Справа № 206/3388/23
Провадження № 1-кс/206/1036/25
29 серпня 2025 року в залі суду в м. Дніпро слідчий суддя Самарського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Луганській області підполковника поліції ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, відомості про яке 06 червня 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130240001133 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
До Самарського районного суду міста Дніпра звернувся заступник начальника відділу СУ ГУНП в Луганській області підполковник поліції ОСОБА_3 з вищезазначеним клопотанням.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 24 червня 2014 року близько 10.30 год, ОСОБА_6 , маючи умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, із застосуванням погрози насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, одягненими у камуфльований одяг, озброєними автоматичною зброєю, зовні схожу на автомати Калашнікова, та іншими предметами, зовні схожими на гранати, через огорожу проник до подвір'я, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_9 . Далі ОСОБА_6 , знаходячись у будинку за вказаною адресою, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, протиправно, незаконно, керуючись корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, погрожуючи ОСОБА_9 застосуванням автоматичної зброї, став вимагати у останнього грошові кошти, що належать його родині. ОСОБА_9 відмовився виконувати його вказівку, після чого ОСОБА_6 , діючи з іншими невстановленими особами, почали проводити у будинку незаконний обшук, в ході якого виявили та викрали грошові кошти в сумі 98000 гривень, що належать ОСОБА_9 . Одночасно, один із нападників, особа якого не встановлена, став вимагати від ОСОБА_9 , щоб той видав їм свою зброю. ОСОБА_9 , сприймаючи загрозу своєму життю як реальну, виконуючи злочинні вимоги нападників, передав ОСОБА_6 свою зброю «ІЖ-81» 12 калібру та 1 коробку з набоями до неї. Після цього один із озброєних невстановлених чоловіків завів у будинок ОСОБА_10 , яку одразу провів на кухню, де знаходився ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інші озброєні чоловіки, один з яких попросив ОСОБА_10 , показати свою жіночу сумку, на що та відмовилася. Далі один з озброєних невстановлених чоловіків підійшов до ОСОБА_9 , приставив до його ноги автомат, погрожуючи при цьому здійснити постріл, якщо ОСОБА_10 не віддасть свою сумку. Після цього ОСОБА_10 , сприймаючи загрозу життю ОСОБА_9 як реальну, виконуючи злочинні вимоги вищевказаних озброєних осіб, передала одному з цих чоловіків свою сумку, який її і оглянув. В результаті цього огляду з сумки ОСОБА_10 було викрадено грошові кошти в сумі 11500 гривень та золоті вироби у вигляді ланцюжка, обручки та 2 каблучок. Крім цього, з сумки ОСОБА_10 було викрадено банківські картки, 2 з яких були на ім'я ОСОБА_10 , а саме - Райффайзен Банк Аваль та Альфа-банк, а також 2 банківські картки Приват Банку, 1 Ощадбанку і 1 Дельта-банку, які матеріальної цінності для потерпілої не становлять. Після цього, на кухню прийшла ОСОБА_11 , у якої ОСОБА_8 відібрав її жіночу сумку, одразу оглянув її та викрав з неї грошові кошти у сумі 4300 гривень та пластикову зарплатну картку банку «Київська русь», яка не становить матеріальної цінності. Після цього за командою ОСОБА_6 озброєні чоловіки зібралися та разом з потерпілими покинули приміщення будинку і поїхали.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.187 КК України.
11.07.2014 відомості про вказане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12014130580000729 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
17.11.2014 органом досудового розслідування складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, яке, у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 зник з місця постійного проживання і його місце знаходження не відоме, відповідно до вимог положень ч. 3 ст. 111, ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України, направлено поштою за місцем реєстрації ОСОБА_6 .
18.11.2014 оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_6 , а досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинене до його розшуку.
06.06.2017 матеріали досудового розслідування cтосовно підозрюваного ОСОБА_6 виділені в окреме провадження за № 12017130240001133.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- свідченнями потерпілої ОСОБА_10 ;
- показами потерпілого ОСОБА_9 ;
- показами потерпілої ОСОБА_11 ;
- проведеним оглядом місця події за місцем мешкання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- висновком судово-балістичної експертизи від 21.11.2014.
