Справа № 185/10692/22
Провадження № 1-кп/185/194/25
05 вересня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221070000676 від 26 вересня 2022 року відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),
В провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України.
Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на 60 днів. На думку прокурора, лише запобіжний захід в виді тримання під вартою здатний забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків під час розгляду справи, в іншому випадку цілком ймовірно, що обвинуваченим можуть бути прийнято спроби переховування від суду, а також може перешкоджати кримінальному провадженню в спосіб вчинення тиску на свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення, тому застосування альтернативних запобіжних заходів недоцільно.
Обвинувачений заперечував проти клопотання прокурора, захисник підтримала думку свого підзахисного.
Суд, заслухавши думки учасників стосовно клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою приходить до такого.
Обвинуваченому ОСОБА_3 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 12 вересня 2025 року, по суті кримінальне провадження за обвинуваченням останнього до даної дати розглянуто не буде.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої. Тобто зазначений прокурором ризик про можливість переховування обвинуваченого від суду продовжує існувати, бо під загрозою можливого покарання обвинувачений зможе залишити останнє місце проживання та ймовірніше за все прийме спроби переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченим не будуть вживатися перешкоди у відправленню правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, - судом не встановлено. Також в Україні діє воєнний стан.
Також суд вважає, що ризик прийняття обвинуваченим спроб незаконного впливу на свідків, які безпосередньо перед судом не допитані, з метою переконання або змушення останніх надати покази в вигідному для нього аспекті є реальним.
При наданні оцінки ступеню ризику стосовно вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, суд враховує те, що думка прокурора є слушною, що підтверджує наявність цього ризику.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, в тому числі передбаченого статтею 111-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що ризики, що обвинувачений буде переховуватися від суду, впливати на свідків, вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, продовжують існувати. А тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для запобігання вищезазначеним ризикам, тому обвинуваченому ОСОБА_3 слід залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та продовжити на 60 днів.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого в тому числі статтею 111-1 Кримінального кодексу України.
Суд в даному випадку вважає за доцільне не визначати і розмір застави.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обраний обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишити без змін та продовжити на 60 днів до 03 листопада 2025 року включно.
Строк дії ухвали до 03 листопада 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1