Справа №212/8490/25
1-кп/212/930/25
05 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровського районного суду м. Кривого Рогу в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження №12025041730000945 від 08.07.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянки України, не заміжньої, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючої, інвалідності не маючої, офіційно не працевлаштованої, з середньою-спеціальною освітою, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В підготовчому судовому засіданні брали участь:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачена - ОСОБА_3
захисник - адвокат ОСОБА_5
ОСОБА_3 , 04.07.2025 року, близько о 11:00 годин, прийшла до місця проживання свого знайомого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Перебуваючи в приміщенні зазначеного будинку, ОСОБА_3 , побачила на столі в кухонній кімнаті вказаного будинку мобільний телефон, марки «Motorola G24 Matte Charcoal» 4\128 IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який належить потерпілому ОСОБА_6 .
В цей час, у ОСОБА_3 , раптово виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме вказаного мобільного телефону.
Цього ж дня, 04.07.2025, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20:00 годин,ОСОБА_3 перебуваючи в приміщенні вищезазначеного будинку, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, впевнившись у відсутності свідків, очевидців та в тому, що її дії носять таємний характер та за нею ніхто не спостерігає та скориставшись відсутністю уваги з боку потерпілого ОСОБА_6 , діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, зі столу, який знаходився в кухонній кімнаті, таємно викрала мобільний телефон, марки «Motorola G24 Matte Charcoal» 4\128 IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1741 від 16.07.2025 становить 3719,20 гривень.
Після чого, ОСОБА_3 , продовжуючи свої злочинні дії, з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, обернувши викрадене майно на свою користь, чим завдала потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 3719,20 гривень.
Вказане кримінальне правопорушення передбачає кримінальну відповідальність визначену ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.
22 липня 2025 року між прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_3 беззастережно визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Сторони погодилися на призначення ОСОБА_3 , покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років та на застосування до ОСОБА_3 ст. 75, 76 КК України, тобто звільнення від відбування покарання з випробуванням.
В підготовчому судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
В підготовче судове засідання потерпілий ОСОБА_6 не з'явився, в своїй заяві просив проводити судовий розгляд справи у його відсутність, в ході досудового слідства надав прокурору згоду на укладання угоди про визнання винуватості (а.с.9).
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 просила вказану угоду затвердити і призначити узгоджену міру покарання, при цьому пояснила, що повністю розуміє права, надані їй законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, беззастережно визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України в обсязі обвинувачення, реально може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
В підготовчому судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_5 просила угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене покарання посилаючись на те, що вважає зазначену угоду такою, що укладена у відповідності до вимог чинного законодавства та такою, що відповідає інтересам обвинуваченої, яка була укладена у її присутності, без застосування до обвинуваченої будь - якого примусу.
Суд, заслухавши учасників кримінального процесу, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, дійшов наступних висновків.
Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди; відповідно п.2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості; відповідно до п. 1, 3 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України є тяжким злочином.
Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст. ст. 468-470, 472 КПК України, вимогам закону України про кримінальну відповідальність за ч. 4 ст. 185 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженого покарання.
Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченої.
Окрім цього, обвинуваченому роз'яснено частини 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, положення яких йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу. Наслідки невиконання угоди обвинуваченій зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачена не заперечувала проти затвердження угоди.
Суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 відповідно ст. 66 КК України - є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України - не встановлено.
Перевіряючи покарання, узгоджене сторонами угоди, на відповідність вимогам КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, а також враховуючи обсяг та вартість викраденого майна, особу обвинуваченої, яка на обліку у лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має; раніше в силу ст. 89 КК України не судима; інвалідом не являється, шкода не відшкодована, а тому за наявності вказаних обставин, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_7 узгоджене покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що укладена угода про визнання винуватості обвинуваченого підлягає затвердженню.
Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_3 не обирався.
Речові докази відсутні.
Судові витрати у справі відсутні.
Цивільний позов - не заявлено.
Керуючись ст. ст. 368-370, 373, 374,392,393, 395, 532 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 22 липня 2025 року, укладену між прокурором Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 , за участю захисника адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй узгоджене покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
У відповідності до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
У відповідності до ст. 76 КК України, покласти на засуджену ОСОБА_3 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Покровський районний суд м. Кривого Рогу, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1