29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
м. Хмельницький
"25" серпня 2025 р. Справа № 924/461/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Висоцькій А.Ю., розглянувши матеріали справи
за позовом Заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської територіальної громади в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функцій у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради м. Хмельницький
до:
1. Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради м. Хмельницький
2. Управління торгівлі Хмельницької міської ради м. Хмельницький
3. Фізичної особи - підприємця Герасимчука Івана Сергійовича м. Хмельницький
про:
- визнання протиправним та скасування паспорту прив'язки (реєстраційний №170(298) від 10.03.2023
- визнання недійсним договору №147-С про встановлення сервітуту від 18.03.2025
За участю:
від прокуратури: Русецька О.В. згідно службового посвідчення №080624 від 07.03.2025
від позивача: не з'явився
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: не з'явився
від відповідача 3: Киричук Н.В. згідно Ордера серія ВХ№1098554 від 09.06.2025
З оголошенням перерви в судовому засіданні 24.07.2025 та 20.08.2025.
25.08.2025 в судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.
02.05.2025 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської територіальної громади в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функцій у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради м. Хмельницький до Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради м. Хмельницький, Управління торгівлі Хмельницької міської ради м. Хмельницький та до Фізичної особи - підприємця Герасимчука Івана Сергійовича м. Хмельницький про визнання протиправним та скасування паспорту прив'язки для провадження підприємницької діяльності павільйону №170, площею 96кв.м. (біля будинку АДРЕСА_1, виданого ФОП Герасимчуку І.С. (реєстраційний №170(298) від 10.03.2023, продовженого 12.03.2025), а також визнання недійсним договору №147-С про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення стаціонарної тимчасової споруди від 18.03.2025, укладеного між управлінням торгівлі Хмельницької міської ради та ФОП Герасимчуком І.С.
В обгрунтування позовних вимог прокурор зазначає про те, що Управлінням архітектури та містобудування Хмельницької міської ради, 10.03.2023 видано Паспорт прив'язки тимчасової споруди ФОП Герасимчука I.С. для провадження підприємницької діяльності біля АДРЕСА_1, строком до 10.03.2024.Паспорт прив'язки ТС для провадження підприємницької діяльності продовжено до 13.03.2025 та востаннє 12.03.2025 строком до 12.03.2026, про що здійснено відповідні записи. Згідно з Паспортом прив'язки тимчасової споруди (реєстраційний номер № 170 (298), документом, що засвідчує право на землекористування зазначено договір дарування павільйону від 16.09.2021 №1095.
Відповідно до "Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності" затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21.10.2011 №244 стаціонарна ТС - споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей i по зовнішньому контуру площу до 30 кв.м.
Тобто на момент видачі паспорту прив'язки від 10.03.2023 i його подальшого продовження, востаннє 12.03.2025 діяли чіткі обмеження щодо дозволеної площі тимчасової споруди, однак управлінням архітектури та містобудування Хмельницької міської ради неправомірно видано паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності павільйону площею 96 кв.м.
За змістом договору №147-С про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення стаціонарної тимчасової споруди, вiд 18.03.2025, укладеного між управлінням торгівлі Хмельницької міської ради та ФОП Герасимчук I.C. об'єктом Договору є територія в м. Хмельницькому за адресою: біля АДРЕСА_1, розташування та межі якого зазначено в паспорті прив'язки тимчасової споруди. Строк дiї даного Договору з 18.03.2025 по 12.03.2026.
Зважаючи, що тимчасова споруда №170 (298) не відповідає вимогам ст. 28 Закону №3038-VІ і Порядку №244 через перевищення їх площі, яка не може бути більшою 30 квадратних метрів саме по зовнішньому контуру, тому паспорт прив'язки підлягає анулюванню (скасуванню).
Відновлення порушеного права територіальної громади можливо шляхом скасування дозвільного документа (паспорту прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності) та визнання недійсним договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення стаціонарної тимчасової споруди.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2025, позовну заяву передано для розгляду судді Кочергіній В.О.
Ухвалою суду від 07.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/461/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 11:00год. 28.05.2025.
16.05.2025 до суду через службу діловодства від відповідача 2 надійшов відзив на позов (вх.№05-22/3807/25) із запереченнями та зазначенням про те, що відповідно до рішення позачергової тридцять шостої ceciї Хмельницької міської ради №32 від 21.12.2023. Із внесеними змінами затверджено перелік адміністративних послуг, які надаються через управління адміністративних послуг Хмельницької міської ради, до яких входить послуга "Укладання договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасових споруд". Відповідно до рішення п'ятнадцятої сесії №23 від 29.02.2012 Хмельницької міської ради "Про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Хмельницького" Хмельницька міська рада надала управлінню торгівлі повноваження на укладання договорів особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності при наявності паспорту прив'язки тимчасової споруди. У відзиві на позов, відповідач 2 просить розглядати справу без участі представника управління торгівлі.