Також, в ході досудового розслідування встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зазначені обставини у своїй сукупності підтверджують наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , не забезпечить його належної поведінки, яку неможливо досягти шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, а також з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна, а також враховуючи його вік, сімейний і матеріальний стан, є логічним і доцільним обрати стосовно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України до підозрюваного ОСОБА_6 може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. Крім цього, ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, переховується від органу досудового розслідування, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Вищевикладені обставини свідчать про те, що застосування до ОСОБА_6 більш м'яких, ніж взяття під варту, запобіжних заходів не забезпечить його належної процесуальної поведінки і виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 Лисичанська міська територіальна громада Сіверськодонецького району Луганської області з 03.07.2022 є тимчасово окупованою територією України.
Відповідно до інформації, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 24.02.2022 до 05.08.2025 в Базі даних не виявлено.
Крім того, відповідно до інформації, наданої Міністерством соціальної політики України, станом на 27.06.2025, згідно з відомостями, внесеними до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не перебуває на обліку внутрішньо-переміщених осіб.
З урахуванням викладеного наявні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України та/або на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилитись від органів досудового розслідування та/або суду.
Враховуючи викладене, слідчий просить обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Клопотання погоджено прокурором Луганської обласної прокуратури, оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 поклався на розсуд суду у вирішенні даного питання.
Розглянувши та дослідивши матеріали в їх сукупності, слідчий суддя доходить висновку про необхідність задовольнити клопотання з наступних підстав.
Слідчий суддя встановив, що 11.07.2014 року до ЧЧ Старобільського РВ ГУМВС України в Луганській області надійшла заява від гр. ОСОБА_9 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 24.06.2014 року на територію його будинку за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно проникла група озброєних осіб, які під загрозою зброї заволоділи його особистим майном. Відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2017 року за №12017130240001133 за правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 187 КК України.
17.11.2014 органом досудового розслідування складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, яке, у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 зник з місця постійного проживання і його місце знаходження не відоме, відповідно до вимог положень ч. 3 ст. 111, ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України, направлено поштою за місцем реєстрації ОСОБА_6 .
Постановою слідчого відділу Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області 18 листопада 2014 оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_6 , а досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинене до його розшуку.
06 червня 2017 року прокурором Лисичанської місцевої прокураури Луганської області матеріали досудового розслідування cтосовно підозрюваного ОСОБА_6 виділені в окреме провадження за № 12017130240001133.
Ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2025 року (провадження №1-кс/206/105/25) надано дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, але строк дії зазначеної ухвали сплинув 22 липня 2025 року.
