вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
05.09.2025м. ДніпроСправа № 904/2684/25 (904/3016/25)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мартинюка С.В. розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
за позовом Приватного підприємства "КАСІ", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення боргу за договором поставки
в межах справи №904/2684/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК", м.Київ
до боржника Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
про визнання банкрутом
09.06.2025 до суду через систему "Електронний суд" від ПП "КАСІ" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява до АТ "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення боргу за договором поставки, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 299 799, 92 грн. - боргу, з яких: 69 725,00 грн. - пені, 35 931,41 грн. - індексу інфляції, 7 540,00 грн. - 3 % річних, мотивуючи неналежним виконанням відповідачем договору поставки № 99 від 29.01.2024.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2025 (суддя Юзіков С.Г.) позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2025 (суддя Юзіков С.Г.) прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
26.06.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про передачу справи №904/3016/25 до справи №904/2684/25 про банкрутство Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2025 (суддя Юзіков С.Г.) постановлено матеріали справи №904/3016/25 за позовом ПП "КАСІ" до АТ "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення коштів за договором поставки у розмірі 299 799, 92 грн. боргу передати до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи №904/2684/25 про банкрутство АТ "Криворізький залізорудний комбінат".
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду відповідно до положень статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи №904/3016/25 передані до провадження судді Мартинюка С.В.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.
15.08.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача
У поданій позовній заяві позивач зазначає, що 29.01.2024 між ПП «КАСІ» (Продавець) та АТ «Криворізький залізорудний комбінат» (Покупець) було укладено Договір поставки №99, у відповідності до якого Продавець взяв на себе обов'язок поставити і передати Товар у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити, у порядку та на умовах, передбачених даним Договором.
У відповідності до п. 1.2 найменування, кількість, комплектність товару узгоджується Сторонами у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного Договору. У відповідності за п. 4.1. та 4.2 ціна за одиницю Товару та загальна сума встановлюються у Специфікаціях.
Згідно до заявки Покупця вих. № 53-15/450 від 07.06.2024 було замовлено 444 комплекти білизни натільної напіввовняної (Білизна натільна трикотажна напіввовняна) на загальну суму з ПДВ 285 048, 00 грн. у відповідності до Специфікації №2 від 15.05.2024.
У відповідності до видаткової накладної № 62 від 17.07.2024р. Покупець отримав Товар в повному обсязі, у відповідності до заяви та Специфікації № 2, виставлено рахунок на оплату покупцю №68 від 17.07.2024, зареєстровано податкову накладну № 66 від 17.07.2024.
Згідно до умов договору та Специфікації оплата товару здійснюється після фактичної поставки Товару.
Однак Відповідач не виконав покладені на нього зобов'язання за Договором в частині повного та своєчасного розрахунку із ПП "КАСІ" за поставлений товар.
ПП "КАСІ" також заявлено вимоги про стягнення з Відповідача (на підставі ст. 625 ЦК України) інфляційних втрат в розмірі 35 931, 41 грн., 3% річних в розмірі 7 540, 00 грн. та пені в розмірі 69 725, 86 грн.
Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.
Позиція відповідача
У поданому 15.08.2025 відзиві на позовну заяву АТ"КЗРК" зазначає, що заявлений розмір основного боргу підтверджується даними бухгалтерського обліку підприємства та просить суд прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі
Предметом доказування по даній справі є належне виконання сторонами умов Договору та правомірність нарахування 3% річних, інфляційних втрат та штрафних санкцій.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
29.01.2024 між ПП «КАСІ» (Продавець) та АТ «Криворізький залізорудний комбінат» (Покупець) було укладено Договір поставки №99, у відповідності до якого Продавець взяв на себе обов'язок поставити і передати Товар у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити, у порядку та на умовах, передбачених даним Договором.
У відповідності до п. 1.2 найменування, кількість, комплектність товару узгоджується Сторонами у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного Договору.