16.05.2025 до суду через службу діловодства від прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача 2 (вх.№05-22/3806/25) з посиланням на те, що оскільки саме управлінням торгівлі Хмельницької міської ради укладено з Фізичною особою-підприємцем Герасимчуком I.C. спірний договір № 147-С про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення стаціонарної тимчасової споруди від 18.03.2025, а тому визначений відповідач є належним. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності повинне відповідати усім вимогам закону, містобудівної документації, будівельним, санітарним, протипожежним, екологічним та іншим нормам, державним стандартам i правилам, локальним нормативно правовим актам органів місцевого самоврядування та іншим актам, дотримання яких вимагається для розташування таких споруд. Враховуючи викладене, підставами для скасування даного паспорту прив'язки ТС та визнання недійсним договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення стаціонарної тимчасової споруди павільйону (реєстраційний №170 (298), у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 28 Закону №3038-VI i Порядку № 244 через перевищення їх площі, яка не може більшою 30 квадратних метрів саме по зовнішньому контуру. Відповідно до рішення позачергової 36-ї сесії Хмельницької міської ради "Про визначення переліку адміністративних послуг, які надаються через управління адміністративних послуг Хмельницької міської ради, втрату чинності рішення міської ради" дозвільним органом, який відповідає за укладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасових споруд є саме управління торгівлі Хмельницької міської ради. Відповідно до Положення про управління торгівлі Хмельницької міської ради, затвердженого рішенням сьомої cecii Хмельницької міської ради №21 від 14.07.2021 (Положення), Управління торгівлі Хмельницької міської ради є виконавчим органом Хмельницької міської ради та є юридичною особою. Відновлення порушеного права територіальної громади можливо шляхом скасування дозвільного документа (паспорту прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності) та визнання недійсним договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення стаціонарної тимчасової споруди.
20.05.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача 1 надійшов відзив на позов (вх.№05-22/3915/25) із запереченнями. У відзиві на позов, відповідач 1 вказує на те, що станом на прийняття першого рішення Виконавчого комітету Хмельницької міської ради (23.10.2008, рішення №1270) про надання дозволу на встановлення ТС по АДРЕСА_1, застосовувалися чинні на той час нормативно-правові акти, а саме вищевказані Порядки №643 від 14.09.2006 та №13 від 26.05.2010, а також Постанова Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 №982 "Про затвердження Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності" (Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМУ №548 від 25.05.2011).
Згідно з п.1.1 Постанови КМУ від 26.08. 2009 №982 цей Порядок розроблений відповідно до вимог законодавства з метою врахування органами місцевого самоврядування під час прийняття рішень щодо розміщення малих архітектурних форм соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення для провадження підприємницької діяльності. Відповідно до положень п.п 3) п. 1.8 вказаного Порядку стаціонарна мала архітектурна форма - тимчасова одноповерхова споруда соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення для провадження підприємницької діяльності висотою не вище ніж 4 метри, що має по зовнішньому контуру площу близько 30 кв. метрів, виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без закладення фундаменту. Тобто на час надання дозволу вперше на розміщення спірної ТС нормативно-правовими актами, які застосовувалися на той час, вимоги щодо обмеження розмірів ТС - до 30 кв.м. не встановлювалися.
У зв'язку із змінами у законодавстві, прийняттям на виконання частини четвертої ст. 28 Закону №3038-VI наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 , яким затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, Управлінням архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради 16.08.2013 ФОП Герасимчук Тамарі Яківні видано паспорт прив'язки ТС №170 для провадження підприємницької діяльності - павільйону площею 96,0 кв.м. по АДРЕСА_1, документом, що засвідчує право на землекористування вказано рішення Хмельницької міської ради від 12.12.2012 №18. Згідно з нотаріально посвідченим договором дарування павільйону № 790 від 07.09.2020 ФОП Герасимчук Т.Я. подарувала ФОП Герасимчуку Д.С. тимчасову споруду загальною площею 96,0 кв.м. за адресою м. Хмельницький, вул. Вінницька, біля буд. №2/1А. ФОП Герасимчуку Д.С. було видано паспорт прив'язки на вказану ТС 17.06.2021. Згідно з положеннями нотаріально посвідченого договору дарування павільйону від 16.09.2021 (зареєстровано в Реєстрі №1095) ФОП Герасимчук Д.С. подарував ФОП Герасимчуку І.С. тимчасову споруду загальною площею 96,0 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 . На підставі вказаного договору відповідачу 3 видано спірний паспорт прив'язки. Статтею 238 ЦК (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена. Надалі за заявами відповідача 3 - управлінням архітектури та містобудування - неодноразово продовжувався строк дії виданого паспорта прив'язки за вказаною адресою. Зокрема, паспорт прив'язки продовжувався у березні 2024, березні 2025 строком до 12.03.2026.
Управління з питань містобудування та архітектури продовжує строк дії паспорту прив'язки ТС шляхом зазначення нової дати, підпису уповноваженої посадовою особи управління з питань містобудування та архітектури та печатки. Строк дії паспорта прив'язки ТС визначається органом з питань містобудування та архітектури відповідної ради або районної державної адміністрації з урахуванням строків реалізації положень містобудівної документації на місцевому рівні.
