вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
03.09.2025м. ДніпроСправа № 904/2122/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., за участю секретаря судового засідання Карпенка М.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", 50000, м.Кривий Ріг, пров.Квітки Цісик, 9, код ЄДРПОУ 03342184
до Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, 50101, м.Кривий Ріг, пл.Молодіжна, буд.1, код ЄДРПОУ 25522449
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Криворізька міська рада, 50101, м.Кривий Ріг, площа Молодіжна, буд.1, код ЄДРПОУ 33874388
про стягнення заборгованості за теплову енергію
Представники сторін:
від позивача: Демченко Андрій Григорович, адвокат
від відповідача: не з'явився
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: не з'явився
Комунальне підприємство теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради про стягнення заборгованості за теплову енергію за період з 01.01.2022 по 31.12.2024 у розмірі 217 092,98грн, інфляційних втрат у розмірі 22 465,82грн за період з березня 2024 по березень 2025, 3 % річних у розмірі 4 834,31грн за період з 01.03.2024 по 14.04.2025 та судового збору у розмірі 3 932,72грн.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2025 справу № 904/2122/25 передано на розгляд судді Перовій О.В.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Криворізьку міську раду (50101, м.Кривий Ріг, площа Молодіжна, буд.1, код ЄДРПОУ 33874388).
19.05.2025 до канцелярії суду через систему “Електронний суд» від третьої особи надійшли пояснення, в яких Криворізька міська рада зазначила, що з огляду на період виникнення суми боргу, заявленої до стягнення, до спірних відносин мають застосовуватись норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017. Криворізька міська рада звертає увагу суду на те, що відповідно до статті 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать (серед власних (самоврядних) повноважень) управління в межах, визначених радою, лише відання майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
26.05.2025 до канцелярії суду через систему “Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому не погоджується із позовними вимогами, обґрунтовуючи тим, що Управління комунальної власності міста лише обліковує об'єкти нерухомості нежитлового призначення на власному балансі, тобто є балансоутримувачем цих об'єктів. Відповідач звертає увагу суду на те, що договір про надання теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання за вище переліченими адресами, а також заява-приєднання до договору №11984 від 05.10.2021 про надання послуги з постачання теплової енергії, яка б свідчила про намір та бажання укласти договір, управлінням комунальної власності міста не підписувались та не надавались. Також на виставлені позивачем претензії №11984/15400 щодо оплати комунальних послуг надана відповідь про відсутність підстав їх оплати, оскільки оплата за спірними адресами за період з листопада 2022 року по січень 2023 року вже була стягнута на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/1708/24. Отже Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради вважає, що воно є неналежним відповідачем за даним позовом по стягненню заборгованості за період з 01.11.2022 по 31.12.2024, оскільки фактично не є споживачем цих послуг.
02.06.2025 до канцелярії суду через систему “Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій звертає увагу суду на те, що у період дії редакції Постанови № 311 від 05.11.1991 року та дії Цивільного кодексу в редакції 1963, за часів передачі житлового та нежитлового фонду на місця, у тому числі відповідачу, державна реєстрація прав власності не вимагалася (ще навіть не було створено Державного реєстру речових права), а отже набуття права власності на той час не ставилося у залежність від державної реєстрації. Позивач зазначає, що спірні приміщення перебувають у комунальній власності, а УКВМ, як їх балансоутримувач повинен їх утримувати, у тому числі оплачувати комунальні послуги.
16.06.2025 до канцелярії суду через систему “Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якій зазначає, що відповідач не є власником спірних нежитлових приміщень за адресами: вул. Віталія Матусевича, 41, вул. Петра Калнишевського, 9а, підвалу на пр.Металургів, 16 і не є особою, яку власник уповноважив утримувати вказане майно, відповідний договір відсутній.
30.06.2025 до канцелярії суду через систему “Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог шляхом зменшення розміру позовних вимог. Водночас до клопотання позивачем додано уточнену позовну заяву про стягнення заборгованості за теплову енергію у розмірі 216 356,02грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2025 у справі № 904/2122/25 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі та призначено її до розгляду у підготовче засідання на 04.08.2025 о 17год 00хв.
