18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
28 серпня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/788/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (м. Київ) до фізичної особи-підприємця Білика Анатолія Валерійовича (м. Золотоноша, Черкаська область) про стягнення 12 727,10 грн.,
Заявлено позов до фізичної особи-підприємця Білика Анатолія Валерійовича про стягнення заборгованості в розмірі 12 727,10 грн. за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/21524/399282 від 12 квітня 2018 року та за договорами уступки права вимоги.
У складі судових витрат позивач також просить стягнути з відповідача 9000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
За даними ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач припинив свою діяльність за власним рішенням, про що внесено запис до ЄДР 01.11.2019.
Однак, оскільки спірні відносини виникли в зв'язку із здійсненням відповідачем його підприємницької діяльності, спір належить вирішувати за правилами господарського судочинства.
Згідно положень глави 5 ЦК України (ст. 50- 54) право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Якщо особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем.
До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.
Чинним законодавством не передбачено, що для здійснення підприємницької діяльності фізична особа має виділити для цього окреме майно.
Відповідальність за борги, виниклі в період здійснення підприємницької діяльності, несе фізична особа навіть після припинення свого статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
З цих підстав рішення у справі судом приймається щодо фізичної особи-відповідача, який за борги в період здійснення підприємницької діяльності відповідає всім своїм майном.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, явка представників сторін в засідання обов'язковою не визнавалася.
В жодне засідання представники сторін не прибули, доказів мирного врегулювання спору суду не подано.
Повідомлення про час і місце розгляду справи відповідачу направлено на юридичну адресу його реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, яка відповідає документам у справі.
Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 3, в разі, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат належно повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
04.07.2025 та 12.08.2025 на сайті суду було розміщено оголошення про виклик відповідача (РНОКПП НОМЕР_1 ) в судове засідання.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
За правилами ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відмови від позову суду не подано. У позовній заяві вказано про відсутність заперечень у позивача проти розгляду справи за його відсутності.
Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:
З матеріалів справи вбачається, що між АТ "Райффайзен Банк" та ФОП Білик Анатолій Валерійович укладено Договір № 011/21524/399282 (далі - Договір) про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування (а.с. 17-20). Відповідно до умов Договору протягом Строку дії Кредиту Банк надає Клієнту можливість використання кредитної лінії ( далі-Кредит) з поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), МФО 300335, шляхом здійснення платежів в межах Поточного ліміту з Рахунку у разі відсутності (недостатності) на Рахунку грошових коштів. Максимальний ліміт Кредиту за Договором складає 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень (далі - Максимальний ліміт). В межах Максимального ліміту встановлюється поточний ліміт Кредиту (далі - Поточний ліміт).
На дату укладення Договору Поточний ліміт Кредиту складає 35 000,00 (двадцять п'ять тисяч гривень) гривень. В подальшому Поточний ліміт встановлюється та визначається відповідно до статті 3 Договору (п. 1 договору).
Строк дії Кредиту (далі-Строк дії Кредиту) встановлено з наступного дня, що слідує за датою укладання Договору (далі-Дата початку кредитування) по 12.04.2020 включно. Дата закінчення кредитування може змінюватися в порядку, передбаченому Договором (п. 1.2 договору).
Відповідно до пункту 1.3 без укладання додаткових угод до Договору, Банк має право подовжити Строк дії Кредиту на 24 (двадцять чотири) календарні місяці за умови, що на Дату закінчення кредитування буде дотримано кожну з наступних умов:
- Банк за 20 (двадцять) робочих днів до останнього робочого дня Строку дії Кредиту не отримав листа Клієнта про відмову від подовження Строку дії Кредиту;
- відсутні факти невиконання або неналежного виконання Клієнтом своїх зобов'язань за Договором:
- відсутні умови, передбачені пунктом 8.2 Договору;
Використання Клієнтом за рахунок Кредиту будь-якої суми коштів, розглядається Сторонами як згода Клієнта на продовження строку дії кредиту.
Кредит надається виключно з метою фінансування господарської (підприємницької) діяльності Клієнта, у зв'язку із чим до відносин сторін не застосовується Закон України "Про споживче кредитування". Банк у будь-який час протягом строку дії Договору має право здійснювати перевірку цільового використання Кредиту, вимагати від Клієнта надання доступу до приміщень або матеріальних цінностей та будь-яких документів, необхідні їх для здійснення такої перевірки, а Клієнт зобов'язаний на першу вимогу Банка забезпечити представникам Банка доступ до відповідних приміщень або матеріальних цінностей та надати документи, що підтверджують цільове використання Кредиту (п. 1.4 договору ).
