26 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/8610/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників:
прокуратури - Яворської Є. А.
відповідача-1 - не з'явилися,
відповідача-2 - Дем'янчук Г. В. (адвоката),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника Генерального прокурора
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 (колегія суддів: Кравчук Г. А. - головуючий, Яценко О. В., Сибіга О. М.) і ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 (суддя Кирилюк Т. Ю.) у справі
за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави
до: 1) Державної служби геології та надр України, 2) Акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти"
про визнання незаконним та скасування наказу, припинення права користування надрами,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У липні 2024 року заступник Генерального прокурора (далі - Прокурор) звернувся в інтересах держави до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України, Акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти" (далі - АТ "Дашуківські бентоніти") про:
- визнання незаконним та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 09.07.2019 № 219 "Про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами" щодо продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 23.04.2001 № 2447, наданого АТ "Дашуківські бентоніти";
- припинення АТ "Дашуківські бентоніти" права користування надрами за спеціальним дозволом на користування надрами від 23.04.2001 № 2447 у зв'язку із закінченням встановленого строку користування надрами.
1.2. Позовні вимоги Прокурора в інтересах держави обґрунтовані відсутністю підстав для продовження АТ "Дашуківські бентоніти" строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 23.04.2001 № 2447. Крім того, як зазначав Прокурор, постановою Верховного Суду від 19.07.2023 скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023 у справі № 823/2162/18 та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову АТ "Дашуківські бентоніти" про визнання протиправним і скасування рішення Державної служби геології та надр України від 17.11.2017 про відмову у продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 23.04.2001 № 2447, про визнання протиправними дій Державної служби геології та надр України стосовно повернення заяви АТ "Дашуківські бентоніти" з доданими до неї документами щодо продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 23.04.2001 № 2447, про зобов'язання Державної служби геології та надр України видати наказ, яким продовжити АТ "Дашуківські бентоніти" строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 23.04.2001 № 2447 на видобування бентонітових глин Дашуківської ділянки Черкаського родовища, що розташована в Лисянському районі Черкаської області, строком на двадцять років із одночасним укладенням угоди про умови користування надрами разом із програмою робіт, що оформлюється як додаток.
Відтак, як зазначав Прокурор, правова підстава для прийняття Державною службою геології та надр України наказу про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 23.04.2001 № 2447 відпала, а тому право користування надрами АТ "Дашуківські бентоніти" підлягає припиненню. Разом з тим, за доводами Прокурора, наказ Державної служби геології та надр України від 09.07.2019 № 219 "Про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами" на цей час є чинним, нескасованим та породжує правові наслідки у вигляді продовження строку дії спеціального дозволу від 23.04.2001 № 2447. Водночас АТ "Дашуківські бентоніти" на підставі спеціального дозволу від 23.04.2001 № 2447 продовжує видобування бентонітових глин на Дашуківській ділянці Черкаського родовища. Однак, як наголошував Прокурор, строк дії спеціального дозволу фактично закінчився, а тому, на думку Прокурора, право АТ "Дашуківські бентоніти" користування надрами підлягає припиненню на підставі рішення суду.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2025, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025, закрито провадження у справі № 910/8610/24 за позовом Прокурора в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, АТ "Дашуківські бентоніти" про визнання незаконним та скасування наказу, припинення права користування надрами.
2.2. Господарський суд першої інстанції, розглянувши клопотання АТ "Дашуківські бентоніти" про закриття провадження у справі № 910/8610/24, зазначив, що підставами позову Прокурора в цій справі є вчинене державним органом - Державною службою геології та надр України порушення законності у своїй діяльності, а предметом позову - визнання незаконним та скасування наказу зазначеного державного органу. Крім того, як зазначив місцевий господарський суд, Прокурор у позовній заяві посилався на порушення чинного законодавства України центральним органом виконавчої влади при здійсненні ним владних управлінських функцій.