Також судом оглянуто протокол огляду місця події від 29.08.2014; копії протоколів допиту свідків; копії протоколів допиту потерпілих; копію висновку експерта № 22 від 21.11.2014 та інші матеріали, якими підтверджується обґрунтованість підозри ОСОБА_13 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- свідченнями потерпілої ОСОБА_10 , яка пояснила, що 24 червня 2014 року близько 11 години, коли вона приїхала до ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , то побачила, що в його будинку знаходиться близько 10 чоловіків, одягнених у камуфльований одяг та озброєних автоматичною зброєю, зовні схожою на автомати Калашникова, і які проводили незаконний обшук його житла з метою заволодіння чужим майном. В цей час ОСОБА_9 сидів за столом на кухні і на ньому були одягнені кайданки. Далі ОСОБА_10 провели на кухню, де вона побачила там свого брата - ОСОБА_6 , який також був одягнений у камуфльований одяг і надавав усні вказівки всім іншим нападникам. Одночасно один з присутніх там озброєних чоловіків відібрав у ОСОБА_10 її сумку, звідки викрав її гроші та золоті вироби, пояснивши, що відтепер це майно належить не ОСОБА_10 , а безпосередньо їм;
- показами потерпілого ОСОБА_9 , який пояснив, що 24 червня 2014 року близько 10.30 години, коли він знаходився за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , до його подвір'я через огорожу незаконно проникли незнайомі йому чоловіки у камуфльованому одязі з автоматичною зброєю, зовні схожою на автомати Калашникова, які, погрожуючи застосуванням зазначеної зброї стали вимагати від нього віддати їм належну йому зброю та всі грошові кошти, які він накопичив за життя. При цьому ОСОБА_14 завели спочатку до його гаражу, приміщення якого стали оглядати, а його поставили обличчям до стінки та здійснили постріл в стінку. В той час ОСОБА_9 сказав, що зброя зберігається у будинку, після чого вони разом пройшли до будинку. Далі вказані озброєні чоловіки у камуфльованому одязі одягли на нього кайданки та стали проводити незаконний обшук його будинку та інших приміщень, розташованих на подвір'ї, після чого відібрали зброю «ІЖ-81» 12 калібру та 1 коробку з набоями до неї, а також викрали грошові кошти у сумі 9800 гривень. Старшим серед цих нападників, як в подальшому дізнався ОСОБА_9 , був ОСОБА_6 - брат його бухгалтера ОСОБА_10 . Також, як пояснив ОСОБА_9 , саме ОСОБА_6 комусь телефонував і повідомляв, що його зброю вже забрали та просив десь це відмітити. Крім цього, у присутності ОСОБА_9 , нападники відібрали у ОСОБА_10 та у ОСОБА_11 їх жіночі сумки, звідки викрали їхнє майно, а саме - грошові кошти в сумі 11500 гривень, золоті вироби і банківські картки, що належать ОСОБА_10 а також грошові кошти у сумі 4300 гривень та пластикову зарплатну картку банку, що належать ОСОБА_11 ;
- показами потерпілої ОСОБА_11 , яка пояснила, що 24 червня 2014 року близько 11 години їй зателефонував її чоловік ОСОБА_9 та повідомив, що до них додому приїхала велика група озброєних осіб, на його думку, це місцеві банд формування, що захопили прокуратуру. Через деякий час ОСОБА_11 перетелефонувала чоловікові, але на його телефон відповів не знайомий їй чоловічий голос та сказав, щоб вони негайно приїхала додому. Він зазначив, що у разі невиконання цієї вимоги, вони розстріляють її чоловіка. Після цього, ОСОБА_11 одразу приїхала додому за адресою: АДРЕСА_1 . По приїзду вона зустріла на подвір'ї незнайомих озброєних чоловіків у камуфльованому одязі. Увійшовши до будинку, вона побачила, що хтось із них ходить по будинку, обшукуючи його. Далі ОСОБА_11 пройшла до кухні, де побачила там свого чоловіка у кайданках, який сидів за столом. Також за столом сиділа ОСОБА_10 . На вході у ОСОБА_11 одразу відібрали її жіночу сумку, з якої забрали гроші в сумі 4300 гривень та зарплатну картку. Також ОСОБА_11 пояснила, що серед зазначених озброєних чоловіків знаходився ОСОБА_6 . Він сидів на дивані біля вікна і в її присутності він комусь телефонував і просив підготувати кімнату для родини ОСОБА_15 . Як в подальшому зрозуміла ОСОБА_11 , ця кімната мала бути у приміщенні прокуратури м. Лисичанськ, куди вони після цього і поїхали;
- проведеним оглядом місця події за місцем мешкання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого за результатами огляду місця події з приміщення гаражу було виявлено та вилучено гільзу;
- висновком судово-балістичної експертизи від 21.11.2014, відповідно до якого гільза, вилучена в ході огляду місця події, є частиною боєприпаса - гільзою калібру 5.45-мм, проміжних патронів зразка 1947 року. Гільза стріляна з 5,45-мм, автомата конструкції Калашникова АК-74, або його модифікацій. На гільзі 5,45-мм, є сліди зброї придатної для ідентифікації.