Пунктом 1.3. Договору передбачено, що право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця після прийняття товару за кількістю та якістю, і підтверджується Актом приймання товару, який складається Покупцем в односторонньому порядку, якщо відсутні зауваження до якості товару, або в двосторонньому порядку, після усунення зауважень до кількості та якості товару.
Згідно п. 1.4. Договору вбачається, що у разі поставки товару на умовах EXW з оплатою у формі передплати, оплати по факту завантаження, або акредитиву, товар попередньо приймається Покупцем по кількості на складі Постачальника із перевіркою відповідності фактичної кількості товару даним видаткової накладної Постачальника. Остаточне приймання за кількістю та якістю здійснюється на складі Покупця. Після приймання товару за кількістю та якістю на складі Покупця, складається Акт приймання товару, в порядку, передбаченому в п. 1.3., який є підтвердженням переходу права власності на Товар.
Пунктом 1.5. Договору визначено, що зобов'язання Постачальника із поставки вважаються виконаними після переходу права власності на товар в порядку, передбаченому п.1.3. та 1.4. Договору.
Відповідно до п. 3.1. Договору базові умови поставки товару визначаються відповідно до умов Інкотермс (у редакції 2010) і закріплюються в специфікаціях.
У відповідності за п. 4.1. та 4.2 ціна за одиницю Товару та загальна сума встановлюються у Специфікаціях.
Згідно до заявки Покупця вих. № 53-15/450 від 07.06.2024 було замовлено 444 комплекти білизни натільної напіввовняної (Білизна натільна трикотажна напіввовняна) на загальну суму з ПДВ 285 048, 00 грн. у відповідності до Специфікації №2 від 15.05.2024.
У відповідності до видаткової накладної № 62 від 17.07.2024р. Покупець отримав Товар в повному обсязі, у відповідності до заяви та Специфікації № 2, виставлено рахунок на оплату покупцю №68 від 17.07.2024, зареєстровано податкову накладну № 66 від 17.07.2024.
Згідно до умов договору та Специфікації оплата товару здійснюється після фактичної поставки Товару.
Доказів оплати спірної заборгованості відповідачем до матеріалів справи не надано.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо виконання вимог договору.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України.
За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Так, судом встановлено, що за Специфікацією №2 до Договору 17.07.2024 постачальником здійснено поставку товару на суму 299 779, 92 грн. (з урахуванням валютного коригування), а покупцем було прийнято товар, що підтверджується видатковою накладною №62 від 17.07.2024.
Відповідно до п. 3.1. Договору базові умови поставки товару визначаються відповідно до умов Інкотермс (у редакції 2010) і закріплюються в специфікаціях.
Згідно п. 4.1. та 4.2 Договору ціна за одиницю Товару та загальна сума встановлюються у Специфікаціях.
Згідно п. 5 Специфікації №2 до Договору вбачається, що оплата товару здійснюється по факту поставки партії товару виключно за умови надання належно оформлених оригіналів рахунків-фактур, видаткових накладних.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом
Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.
За змістом ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить 299 779, 92 грн.
Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
З огляду на умови договору, специфікацій та норми ст. 253 ЦК України та ч. 5 ст. 254 ЦК України, строк оплати поставленого товару за видатковою накладною №62 від 17.07.2024 є таким, що настав 18.07.2024.
Господарський суд зазначає, що підставою виникнення у відповідача обов'язку щодо здійснення з позивачем розрахунків за отриманий товар є підписані відповідачем видаткові накладні, які у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними обліковими документами і фіксують факт здійснення господарської операції.
Враховуючи, що відповідачем своєчасно не сплачено вартість поставленого товару за видатковою накладною, суд вважає позовну вимогу про стягнення боргу у розмірі 299 799, 92 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені.
Згідно з положеннями статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім до стягнення заявлені 3 % річних за в розмірі 7 540, 00 грн. та інфляційні втрати в сумі 35 931, 41 грн.
