Справа № 190/1233/25
Провадження №2/190/578/25
11 червня 2025 року м.П»ятихатки
П?ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Кудрявцевої Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) в приміщенні суду міста П?ятихатки Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив :
Позивач ТОВ «Санфорд Капітал» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №26255058186401 від 30.11.2017 року в розмірі 30243 грн. 22 коп., а також судового збору в розмірі 2422,40 грн. та оплату професійної правничої допомоги у розмірі 7200,00 грн..
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 30.11.2017 року між ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено комплексний договір про надання банківських послуг №26255058186401, відповідно до умов якого клієнт приєднався до Універсального договору банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб в ПАТ «Банк Кредит Дніпро» розміщений на офіційному сайті Банку www.creditdnepr.com.ua. На підставі кредитного договору за заявою відповідача (клієнта) банк відкрив клієнту поточний рахунок, видав платіжну карту і надав йому кредит у формі кредитної лінії на строк 12 місяців з наступною пролонгацією на кожні 12 місяців, у випадку відсутності повідомлення від банку про закінчення строку кредитування. Мета отримання кредиту - на споживчі потреби, процентна ставка /відсотків річних : -0,01% пільгова процентна ставка , 66% базова процентна ставка. Тип процентної ставки - фіксована. Загальні витрати за кредитом становлять - 32278,09 грн, яка розрахована виходячи із суми кредитного ліміту 50 000,00 грн.. Реальна річна процентна ставка, відсотків річних -88,17%. Таким чином, сторони при укладенні кредитного договору погодили всі істотні умови, що є необхідними для цього виду договору. Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, встановивши ліміт кредитної лінії на рахунку відповідача і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами в межах кредитного ліміту, визначеного кредитним договором. Однак відповідач свої зобов'язання за кредитним договором виконав не у повному обсязі, останній платіж відповідачем було здійснено 27.04.2022 року. В зв'язку з чим, відповідач має заборгованість за кредитним договором у сумі 30 243 грн. 22 коп., з яких: 13614,61 грн. - залишок простроченого кредиту; 16628,61 грн. залишок прострочених відсотків.
11 квітня 2024 року між АТ "Банк Кредит Дніпро" та ТОВ "Санфорд Капітал" було укладено договір факторингу №11/04/24, відповідно до умов якого ТОВ "Санфорд Капітал" набуло право вимоги за кредитним договором №26255058186401 від 30.11.2017 року.
Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «Санфорд Капітал» право грошової вимоги, здійснювались безпосередньо АТ «Банк Кредит Дніпро» станом на день відступлення права вимоги 11.04.2024 року. ТОВ «Санфорд Капітал» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювались.
В порушення умов договору ОСОБА_1 , отримавши кредитні кошти, зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконував, лише частково здійснив оплату на погашення заборгованості за кредитом, останній платіж здійснено 27.04.2022 року, у зв'язку з чим має заборгованість у розмірі 30243,22 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.
Ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 16.06.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у якій роз'яснено відповідачу право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Заяв по суті справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст.191 ЦПК України, - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи, що розгляд справи проводиться без виклику сторін, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.13ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 30.11.2017 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №26255058186401, відповідно до якого клієнт приєднався до Універсального договору банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» зі змінами та доповненнями, затверджений Банком і розміщений на офіційному сайті Банку www.creditdnepr.com.ua (надалі за текстом - УДБО). Клієнт приєднується до УДБО шляхом подання Заяви про надання банківського продукту/послуги та підписанням Комплексного договору про надання банківських послуг встановленої банком форми, яка свідчить про згоду на прийняття пропозиції банка на умовах зазначених в УДБО безумовно та у повному обсязі. Таким чином, на підставі кредитного договору за заявою клієнта банк відкрив клієнту поточний рахунок, видав платіжну картку і надав йому кредит у формі кредитної лінії на строк 12 місяців з наступною автопролонгацією на кожні наступні 12 місяців, у випадку відсутності повідомлення від банку про закінчення строку кредиту. Відповідно до умов якого Банк встановив кредитний ліміт до 50 000,00 грн., мета отримання кредиту - на споживчі потреби, процентна ставка 0,01%пільгова процентна ставка, 66%базова процентна ставка. Тип процентної ставки - фіксована. Загальні витрати за кредитом - 32278,09 грн, розраховано виходячи із суми кредитного ліміту 50000,00 грн. Реальна річна процентна ставка, відсотків річних 88,17%, що також відображено у паспорті споживчого кредиту.