16.07.2025 до канцелярії суду через систему “Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач зазначає, що розрахунок теплового навантаження датований 19.01.1999, обсяг опалювального приміщення в розрахунку зазначено 512,0 кв.м (не пояснено що це за площа), зазначена розрахункова температура (18оС, 23оС) не зрозуміло як визначена (за даними лічильників чи обрахована). Також відповідач звертає увагу суду на те, що акти звірки відповідачем не погоджені, не підписані, зважаючи на відсутність договору, немає чіткої розшифрування нарахувань, факт отримання послуги теплопостачання за спірними адресами не доведено. Стосовно підвального приміщення по пр. Металургів, 16 - на адресу позивача надавався акт обстеження вказаного приміщення з яких вбачається, що це технічне приміщення будівлі, без комунікацій, без радіаторів, стан якого технічно і фізично унеможливлює перебування в ньому осіб. Додатково звертає увагу суду, що наразі діє правовий режим воєнного стану, відповідач є бюджетною установою, яка фінансується коштами бюджету Криворізької міської територіальної громади; в теперішніх умовах першочергово видатки бюджету спрямовуються на відновлення майна територіальної громади та її мешканців, пошкодженого ракетними обстрілами внаслідок військової агресії Російської федерації проти України; безпідставне виділення коштів міського бюджету не передбачено.
17.07.2025 до канцелярії суду через систему “Електронний суд» від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача надійшли письмові пояснення на уточнену позовну заяву. Криворізька міська рада звертає увагу суду на те, що відповідно до статті 1 Закону України "Про теплопостачання" балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового комплексу) - власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами. Беручи до уваги предмет судового спору Криворізька міська рада вважає необхідним зазначити, що відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (частина друга статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Главою 2 вищезазначеного закону визначено повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Так, згідно зі статтею 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать (серед власних (самоврядних) повноважень) управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад. Частиною першою статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Крім того частиною першою статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» деталізовано, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
21.07.2025 до канцелярії суду через систему “Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив на уточнену позовну заяву. Позивач зазначає, що оскільки нежитлові приміщення по вул. Віталія Матусевича, 41, вул. Калнишевського буд. 9а, пр. Металургів, буд. 16 не вбудовані до житлових будинків, тому на них розповсюджується дія положень купівлі-продажу теплової енергії та Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 №1198, які передбачають здійснення нарахування за тепловим навантаженням. Площа та теплове навантаження по об'єктам визначено згідно вихідних даних пропорційно площі об'єкта нежитлового приміщення та навантаження будинку.
У підготовче засідання з'явився представник позивача.
Представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у підготовче засідання не з'явилися, про місце, день та час засідання були належним чином повідомлені шляхом направлення копії ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2025 до їхніх електронних кабінетів, про що свідчать довідки про доставку електронного листа від 05.07.2025. Водночас у своєму відзиві відповідач просив суд розглядати справу без його участі.
У підготовчому засіданні 04.08.2025 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 03.09.2025 о 12год 30хв, що занесено до протоколу судового засідання.
У судове засідання з'явився представник позивача.
Представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у підготовче засідання не з'явилися, про місце, день та час засідання були належним чином повідомлені шляхом направлення копії ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2025 до їхніх електронних кабінетів, про що свідчать довідки про доставку електронного листа від 05.08.2025, причини неявки відповідач суду повідомив, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача причини неявки суду не повідомила.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 03.09.2025 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (далі - позивач), засновником та власником якого є орган місцевого самоврядування в особі Криворізької міської ради, створене з метою отримання прибутку в результаті діяльності з виробництва, транспортування, постачання та реалізації теплової енергії споживачам м. Кривого Рогу для потреби опалення та гарячого водопостачання.
На виконання своєї статутної мети КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснювало постачання теплової енергії до нежитлових приміщень, вбудованих в окремо розташовані не житлові будівлі у місті Кривому Розі за адресами: вул. Віталія Матусевича (ХХІІ партзїзду), 41; вул. Петра Калнишевського (Харітонова), 9 а; пр. Металургів, 16.
Згадані приміщення перебувають на балансовому обліку УКВМ, що підтверджується відповіддю Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (надалі - УКВМ) № 16/16/60 від 12.01.2022 та № 16/16/1645 від 24.08.2023, а також актами приймання-передачі нерухомого майна від 31.12.2021 та від 11.07.2022, відповідно до яких Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради отримало приміщення на свій балансовий облік.