Згідно з пунктами 2.17 та 2.18 Порядку строк дії паспорта прив'язки визначається органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради або районної державної адміністрації відповідно до генерального плану, плану зонування та детального плану територій та з урахуванням строків реалізації їх положень. Тому підставою для продовження розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди, строк дії якого продовжується відповідним органом за зверненням особи, яка бажає продовжити розміщення тимчасової споруди, у разі відповідності розміщення ТС містобудівній документації, будівельним нормам, існуючим містобудівним обмеженням тощо та наявності документа про право користування земельної ділянки. Вважає, що при видачі паспорту прив'язки, а саме при переоформленні його на ФОП Герасимчук І.С. згідно договору дарування павільйону, управлінням було дотримано порядку видачі паспорту, визначеного чинним законодавством, підстав для відмови у його погодженні та наданні не було. Перелік підстав для анулювання/скасування дії паспорту прив'язки є вичерпним (п.2.26 Наказу №244) - 1. недотримання вимог паспорта прив'язки ТС при її встановленні; 2. невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив'язки ТС; 3. надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив'язки ТС та не передбачає наведених прокурором підстав для скасування, а тому висновки прокурора щодо цієї позовної вимоги є помилковими.
Наголошує, що пункт 3.8 Рішення №30 встановлює наступне - у разі зміни власника стаціонарної ТС, новий власник зобов'язаний протягом не більше одного місяця переоформити на себе паспорт прив'язки та відповідний договір особистого строкового сервітуту. У разі невиконання цієї вимоги ТС підлягає демонтажу у порядку, затвердженому рішенням міської ради. Зважаючи на вищевикладене, вважає, що при видачі спірного паспорту прив'язки для провадження підприємницької діяльності - павільйону №170 площею 96,0 кв.м. по АДРЕСА_1 у м. Хмельницькому ФОП Герасимчуку І.С., управління діяло правомірно, на підставі закону, відповідно до наявних повноважень.
28.05.2025 до суду від представника відповідача 3 надійшла заява (вх.№05-22/4131) про відкладення розгляду справи на іншу дату.
28.05.2025 в підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 12:30год. 09.06.2025, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
29.05.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача 3 надійшов відзив на позов (вх.№05-22/4162/25) із запереченнями та зазначенням про те, що павільйон (тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності) площею 96,0 кв.м. виникла задовго до набрання чинності Закону № 3038-VI і Порядку № 244. Крім того, акцентує увагу суду на тому, що Закон №3038-VI і Порядок №244 не мають зворотньої дії в часі, відтак неправильно стверджувати про незаконність павільйону (тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності), площею 96,0 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі порушення Закону № 3038-VI і Порядку № 244, адже на час виникнення павільйону (тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності) не існувало обмеження тимчасових споруд в площі. Таким чином, вимоги Прокурора є безпідставними та не підлягають задоволенню. Щодо меж втручання держави, зауважує, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України). Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Щодо принципу "належного урядування" вказує на те, що втручання держави у право відповідача на мирне володіння майном - спірним павільйоном (тимчасовою спорудою для провадження підприємницької діяльності), зважаючи на тривале добросовісне користування павільйоном відповідачем, який протиправних дій для заволодіння павільйоном не вчиняв, та який було встановлено на підставі рішення органу місцевого самоврядування ще в далекому 1997 році, має ознаки непропорційного втручання у право відповідача на мирне володіння майном". Посилається на необхідність застосування до спірних правовідносин практики ЄСПЛ та постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі №912/2797/21 щодо недотримання критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном та як наслідок порушення справедливого балансу між інтересами держави, пов'язаними з цим втручанням, та інтересами особи, яка зазнає такого втручання - Герасимчука Івана Сергійовича, що є несумісним із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
30.05.2025 від прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача 3 (вх.№05-22/4206/25). У відповіді на відзив, прокуратура зазначає, що Відповідач стверджує, що павільйон (тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності) виник задовго до набрання чинності Закону №3038-VI і Порядку №244 та набутий згідно договору дарування від 07.09.2020 укладеного між Герасимчуком Д.С. та Герасимчук Т.Я. площею ТС 96 кв.м. Прокуратура у відповіді на відзив вказує, що розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності повинне відповідати усім вимогам закону, містобудівної документації, будівельним, санітарним, протипожежним, екологічним та іншим нормам, державним стандартам і правилам, локальним нормативно правовим актам органів місцевого самоврядування та іншим актам, дотримання яких вимагається для розташування таких споруд.
Відповідно до частин 2, 4 статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 (Закон №3038 -VI) та "Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності" затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України 21.10.2011 №244 стаціонарна ТС - споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру площу до 30 кв.м. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС (п.2.1 Порядку №244). Паспорти прив'язки ТС видані і Герасимчук Т.Я. , і Герасимчук Д.С. втратили чинність у зв'язку з не продовженням їх дії та укладенням безоплатного договору дарування між Герасимчуком Д.С. та Герасимчуком І.С . Беручи до уваги ту обставину, що управлінням архітектури та містобудування та управлінням торгівлі з появою нового власника ТС, не дотримані законодавчі вимоги для розміщення ТС та видано паспорт прив'язки ТС (в подальшому, дія якого продовжена) та укладено договір особистого строкового сервітуту. Тобто на момент видачі паспорту прив'язки від 10.03.2023 і його подальшого продовження, востаннє 12.03.2025 діяли чіткі обмеження щодо дозволеної площі тимчасової споруди, однак управлінням архітектури та містобудування Хмельницької міської ради неправомірно видано паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності павільйону площею 96 кв.м.
