Кіровоградської області
вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25006,
тел. 30-10-22, 30-10-23 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
04 вересня 2025 рокуСправа № 912/2131/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянув у підготовчому засіданні матеріали заяви ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
про неплатоспроможність боржника - фізичної особи
Представники:
від заявника - Редька М.Г., адвокат, ордер від 19.08.2025 (відеоконференція).
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник, боржник) звернувся до Господарського суду Кіровоградської області із заявою на підставі ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) з вимогою відкрити провадження про неплатоспроможність боржника.
Ухвалою суду від 18.08.2025 заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків.
21.08.2025 через систему "Електронний суд" від представника боржника - адвоката Редьки М.Г. надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 26.08.2025 заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду, підготовче засідання призначено на 04.09.2025, від заявника витребувано додаткові докази та пояснення.
04.09.2025 суд розпочав підготовче засідання.
Присутній в підготовчому засіданні представник заявника підтримав заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Розглянувши подані документи, суд дійшов таких висновків.
Згідно заяви ОСОБА_1 , як на підставу для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, навів посилання на пункти 2, 4 частини 2 ст. 115 КУзПБ та вказав, що:
- змушений був припинити погашення своїх кредитів упродовж більш ніж двох місяців, бо немає об'єктивної фінансової можливості виконувати своїх грошові зобов'язання перед кредиторами у розмірі 100% місячних платежів по всім кредитним зобов'язанням;
- на даний час існують й інші обставини, які свідчать, що найближчим часом боржник не зможе відновити погашення своїх кредитів, що виникли внаслідок російсько-української війни з 24.02.2022 р.
Мотивуючи наведені обставини, у заяві повідомлено, що ОСОБА_1 уклав кредитні договори з 22 кредитними установами, по яких існує заборгованість за попереднім розрахунком в розмірі 200 835,14 грн.
Заявник повідомляє, що не має у власності нерухомого майна або транспортних засобів. На час подання заяви є працевлаштованим та працює в ТОВ "Конструкторське виробниче підприємство Інгуар" на посаді слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів
Вказує, що об'єктивно існують інші обставини, які свідчать про наявність загрози неплатоспроможності, що виникли у 2022-2023 роках та діють на даний час, а саме:
- військова агресія російської федерації проти України та введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 року;
- щомісячна девальвація національної валюти (гривні) з початку 2022 року, яка спричинена не тільки ускладненням економічної ситуації, а і початком воєнної агресії з боку росії;
- відсутність динаміки зростання власних доходів заявника, що свідчить про недостатній рівень доходів, з яких заявник мав би можливість повністю або частково виконувати свої кредитні зобов'язання (відновити погашення кредитів), особливо на фоні девальвації національної валюти та росту рівня інфляції в країні.
До заяви серед доказів на підтвердження повідомлених обставин додано, зокрема: кредитний звіт Українського Бюро кредитних історій та кредитні договори, відповіді від окремих кредиторів; План реструктуризації; декларації за відповідний період; відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суму виплаченого доходу; банківські виписки.
Особливості відновлення платоспроможності боржника, який є фізичною особою, врегульовано Книгою четвертою КУзПБ.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ч. 1 ст. 115 та ст. 116 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника, яка подається ним за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, із викладенням, зокрема, обставин, що стали підставою для звернення до суду, а також наданням документів, передбачених ч. 3 ст. 116 КУзПБ. Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
У разі відсутності підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або для повернення такої заяви господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про прийняття заяви до розгляду та призначає дату підготовчого засідання, в якому розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви (ч. 1 ст. 117, ч. 1 ст. 119 КУзПБ).
За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 3 ст. 119 КУзПБ).
Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (ч. 4 ст. 119 КУзПБ).
Отже, на стадії підготовчого засідання у справі суд надає оцінку відповідності поданої заяви боржника за формою і змістом вимогам статей 115, 116 КУзПБ та наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за ч. 4 ст. 119 КУзПБ, за відсутності яких суд відкриває провадження у справі.
У відповідності до ст. 116 КУзПБ обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, а також доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, покладений на заявника.