Позивач у своїй позовній заяві покликається на те, що він свої зобов'язання виконав у повному обсязі, постачання теплоносія на протязі всього періоду проводилось не порушуючи щорічні розпорядження Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області «Про початок та закінчення опалювального періоду», але відповідач не розрахувався за отриману теплову енергію.
Позивачем на адресу відповідача направлялися рахунки-фактури, акт приймання-передачі послуг з постачання теплової енергії, розшифровки нарахувань за спожиту теплову енергію.
Листом від 31.01.2025 позивач вимагав від Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради сплатити заборгованість у розмірі 217 092,08грн за послуги з постачання теплової енергії за рахунками від 08.02.2024, 07.03.2024, 04.04.2024, 06.05.2024, 02.12.2024, 06.01.2025. Згаданий лист був отриманий та залишений відповідачем без відповіді.
Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за постачання теплової енергії за період з 01.01.2022 по 31.12.2024 у розмірі 191 957,13грн, інфляційних втрат за період з березня 2024 по березень 2025 у розмірі 20 085,70грн,та 3 % річних за період з 01.03.2024 по 14.04.2025 у розмірі 4 313, 19 грн.
Предметом доказування у справі є обставини постачання теплової енергії, наявність або відсутність заборгованості з оплати поставленої теплової енергії, правомірність нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
У відповідності до приписів статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового комплексу) - власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами.
Статтею 14 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що прилад обліку теплової енергії - засіб вимірювальної техніки, що має нормовані метрологічні характеристики і тип якого занесений до реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, на основі показань якого визначається обсяг спожитої теплової енергії; теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
Діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватися суб'єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів. Тепло транспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (стаття 19 Закону України "Про теплопостачання").
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги надаються споживачу безперервно, за винятком часу перерв.
Виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно (частина друга статті 21 Закону України “Про житлово-комунальні послуги»).
Теплова енергія постачається безперервно, якщо договором не передбачено інше. КПТМ «Криворіжтепломережа» відповідно до приписів Закону України «Про природні монополії» відноситься до суб'єктів природної монополії (частина двадцять дев'ята Правил користування тепловою енергією затверджених Постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198).
Отже, КПТМ «Криворіжтепломережа» згідно статті 19 Закону України «Про теплопостачання» не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності можливостей на приєднання споживача до теплової енергії.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина перша статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Власник має право доручати повністю або частково розпоряджатися та управляти належним йому майном відповідно до закону та договору балансоутримувачу або управителю (частина друга статті 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Балансоутримувач має право здійснювати функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти їм чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю; визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна; укладати договори на надання житлово-комунальних послуг; приймати рішення щодо використання коштів на виконання капітального та поточного ремонтів; здійснювати господарську діяльність у порядку, визначеному законом; звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі (частина перша статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Балансоутримувач зобов'язаний укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна; утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства; забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі (частина друга статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Згідно Закону України "Про теплопостачання" та Правил надання послуги з постачання теплової енергії, підприємство обліковує постачання теплової енергії засобами комерційного обліку, або розрахунковим способом (пропорційно).
Приписами Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії № 830 передбачено:
- споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором (пункт 36 Правил);
- споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб (пункт 37 Правил);
- споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) (пункт 388 Правил).
Суд з'ясував, що КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснювало постачання теплової енергії до нежитлових приміщень, вбудованих в окремо розташовані не житлові будівлі у місті Кривому Розі за адресами:
- вул. Віталія Матусевича (ХХІІ партзїзду), 41 (0,0297 Гкал/год теплове навантаження), період нарахування з 01.12.23 по 28.03.24;
- вул.Віталія Матусевича (ХХІІ партзїзду), 41 (0,0018 Гкал/год теплове навантаження), період нарахування з 01.01.22 по 31.01.22; з 28.11.22 по 31.12.22; з 01.12.23 по 28.03.24;
- вул.Петра Калнишевського (Харітонова), 9 а (0, 0102 Гкал/год теплове навантаження), період нарахування з 01.12.23 по 31.12.24;
- пр.Металургів, 16 (0,0060 Гкал/год теплове навантаження), період нарахування з 01.12.23 по 28.03.24;
- пр.Металургів, 16 (0,0190 Гкал/год теплове навантаження), період нарахування з 01.12.23 по 31.12.24.
