Справа № 189/1730/25
Провадження № 1-кп/191/285/25
іменем України
03 вересня 2025 року м. Синельникове
Колегія суддівСинельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду м. Синельникове в режимі відеоконференції, кримінальне провадження № 12025041540000089 від 20.02.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-
прокурора - ОСОБА_6 ,
представника малолітньої потерпілої ОСОБА_7 - ОСОБА_8
обвинуваченого - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_9
В провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження за № 12025041540000089 від 20.02.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Прокурор ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно до ст.12 КК України віднесено до особливо тяжких, ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування та продовження на стадії досудового розгляду такого запобіжного заходу не змінились.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_9 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, зазначили, що ризики є необґрунтованими та просили застосувати більш м'який запобіжний, обрати заставу та надати можливість здійснювати захист батьківщини.
Представник малолітньої потерпілої ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 підтримав клопотання прокурора.
Суд заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, а також клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Судом встановлено, що згідно обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, у вбивстві тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою мотивовано тим, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування запобіжного заходу та для його продовження не зникли та не змінилися. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 15 років, у зв'язку з чим може переховуватися від суду. Крім того ОСОБА_5 є військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, тобто у зв'язку із виконанням обов'язків військової служби може перебувати у будь якому місці ведення бойових дій, що унеможливить прибуття до суду. Стосовно ризику незаконного впливу на свідків суд вважає, що такий ризик також є доведеним у зв'язку з тим, що обвинувачений може впливати на свідка, який разом з ним приходить військову службу в одній військовій частині, у тому числі шляхом залякування, свідок не допитаний в судовому засіданні. Також обвинувачений з метою ухилення від покарання у разі визнання його винним, або ухилення від кримінального переслідування має реальну можливість вчинити злочин передбаченого ст. 407, ст. 408 КК України. Оскільки обвинувачений характеризується як недисциплінований військовослужбовець, який потребує окремого догляду і контролю з боку командування, який не досяг достатнього рівня і поваги у тих підрозділах, де проходив службу. Вказане свідчить, що обвинувачений, перебуваючи на волі, зможе залишити тимчасове несення служби або проживання та переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.
Вищевказані ризики не змінились, доказів спростування суду надано не було.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити,чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Суд вважає, що оскільки прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а в частині доведеності підозри складено обвинувальний акт, тому суд вважає, що обставини, передбачені п.п.1,2 ч. 1 ст. 194 КПК України є доведеними.
Також суд вважає, що доведеним є недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі застави, про що просив захисник, оскільки хоча і встановлено, що обвинувачений є батьком малолітньої дитини, одружений, раніше не судимий, має постійне місце проживання, місце служби, однак зазначених даних про особу обвинуваченого не достатньо для обрання йому більш м'якого запобіжного заходу, враховуючи характер та обставини інкримінованого кримінального правопорушення та наявність заявлених ризиків. Крім того інтереси суспільства, які слід враховувати під час вирішення питання про продовження строку тримання під вартою, в будь-якому разі переважають над приватними інтересами обвинуваченого.
З урахуванням зазначеного, клопотання прокурора підлягає задоволенню, а строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід продовжити.
Вирішуючи клопотання прокурора, в якому він просив не визначати розмір застави, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Доводи захисника, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем та має намір продовжити свою службову діяльність, на даний час не є підставою для зміни запобіжного заходу на більш м'який або обрання застави, оскільки ОСОБА_5 інкримінується вчинення злочину, під час виконання ним своїх службових обов'язків та злочин направлений на свого товариша по службі, що не було для нього стримуючим фактором для вчинення особливо тяжкого злочину.
На даний час, таке обмеження права ОСОБА_5 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-199, 201, 314-316 КПК України колегія суддів,
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , задовольнити.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 01 листопада 2025 року включно, з триманням в умовах гауптвахти.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3