Справа № 204/8996/25
Провадження № 3/204/2173/25
03 вересня 2025 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Безрук Т.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 725494 від 18.02.2025, 18.08.2025 близько 14:00 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї доньки ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного, психологічного та економічного характеру, а саме бив, що призвело до фізичного болю, нецензурно лаявся в її бік, виганяв з місця мешкання, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю потерпілої. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав в повному обсязі, пояснив суду, що він мешкає за адресою: АДРЕСА_1 у будиночку, що розташований у дворі (времянці), його дочка ОСОБА_2 з сім'єю мешкають у будинку за вказаною адресою. Будинок, в якому проживає дочка на праві приватної власності належить йому. У зв'язку з тим, що дочка просить передати право власності на будинок їй, а він відмовляється, між ними часто виникають побутові конфлікти. У той день, коли він перебував у своєму помешканні, без попереджень та дозволів у його помешкання увірвалася дружина, з якою вони не проживають разом вже вісім років та вчинила з ним сварку. При цьому, перебуваючи у його помешканні, дружина ображала його нецензурною лайкою, намагалася вдарити, обливала водою. Коли між ним та дружиною відбувався конфлікт, у помешкання прибігла дочка, та коли вона переступила поріг, впала. Він дочку не бив, не ображав, з житла не виганяв. У зв'язку з тим, що дружина вчинила з ним конфлікт, він викликав поліцію. Коли приїхали співробітники поліції, склали відносно нього протокол, однак він протиправних дій не вчиняв.
Вислухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП слід закрити, виходячи з наступних підстав.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення містяться: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 725494 від 18.08.2025; електронний рапорт поліцейського, відповідно до якого 18.08.2025 звернувся ОСОБА_1 , який повідомив, що до нього лізуть битися: донька, онука та жінка. Б'ються шваброю; форма оцінки ризиків домашнього насильства, відповідно до якого рівень небезпеки ОСОБА_2 середній; письмова заява ОСОБА_2 , відповідно до якої остання просила вжити заходи до ї батька ОСОБА_1 , який вчиняє відносно неї домашнє насилля фізичного, психологічного ат економічного характеру, внаслідок чого завдає шкоди її фізичному та психічному здоров'ю; письмові пояснення ОСОБА_2 , відповідно до якиї18.08.2025 вона перебувала у себе вдома, відпочивала. У цей час у її матері стався словесний конфлікт з батьком ОСОБА_1 . Оскільки конфлікт продовжувався досить довго вона пішла заступитися за матір, зробила батькові зауваження та він переключився на неї. Батько вдарив її ногою в коліно, що завдало сильного фізичного болю. Також батько висловлювався нецензурною лайкою в її бік, кричав щоб вона покинула батьківський будинок, в якому прожила все життя; копія термінового заборонного припису, який не можливий до читання.
Однак, слід зазначити, що матеріали справи не містять відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, пояснень свідків, інших доказів, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
З конструкції диспозиції ч. 1 ст.173-2 КУпАП слідує, що відповідні протиправні дії вчиняються відносно конкретної особи з метою обмеження волевиявлення особи, що має наслідком завдання шкоди саме цій особі.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що в діях ОСОБА_1 , склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відсутній, оскільки в його діях відсутні ознаки притаманні домашньому насильству, а наявні ознаки конфліктної ситуації між ним та дочкою ОСОБА_2 .
За наслідками оцінки наданих суду доказів, суд дійшов висновку, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження, доказів на підтвердження обставин, зазначених у протоколі суду не надано.
Невід'ємною складовою інкримінованого адміністративного правопорушення повинно бути таке насильство, яке проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, яке могло завдати чи завдало шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Крім того, вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено, зокрема, поясненнями свідків або іншими доказами, що є необхідним для повного та всебічного з'ясування обставин вчинення правопорушення.
Однак, з аналізу наявних у справі доказів, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення та поясненнями потерпілої, які по своїй суті є не детальними та конкретними, не містять опису конкретних вчинюваних відносно потерпілої особи дій кривдником, не підтверджено вчинення ОСОБА_1 такої форми домашнього насильства, як завдання шкоди фізичному та психологічному здоров'ю потерпілої. Окрім цього не встановлено чи викликали дії ОСОБА_1 будь-які наслідки, передбачені п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
З огляду на наведене, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення фізичного, психологічного та економічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, в справі відсутні об'єктивні і належні докази, які б підтверджували наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в діях ОСОБА_1 , у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284, 290, 291 КУпАП, суд
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра.
Суддя Т.В. Безрук