04 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 903/542/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т. М. (головуючої), Власова Ю.Л., Колос І.Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПрАТ «Укренерго», скаржник)
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2025
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Енерготрейд»
про стягнення 80 496,28 грн,
ПрАТ «Укренерго» 05.08.2025 через Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить, зокрема, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2025 у справі №903/542/25 скасувати, ухвалу Господарського суду Волинської області від 16.06.2025 про повернення зустрічної позовної заяви у справі №903/542/25 залишити в силі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2025 у справі №903/542/25 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т. М. (головуючої), Бенедисюка І. М., Власова Ю.Л.
Ухвалою Верховного Суду від 22.08.2025 касаційну скаргу ПрАТ «Укренерго» на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2025 у справі №903/542/25 залишено без руху у зв'язку із наданням скаржникові строку для усунення недоліків, шляхом надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої у відповідному абзаці частини другої статті 287 ГПК України, з огляду на предмет касаційного оскарження, з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. При цьому скаржнику надано строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.
Крім того, в ухвалі зазначено та роз'яснено, що з огляду на повноту та межі неусунення недоліку касаційної скарги протягом установленого строку може мати наслідки повернення скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Склад суду змінено відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2025.
Ухвалу Верховного Суду від 22.08.2025 у справі №903/542/25 доставлено, як ПрАТ «Укренерго» так і його представнику - Чорномазу Андрію Васильовичу в Електронні кабінети: 22.08.2025 о 19:52 та о 19:58 відповідно, що підтверджується довідками про доставку документа в кабінет Електронного суду, зокрема, від 02.09.2025.
За приписами частини шостої статті 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
ПрАТ «Укренерго» так і його представник отримали копію ухвали 22.08.2025 о 19:52 та о 19:58 відповідно, то за приписами статті 116 ГПК України та частини шостої статті 242 ГПК України, останній день для усунення недоліку касаційної скарги, припадає на 04.09.2025.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 22.08.2025 у справі №903/542/25 ПрАТ «Укренерго» 28.08.2025 через Електронний суд подало до Верховного Суду заяву про усунення недоліків разом з касаційною скаргою (на виконання ухвали Верховного Суду від 22.08.2025; далі - касаційна скарга в новій редакції).
З огляду на викладене скаржник подав заяву про усунення недоліків разом з касаційною скаргою у межах строку, наданого Судом ухвалою від 22.08.2025 у справі №904/542/25.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Енерготрейд» (далі - ТОВ «Захід Енерготрейд», Заявник) 29.08.2025 через Електронний суд до Верховного Суду надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження які, зокрема, мотивовані тим, що у новій редакції касаційної скарги ПрАТ «Укренерго» зазначив як підставу касаційного оскарження пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України - «неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права». Однак: заявник не вказав конкретно, яка саме норма права була неправильно застосована апеляційним судом; відсутні пояснення, у чому саме полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми; не наведено, як саме, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватись; не обґрунтовано, яким чином інше застосування норми могло б призвести до іншого результату у справі, а тому просить відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №903/542/25.
Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу в новій редакції, дійшов висновку про її повернення разом з доданими до неї документами з огляду на таке.
Суд перевіривши касаційну скаргу в новій редакції ПрАТ «Укренерго» на відповідність виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України виходить з такого.
Процесуальний закон (стаття 290 ГПК України) покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та / або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.
Системний аналіз статті 287 ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Предметом касаційного оскарження є постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2025 у справі №903/542/25, якою ухвалу Господарського суду Волинської області від 16.06.2025 про повернення зустрічної позовної заяви у справі №903/542/25 скасовано.
Отже, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2025 переглянута ухвала Господарського суду Волинської області від 16.06.2025 про повернення зустрічної позовної заяви у справі №903/542/25.
З огляду на викладене оскаржується постанова зі справи якою переглянута ухвала про повернення заяви позивачеві (пункт 6 частини першої статті 255 ГПК України), а відтак відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України, зокрема, учасники справи мають право подати касаційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, зазначену в пункті 6 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.
Для оскарження судових рішень зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України визначено підстави для їх оскарження за пунктами 1- 4 частини другої статті 287 ГПК України, тоді як абзац 2 частини другої статті 287 ГПК України є підставою для касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, тобто саме для ухвал суду переглянутих апеляційним судом, та ухвал апеляційної інстанції, передбачених у пункті 3 частини першої статті 287 ГПК України.
Суд касаційної інстанції в силу приписів статті 300 ГПК України переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Таким чином, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень), з посиланням/вказівкою, як на підставу касаційного оскарження абзац 2 частини другої статті 287 ГПК України.
ПрАТ «Укренерго» у поданій касаційній скарзі в новій редакції на сторінках 2, 3 в розділі «Щодо підстав касаційного оскарження» зазначає:
«За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції. Підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 310 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного НЕК «Укренерго» наголошує, що касаційна скарга на оскаржуване рішення подається за існування підстав, передбачених абзацом 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
Переглядаючи рішення місцевого суду, апеляційний суд не врахував висновків постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.07.2023 у справі 914/234/23 за позовом НЕК «Укренерго» до Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про стягнення грошових коштів по договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 04.05.2019 року №04024- 03013 та висновків постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.05.2024 року у справі №925/1281/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Руно Золоте» до приватного підприємства «Алміна-М» про зобов'язання повернути майно.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 180 ГПК України відповідач має право пред'явити позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Північно-західний апеляційний господарський суд при винесенні постанови від 24.07.2025 року у справі №903/542/25 не врахував вищевказаних положень ст. 180 ГПК України».
