Справа № 204/7670/25
Провадження № 3/204/1922/25
13 серпня 2025 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Некрасов О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Дніпропетровська, громадянка України, не працевлаштована, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 859226 від 23 липня 2025 року, 10 червня 2025 року близько 12 години 07 хвилин, перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , висловлювалася нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою в бік громадянки ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадя, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала. Пояснила, що вона взагалі про це вперше чує. Нічого такого не було, вона такого не пам'ятає. Іванова її сусідка з 12 квартири. Людей поряд не було.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ст. 173 КУпАП адміністративна відповідальність настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
З об'єктивної сторони хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку, а з суб'єктивної - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система відносин, що складається у громадських місцях в процесі спілкування людей, яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства, а також мета - порушення громадського порядку та спокою громадян. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм будь-якого хуліганства, в тому числі і дрібного хуліганства.
При цьому, зміст і спрямованість діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій особи, відносно якої складений протокол, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.
Відповідно до вимог ст. 80 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінюючи докази по справі, а саме письмові пояснення ОСОБА_1 , які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що вона мешкає за вищевказаною адресою разом зі своїм цивільним чоловіком. 10 червня 2025 року близько 12 години 07 хвилин вона знаходилася за адресою м. Дніпро, вул. Н. Алексєєнко, біля під'їзду буд. 106, та чекали коли хтось вийде, щоб зайти, оскільки у неї із собою не було ключа, а ОСОБА_3 сиділа на лавці біля цього ж під'їзду, вони не сварились.
Як вбачається із письмових пояснень ОСОБА_4 , які були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, 10 червня 2025 року о 12 годині 07 хвилин мешканка її будинку, п'яничка зі своїм співмешканцем ОСОБА_1 будинок АДРЕСА_1 , поливали її водою, ображали, матюкали, кидалися на неї.
Згідно з постановами Верховного Суду від 22 грудня 2020 року по справі № 461/2694/19 та від 20 травня 2021 року по справі № 683/37/19 обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Матеріали справи не містять жодного доказу, який б свідчив про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Крім цього, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 859226 від 03 липня 2025 року, відсутні відомості про свідків вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Так, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, керуючись положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України стосовно тлумачення сумнівів щодо доведеності вини на користь обвинуваченої особи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад і подія адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, у зв'язку з чим відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284, 290, 291 КУпАП, -
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку із відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра.
Суддя О.О. Некрасов