженості слідчого судді, суд звертає увагу на наступне.
На переконання суду, існує розмежування між сумнівами учасників провадження у правильності (законності) певного судового рішення та сумнівами у неупередженості судді при прийнятті такого рішення.
Оцінка правильності (законності) рішень відбувається у процедурі їх перегляду судом вищої інстанції, а оцінка, щодо наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді під час процедури розгляду заяви про відвід.
Відповідно до ст. 412 КПК України порушення правил підсудності є підставою для скасування судового рішення та є істотним порушенням норм кримінального процесуального закону, що відповідно до ст. 409 КПК є підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції. Тобто, оцінка правомірності та відповідності нормам КПК України рішень, в тому числі і процесуальних, відноситься до повноважень суду апеляційної інстанції.
Під час розгляду заяви про відвід суддя не наділений повноваженнями суду апеляційної інстанції, а лише встановлює наявність або відсутність підстав для відводу визначених ст. 75, 76 КПК України.
Дійсно відповідно до показнику “Об'єктивність» Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Разом з тим, заявником не доведено, що прийняті слідчим суддею ОСОБА_6 процесуальні рішення є наслідком саме упередженого ставлення слідчого судді ОСОБА_6 до заявника або її підзахисної, тобто внаслідок необ'єктивності.
Також, не може бути обставиною, що викликає сумнів в неупередженості суду, незгода сторони з його процесуальним рішенням. В іншому випадку, більшість суддів підлягали б відводу при розгляді справи в змагальному судовому процесі просто через прийняття ними процесуального рішення, яке не відповідає інтересам сторони.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з прийнятими судом процесуальними рішеннями не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Тобто оцінка щодо наявності чи відсутності процесуальних порушень при розгляді кримінального провадження надається судами вищих інстанцій при перегляді судових рішень, а тому суддя при вирішенні питання відводу не вправі переберати на себе такі повноваження.
З огляду на наведене, суд, діючи в межах повноважень наданих йому під час розгляду заяви про відвід, приходить до висновку, що заявником не доведено існування обставин які б викликали сумнів в неупередженості слідчого судді ОСОБА_6 .
Жодних інших переконливих доводів та обставин, які б викликали сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_6 заявником наведено не було.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що захисниками підозрюваної ОСОБА_5 не надано належних доказів та переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин, які могли би викликати сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_6 при розгляді зазначеного клопотання слідчого, а тому у задоволенні заяви слід відмовити за її необгрунтованістю.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 75, 80, 81, ч.2 ст. 376 КПК України суд,-
Заяву адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_6 від розгляду клопотання про встановлення строку стороні захисту на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №62021170030000196 від 20.05.2021 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали складено 05 вересня 2025 року, її фіксування не застосовувалося у відповідності до ст. 107 ч.4 КПК України.
Суддя ОСОБА_13