Наведене, за висновком господарського суду першої інстанції, свідчить про те, що спір у цій справі належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір є публічно-правовим і виник у правовідносинах щодо реалізації органом виконавчої влади публічно-владних управлінських функцій. З урахуванням викладеного місцевий господарський суд дійшов висновку про закриття провадження у справі № 910/8610/24 на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, на виконання приписів частини 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, суд роз'яснив Прокурору, що такий спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
2.3. Апеляційний господарський суд, переглянувши ухвалу господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, погодився з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для закриття провадження у справі № 910/8610/24 на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України. При цьому апеляційний господарський суд не взяв до уваги доводи Прокурора про те, що цей спір за всіма критеріями належить до юрисдикції господарських судів, оскільки, за висновком суду, спір виник саме у зв'язку із допущенними порушеннями порядку та процедури продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами.
З урахуванням обставин справи, предмета та підстав позову, оскільки спір між сторонами виник у зв'язку із реалізацією центральним органом виконавчої влади публічно-владних управлінських функцій, апеляційний господарський суд констатував, що позовні вимоги у цій справі про визнання незаконним та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 09.07.2019 № 219 "Про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами" та про припинення АТ "Дашуківські бентоніти" права користування надрами за спеціальним дозволом на користування надрами від 23.04.2001 № 2447 містять ознаки адміністративного спору.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 та ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 у справі № 910/8610/24, до Верховного Суду звернувся Прокурор з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення, а справу № 910/8610/24 передати до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, Прокурор зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, порушили положення статей 2, 20 236 Господарського процесуального кодексу України, неправильно застосували приписи статей 16, 177, 178, 190 Цивільного кодексу України, статей 19, 24 Кодексу України про надра.
3.3. За доводами Прокурора, спір у цій справі до публічно-правових не належить, адже предметом судового розгляду є не дії Державної служби геології та надр України як суб'єкта, наділеного владно-управлінськими функціями. Водночас, як зазначає Прокурор, предметом судового розгляду є припинення права користування надрами у зв'язку з відсутністю правової підстави, що, на думку Прокурора, свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
При цьому, як зазначає Прокурор, Державна служба геології та надр України у спірних правовідносинах не є суб'єктом владних повноважень, який здійснює щодо АТ "Дашуківські бентоніти" публічно-владні управлінські функції, оскільки такі функції державний орган реалізував тоді, коли на виконання рішення суду прийняв наказ, відповідно до якого продовжив строк дії спеціального дозволу на користування надрами. Однак, як вважає скаржник, подальше пред'явлення позовних вимог про визнання незаконним та скасування оспорюваного наказу Державної служби геології та надр України та припинення права користування надрами не пов'язане з виконанням Державною службою геології та надр України публічно-владних управлінських функцій щодо АТ "Дашуківські бентоніти".
3.4. Скаржник також зазначає, що публічно-правові відносини існували між Державною службою геології та надр України та АТ "Дашуківські бентоніти" у справі № 823/2162/18 та припинилися тоді, коли Верховний Суд ухвалив постанову від 19.07.2023, якою скасував рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023 у справі № 823/2162/18 про задоволення позову АТ "Дашуківські бентоніти".
Тобто наказ, який прийняла Державна служба геології та надр України на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023 у справі № 823/2162/18, став таким, що прийнятий без достатньої правової підстави, а тому продовжене право користування надрами АТ "Дашуківські бентоніти" припинилося.
3.5. Водночас, за доводами Прокурора, для ефективного захисту інтересів держави та усунення юридичної невизначеності у спірних правовідносинах пред'явлено одну з позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 09.07.2019 № 219 "Про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами", яка не обґрунтована порушенням суб'єктом владних повноважень законності та процедури прийняття такого наказу під час здійснення владних управлінських повноважень, а обґрунтована відсутністю підстав, відповідно до яких було прийнято оспорюваний наказ.
3.6. Таким чином, як зазначає Прокурор, на підставі оспорюваного в цій справі наказу Державної служби геології та надр України про продовження строку дії спеціального дозволу, прийнятого на виконання судових рішень, які в подальшому скасовані Верховним Судом, у АТ "Дашуківські бентоніти" виникло речове право на здійснення господарської діяльності з видобування корисних копалин на Дашуківській ділянці Черкаського родовища та одержання доходів. Крім того, за доводами скаржника, не належить до спорів у сфері публічно-правових відносин і позовна вимога про припинення АТ "Дашуківські бентоніти" права користування надрами у зв'язку із закінченням установленого строку, яка обґрунтована скасуванням Верховним Судом судових рішень, на виконання яких поновлено строк дії спеціального дозволу на користування надрами. Наведене, на думку Прокурора, свідчить про те, що спір у цій справі стосується приватноправових відносин.
