Справа № 191/2697/25
Провадження № 1-кс/191/655/25
іменем України
01 вересня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове в режимі відеоконференції з власних технічних засобів клопотання старшого слідчого СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Синельниківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного :
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Варварівка, Синельниківського району, Дніпропетровської області, громадянин України, українець, студент ІІ курсу денної форми навчання Дніпровського державного аграрно-економічного університету, не працює, не одружений, з базовою середньою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041390000679 від 01.06.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, -
Старший слідчий СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з вищезазначеним клопотанням.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12025041390000679 від 01.06.2025 року відповідає вимогам ст. ст.177, 184 КПК України.
Підозрюваний прибув самостійно у судове засідання.
Документами, які підтверджують надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, є розпис підозрюваного про вручення зазначених документів.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 31.05.2025 приблизно о
23:00 годині (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , порушуючи комендантську годину, перебував в громадському місці, біля кафе «БАР», що розташоване за адресою: вул. Центральна 27, с. Варварівка, Синельниківського району, Дніпропетровської області, де у останнього виник злочинний умисел, направлений на хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, із застосуванням вогнепальної зброї.
Реалізуючи свій умисел направлений на вчинення хуліганських дій, з мотивів явної неповаги до суспільства, які виразились у нахабному прояві зневажливого ставлення до громадському порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, які забезпечують спокій та безпеку громадян, а також дотримання правил поведінки в суспільстві, маючи на меті показати зневажливе ставлення до оточуючих та суспільства, діючи з особливою зухвалістю, усвідомлюючи, що на території України запроваджено військовий стан, перебуваючи під час комендантської години у вищезазначений час та місці ОСОБА_8 маючи при собі травматичний пістолет «Форт 6 р, к.9 мм, НОМЕР_1 », споряджений патронами травматичної (несмертельної) дії, почав висловлюватися на адресу ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 , нецензурною лайкою та погрожувати застосуванням вогнепальної зброї, після чого разом з ОСОБА_7 почали спричиняти ОСОБА_9 тілесні ушкодження.
В результаті протиправних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження, а саме чисельні садна шкіри тулуба і лівої верхньої кінцівки: по задній поверхні лівого плечового суглобу, в ділянці лівого надпліччя, на задній зовнішній поверхні лівого плеча у нижній третині з поширенням на зовнішню і задню поверхню лівого ліктьового суглобу та задню поверхню лівого передпліччя; по задній поверхні грудної клітки справа і зліва, в поперековій ділянці. Чисельні синці на внутрішній поверхні правого плеча (10) та на внутрішній поверхні лівого плеча (3), три садна шкіри на передній поверхні лівого колінного суглобу, які відноситься до категорії легких (п. 2.3.5. правил визначення ступеню тяжкості тілесних пошкоджень, затверджених наказом №6 МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17 січня 1995 року).
Вина ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушенні підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, які є додатками до клопотання.
28.08.2025 року ОСОБА_7 , повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України.
Приймаючи до уваги такі обставини, що ОСОБА_7 , висунуто підозру у вчиненні злочину, який згідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом про кримінальну відповідальність передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 7 років, не має постійного місця роботи, тобто у нього відсутні міцні соціальні зв'язки і на цих підставах виникають ризики передбачений пп.1), 3), 4), 5) ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що остання може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Щодо ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливість переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.
В підтвердження вказаного ризику по-перше слід враховувати - суворість покарання. Однією з обставин, яка має враховуватись судом при оцінці ризику переховування, є суворість покарання, яке загрожує особі у випадку визнання її винною. Як вже зазначено в клопотанні наразі ОСОБА_7 , інкримінуються діяння за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на значний термін. Вважаю, що ця обставина повинна враховуватися при вирішенні питання про можливість обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
По-друге, про обґрунтованість ризику передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 177 КПК України слід враховувати - особистість, як один із більш вагомих факторів при оцінці ризику переховування, адже саме при сукупному аналізі можна скласти уявлення про те, наскільки вагомою є вірогідність недобросовісної поведінки особи. Так, як вже зазначено, ОСОБА_7 , офіційно працевлаштований не був, тобто не мав законних джерел доходів, відсутні міцні соціальні зв'язки.
Як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, сторона обвинувачення враховує введення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням більш м'яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт.
