Справа № 191/780/25
Провадження № 2-а/191/10/25
22 серпня 2025 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Прижигалінської Т.В.
за участю секретаря - Силкіної О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Третяк Ірина Павлівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Представник Третяк І.П. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом, обгрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 31 січня 2025 року о 09-30 годин позивач самостійно з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою про одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки має на утриманні трьох дітей віком до 18 років. В цей же день начальником групи військового обліку сержантів і солдатів запасу ОСОБА_2 відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення №54 за ч.3 ст.210-1 КУпАП у зв'язку з тим, що 19 жовтня 2024 року позивач не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці, надісланої засобами поштового зв'язку, яка була підписана 09 жовтня 2024 року. 06 лютого 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 було винесено постанову №54 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила військового обліку, а саме: 09 жовтня 2024 року за місцем проживання позивача була направлена повістка про виклик на 19 жовтня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 засобами Укрпошти рекомендованим поштовим відправленням, але адресат був відсутній за вказаною адресою і відповідно до відмітки Укрпошти не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин, чим порушив ч.ч.1, 3 ст.17 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.п.1, 2, 3 ст.17 Закону України «Про оборону України» і на позивача накладено штраф в розмірі 17000,00 грн. З даною постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною, оскільки повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 він не отримував, адресу свого місця проживання не змінював, про що зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення. Також в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення і в протоколі про адміністративне правопорушення невірно зазначено РНОКПП позивача - НОМЕР_1 , тоді як його РНОКПП: НОМЕР_2 , тобто не встановлена належним чином особа правопорушника. Просить суд визнати протиправною і скасувати вищезазначену постанову за справою про адміністративне правопорушення №54 від 06 лютого 2025 року та закрити провадження у справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, але завчасно надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі та без участі позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, але згідно довідок про доставку електронного документу був належним чином повідомлений про судові засідання на 29 травня 2025 року та на 22 серпня 2025 року.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яку провести протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Воєнний стан та загальна мобілізація у встановленому законодавством України порядку неодноразово продовжувалися і на даний час в Україні був введений воєнний стан та загальна мобілізація.
З 18 березня 2014 року в Україні діє особливий період, який розпочався з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» і триває дотепер.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною 1 ст.277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до ч.1 ст.277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідальність за ч.3 ст.210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Згідно абз. 2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до абз. 7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У п.п.1 п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі вручення повістки є особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
Відповідно до приписів діючого законодавства матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП повинні містити достатньо належних, допустимих і достовірних доказів, на підставі яких буде доведений факт того, що військовозобов'язаний був належним чином викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_2 засобами Укрпошти, але не з'явився без поважних причин.
У статті 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч.1 ст.283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст.77 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Тобто, саме відповідач, який є повноважною особою на розгляд справи про адміністративне правопорушення та складання постанови про накладення адміністративного стягнення, був зобов'язаний обґрунтувати правомірність складення оскаржуваної постанови.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з ч.3 цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а, де зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Судом встановлено, що 31 січня 2025 року начальником групи військового обліку сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення №54 за ч.3 ст.210-1 КУпАП у зв'язку з тим, що 19 жовтня 2024 року позивач не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2
06 лютого 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 було винесено постанову №54 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила військового обліку.
При цьому, зазначені в постанові №54 від 06 лютого 2025 року обставини вчинення адміністративного правопорушення не відповідають зазначеним в протоколі про адміністративне правопорушення обставинам, а саме, спірна постанова містить відомості, що відповідно до відмітки Укрпошти адресат був відсутній за вказаною адресою, тоді як протокол про адміністартивне правопорушення містить відомості, що ОСОБА_1 не з'явився по повістці, надісланої засобами поштового зв'язку.
За таких обставин під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не було встановлено обставин отримання громадянином ОСОБА_1 повістки про необхідність його явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 19 жовтня 2024 року. Дані обставини свідчать про те, що зазначені в спірній постанові про адміністративне правопорушення відомості з приводу належного повідомлення позивача про необхідність його явки на 19 жовтня 2024 року є безпідставними.
Крім того, в дослідженій судом копії постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06 лютого 2025 року вказано, що вона складена у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП за обставин, що ОСОБА_1 без поважних причин не з'явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 19 жовтня 2024 року.
Суд зазначає, що резолютивна частина вказаної постанови містить інформацію про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, тобто міру відповідальності, у виді штрафу, проте не містить правової кваліфікації дій ОСОБА_1 , за наслідком яких його притягнуто до адміністративної відповідальності, що є порушенням вимоги ст.283 КУпАП, а також не вирішено питання про його винуватість, адже відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Постанова про накладення адміністративного стягнення є актом, яким встановлюється вина у вчиненні правопорушення притягнутої до відповідальності особи і визначається конкретна міра адміністративного стягнення.
Тобто, судом встановлено, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для визнання її скасування із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Таким чином, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
На підставі ч.2 ст.19, 65 Конституції України, ст.ст.7, 9, 210-1 ч.3, 235, 245, 247, 251, 252, 254-256, 268, 280, 283, 287-289, 291 КУпАП та керуючись ст.ст.5, 20, 72, 77, 79, 139, 159, 162, 165, 194, 229, 241-246, 250, 251, 255, 268, 269, 286, 293 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Третяк Ірина Павлівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення №54 від 06 лютого 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 , про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за постановою по справі про адміністративне правопорушення №54 від 06 лютого 2025 року закрити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Т. В. Прижигалінська