Справа № 201/8785/25
Провадження № 2/201/4128/2025
03 вересня 2025 року Соборний районний суд міста Дніпра в особі головуючого - судді Батманової В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) в приміщенні Соборного районного суду міста Дніпра у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
В проваджені Соборного районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 24.01.2025 з метою заздалегідь запланованої подорожі позивачем було придбано авіаквитки за маршрутом Рим (Італія) - ОСОБА_3 (Ефіопія) з наступним вильотом 25.01.2025 за маршрутом Аддіс-Абеба (Ефіопія) до ОСОБА_4 (Мадагаскар) та зворотній рейс, а саме: Roma (FCO) - Antananarivo (TNR) авіаквитків на суму 2 048,75 євро (за курсом 44,03 грн /EUR, що становить - 90205,62 грн). Antananarivo (TNR) - Sainte Marie (SMS) та Sainte Marie (SMS) - Antananarivo (TNR) авіаквитків на суму 923,60 євро (за курсом 44,03 грн /EUR, що становить - 40666,108, грн).
В день вильоту 24.01.2025 позивач з дітьми прибули до аеропорту, однак дітей не було допущено на вищезазначений рейс, а надані паспорти були вилучені, у зв'язку з тим, що вони значяться в базі даних Інтерполу як втрачені/вкрадені, на підставі заяви про втрату, поданої 04.09.2024, а саме - паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 19.02.2021, термін дії до 19.02.2025 на ім'я ОСОБА_5 ; - паспорт громадянина України № НОМЕР_2 виданий 19.02.2021, термін дії до 19.02.2025 на ім'я ОСОБА_6 ;- паспорт громадянина України № НОМЕР_3 виданий 19.02.2021, термін дії до 19.02.2025 на ім'я ОСОБА_7 .
Згодом було отримано від Посольства України в Італійській республіці відповідь на звернення від 28.01.2025 стосовно вищезазначеної ситуації про те, що перевіркою у відкритій базі даних недійсних паспортних документів ДМС України підтверджено факт недійсності паспортів громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Відповідно до роз'яснення, наданого 03.02.2025 ГУ ДМС України у Дніпропетровській області, зазначені документи було оголошено втраченими 05.09.2024 на підставі заяви законного представника (матері) від 05.09.2024.
У зв'язку з вказаним позивач зазнав матеріальних втрат вартості авіаквитків у розмірі 130872,57 грн. та моральних страждань.
У зв'язку з викладеним просить суд стягнути з відповідача вказану суму матеріального збитку та моральну шкоду у розмірі 100000,00 грн. та судові витрати.
Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому просила відмовити в задоволенні позову оскільки вважає його необґрунтованим та безпідставним, основаним на вигадках позивача та таким що направлений на знущання над відповідачем.
З'ясувавши позиції сторін, вивчивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у відповідності до вимог ст. 89 ЦПК України та у сукупності з нормами чинного законодавства України, вважаю, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2009 року перебували у стосунках без реєстрації шлюбу від яких у них народилось троє дітей - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказане не заперечується сторонами, а відтак не потребує доведенню.
24.01.2025 з метою запланованої подорожі позивачем було придбано авіаквитки на нього та дітей за маршрутом Рим (Італія) - Аддіс Абеба (Ефіопія) з наступним вильотом 25.01.2025 за маршрутом Аддіс-Абеба (Ефіопія) до ОСОБА_4 (Мадагаскар) та зворотній рейс, а саме: Roma (FCO) - Antananarivo (TNR) авіаквитків на суму 2048,75 євро (за курсом 44,03 грн /EUR, що становить - 90205, 62 грн). Antananarivo (TNR) - Sainte Marie (SMS) та Sainte Marie (SMS) - Antananarivo (TNR) авіаквитків на суму 923,60 євро (за курсом 44,03 грн /EUR, що становить - 40666,108, грн).
В день вильоту 24.01.2025 дітей не було допущено на вищезазначений рейс, а надані паспорти були вилучені, у зв'язку з тим, що вони значяться в базі даних Інтерполу як втрачені/вкрадені, на підставі заяви про втрату, поданої 04.09.2024.
Згідно з відповіддю Посольства України в Італійській республіці відповідь на звернення від 28.01.2025 стосовно вищезазначеної ситуації про те, що перевіркою у відкритій базі даних недійсних паспортних документів ДМС України підтверджено факт недійсності паспортів громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Відповідно до роз'яснення, наданого 03.02.2025 ТУ ДМС України у Дніпропетровській області, зазначені документи було оголошено втраченими 05.09.2024 на підставі заяви законного представника (матері) від 05.09.2024.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до Пленума Верховного Суду України у пункті 2 Постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Суд враховує, що в позові наявні всі складові для відшкодування шкоди, зокрема безпосередньо шкода в розмірі вартості квитків, ОСОБА_2 достеменно знала про те, що місце проживання дітей визначено разом з позивачем ОСОБА_1 відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.03.2024, отже її дії, направлені на анулювання паспортів, суд вважає недобросовісними, враховуючи вищевказані обставини.
Суд критично оцінює доводи відповідача, викладені у відзиві що до відмови в задоволенні позову, оскільки жодних належних та достатніх доказів на спростування доводів позивача відповідачем не надано, а судом не встановлено. Відповідач у відзиві не зазначила обставин, які стосується суті спору, проте здебільшого у відзиві відображені її ставлення до особи позивача та його дій, тощо.
З огляду на наведене та розглядаючи позов в межах заявлених позовних вимог та підстав, на які посилається позивач у позові, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню та з відповідача слід стягнути на користь позивача суму матеріального збитку у розмірі 130872,57 гривень.
Розглядаючи вимоги позивача в частині стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн. на користь позивача суд приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» згідно з загальними підставами цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за ст. 1167 ЦК України доказуванню підлягають такі обставини: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Враховуючи те, що саме по собі перешкоджання матері дітей у такий спосіб подорожі дітей за кордоном не може не відобразитись негативно на моральному самопочутті особи, від чого вона перенесла певні душевні страждання, викликані дискомфортом у вигляді зміни звичайного способу життя та докладання додаткових зусиль для відновлення первинного стану, а відтак з урахуванням принципів розумності і справедливості, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 5000,00 гривень. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
На думку суду, саме ця сума відповідає ступеню та характеру моральних страждань ОСОБА_1 . Крім того, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення моральної шкоди позивача і не повинен призводити до його збагачення. Сума моральної шкоди, на стягненні якої наполягає позивач, яка дорівнює 100000,00 гривень є явно завищеною.
У зв'язку з вищевикладеним, позовні вимоги частково знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, є обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, з урахуванням задоволення позовних вимог позивача частково, на підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1358,72 грн.
На підставі викладеного, Конституції України, Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.11,23,651,1167 ЦК України та керуючись ст. 13, 76-78, 81, 263 - 265 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 матеріальну шкоду в розмірі 130872 (сто тридцять тисяч вісімсот сімдесят дві) гривень 57 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 судовий збір у розмірі 1358 (одна тисяча триста пятдесят вісім) гривень 72 копійки.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя В.В. Батманова