Відповідно до договору №147-С про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення стаціонарної тимчасової споруди, від 18.03.2025, укладеного між управлінням торгівлі Хмельницької міської ради та ФОП Герасимчук І.С. об'єктом Договору є територія в м. Хмельницькому за адресою: біля АДРЕСА_1, розташування та межі якої зазначено в паспорті прив'язки тимчасової споруди. Строк дії даного Договору з 18.03.2025 по 12.03.2026. Відповідно до договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди зазначено що вказаний договір не є договором оренди земельної ділянки чи будь - яким іншим договором користування земельною ділянкою. Також, тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності не є об'єктом нерухомого майна та в будь - якому випадку право на неї не може бути зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Щодо меж втручання держави та принципу "належного урядування" прокуратура зазначає, що у зв'язку з нездійсненням суб'єктом владних повноважень наданих йому управлінських функцій та невжиттям заходів із скасуванням паспорту прив'язки тимчасової споруди та визнання недійсним договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення стаціонарної тимчасової споруди, вимагає втручання органів прокуратури.
09.06.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача 3 надійшли письмові заперечення (вх.№05-22/4415/25) на відповідь на відзив прокуратури. Видача паспорту прив'язки - фактично реалізація органом влади своїх повноважень, здійснення публічно-владних управлінських функцій. Спір в даному випадку виник через неналежне виконання органом зазначених функцій. Вважає, що спір щодо визнання протиправним та скасування паспорту прив'язки (реєстраційний №170(298) від 10.03.2023 повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, і не може розглядатися в порядку господарського судочинства в рамках розгляду цієї справи.
09.06.2025 в підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 12:30год. 25.06.2025, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
13.06.2025 до суду через службу діловодства від прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача 1 (вх.№05-22/4601/25). У відповіді на відзив, прокуратура зазначає про те, що Паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності продовжений до 13.03.2025 та востаннє 12.03.2025 строком до 12.03.2026, про що здійснено відповідні записи. Саме право на отримання паспорту прив'язки на тимчасову споруду для провадження підприємницької діяльності (реєстраційний №170) виникло у ФОП Герасимчука I.C. на підставі договору дарування павільйону від 16.09.2021 №1095. Однак, всупереч зазначеним вимогам законодавства, управлінням архітектури та містобудування Хмельницької міської ради, ФОП Герасимчуку I.C. надано дозвіл на розміщення стаціонарної тимчасової споруди - торгівельного павільйону площею понад 30 квадратних метрів. Зауважує, що законом визначений розмір тимчасової споруди не більше 30 кв.м. з метою забезпечення можливості переміщення без втрати цільового призначення i основних властивостей. Вказане узгоджується з Постановами Верховного суду від 11.04.2024 у справі №440/6751/21, від 10.01.2024 у справі №440/6749/21.
Факт перевищення гранично допустимих розмірів тимчасової споруди павільйону №170 площею 96 кв.м. підтверджується паспортом - прив'язкою даної споруди, виданого ФОП Герасимчуку I.C. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності повинне відповідати усім вимогам закону, містобудівної документації, будівельним, санітарним, протипожежним, екологічним та іншим нормам, державним стандартам i правилам, локальним нормативно - правовим актам органів місцевого самоврядування та іншим актам, дотримання яких вимагається під час перевірки намірів замовника щодо розташування таких споруд.
Зважаючи, що тимчасова споруда №170 (298) не відповідає вимогам статті 28 Закону № 3038-VI i Порядку № 244 через перевищення їх площ, яка не може більшою 30 квадратних метрів саме по зовнішньому контуру, паспорт прив'язки ТС управлінням архітектури та містобудування Хмельницької міської ради виданий та продовжений протиправно та підлягає анулюванню (скасуванню). Відновлення порушеного права територіальної громади можливо шляхом скасування дозвільного документа (паспорту прив'язки тимчасової споруди) та визнання недійсним договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди.
Окрім того, порівнюючи ескізи фасадів ТС, схеми розміщення, які містяться в паспортах прив'язки ТС, виданих ФОП Герасимчук Т.Я. від 16.08.2013 (дія якого продовжувалась), ФОП Герасимчука Д.С. від 16.06.2021 (строком до 17.12.2021), слід зазначити, що тимчасова споруда ФОП Герасимчука I.C. відрізняється із попередніми ТС, розміщенням та по зовнішньому вигляді фасадів ТС.
13.06.2025 до суду через службу діловодства від прокуратури надійшли пояснення на заперечення відповідача 3 (вх.№05-22/4602/25). В поясненнях зазначає про те, що позовними вимогами прокурора є визнання протиправним та скасування паспорту прив'язки для провадження підприємницької діяльності павільйону №170, площею 96 кв.м. АДРЕСА_1, виданий ФОП Герасимчуку I.C. (реєстраційний №170(298) від 10.03.2023, продовжений 12.03.2025), а також визнання недійсним договору №147-С про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення стаціонарної тимчасової споруди від 18.03.2025. Договір особистого строкового сервітуту на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності біля будинку АДРЕСА_1, укладений 18.03.2025, між суб'єктом фізичною особою - підприємцем та юридичною особою та діє до закінчення строку, встановленого договором, має оплатний характер договору. Вказана позовна вимога відносить його вирішення за правилами господарського судочинства.