Таким чином встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна та який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 Лисичанська міська територіальна громада Сіверськодонецького району Луганської області з 03.07.2022 є тимчасово окупованою територією України.
З метою встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 з'ясовано, що відповідно до інформації, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 24.02.2022 до 05.08.2025 в Базі даних не виявлено.
Крім того, відповідно до інформації, наданої Міністерством соціальної політики України, станом на 27.06.2025, згідно з відомостями, внесеними до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не перебуває на обліку внутрішньо-переміщених осіб.
Таким чином, наявні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України та/або на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилитись від органів досудового розслідування та/або суду.
У відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового слідства та суду, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчинені якого він підозрюється, оскільки злочин, передбачений ч. 3 ст. 187 КК України є особливо тяжким злочином і за його вчинення передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна. Крім того, ОСОБА_6 не одружений, дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків за місцем мешкання. Також ОСОБА_6 був офіційно викликаний на проведення слідчих (розшукових) дій на 01.07.2025, 02.07.2025 та 03.07.2025 прокурором Лисичанської окружної прокуратури Луганської області (повідомлення про виклик опубліковано у газеті Урядовий Курьєр), однак на виклики не з'явився, що свідчить про те, що ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування та суду.
Про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_6 незаконно впливати на свідків, свідчать такі обставини, що потерпілою у даному кримінальному провадженні виступає ОСОБА_10 , яка є рідною сестрою підозрюваного, на яку в разі перебування підозрюваного на волі, він матиме можливість впливати, в тому числі шляхом погроз або прохань чи у будь-який інший спосіб, що свідчить про те, що останній, перебуваючи на свободі, матиме реальну можливість незаконно впливати на свідків, у зв'язку з чим застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе запобігти зазначеному ризику.
Про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_6 вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчать ті обставини, що підозрюваний перебуває в незаконному збройному формуванні, яке до теперішнього часу продовжує свою діяльність на території Луганської області. Крім того, при оцінці наявності зазначеного ризику слід врахувати ту обставину, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні майнового злочину, який приніс підозрюваному відповідний дохід і, відповідно, підтверджує можливість продовження інших майнових злочинів у складі непередбаченого збройного формування з метою задоволення своїх матеріальних потреб у разі перебування на волі.
Зазначені обставини у своїй сукупності підтверджують наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , не забезпечить його належної поведінки, яку неможливо досягти шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Частиною 4 ст. 183 КПК України визначено: при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Згідно вимогам ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.
Розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).
Слідчим суддею встановлено, що запобігання ризикам переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та вчинення ним іншого кримінального правопорушення становить суспільний інтерес. Цей інтерес має превалююче значення та виправдовує обрання підозрюваному запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою.
Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Частиною шостою цієї статті передбачено, що cлідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
При цьому після затримання особи, яка перебувала у міжнародному розшуку, слідчий суддя, суд не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки такої особи до органу досудового розслідування, юрисдикція якого поширюється на місце вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід за обов'язкової присутності такого підозрюваного, обвинуваченого.
Визначення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, тобто визначення, таким чином строку тримання особи під вартою, здійснюється лише під час застосування щодо особи запобіжного заходу, що відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України можливе після затримання особи, яка перебувала у міжнародному розшуку, а слідчий суддя, суд не пізніш як через сорок вісім годин з часу, доставки такої особи до органу досудового розслідування, юрисдикція якого поширюється на місце вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід за обов'язкової присутності такого підозрюваного, обвинуваченого.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку, що в даному випадку прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 дійсно перебуває на тимчасово окупованій території України, а тому клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, підлягає задоволенню.
Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Також суд зазначає контактні дані слідчого СУ ГУНП в Луганській області підполковника поліції ОСОБА_3 : АДРЕСА_2 , контактний телефон НОМЕР_1 .
Керуючись ст.ст. 193-194, 196, 197, 205, 206, 369, 370, 371, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Луганській області підполковника поліції ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, відомості про яке 06 червня 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130240001133 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі ч. 6 ст. 193 КПК України розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою після затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1