Протягом всього строку фактичного користування Кредитом Клієнт зобов'язаний сплачувати щомісяця Банку проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 29,9 % річних, крім випадків, передбачених п.п.2.2. Договору (п. 2.1.договору).
Для операцій зі здійснення Клієнтом операцій по Рахунку щодо оплати товарів/робіт/послуг з використанням спеціального платіжного засобу за рахунок Кредиту (Операція) проценти в період з дати здійснення такої операції по 10 число місяця, наступного за першою Датою розрахунку процентних платежів після такої операції (Пільговий період) розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 0 % річних. Пільговий період застосовується за умови, що вся сума заборгованості за Кредитом станом на наступну після проведення Операції Дату розрахунку процентних платежів буде сплачена Клієнтом до кінця Пільгового періоду. У разі несплати Клієнтом заборгованості за Кредитом в сумі Операцій згідно вищевказаних умов, Пільговий період не застосовується та на суми заборгованості за Кредитом внаслідок здійснених Операцій нараховуються проценти за ставкою, зазначеною в пункті 2.1. Договору (п. 2.2 договору).
Нарахування процентів здійснюється на щоденний залишок заборгованості по Кредиту, зменшений на суму операцій для яких діє Пільговий період, за строк фактичного користування Кредитом. Таке нарахування здійснюється щомісяця в будь-які її день в період, що починається за 4 (чотири) робочих дні до кінця календарного місяця та закінчується в останній день місяця, але не раніше 25 (двадцять п'ятого) числа кожного календарного місяця (Дата розрахунку процентних платежів), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. При розрахунку процентів враховується перший день фактичного використання Клієнтом кредитних коштів, останній день строку користування Кредитом не враховується. Нарахування процентів здійснюється за період з дати фактичного використання кредитних коштів по Дату розрахунку процентних платежів включно, а в наступні періоді з дня наступного за попередньою Датою розрахунку процентних платежів, по Дату розрахунку процентних платежів в поточному періоді включно. При простроченні погашення Кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування Кредитом на суму фактичної заборгованості в тому числі, протягом строку такого прострочення, та підлягають сплаті відповідно до умов Договору (п. 2.3. договору).
На умовах Договору, у разі ініціювання Клієнтом операцій по Рахунку з використанням спеціальних платіжних засобів та при відсутності (недостатності) на Рахунку власних коштів Клієнта. Банк зобов'язується надати кредитні кошти шляхом їх безготівкового переказу з позичкового рахунку на Рахунок в межах Поточного ліміту та здійснити ініційовану Клієнтом операцію.
З моменту здійснення таких платежів Банк вважається таким, що надав Клієнту кредит на суму здійснених Банком платежів. При цьому, використання коштів за рахунок кредиту з використанням платіжної картки до Рахунку із застосуванням ПІН-коду та/або реквізитів картки (зокрема, номер картки строк дії картки, код СVV2\СVС2 тощо), у т.ч. довіреними особами Клієнта, або із застосуванням СІN-коду, при здійсненні видаткових операцій з Рахунку розглядається Сторонами як використання Кредиту Клієнтом (п. 3.1. договору).
Поточний ліміт встановлюється Банком щомісяця та діє в межах календарного місяця, в якому він встановлений… (п.3.2. договору).
Клієнт зобов'язаний забезпечити щомісячне надходження грошових коштів на поточні рахунки Клієнта, відкритих у Банк, у розмірі не менше 70% від сукупного обсягу безготівкових надходжень грошових коштів по всіх наявних поточних рахунках Клієнта, але в сумі не менше ніж 20% від Поточного Ліміту, що діяв у відповідному місяці, та підтримувати зазначений показник до повного виконання Клієнтом зобов'язань за Договором. При цьому до обсягу безготівкових надходжень на всі поточні рахунки Клієнта, відкриті у Банку, не зараховуються: кредитні кошти, кошти, отримані за рахунок надання повернення фінансової допомоги, а також кошти, перераховані з депозитних рахунків та кошти, що надійшли на Рахунок. Протягом 3 (трьох) місяців від дати укладання Договору, штраф, передбачений підпунктом 12.2.2. пункту 12.2. Договору не застосовується (п. 3.5. договору).