3.7. На підставі викладеного Прокурор вважає, що господарські суди попередніх інстанцій неправильно визначили правову природу спірних правовідносин та помилково зазначили, що такі відносини виникли внаслідок порушення Державною службою геології та надр України законності у своїй діяльності при здійсненні владних управлінських функцій. Крім того, на думку скаржника, помилковим є висновок апеляційного господарського суду про те, що спір у цій справі виник саме через допущені порушення порядку та процедури продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами.
3.8. АТ "Дашуківські бентоніти" у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу Прокурора залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. АТ "Дашуківські бентоніти" зазначає, що між Державною службою геології та надр України та АТ "Дашуківські бентоніти" жодних господарських чи цивільних договорів не укладалося та виключається можливість укладення таких договорів, а правовідносини, в які втручається Прокурор, виникли на підставі прийняття Державною службою геології та надр України наказу індивідуальної дії, спеціального дозволу, невід'ємним елементом якого є угода про користування надрами з метою видобутку корисних копалин, яка не є господарським чи цивільним договором, а є адміністративним договором.
Тому, на думку АТ "Дашуківські бентоніти", справа № 910/8610/24 не може бути розглянута за правилами господарського судочинства, що підтверджує правильність висновків господарських судів попередніх інстанцій.
4. Позиція Верховного Суду
4.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
4.2. Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, представника відповідача-2, дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
4.3. Предметом позову в цій справі є вимоги Прокурора в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, АТ "Дашуківські бентоніти" про визнання незаконним та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 09.07.2019 № 219 "Про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами" та про припинення АТ "Дашуківські бентоніти" права користування надрами за спеціальним дозволом на користування надрами від 23.04.2001 № 2447 у зв'язку із закінченням встановленого строку користування надрами.
4.4. Позовні вимоги Прокурора в інтересах держави обґрунтовані відсутністю підстав для продовження АТ "Дашуківські бентоніти" строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 23.04.2001 № 2447.
4.5. Господарські суди попередніх інстанцій на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України вирішили закрити провадження у справі № 910/8610/24 за позовом Прокурора в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, АТ "Дашуківські бентоніти" про визнання незаконним та скасування наказу, припинення права користування надрами, оскільки, за висновками судів, спір у цій справі належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, адже спір є публічно-правовим і виник у правовідносинах щодо реалізації органом виконавчої влади публічно-владних управлінських функцій.
4.6. Прокурор не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, а тому звернувся з касаційною скаргою на судові рішення у цій справі.
4.7. Отже, предметом касаційного перегляду є ухвала господарського суду першої інстанції про закриття провадження у справі № 910/8610/24 на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України та постанова апеляційного господарського суду, якою цю ухвалу залишено без змін.
4.8. За змістом частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
4.9. Прокурор, звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій порушили положення статей 2, 20 236 Господарського процесуального кодексу України та неправильно застосували приписи статей 16, 177, 178, 190 Цивільного кодексу України, статей 19, 24 Кодексу України про надра.
4.10. За доводами Прокурора, спір у цій справі до публічно-правових не належить, адже предметом судового розгляду є не дії Державної служби геології та надр України як суб'єкта, наділеного владно-управлінськими функціями. Водночас, як зазначає Прокурор, предметом судового розгляду є припинення права користування надрами у зв'язку з відсутністю правової підстави, що, на думку Прокурора, свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
При цьому, як зазначає Прокурор, Державна служба геології та надр України у спірних правовідносинах не є суб'єктом владних повноважень, який здійснює щодо АТ "Дашуківські бентоніти" публічно-владні управлінські функції, оскільки такі функції державний орган реалізував тоді, коли на виконання рішення суду прийняв наказ, яким продовжив строк дії спеціального дозволу на користування надрами.