Судом встановлено, що з урахуванням наданого відповідачем акта приймання -передачі приміщення від 27.12.2023, КПТМ "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" здійсненого корегування площі, яка знаходилася на балансі відповідача у спірний період, а саме: замість 168, 90 кв.м змінило на 99, 47 кв. м, оскільки 69,43 кв.м вибуло із володіння відповідача.
Отже у період з 01.01.2022 по 31.12.2024 відповідачем за згаданими адресами було спожито теплову енергію на загальну суму 191 957,13грн, що підтверджується інформацією Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" щодо заборгованості та довідкою про теплове навантаження від 30.06.2025.
УКВМ як балансоутримувач зазначених нежитлових приміщень отримувало теплову енергію для опалення приміщень, оскільки зазначені вище приміщення не відокремлені від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнане для забезпечення опалення будівель за згаданими адресами.
Доказами подання теплоносія до будинку є акти подання та припинення подання теплоносія до будівель, в яких розташовані нежитлові приміщення, акти прийому-передачі теплової енергії, а також звіти за період споживання по приладам обліку споживання теплової енергії.
Розрахунок за спожиту послугу було здійснено відповідно до встановленого теплового навантаження споживання теплової енергії.
Тарифи на послуги теплопостачання для нежитлових приміщень передбачені з 20.10.2022 по 29.09.2023 тариф за 1 Гкал 3 487,74 грн (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 19.10.22 № 866 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж «Криворіжтепломережа» з урахуванням інтересів Криворізької міської територіальної громади", для потреб «бюджетних організацій»;
- з 18.10.2023 по теперішній час тариф за 1 Гкал 3 880, 44 грн. (з ПДВ) (згідно рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради від 18.10.2023 р. № 1272 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж «Криворіжтепломережа» з урахуванням інтересів Криворізької міської територіальної громади", для потреб «бюджетних організацій».
Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» обов'язок укладання договору покладено на споживача, також згаданий обов'язок покладено статтею 24 Закону України “Про теплопостачання».
Водночас відповідачем не укладено договір про надання послуг з теплопостачання із позивачем.
Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору (частина 37 Правил надання послуги з постачання теплової енергії від 21.08.2019 № 830).
Аналіз вищенаведених положень свідчить про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.12.2018 у справі № 638/11034/15-ц).
Матеріали справи не містять доказів відмови відповідачем від отримання послуг з постачання теплової енергії.
Суд звертає увагу на те, що згадані нежитлові приміщення вбудовані в загальну структуру опалення споруд, а отже система опалення спірних приміщень не виокремлена із системи опалення споруд до яких подавався теплоносій в опалювальний період, про що свідчать акти подання та припинення подання теплоносія до споруд, в яких містяться спірні приміщення, а навпаки інтегрована в систему опалення вказаних споруд.
Будь-яких доказів, що приміщення відключені у законодавчо встановлений спосіб від внутрішнього комплексу трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів споруди, відповідачем не надано.
УКВМ виконкому КМР не спростовує факт отримання послуги з постачання теплової енергії.
Отже за відсутності доказів відключення (відокремлення) нежитлових приміщень від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення, відсутності заяв про відмову від послуг, суд доходить висновку про отримання відповідачем теплової енергії енергію, що є фактом отримання послуги.
Оскільки нежитлові приміщення по вул. Віталія Матусевича, 41; вул. Калнишевського буд. 9а; пр. Металургів, буд. 16 не вбудовані до житлових будинків, тому на них розповсюджується дія положень купівлі-продажу теплової енергії та Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 №1198, які передбачають здійснення нарахування за тепловим навантаженням.
Площа та теплове навантаження по об'єктам визначено згідно вихідних даних пропорційно площі об'єкта нежитлового приміщення та навантаження будинку.
Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість за теплову енергію за період з 01.01.2022 по 31.12.2024 складає 191 957,13грн, що підтверджується матеріалами справи, тому підлягає до стягнення.