Клієнт зобов'язаний протягом дії Договору здійснювати Погашення заборгованості в порядку, визначеному Договором шляхом зарахування на Рахунок щомісячного обов'язкового платежу, розрахованого відповідно до умов пункту 5.2. Договору, та здійснювати повне (остаточне) Погашення заборгованості не пізніше Дати закінчення кредитування.
Під поняттям "Погашення заборгованості" Сторони розуміють повернення суми Кредиту, сплати процентів за користування Кредитом, сплати комісії, штрафів та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені Договором, в тому числі відшкодування витрат та збитків Банка, пов'язаних з неналежним виконанням Клієнтом умов Договору (п. 5.1. договору).
Клієнт зобов'язаний до 10 (десятого) числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення Договору) Датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на Рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов'язкового платежу в сумі не менше 15 (п'ятнадцяти) відсотків від залишку заборгованості за Кредитом на Дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами Банка. При цьому, залишок заборгованості за Кредитом, що береться до розрахунку щомісячного обов'язкового платежу включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості, зменшену на суму не внесеного Клієнтом щомісячного обов'язкового платежу попередніх місяців.
В разі недостатності на Рахунку коштів, належних до сплати Клієнтом Банку за Договором в термін виконання зобов'язань Клієнта за Договором. Клієнт вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за Договором (п. 5.2. договору).
Клієнт зобов'язується зарахувати на Рахунок щомісячний обов'язковий платіж, розрахований у поточному місяці, суму якого збільшено на суму невнесених Клієнтом щомісячних обов'язкових платежів попередніх місяців та на суму непогашеного недозволеного овердрафту ( підстави виникнення недозволеного овердрафту зазначені в договорі банківського рахунку (п. 5.3. договору).
Банк у встановленому законодавством України порядку має право без згоди Клієнта відступити свої права вимоги за Договором будь-якій особі або обтяжити ці права іншим чином на умовах Договору (п. 11.1. договору ).
У разі відступлення прав вимоги за Договором, новий кредитор набуває усі права та обов'язки Банку за Договором, що стосуються умов кредитування, в повному обсязі, у тому числі право щодо повернення Кредиту, процентів за користування ним, неустойок (п. 11.2. договору).
У відповідності до статті 628 Цивільного кодексу України Договір є змішаним та містить умови кредитного договору, договору банківського рахунку та договору страхування життя, здоров'я та працездатності. З дати укладання Договору умови Договору банківського рахунку змінюються та обслуговування Банком Рахунку Клієнта здійснюється за дебетово-кредитною схемою. У випадку розбіжностей між умовами Договору банківського рахунку та Договором, перевагу мають умови Договору (п. 13.1. договору).
Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і скріплення печатками (за наявності) і діє до повного виконання ними, прийнятих зобов'язань за Договором. Укладання Договору здійснюється в рамках спільної акції, що проводиться Банком та Страховиком, та є підставою для надання Клієнту передбачених Договором спеціальних умов кредитування (п. 13.2. договору ).
Договір підписаний його сторонами та скріплений печатками обох сторін.
Згідно виписки АТ “Райффайзен Банк Аваль» по рахунку відповідача 1369985000 за період 12.04.2018 -11.10.2019 року, згідно розрахунку заборгованості по картковому рахунку станом на 11.10.2019 року, відповідач користувався коштами в межах кредитного ліміту. Заборгованість по картковому кредиту (а.с. 23-28) наступна: 9 092, 80 грн. заборгованість за дозволеним овердрафтом; 111, 47 грн. - заборгованість за відсотками, що разом складає загальну заборгованість - 9204,27 грн.
20.09.2019 року АТ “Райффайзен Банк Аваль», як первісний кредитор та ТОВ “Вердикт Капітал», як новий кредитор, уклали договір відступлення права вимоги № 114/2-19-F (далі Договір відступлення №114/2-19-F, а.с. 31-32).