Щодо ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливість незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
Також, ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні підтверджується ще й тим, що ОСОБА_7 , мешкає у тому ж населеному пункті, що і потерпілі та свідки, тому він може незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, шляхом вмовлянням, залякуванням або іншим чином, для того, щоб останні змінили свої свідчення на його користь, тож, вважаємо, що наявний ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, наявність зазначених вище ризиків у їх сукупності, виправдовують подальше перебування підозрюваного ОСОБА_7 , під домашнім арештом, що відповідає, і є співрозмірним тяжкості і характеру діянь, які інкримінуються останньому, та більш м'які запобіжні заходи, не забезпечать належної його процесуальної поведінки, а тому обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час є найбільш прийнятним за наявних умов.
В даному випадку запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час відповідає суспільному інтересу.
Так, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту спрямований на забезпечення посилення контролю за місцем перебування обвинуваченого, виконання ним процесуальних обов'язків, а головне в даному випадку, попередження та своєчасне припинення вчинення інших кримінальних правопорушень, продовження протиправної діяльності та переховування від правосуддя.
У зв'язку з цим, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб, без застосування електронних засобів контролю. Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі обов'язки:
- прибувати до СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, прокурора, або суду за першою вимогою;
- не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- в період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 годин не залишати місце проживання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, або суду.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити.
Підозрюваний в судовому засіданні пояснив, що він є студентом ІІ курсу Дніпровського аграрно-економічного університету та постійно проживає в м. Дніпро. Заперечував щодо застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки він навчається на денній формі, постійно проживає в гуртожитку в м. Дніпро. у зв'язку з чим не зможе виконувати обов'язки, які просить до нього застосувати слідчий.
Захисник в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання та пояснила, що у її підзахисного може бути інколи дистанційна форма навчання, внаслідок чого останній буде проживати в с. Варварівка Синельниківського району, тобто є ймовірність, що він буде змінювати місце свого проживання. Власного транспортного засобу ОСОБА_7 не має. У зв'язку з цим, захисник просила обрати відносно останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Слідчий суддя, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
За змістом ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що : існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального
правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про : наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. 277 КПК України за своїм змістом та на даному етапі сумнівів щодо її законності або порушення порядку вручення не викликає.
Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
З Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 01.06.2025 року Синельниківським РУП ГУНП в Дніпропетровській області були внесені відомості до ЄРДР за № 12025041390000679 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.4 КК України.
28.08.2025 року старшим слідчим СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 було повідомлено ОСОБА_7 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
При вирішенні клопотання слідчий суддя виходить з того, що при обранні запобіжного заходу сторона обвинувачення повинна довести, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Висновки слідчого щодо наявності таких обставин, виходячи з положень ст. 178 КПК України, мають бути належно обґрунтовані, зроблені за результатами сукупного аналізу характеру злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців, стану здоров'я, матеріального стану).
В обґрунтування обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту слідчий послався лише на стандартне посилання про можливість ухилення підозрюваного від слідства, та суду, та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що є явно недостатнім і не вказує на доведеність обставин, передбачених ст.178 КПК України. При цьому з посилань сторін вбачається, що підозрюваний від участі у слідчих діях не ухилявся, відомості про неналежне виконання ним процесуальних обов'язків також відсутні.
Вважаю, що заявлені у клопотанні слідчого ризики, хоча й існують, проте вони мають не такий ступінь небезпеки, якому може запобігти зазначений у клопотанні запобіжний захід. Підозрюваний на даний час є студентом денної форми навчання агрономічного факультету групи А-3-24, проживає в гуртожитку, який розташований в м. Дніпро, що підтверджується довідкою №158 від 28.08.2025 року Дніпровського державного аграрно-економічного університету, за місцем проживанням в гуртожитку та місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один із ризиків, але не доведе обставин щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні.
Частиною 1 ст. 179 КПК України визначено, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме : прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу ( ч.7 ст.194 КПК України).
Таким чином, враховуючи дані, що характеризують особу підозрюваного, ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні та недоведеність слідчим і прокурором, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатний запобігти вказаним ризикам, вважаю можливим відмовити в застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та застосувати щодо підозрюваного інший більш м'який запобіжний захід, а саме особисте зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленої підозри, може забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та унеможливить вчинення нових злочинів.
Також, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 176-179, 184, 193-196 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Синельниківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_7 відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши наступні обов'язки:
- прибувати до СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, прокурора, або суду за першою вимогою;
- не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками.
Зазначені зобов'язання застосовуються до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строк два місяці з дати винесення цієї ухвали, а саме до 1 листопада 2025 року включно.
Продовження зазначеного строку можливе у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.
Роз'яснити підозрюваному, що згідно ч. 2 ст.179 КПК України в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вручити копію ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на ст. слідчого СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлений 04.09.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1