Відповідачем не надано доказів сплати заборгованості.
Щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 20 085,70грн за період з березня 2024 по березень 2025 та 3 % річних у розмірі 4 313,19грн за період з 01.03.2024 по 14.04.2025.
Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а саме: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Особливості регулювання грошових зобов'язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем строків оплати за теплову енергію, вимоги про стягнення з нього інфляційних втрат за період з березня 2024 по березень 2025 та 3 % річних за період з 01.03.2024 по 14.04.2025 заявлено позивачем обґрунтовано.
Контррозрахунок відповідач суду не надав.
Перевіривши розрахунок позивача, суд доходить висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з постачання теплової енергії у розмірі 191 957,13грн, інфляційних втрат у розмірі 20 085,70грн та 3 % річних у розмірі 4 313,19грн.
Щодо судових витрат.
Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (пункт 8.23).
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").
Оскільки при зверненні через систему “Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області заявлено вимогу майнового характеру (244 393,11грн), то позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 932,72грн, про що свідчить платіжна інструкція № 9108 від 21.04.2025.
В подальшому позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути заборгованість на загальну суму 216 356,02грн, у зв'язку з чим судовий збір до стягнення з відповідача становить 2 596,27грн (216 356,02грн х 1,5% х 0,8).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Оскільки позивачем подано клопотання про повернення йому судового збору, суд доходить висновку про його задоволення.
З огляду на викладене поверненню з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" підлягає сума у розмірі 336,45грн у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог.
Суд звертає увагу, що 07.01.2025 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 "Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів" (далі - Порядок), яким змінений механізм повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з новим порядком органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого або Державною судовою адміністрацією України, або її територіальним управлінням, або відповідним судом.
Для повернення судового збору платнику необхідно звернутись із заявою до відповідного суду за місцем розгляду справи.
На підставі абзацу 7 пункту 5 розділу I Порядку заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню, із обов'язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб'єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), дата та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), сума коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
За умови інформаційно-технологічних можливостей органу, що контролює справляння надходжень бюджету, платник може подати заяву до такого органу в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. В електронній заяві також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку платнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним (абзац 8 пункту 5 розділу I Порядку).
Відповідно до абзацу 9 пункту 5 розділу I Порядку разом із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету в електронній формі подається з обов'язковим накладанням електронного підпису платника або уповноваженої особи, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». До заяви одночасно подається копія: платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету, судового рішення, засвідчена належним чином (у разі повернення грошового стягнення за адміністративні правопорушення), документа, що підтверджує відповідні повноваження уповноваженої особи, засвідчена належним чином (абзац 14 пункту 5 розділу I Порядку).
Форма заяви про повернення судового збору розміщена на вебсайті судової влади України та доступна за посиланням: https://court.gov.ua/storage/portal/sud5005/%D0%97%D0%90% D0%AF%D0%92%D0%90.doc.
З огляду на викладене, для здійснення повернення судового збору з Державного бюджету України заявнику необхідно подати до суду заяву встановленої форми з відповідними реквізитами.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 2 596,27грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" до Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Криворізької міської ради про стягнення заборгованості за теплову енергію задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, 50101, м.Кривий Ріг, пл.Молодіжна, буд.1, код ЄДРПОУ 25522449 на користь Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", 50000, м.Кривий Ріг, пров.Квітки Цісик, 9, код ЄДРПОУ 03342184 заборгованість з постачання теплової енергії у розмірі 191 957,13грн (сто дев'яносто одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят сім гривень 13 копійок), інфляційні втрати у розмірі 20 085,70грн (двадцять тисяч вісімдесят п'ять гривень 70 копійок), 3 % річних у розмірі 4 313,19грн (чотири тисячі триста тринадцять гривень 19 копійок) та судовий збір у розмірі 2 596,27грн (дві тисячі п'ятсот дев'яносто шість гривень 27 копійок).
Повернути Комунальному підприємству теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", 50000, м.Кривий Ріг, пров.Квітки Цісик, 9, код ЄДРПОУ 03342184 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 336,45грн (триста тридцять шість гривень 45 копійок), перерахованого платіжною інструкцією № 9108 від 21.04.2025.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 05.09.2025
Суддя О.В. Перова