Справа № 196/365/25
№ провадження 2-о/196/56/2025
05.09.2025 с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Костюкова Д.Г.,
за участю секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ляшківська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, про встановлення факту, що має юридичне значення , -
Заявник ОСОБА_1 звернувся до Царичанського районного суду Дніпропетровської області із заявою про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 14.04.2025 відкрито провадження в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ляшківська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, та призначено по справі за правилами окремого провадження судове засідання для розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від від 02.05.2025 за клопотанням заявника ОСОБА_1 витребувано від приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало В.В. копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на день смерті постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 , та була зареєстрована по АДРЕСА_2 , та від приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мануйленко А.О. копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на день смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
05.09.2025 через канцелярію суду від заявника ОСОБА_1 надійшла заява про направлення справи за підсудністю до суду за місцем його реєстрації, хоча він фактично проживає без реєстрації в АДРЕСА_2 .
Сторони у справі в судове засідання не з'явилися.
Суд, дослідивши матеріали справи та клопотання заявника, дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до абз 2 п.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року N 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
В пункті 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року N 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції. Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.
В пункті 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року N 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зазначено, що питання про підсудність справ визначається Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема розділом IV - щодо справ окремого провадження.
Відповідно до пункту 44 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року N 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» - виключну підсудність встановлено для деяких справ окремого провадження.
Статтею 316 ЦПК України визначена підсудність зазначеної категорії справ.
Згідно з ч.1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Так, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Згідно з ч.6 ст. 29 ЦК України фізична особа може мати кілька місць проживання.
Правовідносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання, випадки їх обмеження регулює Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV, визначені наступні терміни: - місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги (абзац п'ятий статті 3 в редакції Законів від 15.08.2022 р. N 2518-IX).
Відповідно до частини 2 статті 16 Прикінцевих положень Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання особи, яке на день набрання чинності цим Законом підтверджувалося пропискою або було відповідно зареєстроване, вважається зареєстрованим.
Аналізуючи зазначені вище положення чинного законодавства, слідує, що дана категорія справ розглядається за місцем реєстрації заявника.
У пункті 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265, який набрав чинності 14 березня 2022 року, передбачено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
Результат аналізу змісту вказаних норм дозволяє зробити висновок, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.
Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24.06.2024 року у справі №554/7669/21 вказав, що в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
А тому, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Визначаючи підсудність за Царичанським районним судом Дніпропетровської області заявник посилається на те, що він фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на підтвердження чого долучив до заяви довідку виконавчого комітету Ляшківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №46 від 11.03.2025.
Водночас, з копії паспорта серія НОМЕР_1 , виданого Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 27.08.2001, судом встановлено, що заявник зареєстрований в АДРЕСА_3 . При цьому, доказів того, що заявник має статус внутрішньо переміщеної особи матеріали справи не містять та суду не надані.
Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що довідка виконавчого комітету Ляшківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №46 від 11.03.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 проживає за вказаною ним у заяві про встановлення юридичного факту адресою не належить до переліку документів, до якого вноситься інформація про зареєстроване місце проживання/перебування особи та для визначення підсудності даної справи не має правового значення.
Відповідно до положень ч. 9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст. 378 ч. 1 ЦПК України).
Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Враховуючи, що заявник має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , суд дійшов висновку, що наявні підстави для передачі цивільної справи №196/365/25 за підсудністю до Шевченківського районного суду м.Дніпра.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 32, 293, 294, 316, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ляшківська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, про встановлення факту, що має юридичне значення за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Дніпра (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Яворницького Дмитра, будинок, 57).
Спір про підсудність справи між судами не допускається.
Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення, а якщо учаснику справи ухвала суду не була вручена у день її складення - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Д.Г. Костюков