Отже, скаржник у касаційній скарзі в новій редакції визначив, підставою для касаційного оскарження постанови апеляційної інстанцій, якою переглянута ухвала місцевого суду, як «З урахуванням наведеного НЕК «Укренерго» наголошує, що касаційна скарга на оскаржуване рішення подається за існування підстав, передбачених абзацом 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку)», що відповідає пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України для оскарження рішення суду пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України.
Проте, як зазначено в ухвалі Верховного Суду від 22.08.2025 у цій справі:
частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України;
при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
скаржник не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України (оскільки оскаржується постанова апеляційного суду, яка переглянула ухвалу місцевого суду, що передбачено пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України) і не наводить норми матеріального та процесуального права, які на думку скаржника порушено судом.
ПрАТ «Укренерго» у касаційній скарзі в новій редакції вимог ухвали Верховного Суду від 22.08.2025 у справі №903/542/25 щодо виконання положень пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України не виконало та не зазначило підстави касаційного оскарження постанови апеляційного суду, якою переглянута ухвала місцевого суду, визначеної у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), конкретних норм права, що порушені та належного обґрунтування того, у чому полягає неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження, оскільки, зазначивши у поданій касаційній скарзі в новій редакції, що «З урахуванням наведеного НЕК «Укренерго» наголошує, що касаційна скарга на оскаржуване рішення подається за існування підстав, передбачених абзацом 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку)» не є тією підставою оскарження постанови після перегляду ухвали у цій справі за предметом його оскарження (пункт 2 частина перша статті 287 ГПК України), що визначені абзацом 2 частини другої статті 287 ГПК України (підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права) для їх оскарження.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми, змісту касаційної скарги та строку її подання.
За таких обставин скаржником вимог ухвали Суду від 22.08.2025 щодо виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України не виконано.
Верховний Суд виходить з того, що Судом ухвалою від 22.08.2025, зокрема, чітко вказані недоліки касаційної скарги про те, що вона не містить підстав, на яких подається з належним обґрунтуванням та визначенням конкретних норм права, що порушені та у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та / або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної постанови, ураховуючи предмет касаційного оскарження - постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2025, якою переглянута ухвала Господарського суду Волинської області від 16.06.2025 про повернення зустрічної позовної заяви у справі №903/542/25 (в цьому випадку вона полягала в не виконанні положень пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України).
Отже, перевіркою касаційної скарги в новій редакції щодо усунення недоліку касаційної скарги на відповідність вимог ГПК України, Верховним Судом встановлено, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги, оскільки не зазначено підстави касаційного оскарження постанови апеляційної інстанції, якою переглянута ухвала місцевого суду, визначеної у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), конкретних норм права, що порушені та належного обґрунтування того, у чому полягає неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження, на виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Відповідно до частини п'ятої статті 292 ГПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про повернення касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Отже, враховуючи, що ПрАТ «Укренерго» не усунуто недолік касаційної скарги щодо надання касаційної скарги в новій редакції з визначенням підстави касаційного оскарження постанови апеляційної інстанції, якою переглянута ухвала місцевого суду, визначеної у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), конкретних норм права, що порушені та належного обґрунтування того, у чому полягає неправильне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження, згідно з вимогами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги зазначені в ухвалі Суду від 22.08.2025 не усунуто, а саме не дотримано вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, з огляду на частину другу статті 2 ГПК України, з метою забезпечення належного балансу у реалізації конституційного принципу щодо гарантованого судового захисту та права на касаційне оскарження судового рішення, а також права на доступ до правосуддя та рівності усіх сторін, колегія суддів дійшла до висновку, що наявні підстави для повернення касаційної скарги з доданими до неї матеріалами скаржнику, у відповідності до частини п'ятої статті 292 ГПК України.
При цьому Верховним Судом ураховано принцип рівності сторін перед законом і судом, принцип змагальності судового процесу, з огляду на що належний баланс між забезпеченням реалізації звернення заявника до суду касаційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо форми та змісту касаційної скарги) та принципу res judicata, у даній справі судом касаційної інстанції дотримано.
Вказане не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже скаржник має право повторно на загальних підставах звернутися з касаційною скаргою до Суду у відповідності до вимог статей 288, 290, 291 ГПК України.
Доводи ТОВ «Захід Енерготрейд» наведені у запереченні проти відкриття касаційного провадження, відхиляються, адже вони також зводяться до оцінки підстав касаційного оскарження стосовно предмета касаційного оскарження за пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, тоді як за таким касаційним оскарженням предмету оскарження відповідає пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України (рішення переглянуте постановою), тоді як в цьому випадку підстава подання касаційної скарги, має визначатися за абзацом другим частини другої статті 287 ГПК України, що за предметом оскарження відповідає пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України (ухвала переглянута постановою).
Керуючись статтями 170, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2025 у справі №903/542/25 з усіма доданими до неї матеріалами та касаційну скаргу (на виконання ухвали Верховного Суду від 22.08.2025) повернути скаржнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя Ю. Власов
Суддя І. Колос