Однак, як вважає скаржник, подальше пред'явлення позовних вимог про визнання незаконним та скасування оспорюваного наказу Державної служби геології та надр України та припинення права користування надрами не пов'язане з виконанням Державною службою геології та надр України публічно-владних управлінських функцій щодо АТ "Дашуківські бентоніти".
4.11. При цьому скаржник зазначає, що публічно-правові відносини існували між Державною службою геології та надр України та АТ "Дашуківські бентоніти" у справі № 823/2162/18 і припинилися тоді, коли Верховний Суд ухвалив постанову від 19.07.2023, якою скасував рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023 у справі № 823/2162/18 про задоволення позову АТ "Дашуківські бентоніти".
Тобто наказ, який прийняла Державна служба геології та надр України на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023 у справі № 823/2162/18, став таким, що прийнятий без достатньої правової підстави, а тому продовжене право користування надрами АТ "Дашуківські бентоніти" припинилося.
4.12. Водночас, за доводами Прокурора, для ефективного захисту інтересів держави та усунення юридичної невизначеності у спірних правовідносинах пред'явлено одну з позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 09.07.2019 № 219 "Про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами", яка не обґрунтована порушенням суб'єктом владних повноважень законності та процедури прийняття такого наказу під час здійснення владних управлінських повноважень, а обґрунтована скасуванням підстав, відповідно до яких було видано оспорюваний наказ.
4.13. Таким чином, як зазначає Прокурор, на підставі оспорюваного в цій справі наказу Державної служби геології та надр України про продовження строку дії спеціального дозволу, прийнятого на виконання судових рішень, які в подальшому скасовані Верховним Судом, у АТ "Дашуківські бентоніти" виникло речове право на здійснення господарської діяльності з видобування корисних копалин на Дашуківській ділянці Черкаського родовища та одержання доходів. Крім того, за доводами скаржника, не належить до спорів у сфері публічно-правових відносин і позовна вимога про припинення АТ "Дашуківські бентоніти" права користування надрами у зв'язку із закінченням установленого строку, яка обґрунтована скасуванням Верховним Судом судових рішень, на виконання яких поновлено строк дії спеціального дозволу на користування надрами. Наведене, на думку Прокурора, свідчить про те, що спір у цій справі стосується приватноправових відносин.
4.14. На підставі викладеного Прокурор вважає, що господарські суди попередніх інстанцій неправильно визначили правову природу спірних правовідносин та помилково зазначили, що такі відносини виникли внаслідок порушення Державною службою геології та надр України законності у своїй діяльності при здійсненні владних управлінських функцій. Крім того, на думку скаржника, помилковим є висновок апеляційного господарського суду про те, що спір у цій справі виник саме через допущені порушення порядку та процедури продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами.
4.15. Перевіривши доводи скаржника, Верховний Суд зазначає, що за змістом статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
4.16. За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
4.17. Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка з огляду на приписи частини 1 статті 9 Конституції України, статті 10 Цивільного кодексу України, є частиною національного законодавства, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
4.18. Поняття "суд, встановлений законом" стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви № 29458/04 та № 29465/04)).
4.19. Доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ вважають здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
4.20. За змістом частини 1 статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
4.21. З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
4.22. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
4.23. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 08.04.2025 у справі № 910/7435/24, від 01.04.2025 у справі № 909/1046/23, від 10.03.2025 у справі № 912/2027/24, від 23.04.2024 у справі № 920/1114/21.
4.24. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
4.25. Необхідно зауважити, що правила визначення юрисдикції регламентуються виключно базовими процесуальними кодексами: Господарським процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, а не будь-якими іншими кодифікованими актами, в тому числі тими, які регулюють процедурні питання.
4.26. При розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних правовідносин. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01.04.2025 у справі № 909/1046/23, від 10.03.2025 у справі № 912/2027/24.
4.27. Згідно з приписами частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
4.28. Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. Так, згідно із частиною 1 цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
4.29. Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18 та постановах Верховного Суду від 18.03.2025 у справі № 922/201/24, від 18.03.2025 у справі № 918/443/24, від 10.03.2025 у справі № 912/2027/24.