25.06.2025 в підготовчому засіданні судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду, а також оголошено перерву до 12:00год. 21.07.2025, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
21.07.2025 до суду через службу діловодства від представника відповідача 3 надійшло клопотання (вх.№05-28/2136/25), в якому просить суд поновити пропущений строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи додаткові докази у справі.
21.07.2025 в підготовчому засіданні судом клопотання відповідача 3 про поновлення пропущеного строку для подання доказів задоволено; поновлено процесуальний строк для подання доказів та долучено адресовані до суду докази до матеріалів справи, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 21.07.2025 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 12:00год. 24.07.2025.
24.07.2025 в судовому засіданні судом оголошено перерву до 14:30год. 20.08.2025, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
20.08.2025 в судовому засіданні судом оголошено перерву до 12:00год. 25.08.2025, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
Прокурор в судовому засіданні 25.08.2025 позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні.
Представник відповідача 3 в судовому засіданні 25.08.2025 проти позову заперечував, вказав, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Представники позивача, відповідача 1 та відповідача 2 в судове засідання 25.08.2025 не з'явились.
Учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи, ухвалу суду від 21.08.2025 було надіслано до їх електронних кабінетів, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа від 22.08.2025.
Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Враховуючи вищевикладене, відсутність клопотань сторін про відкладення розгляду справи, належне повідомлення сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі представників позивача, першого та другого відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.
В матеріалах справи наявний дозвіл №276 на встановлення малих архітектурних форм ПП Герасимчук Т.Я. на право установки павільйону згідно рішення №1665 від 01.07.1997 строком з 01.01.1998 по 31.12.1998, а також дозвіл №303 на встановлення кіоску, павільйону, побутових вагонів та інших малих архітектурних форм ПП Герасимчук Т.Я., технічний паспорт на приміщення по АДРЕСА_1, власник ПП Герасимчук Т.Я.
Відповідно до Витягу з рішення від 23.07.1998 №275 Виконавчого комітету Хмельницької міської ради внесено зміни в рішення міськвиконкому №1665 від 01.07.1997, п. 10 додатку ПП Герасимчук Т.Я. під встановлення павільйону для громадського харчування по АДРЕСА_1, площею 30кв.м. за рахунок земель ремонтно-монтажного підприємства "Азон" згідно з архітектурно-планувальним завданням та техумовами відповідних організацій", викласти у такій редакції: ПП Герасимчук Т.Я. під встановлення павільйону для роздрібної торгівлі та громадського харчування по АДРЕСА_1, площею 60кв.м. за рахунок земель приватного РМП "Азов" згідно з архітектурно-планувальним завданням та техумовами відповідних організацій". Встановлення павільйонів і кіосків здійснювати у відповідності з затвердженим порядком надання в тимчасове короткострокове користування на один рік на умовах оренди земельних ділянок під встановлення павільйонів, кіосків і їх перереєстрації в м. Хмельницькому.
Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №643 затверджено Положення про порядок надання дозволу на розміщення та експлуатацію об'єктів торгівлі та побуту (згідно додатку).
Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №1270 від 23.10.2008 надано дозвіл ФОП Герасимчук Т.Я. на розміщення та експлуатацію об'єкту торгівлі - магазину по торгівлі непродовольчими товарами у власному приміщенні, розміщеному по АДРЕСА_1, торговою площею 17,6кв.м.
Згідно Архівного Витягу з рішення виконкому Хмельницької міської ради від 26.08.2010 №1109 надано дозвіл на продовження права розміщення малих архітектурних форм на умовах укладення договору особистого строкового сервітуту з управління житлово-комунального господарства міської ради та дотримання сучасних архітектурно-художніх вимог строком на 3 роки. ФОП Герасимчук Тамарі Яківні під розміщення павільйону під магазин для торгівлі непродовольчими товарами та заклад ресторанного господарства площею 96,0кв.м. біля АДРЕСА_1.
В матеріалах справи наявний Паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності павільйону площею 96,0м.кв., за адресою: АДРЕСА_1 ). Замовник Герасимчук Т.Я. ( АДРЕСА_1 ). Паспорт виданий Управлінням архітектури та містобудування Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради. Паспорт прив'язки дійсний до 16.08.2016 (виданий 16.08.2013) та продовжений до 18.08.2017.
Рішенням 36 сесії Хмельницької міської ради №13 від 26.05.2020 затверджено Порядок розміщення на території м. Хмельницького малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності згідно додатку. Додатком до рішення є Порядок розміщення.
Згідно Договору дарування павільйону від 07.09.2020, Герасимчук Тамара Яківна (Дарувальник) подарувала Герасимчуку Дмитру Сергійовичу (Обдаровуваний) у власність павільйон (тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності), площею 96,0м.кв., за адресою: АДРЕСА_1 ).