Серед поданих заявником доказів на підтвердження обставин наявності невиконаних кредитних зобов'язань надано кредитний звіт, сформований в електронному вигляді ТОВ "Українське бюро кредитних історій".
Суд встановив, що кредитний звіт містить QR-код, а отже враховуючи норми Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій", Національний стандарт ДСТУ 4163:2020, такий кредитний звіт згідно ст. ст. 76, 77 ГПК України є належним та допустимим доказом на підтвердження наявності кредитних відносин заявника з кредиторами.
Окрім того, заявником також надано кредитні договори з відповідними кредиторами.
За вказаних обставин надані боржником докази підтверджують наявність у боржника кредитних зобов'язань.
Суд також встановив, що заявник працевлаштований у ТОВ "Конструкторське виробниче підприємство Інгуар" з 01.01.2025 та його заробітна плата за вказаним місцем роботи за період січень-червень 2025 року склала 411 179 грн згідно поданої заявником декларації та що відповідає даним реєстру платників податків.
До вказаного часу боржник був працевлаштованим в інших місцях, де отримував заробітну плату.
Згідно поданих декларацій та даних реєстру платників податків заявник отримував доходи:
- 2022 рік в загальній сумі 52 645 грн (стипендія, соціальні виплати, заробітна плата);
- 2023 рік в загальній сумі 33 342 (заробітна плата, інші виплати);
- 2024 рік в загальній сумі 158 333 грн (заробітна плата, інші виплати).
Суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ, з посиланням на які заявник подав заяву, боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
При цьому, згідно визначення, наведеного в ст. 1 КУзПБ, неплатоспроможність - це неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; загроза неплатоспроможності - це фінансово-господарський стан боржника, що характеризується наявністю обставин, які підтверджують, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов'язання у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями.
Боржник вказує, що змушений був припинити погашення кредитних вимог упродовж більш ніж двох місяців, оскільки не має об'єктивної фінансової можливості їх виконувати. Зазначає, що існують інші обставини (війна, девальвація, національної валюти, збільшення інфляції).
Водночас з доданого до заяви конкретизованого списку (реєстру) кредиторів, а також кредитного звіту і кредитних договорів вбачається, що дата видачі майже всіх кредитів, які стали підставою для звернення до суду, є період січень-травень 2025 року. Два кредити отримані жовтень-листопад 2024 року.
Тобто, боржник отримав кредити у 22 фінансових установах в короткий проміжок часу та при обставинах наявності у боржника постійного доходу у вигляді заробітної плати в розмірі, зокрема - жовтень 2024 року 25 000,00 грн та 58 500,00 грн в травні 2025 року (дата останнього кредиту).
Згідно пояснень до суду від 21.08.2025 боржник зазначає, що кошти у вигляді кредитів бралися виключно на побутові потреби, оскільки розміру офіційної заробітної плати було недостатньо для забезпечення нормальних умов життя.
Суд враховує, що за ст. 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі-набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
У відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про прожитковий мінімум" набір продуктів харчування формується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, з використанням нормативів фізіологічної потреби організму людини в продуктах харчування виходячи з їх хімічного складу та енергетичної цінності, з урахуванням рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я.
Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 3 028,00 гривень.
Разом з цим, боржник при обставинах отримання щомісячного доходу в розмірі, який в декілька разів перевищує, як прожитковий мінімум, так і розмір мінімальної заробітної плати, не пояснює які саме конкретно "побутові потреби" спонукали необхідність отримання ще додаткових коштів у вигляді кредиту. Також божник не мотивує обґрунтованість щомісячного витрачання ним всієї заробітної плати, нагальність та істотність обставин, що спричинили розхід коштів у відповідних сумах.
Суд враховує, що згідно наданого до справи кредитного звіту, ОСОБА_1 мав кредитні зобов'язання за попередні роки, які є виконаними.
Однак, згідно поданих документів заявник не наводить документально підтвердженого розрахунку щодо виконання інших кредитних зобов'язань, який би надав можливим суду встановити розмір конкретних сум, які були сплачені на виконання інших зобов'язань.