Згідно п.2.1. Договору на умовах, встановлених цим Договором та відповідно до ст. 512-519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор передав (відступив) новому кредиторові за плату, а новий кредитор прийняв належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Сторони погодили усі істотні умови Договору відступлення №114/2-19-F та, зокрема, домовилися про таке:
п. 2.2. - за цим договором здійснюється відступлення прав вимоги щодо портфелів заборгованості, сформованих первісним кредитором за власним рішенням та визначеною ним періодичністю у відповідності до критеріїв, визначених у додатку 1 до договору в межах загальної суми (без урахування пені) за всіма портфелями заборгованості 120000000 грн.;
п. 2.4. - внаслідок передачі (відступлення) прав вимоги за цим договором, новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані в реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за кредитними договорами;
п. 2.5. - новий кредитор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги без згоди первісного кредитора;
п. 2.7. - відступлення прав вимоги за договором здійснюється без згоди боржників за кредитними договорами та/або поручителів за договорами забезпечення;
п. 2.9. - у зв'язку з відступленням прав вимоги, в дату відступлення прав вимоги первісний кредитор вважається таким, що відступив та передав, а новий кредитор таким, що прийняв та набув всіх прав первісного кредитора за договорами забезпечення, що наведені у відповідному реєстрі боржників;
п.7.2. - договір діє протягом 6 місяців з дня його підписання до 20.03.2020 року, однак у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором.
Договір відступлення №114/2-19-F підписаний обома його сторонами та скріплений печатками юридичних осіб.
10.10.2019 року до Договору відступлення №114/2-19-F сторонами укладено додаткову угоду (а.с. 32 на звороті), п.п.1, 2 якої погоджено, що за портфель заборгованості від 16.01.2019 року з відповідним реєстром боржників використовується вказаний в угоді рахунок, зобов'язання нового кредитора сплатити вказану в письмовому повідомленні п. 2.3.2. договору первісного кредитора загальну вартість сформованого портфеля заборгованості, шляхом безготівкового переказу на рахунок первісного кредитора.
До реєстру боржників, права вимоги щодо яких відступаються Новому кредитору, внесено і відповідача - ОСОБА_1 (п. 458 (а.с. 34).
Платіжним дорученням № 1 від 11.10.2019 року ТОВ “Вердикт Капітал» сплачено на користь АТ “Райффайзен Банк Аваль» 1558025 грн. 66 коп. з призначенням платежу: “оплата портфелю згідно договору №114/2-19-F від 20.09.2019 року» (а.с. 33).
Між сторонами Договору відступлення №114/2-19-F підписано Реєстр боржників від 11.10.2019 року, в тому числі і щодо вимог до відповідача - ФОП Білик А. В.(п. 458 (а.с. 34), за кредитним договором № 011/21524/399282, сума заборгованості за основною сумою боргу по кредиту - 9092,80, сума заборгованості за відсотками - 111, 47 грн., загальна сума заборгованості - 9204, 27 грн. (а.с. 33 на звороті-35, 36).
Згідно розрахунку, сформованого ТОВ "Вердикт Капітал" (а.с 29) крім уступленого від АТ "Райффайзен Банк" боргу щодо відповідача, Новий кредитор здійснив нарахування додаткових відсотків за користування кредитними коштами в сумі 1370,54 грн., а також 510,44 грн. як 3% річних та 1641,85 грн. інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України.
У подальшому, 19.10.2022 року між ТОВ “Вердикт Капітал», як первісним кредитором, та ТОВ “Коллект Центр», як новим кредитором укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №19-10/2022 (далі Договір відступлення прав вимоги №19-10/2022, а.с. 37-38).
Відповідно до п. 2.1. цього Договору Первісний кредитор відступив шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набув в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №№ 1, 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників або які зобов'язані виконати обов'язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором. Права вимоги, що є предметом цього Договору, належить первісному кредитору на підставі, зокрема, договору відступлення права вимоги № 114/2-19-F від 20.09.2019 року, додаткової угоди від 10.10.2019 року укладених між первісним кредитором та АТ "Райффайзен Банк".