В матеріалах справи наявний Паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності павільйону площею 96,0м.кв., за адресою: АДРЕСА_1 ). Замовник Герасимчук Д.С. ( АДРЕСА_1 ). Паспорт виданий Управлінням архітектури та містобудування Хмельницької міської ради. Паспорт прив'язки дійсний до 17.12.2021 (виданий 17.06.2021).
Згідно Договору дарування павільйону від 16.09.2021, Герасимчук Дмитро Сергійович (Дарувальник) подарував Герасимчуку Івану Сергійовичу (Обдаровуваний) у власність павільйон (тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності), площею 96,0м.кв., за адресою: АДРЕСА_1 ).
В матеріалах справи наявний Паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності павільйону площею 96,0м.кв., за адресою: АДРЕСА_1 ). Замовник Герасимчук І.С. ( АДРЕСА_1 ). Паспорт виданий Управлінням архітектури та містобудування Хмельницької міської ради. Паспорт прив'язки дійсний до 10.03.2024 (виданий 10.03.2023) та продовжений до 13.03.2025.
21.03.2024 між Управлінням торгівлі міської ради (Власник) та ФОП Герасимчуком І.С. (Сервітуарій) укладено Договір №125-С про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди. Предметом цього Договору є особистий строковий сервітут, встановлений виключно "Сервітуарію" на територію, на якій буде розміщуватись та використовуватись для надання населенню побутових послуг (Шиномонтаж) (вид функціонального призначення згідно додатку №4 до рішення сесії від 22.03.2017 №30) тимчасова споруда - узгодженого архітипу павільйон загальною площею 96,0кв.м. Об'єктом особистого строкового сервітуту за цим Договором є територія (об'єкт благоустрою) в м. Хмельницькому за адресою: АДРЕСА_1 площею 96,0кв.м., розташування за межі якої зазначено в паспорті прив'язки тимчасової споруди, що є невід'ємною частиною цього Договору.
В подальшому, 18.03.2025 між Управлінням торгівлі Хмельницької міської ради та ФОП Герасимчуком І.С. було укладено договір №147-С про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення стаціонарної тимчасової споруди. Предметом цього Договору є особистий строковий сервітут, встановлений виключно "Сервітуарію" на територію, на якій буде розміщуватись та використовуватись для надання населенню побутових послуг (Шиномонтаж) (вид функціонального призначення згідно додатку №4 до рішення сесії від 22.03.2017 №30) тимчасова споруда - узгодженого архітипу павільйон загальною площею 96,0кв.м. Об'єктом особистого строкового сервітуту за цим Договором є територія (об'єкт благоустрою) в м. Хмельницькому за адресою: АДРЕСА_1 площею 96,0кв.м., розташування за межі якої зазначено в паспорті прив'язки тимчасової споруди, що є невід'ємною частиною цього Договору (п.п. 1.1, 1.2 Договору). За тимчасовою спорудою "Сервітуарія" також закріплюється територія площею 1100,0кв.м. для утримання в належному стані, в тому числі: тротуар, газон та бортовий камінь (п.1.3 Договору).
Додатками до Договору є: Паспорт прив'язки тимчасової споруди (№1); Довідка про вартість 1к.м. нормативно грошової оцінки земельної ділянки (№2); Акт звірки (№3); Пам'ятка-Витяг з Правил благоустрою території м. Хмельницького (№4).
Строк дії даного Договору з 18.03.2025 по 12.03.2026.
Договір підписаний начальником управління торгівлі та ФОП Герасимчуком І.С., а також скріплений відтиском печатки управління.
В матеріалах справи наявні: копії листа Окружної прокуратури міста до Хмельницької міської ради №55-6006вих-24 від 11.10.2024; листа управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради №4822-02-20-24 вiд 24.10.2024; Окружної прокуратури міста до Хмельницької міської ради №55-229вих-25 вiд 14.01.2025; листа управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради №271-02-23-25 вiд 11.02.2025; листа Окружної прокуратури міста до Хмельницької міської ради №55-1180вих-25 вiд 24.02.2025; листа управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради №1037-02-23-25 вiд 03.03.2025; листа Окружної прокуратури міста до Хмельницької міської ради №55-1538вих-25 вiд 14.03.2025; листа Хмельницької міської ради №1444-02-23-25 вiд 18.03.2025; листа Окружної прокуратури міста до Хмельницької міської ради №55-1803вих-25 вiд 20.03.2025; листа управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради №1545-02-23-25 вiд 26.03.2025; листа Окружної прокуратури міста до Хмельницької міської ради №55-2054вих-25 вiд 03.04.2025; листа управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради №1811-02-23-25 вiд 10.04.2025; витягу з Комплексної схеми розміщення стаціонарних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Хмельницького ( з сайту управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради); скріншот з офіційного геопорталу Хмельницької міської ради "Реєстр тимчасових споруд"; Положення про управління торгівлі Хмельницької міської ради; Положення про управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради (посилання з офіційного сайту управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради); рішення позачергової 174 cecii Хмельницької міської ради №25 від 17.06.2022 "Про затвердження Правил благоустрою Хмельницької міської територіальної громади та втрату чинності рішення міської ради" (з сайту Хмельницької міської ради за посиланням); повідомлення щодо представництва прокурором в суді інтересів держави №55-2318вих-25 вiд 16.04.2025; витяги з Єдиного державного реєстру юридичних oci6, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ФОП Герасимчук I.C., управління торгівлі Хмельницької міської ради, управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради та Хмельницької міської ради; наказу № 1184к від 01.10.2021.