Однак при здійсненні перевірки заявлених позивачем 3% річних та інфляційних втрат господарським судом встановлено відсутність в матеріалах справи розрахунку 3% річних та інфляційних втрат.
Враховуючи викладене у суду відсутня можливість перевірити обґрунтованість періоду нарахування відповідно до умов договору та чинного законодавства, у зв'язку з чим заявлена до стягнення сума 3% річних та інфляційних втрат підлягає відхиленню.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Приписами статті 58 Конституції України унормовано, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття цими законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта. Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи (абз. 2, 4 п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп/1997).
Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп, від 9 лютого 1999 року №1-рп/99, від 5 квітня 2001 року №3-рп/2001, від 13 березня 2012 року №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Конституційний Суд України також дійшов висновку, що конституційний принцип про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб, проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті (абзац 4 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).
Відтак при визначенні підстав відповідальності кола осіб, які можуть бути притягнуті до такої відповідальності, суд повинен керуватися тими нормами, які були чинні станом на момент виникнення спірних правовідносин, а саме момент виникнення заборгованості АТ "КЗРК" перед ПП "КАСІ", що спричинили збитки позивачу.
У зв'язку з порушенням виконання відповідачем обов'язку з оплати товару за договором, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за загальний період з 17.07.2024 по 16.01.2025 у розмірі 39 483, 35 грн.
Господарський суд вважає за необхідне визначити, що на момент виникнення заборгованості АТ "КЗРК" перед ПП "КАСІ" та на загальний період нарахування позивачем неустойки Господарський кодекс України не втратив свою чинність, а отже норми ГК України слід застосовувати до спірних правовідносин.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п. 7.6. Договору вбачається, що у випадку порушення Покупцем строків розрахунків за Договором Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення, яка розраховується з 10го банківського дня з моменту настання прострочення у відсотках, шляхом її ділення на 365 днів та множення на кількість днів прострочення.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що розрахунок здійснений позивачем без врахування положень ст. 253 ЦК України, ч. 5 ст. 254 ЦК України, ч. 6 ст. 232 ГК України та п. 7.6 укладеного Договору, а відтак до стягнення підлягає пеня у розмірі 37 351, 02 грн. за загальний період з 27.07.2024 по 16.01.2025.
Судовий збір
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 4 045, 81 грн.
Окремо господарський суд зазначає, що господарським судом при прийнятті до розгляду та відкритті провадження у справі не враховано загальний розмір позовних вимог, який становить 412 997,19 грн.
Згідно ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" до господарського суду за подання позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Окремо у ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" зазначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року складає 3028,00 грн.
Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір відповідно до платіжної інструкції №4024 від 15.05.2025 в розмірі 4 496, 70 грн.
Однак належний розмір судового збору за подання даного позову (розмір майнових вимог складає 412 997, 19 грн.) складає 4 955, 97 грн. (з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).
Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне стягнути несплачений судовий збір в розмірі 459, 27 грн. з позивача безпосередньо на користь державного бюджету.
Керуючись ст. ст. 76-80, 86, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Приватного підприємства "КАСІ" до Акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат» про стягнення заборгованості за договором поставки в межах справи №904/2684/25 за заявою ТОВ "ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК" до боржника АТ "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ" про визнання банкрутом - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів) (Симбірцева), буд. 1 А; ідентифікаційний код юридичної особи 00191307) на користь Приватного підприємства "КАСІ" (50036, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Харцизська, буд. 15, кв. 42; ідентифікаційний код юридичної особи 23937689) основну заборгованість за Договором поставки №99 від 29.01.2024 в розмірі 299 779, 92 грн., пені в розмірі 37 351, 02 грн. та судового збору в розмірі 4 045, 81 грн.
Стягнути з Приватного підприємства "КАСІ" (50036, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Харцизська, буд. 15, кв. 42; ідентифікаційний код юридичної особи 23937689) на користь державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 459, 27 грн. - судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя С.В. Мартинюк