Згідно виписки по особовому рахунку за період з 12.01.2018 по 10.04.2024, - прослідковується використання відповідачем грошей та часткове погашення заборгованості за договором.
Згідно розрахунку заборгованості, станом на 10.04.2024 сформувалася наступна заборгованість за період з 12.01.2018 року по 27.09.2023 року за ОСОБА_1 перед Банком за Кредитним договором №26255058186401 від 30.11.2017 року у розмірі 30 169,57 грн, з яких: 13614,61 грн, залишок простроченого кредиту; 16554,96 грн, залишок прострочений відсотків, у подальшому сума заборгованості не змінювалась.
11.04.2024 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Санфорд Капітал» укладено договір факторингу № 11/04/24, відповідно до якого ТОВ «Санфорд Капітал» набуло право Нового Кредитора до відповідача за Кредитним Договором, про що свідчить витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 11/04/24 від 11.04.2024, акт приймання-передачі від 11.04.2024р.
Отже, всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «Санфорд Капітал» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «Банк Кредит Дніпро» станом на день відступлення права вимоги 11.04.2024 року.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як встановлено у ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Однак, суд вважає, що позивач не обгрунтував та не довів належними і допустимими доказами складову заборгованості за кредитним договором №26255058186401 від 30.11.2017 року у розмірі 30243,22 грн..
При цьому, в підтвердження розміру заборгованості позивач надав виписку по рахунку , а також до позовної заяви додано Витяг з реєстру боржників до договору факторингу, довідка розрахунок станом на 10.04.204р.
Однак, зазначені письмові докази не містять повного обрахунку заборгованості за кредитним договором №26255058186401 від 30.11.2017 року, з чітко вказаним періодом і відсотковою ставкою, а також з врахуванням внесеної суми відповідачем. Долучена до позовної заяви виписка по рахунку потребує чітких та окремих підрахунків.
Виходячи із принципу змагальності сторін, звернувшись до суду з позовом про стягнення заборгованості, обов'язком позивача є доведення належними та допустимими доказами умов кредитування та наявності заборгованості. Але позивач не надав обґрунтованого розрахунку заборгованості за основним боргом та відсотками за вказаним кредитним договором, із відображенням всіх складових боргу, періоду цього боргу та врахованої суми сплаченої відповідачем на погашення кредитної заборгованості, а тому вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором, не підлягає до задоволення за недоведеністю.
Суд має право прийняти посилання та твердження сторони лише у випадку їх належного доведення в ході розгляду справи, за виключенням випадків, коли такі обставини не потребують окремого доведення. При цьому, сам лише факт відсутності заперечень іншої сторони проти таких посилань та тверджень не може вважатися їх визнанням.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України та ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов'язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.
Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Враховуючи зазначені обставини та надані суду докази, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки у задоволенні позовних вимог було відмовлено в повному обсязі, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 422,40 грн., та витрат на оплату професійної правничої допомоги в сумі 7200,00 грн., слід покласти на позивача.
Керуючись ст.526, 530ч.1, 1046 ч. 1, 1048 ч.1 ЦК України, ст.81,89,141,263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити у повному обсязі.
Судові витрати по справі залишити по фактично понесеним.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (ідентифікаційний код 43575686, адреса: Україна, 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 .
Головуюча суддя: Ю.В.Кудрявцева