Листом від 16.04.2025 №55-1141-25 заступник керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького повідомив Хмельницьку міську раду про намір прокуратури звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування паспорту прив'язки для провадження підприємницької діяльності - павільйону площею 96кв.м. та визнання недійсним Договору №147-С про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення стаціонарної тимчасової споруди від 18.03.2025.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Щодо представництва прокурором інтересів держави у справі суд зазначає таке.
При зверненні до суду прокурор посилався на положення ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 131-1 Конституції України, ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, а саме: здійснення ним представництва інтересів держави в суді в інтересах держави в особі органу, що уповноважений здійснювати функції із захисту інтересів держави у спірних відносинах, але належним чином не здійснює захист інтересів держави представницькими засобами.
Ст. 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Частиною 2 ст. 2 Кодексу передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі ст.ст. 167, 170 Цивільного кодексу України набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
У судовому процесі, зокрема у господарському, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Отже, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган. Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019р. у справі № 587/430/16-ц та від 27.02.2019р. у справі № 761/3884/18.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, зазначене конституційне положення встановлює обов'язок органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.
Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні № 4-рп/2008 від 01.04.2008р., неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої і судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом. Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
За приписами ч. 4 ст. 23 Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу. Аналіз положень ст. 53 Кодексу у взаємозв'язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.
Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Означену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі № 912/2385/18.
Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Конституція України визначають систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.
Частиною 1 ст. 40 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначено, що самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.
Враховуючи викладене, саме Хмельницька міська рада є позивачем у спірних правовідносинах. Прокуратурою листами від 11.10.2024, 14.01.2025, 20.03.2025, 24.02.2025, 14.03.2025, 03.04.2025 проінформовано Хмельницьку міську раду про факт порушення у сфері дотримання законодавства щодо розміщення тимчасових стаціонарних споруд. Хмельницькою міською радою повідомлено (лист від 19.03.2025 №1444-02-23-25), що відповідні заходи судового захисту не вживались та вживатись не будуть, у зв'язку із наявністю у прокуратури достатніх доказів для звернення до суду.
Відтак, судом відзначається, що на підтвердження вжиття заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурором додано до позовної заяви необхідні звернення, про які вже зазначалось.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що прокурором дотримано встановлений ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" порядок щодо звернення до органів, уповноважених на захист інтересів держави та надання розумного строку для відреагування на стверджуване порушення інтересів держави.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування паспорту прив'язки для провадження підприємницької діяльності павільйону №170, площею 96кв.м. суд зазначає таке.
Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності регулюється Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, з урахуванням вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини другої статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Частиною третьою статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".
Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (частина четверта статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі - Порядок №244), який визначає механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.
Відповідно до Порядку №244, підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС (п.2.1).
Для визначення відповідності намірів щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам відповідний комплект документів направляється до органу з питань містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації (п.2.4).
Про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам замовник повідомляється відповідним органом з питань містобудування та архітектури письмово протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідного комплекту документів або замовнику надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС (п.2.5).
Для оформлення паспорта прив'язки ТС замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС (п.2.6)
Паспорт прив'язки ТС надається органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви (п.2.7).
Відповідно до розділу 2 Положення про управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради, затверджене рішенням сесії міської ради від 17.02.2021 №14, Управління відповідно до покладених на нього завдань: погоджує, у межах своєї компетенції, схеми розміщення об'єктів благоустрою, монументального та монументально-декоративного мистецтва, зовнішньої реклами, малих архітектурних форм, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (п.20); виконує повноваження щодо регулювання розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (п.26).
З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради є організаційно-розпорядчим виконавчим органом Хмельницької міської ради, а його дії по видачі/продовженню спірного паспорту прив'язки тимчасової споруди пов'язані із реалізацією публічно-владних управлінських функцій у сфері благоустрою території населеного пункту, містобудування та земельних відносин міста Хмельницького, суд доходить висновку, що оскарження паспорту прив'язки, як акту органу місцевого самоврядування, який здійснює управлінські функції у сфері благоустрою населеного пункту зумовлено правовідносинами публічно-правового характеру, а тому не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а належить до юрисдикції адміністративного суду.
У розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України спором адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За правилами п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).
Враховуючи наведене, та зважаючи на те, що спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій належать до компетенції адміністративних судів, провадження у справі в частині позовних вимог про скасування паспорту прив'язки тимчасової споруди підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України .
Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору №147-С про встановлення сервітуту від 18.03.2025 суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 395 ЦК України сервітут є речовим правом на чуже майно, яке полягає у обмеженому користуванні чужим майном для задоволення потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом. За приписами ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Відповідно до ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.
Положеннями ст. 99 ЗК України визначено види права земельних сервітутів. Власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення земельних сервітутів, з-поміж яких право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм) (пункт "в" ч. 1 ст. 99 ЗК України).