Сторони погодили усі істотні умови Договору відступлення прав вимоги №19-10/2022 та, зокрема, домовилися про таке:
п. 5.1.1. - реєстр Боржників в електронному вигляді (Додаток № 1) передається новому кредитору за Актом прийому-передачі реєстру боржників в електронному вигляді (Додаток № 2) не пізніше наступного робочого дня після підписання Новим кредитором цього Договору. Реєстр Боржників в електронному вигляді передається відповідальній особі нового кредитора шляхом запису на матеріальний носій, наданий новим кредитором;
п. 5.2. - права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді;
п. 5.4. - з моменту відступлення (передачі) первісним кредитором новому кредитору прав вимоги, новий кредитор є таким, що замінив первісного кредитора у правовідносинах з боржниками, що існують на дату відступлення (передачі) прав вимоги та мають відношення до прав вимоги;
п. 7.1. - сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за договором позики (кредитними договорами) відповідно до цього договору новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти у сумі 473 583, 00 грн. без ПДВ, що складає ціну договору;
п. 7.2. - ціна договору сплачується новим кредитором Кредитору, в будь-який передбачений (не заборонений) законодавством спосіб, в тому числі, але не виключно, шляхом перерахування коштів на рахунок вказаний в п. 12 цього Договору або зарахуванням зустрічних однорідних вимог в порядку визначеному п. 5.6.2 цього Договору, протягом 1065 календарних днів з дати підписання сторонами цього договору;
п. 11.6. - договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисків печаток сторін .
Договір відступлення №19-10/2022 підписаний сторонами та скріплений печатками юридичних осіб.
За правилами ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:
1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
2) правонаступництва;
3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Доказів неправомірності заміни Первісного кредитора на Нових кредиторів, зокрема і на позивача, відповідачем суду не подано.
Згідно ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
19.10.2022 року до Договору відступлення №19-10/2022 його сторонами підписано Акт прийому-передачі реєстру боржників (додаток №4), згідно якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кількістю 3191 Після цього, з урахуванням умов Договору №19-10/2022 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 19.10.2022 року, від первісного кредитора до нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 39).
Додатковою угодою № 2 до Договору № 19-10/2022 (АЕС. 40 оборот) його сторони внесли зміни до Реєстру боржників, до яких внесено і відповідача ОСОБА_1 (а.с. 41).
28.02.2023 року між ТОВ "Коллект Центр" та ТОВ "Вердикт Капітал" підписано Акт зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно п. 4 якого вбачається, що зобов'язання ТОВ "Коллект Центр" перед ТОВ "Вердикт Капітал" припиняються в повному обсязі в сумі 15 214 406,31 грн (а.с. 39 на звороті-40), в т.ч. і частково по Договору відступлення № 19/10-2022 від 19.10.2022 року.
За розрахунком ТОВ "Вердикт Капітал" (а.с. 29) станом на 19.10.2022 року заборгованість відповідача по основній сумі кредиту склала 9092,80 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 111, 47 грн., нараховані відсотки за кредитним договором - 1370, 54 грн., нараховані 3% річних за користування грошовими коштами - 510, 44 грн., інфляційні збитки - 1641, 85, грн., що разом становить 12 727,10 грн.
Цей Борг відповідачем не сплачено і доказів протилежного суду не подано.
Судом враховано, що 01.11.2019 року відповідачем була припинена господарська діяльність, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 20220060007002579.
Відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Враховуючи викладене, належним відповідачем у даному спорі є фізична особа - Білик Анатолій Валерійович і відповідач проти цього не заперечує.
Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ч. 1, ст. 611, ст. 612 ч. 1 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до положень ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Із матеріалів справи вбачається, що 04.04.2018 підписанням анкети-заявки на отримання кредиту відповідач надав згоду та уклав з АТ "Райффайзен Банк" договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/21524/399282 від 12.04.2018, яким взяв на себе зобов'язання виконувати умови цього договору.
Із урахуванням положень ст. ст. 1047, 1054 ЦК України, надання банком кредиту клієнту здійснюється на підставі кредитного договору, який укладається у письмовій формі.
Спірна заборгованість підтверджуться розрахунками АТ "Райффайзен Банк" та Нових кредиторів, право яких на нарахування процентів за користування кредитом і 3% річних та інфляційних втрат за прострочення розрахунків по ст. 625 ЦК України відповідач не заперечив.
Укладені між попередніми та новими кредиторами договори уступки прав вимоги, не визнані в судовому порядку недійсними та не подано доказів наявності підстав вважати їх нікчемними зобов'язаннями.
Доказів припинення власних зобов'язань перед кредиторами шляхом проведення повного розрахунку за кредитними коштами, відповідач суду не надав.