Суд констатує, що згідно матеріалів справи ОСОБА_1 не повідомляє та не підтверджує обставин щодо: перебування на його отриманні будь-яких осіб; наявності хвороби чи стану, який може стати підставою для призначення особі статусу інваліда або призначення певного лікування; звернення до відповідних медичних установ із будь-якими скаргами на стан здоров'я; наявність інших законодавчо визначених обов'язкових виплат (оренда, страхування, відшкодування шкоди внаслідок певної події тощо).
Як вже зазначено, ОСОБА_1 на дату звернення до суду має постійне місце роботи зі щомісячним доходом у вигляді заробітної плати. У проекті Плану реструктуризації заявник повідомив, що розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів (5 років) заробітну плату в середньому 50 000,00 грн на місяць.
Тобто, згідно поданих документів та обставин, про які зазначає заявник, ОСОБА_1 має дохід і розраховує його мати в подальшому. При цьому, такий дохід в середньому становить 50 000,00 грн щомісячно, що складає більше 20% від загальної заборгованості перед всіма кредиторами.
З такого доходу боржник планує виділяти кредиторам щомісячно лише 3 347,26 грн, залишаючи за собою на задоволення, як вказує боржник "своїх побутових потреб", від 45 000,00 грн до 46 000,00 грн.
Однак, як вже встановлено, боржник не надає належних пояснень щодо обґрунтованості, важливості та нагальності визначеного ним розміру витрат на побутові потреби. Тобто, боржник не пояснює належним чином та не доводить неможливість виділення на погашення вимог кредиторів більшої суми, яка буде розумною у співвідношенні з доходами боржника та його реально необхідними витратами.
Суд звертає увагу, що за останній звітний місяць перед поданням заяви розмір заробітної плати заявника у червні 2025 року склав 93 100,00 грн, при тому що загальна сума заборгованості за всіма кредитними договорами за розрахунком боржника складає в середньому 200 тис.грн.
Пояснення заявника щодо військового стану, збільшення інфляції, щомісячної девальвації національної валюти є загальними та зачіплюють всіх громадян України й інших суб'єктів. Божник не наводить будь-якого випадку конкретного впливу зазначених обставин саме на його стан.
Твердження боржника про відсутність динаміки зростання власних доходів не відповідає поданим ним документам, згідно яких якраз вбачається збільшення заробітної плати ОСОБА_1 в охоплений ним період.
З підстав вищевикладеного суд згідно повідомлених обставин та поданих доказів, не встановив ані обставин неспроможності ОСОБА_1 виконувати діючі зобов'язання за кредитними договорами, ані обставин, які б підтверджували неможливість виконання грошових зобов'язань в майбутньому.
За таких обставин суд не встановив підстав згідно ч. 2 ст. 115 КУзПБ для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 згідно поданих ним заяви і документів, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
Суд також зазначає, що у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Тому, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
У цьому висновку суд звертається до висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, що наведена в постанові від 15.02.2024 у справі 904/7413/21.
Суд, звертаючись також до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, зазначає, що у спеціальних нормах КУзПБ законодавець закріпив передусім принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Натомість у даному випадку, ОСОБА_1 , отримавши в короткий проміжок часу кредитні кошти у 22 установах, майже відразу припинив виконання кредитних зобов'язань, маючи при цьому щомісячний дохід в середньому розмірі 68 тисяч гривень за січень-червень 2025 року. Божник не підтвердив наявність істотних та нагальних обставин, що спричинили витрачання коштів у зазначених ним сумах. Така поведінка ОСОБА_1 призвела до накопичення боргів, що створює формальні ознаки для звернення до суду із заявою про неплатоспроможність та закладає умови для порушення інтересів кредиторів.
З урахуванням вищевикладеного суд відмовляє у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 згідно поданої ним заяви.
Відповідно до ч. 7 ст. 39 КУзПБ відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Зважаючи на те, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника, господарський суд залишає без розгляду заяву арбітражного керуючого Каратун Є.Є. про участь у справі.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 113, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 12, 13, 20, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст.ст. 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Копії ухвали надіслати гр. ОСОБА_1 , арбітражному керуючому Каратуну Є.Є. (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до електронних кабінетів.
Повний текст ухвали складено та підписано 05.09.2025.
Суддя В.В.Тимошевська