Відповідно до вимог статті 116 ЗК України громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду; сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у разі необхідності встановлення земельного сервітуту на землях державної, комунальної власності, не сформованих у земельну ділянку, допускається формування земельної ділянки в межах території, на яку буде поширюватися право земельного сервітуту.
Крім того, згідно з частинами 2, 3 статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції на час вчинення оспорюваного правочину) тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів". Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту (пункт 1.3 "Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244).
У "Правилах благоустрою Хмельницької міської територіальної громади", затверджених рішенням позачергової 36-ї сесії Хмельницької міської ради №54 від 21.12.2023, визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Як стверджується матеріалами справи, 18.03.2025 між Управлінням торгівлі Хмельницької міської ради та ФОП Герасимчуком І.С. було укладено договір №147-С про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення стаціонарної тимчасової споруди. Предметом цього Договору є особистий строковий сервітут, встановлений виключно "Сервітуарію" на територію, на якій буде розміщуватись та використовуватись для надання населенню побутових послуг (Шиномонтаж) (вид функціонального призначення згідно додатку №4 до рішення сесії від 22.03.2017 №30) тимчасова споруда - узгодженого архітипу павільйон загальною площею 96,0кв.м. Об'єктом особистого строкового сервітуту за цим Договором є територія (об'єкт благоустрою) в м. Хмельницькому за адресою: АДРЕСА_1 площею 96,0кв.м., розташування за межі якої зазначено в паспорті прив'язки тимчасової споруди, що є невід'ємною частиною цього Договору (п.п. 1.1, 1.2 Договору). За тимчасовою спорудою "Сервітуарія" також закріплюється територія площею 1100,0кв.м. для утримання в належному стані, в тому числі: тротуар, газон та бортовий камінь (п.1.3 Договору).
Зважаючи на площу павільйону, яка перевищує 30кв.м., суд доходить висновку, що належний відповідачу 3 павільйон не є тимчасової спорудою/малою архітектурною формою право на розміщення якої може бути реалізовано на правах земельного сервітуту відповідно до пункт "в" ч. 1 ст. 99 ЗК України.
Однак, всупереч зазначеним вимогам законодавства, ФОП Герасимчуку І.С. укладено договір на розміщення стаціонарної тимчасової споруди - торгівельного павільйону площею понад 30 квадратних метрів на праві земельного сервітуту.
Суд вважає, що відповідачами не спростовано твердження прокурора про те, що всупереч наведеним вимогам чинного законодавства, між ФОП Герасимчуком І.С. та Управлінням торгівлі Хмельницької міської ради укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, яка не відповідає ознакам "тимчасової споруди", оскільки площа цієї споруди (павільйону) перевищує максимальну допустиму площу, визначену законом.
Отже, зміст оспорюваного договору №147-С про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення стаціонарної тимчасової споруди від 18.03.2025 не відповідає вимогам законодавства, що є підставою для визнання його недійсним.
Судом відзначається, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як передбачено ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Беручи до уваги вищевказані положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, суд констатує, що оспорюваний договір укладено всупереч приписам закону, відтак, позовні вимоги про визнання недійсним договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову про визнання договору від 18.03.2025 недійсним, судовий збір у справі, сплачений за вказану позовну вимогу, покладається на другого та третього відповідачів (сторін означеного договору) у рівних частинах. При цьому, з огляду на те, що належить закрити провадження у справі №924/461/25 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування паспорту прив'язки для провадження підприємницької діяльності, судом відзначається можливість повернення з Державного бюджету України на підставі ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" судового збору, сплаченого за вказану позовну вимогу у разі звернення прокурора з відповідною заявою).
Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 75, 129, п. 1 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Закрити провадження у справі №924/461/25 в частині визнання протиправним та скасування паспорту прив'язки (реєстраційний №170(298) від 10.03.2023, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Визнати недійсним договір №147-С про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення стаціонарної тимчасової споруди вiд 18.03.2025, укладений між управлінням торгівлі Хмельницької міської ради та ФОП Герасимчуком I.C.
Стягнути з Управління торгівлі Хмельницької міської ради (м. Хмельницький, вул. Грушевського, 88, код ЄДРПОУ 36450802) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 1514,00грн (одну тисячу п'ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Герасимчука Івана Сергійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, ідентифікаційний код 02911102) 1514,00грн (одну тисячу п'ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано 05.09.2025.
Суддя В.О. Кочергіна
Виготовлено 7 примірників:
1 - до справи (в паперовому екз.),
2 - Хмельницька обласна прокуратура (sekretariat@khmel.gp.gov.ua на електронну пошту),
3 - Окружна прокуратура м. Хмельницького (в електронний кабінет),
4 - позивачу Хмельницька міська рада (в електронний кабінет),
5 - відповідачу 1 Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради (в електронний кабінет),
6- відповідачу 2 Управління торгівлі Хмельницької міської ради (на електронну пошту trade@khm.gov.ua),
7- представнику відповідача 3 ФОП Герасимчука І.С. - адвокату Сергійчуку Ю.В. (в електронний кабінет, на ел. пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 ).