4.30. Водночас згідно із частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1- 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
4.31. При цьому положеннями статей 2, 4 та 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та визначено справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
4.32. До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 10.03.2025 у справі № 912/2027/24, від 28.11.2024 у справі № 910/14022/23, від 24.09.2024 у справі № 910/5406/24.
4.33. Таким чином, до справ адміністративної юрисдикції належать, зокрема, публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб'єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Відповідно до усталеної судової практики до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у правовідносинах, у яких хоча би один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень тощо.
Подібні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/5442/18, від 26.02.2020 у справі № 1240/1981/18, від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17.
4.34. Верховний Суд зазначає, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
4.35. При вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатнім є застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.
4.36. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин, а суб'єкт владних повноважень у цих правовідносинах реалізує свої владно-управлінські функції.
4.37. Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення насамперед майнового приватного права чи інтересу. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 10.03.2025 у справі № 912/2027/24, від 01.02.2023 у справі № 1.380.2019.002610.
4.38. Як установили господарські суди попередніх інстанцій, Прокурор у цій справі звернувся в інтересах держави до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України, АТ "Дашуківські бентоніти", в якому, зокрема, просив визнати незаконним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 09.07.2019 № 219 "Про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами" щодо продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 23.04.2001 № 2447, наданого АТ "Дашуківські бентоніти";
4.39. Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 2 статті 16 Кодексу України про надра (в редакції, чинній на момент подання Прокурором позову до суду) надання спеціального дозволу на користування надрами, продовження строку його дії, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами та до угоди про умови користування надрами здійснюються відповідним дозвільним органом: центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо ділянок надр, що містять корисні копалини місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим.
4.40. Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки, довкілля та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є уповноваженим органом з питань реалізації угод про розподіл продукції.
4.41. За змістом пункту 4 зазначеного Положення Державна служба геології та надр України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, надає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), зупиняє та припиняє в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення; здійснює внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами) та до угоди про умови користування надрами, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).
4.42. З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновками апеляційного господарського суду про те, що правовідносини, які виникли між Державною службою геології та надр України та АТ "Дашуківські бентоніти" під час отримання спеціального дозволу на користування надрами та внаслідок його використання, є публічно-правовими, оскільки виникли в результаті реалізації центральним органом виконавчої влади покладених на нього державою адміністративних функцій в частині регулювання дозвільної діяльності щодо використання надр.
4.43. Тому колегія суддів не може взяти до уваги доводи скаржника про те, що господарські суди попередніх інстанцій неправильно визначили правову природу спірних правовідносин та помилково зазначили про те, що такі відносини виникли внаслідок порушення Державною службою геології та надр України законності у своїй діяльності при здійсненні владних управлінських функцій.
4.44. З урахуванням обставин справи, предмета та підстав позову, оскільки спір між сторонами виник у зв'язку із реалізацією центральним органом виконавчої влади публічно-владних управлінських функцій, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги в цій справі про визнання незаконним та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 09.07.2019 № 219 "Про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами" та про припинення АТ "Дашуківські бентоніти" права користування надрами за спеціальним дозволом на користування надрами від 23.04.2001 № 2447 мають ознаки адміністративного спору.
4.45. З урахуванням наведеного господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі № 910/8610/24 на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
4.46. Такі процесуальні дії господарського суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, відповідають вимогам процесуального законодавства, а скаржник, звертаючись із касаційною скаргою, не довів неправильного застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень.
4.47. Тому є необґрунтованими доводи скаржника про те, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, порушили положення статей 2, 20 236 Господарського процесуального кодексу України. При цьому Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами приписів статей 16, 177, 178, 190 Цивільного кодексу України, статей 19, 24 Кодексу України про надра.
4.48. Отже, колегія суддів зазначає, що за результатами перегляду оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку Верховний Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносини судами, із правильним застосуванням норм процесуального права. Підстав для скасування чи зміни судових рішень, що оскаржуються, Верховний Суд не встановив.
4.49. Крім того, деякі доводи скаржника зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судами, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками господарських судів, які покладені в основу оскаржуваних судових рішень.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
5.2. Відповідно до частини 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
5.3. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
5.4. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
5.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6. Судові витрати
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу заступника Генерального прокурора залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 у справі № 910/8610/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак