вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
05.09.2025м. ДніпроСправа № 904/3479/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір
за позовом Миколаївського окружного адміністративного суду, м. Миколаїв
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", м. Дніпро
про стягнення заборгованості в сумі 39 667,50 грн.
Без участі представників сторін.
Миколаївський окружний адміністративний суд звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 39 667,50 грн., що складають суму грошових коштів за товар (бензин А-95), який не було відпущено постачальником відповідно до оплачених довірчих документів (скретч-карток) за договором поставки № 1887 від 22.12.2020.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 1887 від 22.12.2020 в частині відпуску на АЗС постачальника 1 845 л бензину А-95 за отриманими скретч-картками відповідно до видаткових накладних від 30.12.2020 №№ 0108/0005169, 0108/0005170.
У межах визначеного законом строку сторонам була надана можливість скористатись своїми правами на подання заяв по суті справи з документальним обґрунтуванням.
Відповідач відзив на позов не надав, проте, останній був належним чином повідомлений про розгляд справи № 904/3479/25, що підтверджується залученою до матеріалів справи довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду про відкриття провадження у справі від 07.07.2025) до електронного кабінету ТОВ "Лівайн Торг" 08.07.2025 08:18.
Ухвалою від 07.07.2025 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/3479/25, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
06.08.2025 від позивача через систему "Електронний суд" до суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній зазначає про те, що на виконання умов спірного договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" було виставлено Миколаївському окружному адміністративному суду рахунок-фактуру № 0108/0004866 від 22.12.2020 на суму 13 975,00 грн. з ПДВ та видаткову накладну № 0108/0005055 від 22.12.2020 для здійснення оплати за Бензин А-95 у кількості 650 літрів; рахунок-фактуру № 0108/0004867 від 22.12.2020 на суму 36 012,50 грн. з ПДВ та видаткову накладну № 0108/0005056 від 22.12.2020 для здійснення оплати за Бензин А-95 у кількості 1675 літрів.
Вказує позивач і про те, що після здійснення оплати на підставі вищезазначених видаткових накладних та рахунків-фактур відповідачем було надано позивачеві видаткову накладну № 0108/0005169 від 30.12.2020 на суму 13 975,00 грн. з ПДВ зі специфікацією № 0108/0005169-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної № 0108/0005169 від 30.12.2020 в кількості 45 скретч-карток на загальну кількість літрів пального - 650; видаткову накладну № 0108/0005170 від 30.12.2020 на суму 36 012,50 грн. з ПДВ зі специфікацією № 0108/0005170-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної № 0108/0005170 від 30.12.2020 в кількості 107 скретч-карток на загальну кількість літрів пального - 1675. Загальна кількість товару - 2 325 л та на загальну суму 49 987,50 грн. з ПДВ.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.
За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 1887 від 22.12.2020 в частині відпуску на АЗС постачальника 1 845 л бензину А-95 за отриманими скретч-картками відповідно до видаткових накладних від 30.12.2020 №№ 0108/0005169, 0108/0005170.
22.12.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (далі - постачальник, відповідач у даній справі) та Миколаївським окружним адміністративним судом (далі - покупець, позивач у даній справі) укладено договір поставки № 1887 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1. зазначеного вище договору постачальник зобов'язався передати покупцю у власність товари, а покупець - сплатити і прийняти вказаний товар.
Найменування товару - бензин А-95 (ДК: 09130000-9) (пункт 1.2. договору).
Одиниця вимірювання: літр (пункт 1.3. договору).
Кількість: згідно накладних на товар (пункт 1.4. договору).
Згідно з пунктом 1.5. договору відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.
Пунктом 2.1. встановлено, що товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору.
Ціна 1 літра товару: згідно накладних на товар (пункт 3.1. договору).
Відповідно до пункту 3.2. загальна сума договору становить 49 987,50 грн., у тому числі ПДВ.
Згідно з пунктом 4.1. договору оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та накладній і дійсна протягом дня їх виписки.
Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити постачальника (пункт 4.2. договору).
Постачальник зобов'язується видати довірчі документи та видаткову накладну на товар представнику покупця, за умови надання представником довіреності на отримання товару із зазначенням: ПІБ довіреної особи, паспортні дані, ідентифікація підпису, номенклатура та кількість ТМЦ, що скріплена підписом керівника покупця та печаткою покупця та при наявності в нього паспорту (пункт 4.4. договору).
У пунктах 5.1., 5.2. договору сторони погодили строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-карти), місце поставки (передачі) товарів, а саме, передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки (підпункт 5.2.1.); скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (підпункт 5.2.2.).
Умови постачання товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначено на довірчому документі (пункт 5.3. договору).
Пунктом 6.1. договору встановлено, що покупець зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за поставлені товари; приймати товар згідно умов даного договору.
У пункті 6.3. договору визначено, що постачальник зобов'язаний: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору.
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором (пункт 7.1.).
Відповідно до пункту 10.1. договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони).
Даний договір діє до 31.12.2020 (пункт 10.2.).
Доказів пролонгації спірного договору матеріали не містять.
В той же час, слід зазначити про те, що згідно зі статтями 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 631 Цивільного кодексу України та частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17 зазначила про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 202 Господарського кодексу України такою підставою є виконання, проведене належним чином.
Відповідно, зобов'язання сторін, передбачені спірним договором, не були припинені.
У матеріалах справи містяться специфікації №№ 0108/0005169-С, 0108/0005170-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткових накладних від 30.12.2020 №№ 0108/0005169, 0108/0005170, в яких останні узгодили до поставки бензин А-95 (в талонах) у кількості 2 325 л (скретч-картки на отримання бензину А-95 у кількості 80 шт. номіналом по 20 літрів, 71 шт. номіналом 10 л та 1 шт. номіналом 15 л).
Звертаючись з даним позовом до суду позивач зазначає про те, що на виконання умов спірного договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" було виставлено Миколаївському окружному адміністративному суду рахунок-фактуру № 0108/0004866 від 22.12.2020 на суму 13 975,00 грн. з ПДВ та видаткову накладну № 0108/0005055 від 22.12.2020 для здійснення оплати за Бензин А-95 у кількості 650 літрів; рахунок-фактуру № 0108/0004867 від 22.12.2020 на суму 36 012,50 грн. з ПДВ та видаткову накладну № 0108/0005056 від 22.12.2020 для здійснення оплати за Бензин А-95 у кількості 1675 літрів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено розрахунки за товар (бензин А-95 в талонах) на загальну суму 49 987,50 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи платіжними дорученнями № 609 від 23.12.2020 на суму 13 975,00 грн. та № 671 від 28.12.2020 на суму 36 012,50 грн.
Вказує позивач і про те, що після здійснення оплати на підставі вищезазначених видаткових накладних та рахунків-фактур відповідачем було надано позивачеві видаткову накладну № 0108/0005169 від 30.12.2020 на суму 13 975,00 грн. з ПДВ зі специфікацією № 0108/0005169-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної № 0108/0005169 від 30.12.2020 в кількості 45 скретч-карток на загальну кількість літрів пального - 650; видаткову накладну № 0108/0005170 від 30.12.2020 на суму 36 012,50 грн. з ПДВ зі специфікацією № 0108/0005170-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної № 0108/0005170 від 30.12.2020 в кількості 107 скретч-карток на загальну кількість літрів пального - 1675. Загальна кількість товару - 2 325 л та на загальну суму 49 987,50 грн. з ПДВ.
У матеріалах справи містяться підписані сторонами видаткові накладні від 30.12.2020 № 0108/0005169 на суму 13 975,00 грн., № 0108/0005170 на суму 36 012,00 грн. та специфікації №№ 0108/0005169-С та 0108/0005170-С із зазначенням номерів скретч-карток номіналом по 10, 15 та 20 л (ціна 1 л бензина А-95 складає 21,50 грн. з ПДВ).
У спірних видаткових накладних зазначено, що відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-карти) на отримання товару відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997. Скретч-карта є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картах вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати одержувачу товар іншої марки чи в іншій кількості, ніж зазначено в скретч-карті.
Посилається позивач у позовній заяві на те, що відповідачем передано товар - бензин А-95 обсягом 480 л та погашено 24 скретч-картки відповідного номіналу, що підтверджується залученими до матеріалів справи фіскальними чеками.
Вказує останній і про те, що на момент подання позову не погашеними залишилися скретч-картки на товар - бензин А-95 в кількості 1 845 л на суму 39 667,50 грн.
До матеріалів справи залучено зазначені вище невикористані скретч-картки на отримання товару (бензину А-95) за спірним договором, які не містять посилань на термін дії довірчих документів, що свідчить про необмежений строк для їх використання.
Вказує Миколаївський окружний адміністративний суд і про те, що 30.05.2025 звертався до відповідача із претензією № 05-41/14881/2025 з вимогою щодо забезпечення фактичного отримання покупцем товару або повернення суми оплачених за товар коштів у розмірі 39 667,50 грн. (вартості неотоварених постачальником довірчих документів (скретч-карток) на товар (бензин А-95) у кількості 1 845 л), яка отримана ТОВ "Лівайн Торг" 12.06.2025, на підтвердження чого позивачем залучено до позовних матеріалів рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Вказана вимога залишилась ТОВ "Лівайн Торг" без відповіді та належного реагування, що і стало причиною виникнення спору у даній справі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до частини 1 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Як вже було зазначено вище, у спірних видаткових накладних до договору поставки № 1887 від 22.12.2020 сторонами узгоджено, що відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картками) на отримання товару відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997. Скретч-карта є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картах вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати одержувачу товар іншої марки чи в іншій кількості, ніж зазначено в скретч-карті.
Аналогічні умови містять також пункт 1.5., підпункти 5.2.1., 5.2.2. пункту 5.2. спірного договору.
Тобто, придбаний позивачем товар (бензин А-95) за спірним договором у кількості 1 845 л по факту перебуває у відповідача і поставка його здійснюється шляхом заправлення автомобілів позивача після пред'явлення довірчих документів (скретч-карток).
Згідно з частинами першою, другою статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки, законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 911/1958/18.
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказів виконання зобов'язання щодо здійснення поставки товару шляхом видачі (заправки) з АЗС вказаного у спірних довірчих документах (скретч-картках на отримання бензину А-95 у кількості 56 шт. номіналом по 20 літрів (1 120 л), 71 шт. номіналом 10 л (710 л) та 1 шт. номіналом 15 л на загальну суму 39 667,50 грн.) об'єму і марки товару відповідач на момент розгляду спору не надав.
Не надано останнім і доказів повернення позивачеві сплачених у якості передоплати за товар грошових коштів у розмірі 39 667,50 грн.
З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Мандриківська, будинок 47, офіс 503, код ЄДРПОУ 41449359) на користь Миколаївського окружного адміністративного суду (54020, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул.Захисників Миколаєва, будинок 41/10, код ЄДРПОУ 35356555) 39 667,50 грн. - основного боргу та 2 422,40 грн. - судового збору.
Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 42 089,90 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 05.09.2025.
Суддя І.Ф. Мельниченко