У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до приписів статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Між відповідачем та Первісним кредитором (Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль") виникли та виконувалися відносини кредитування.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини 2 статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту в силу частини 2 статті 1057 цього Кодексу.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, вирішуючи виключну правову проблему щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв'язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, зробила такі висновки:
- припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України (пункт 91 постанови);
- вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає (пункт 92 постанови);
- якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов'язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов'язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України (пункт 100 постанови);
- у разі порушення позичальником зобов'язання з повернення кредиту настає відповідальність обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором (пункт 103 постанови);
- можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (пункт 128 постанови).
Такі умови новими кредиторами стосовно Боржника дотримано - нарахування процентів за ставкою 29,9 % річних з боку ТОВ "Вердикт Капітал" припинено напередодні завершення пролонгованого строку дії кредитного договору із АТ "Райффайзен Банк Аваль", а саме - 12.04.2020 (п. 1.2. Договору про надання банківських послуг від 12.04.2018 - а.с. 17) що вбачається із розрахунку боргу (а.с. 29), де з 12.04.2020 Новий кредитор вже розпочав нарахування боржнику саме 3% річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України.
Оскільки станом на час вирішення спору відповідач вже втратив статус фізичної особи-підприємця, то позов слід задовольнити щодо нього, як до фізичної особи, як вже обґрунтував суд.
Частиною 3 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 04 грудня 2013 року (справа № 6-125цс13), а також подальшої сталої судової практики з даного питання, однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном крім того, на яке неможливо звернути стягнення за законом.
Як вже вказував суд, доказів проведення розрахунку за спірним боргом чи врегулювання спору з боку відповідача із жодним із кредиторів - суду не подано.
Суд вважає, що позивач довів правову підставу позову зібраними у справі доказами, тому позов підлягає до повного задоволення за всіма позовними вимогами і нарахуваннями.
Доказів, які б спростували доводи та розрахунку позивача, відповідачем суду не подано.
При зверненні до суду позивач просив стягнути з відповідача також і 9000 грн. витрат на послуги з професійної правничої допомоги.
Дані вимоги підлягають до повного задоволення, виходячи з такого:
Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно ст. 126 ГПК України розподілу у складі судових витрат підлягають як сплачені, так і ті, що лише підлягають сплаті, витрати на послуги з професійної правничої допомоги.
Для звернення до суду позивач скористався послугами Адвокатського Об'єднання "Лігал Ассістанс", з яким уклав Договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 (а.с. 12).
За умовами Договору вартість послуг його сторони визначають у заявці на надання юридичної допомоги.
Заявкою від 02.12.2024 позивач і АО визначили, що в якості послуги Адвокатське об'єднання надає консультацію та складає позовну заяву про стягнення боргу для подання до суду, що разом коштує 9000 грн.
Витягом з Акту від 27.12.2024 (а.с. 16) підтверджено, що АО надало, а позивач прийняв надану послугу у вигляді усної консультації та складення позову до суду, вартість 9000 грн. і сторони підписали Акт без зауважень щодо якості послуги.
Відповідач не заперечив та суд не вбачає підстав вважати, що надані АО послуги не відносяться до спору у справі, є неналежними чи взагалі непотрібними для вирішення спору.
В порядку ч.4-6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач заперечень проти неспівмірності вартості адвокатських послуг, які просить стягнути позивач, суду не подав.
Отже суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають розподілу з іншими судовими витратами і мають бути повністю покладені на відповідача за єдиним принципом, що у випадку задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача (ст. 129 ГПК).
Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 422,40 грн. на відшкодування сплаченого судового збору повністю (3028 грн. х коефіцієнт 0,8 бо позов подано через Електронний кабінет).
Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Білика Анатолія Валерійовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код 44276926, м. Київ, вул. Мечнікова, 3 оф. 306) -- 9 092,80 грн. основного боргу по кредиту; 1482,01 боргу за відсотками; 510,44 грн. як 3% річних; 1641,85 грн. інфляційних втрат за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/21524/399282 від 12 квітня 2018 року (із договорами уступки права вимоги) та 2422,40 грн. на відшкодування сплаченого судового збору і 9000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.
Повне судове рішення складено 03 вересня 2025 року
Суддя Н.М. Спаських