пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
02 вересня 2025 року Справа № 903/651/25
Суддя Господарського суду Волинської області М. С. Шум за участю секретаря судового засідання Сосновської Ю.П., розглянувши заяву першого заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави про забезпечення позову
за позовом першого заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави
до відповідача: Берестечківської міської ради, м. Берестечко
про визнання незаконними та скасування рішень
Представники сторін:
від прокуратури: Лопоха О.С., прокурор
від відповідача: Якимчук О.М.
Встановив: 26.06.2025 перший заступник керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави звернувся з позовом до Берестечківської міської ради в якому просить суд:- визнати незаконним та скасувати рішення Берестечківської міської ради від 12.11.2024 №38-9/2024 "Про затвердження Переліку об'єктів комунальної власності Берестечківської міської ради, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні" в частині включення до Переліку об'єктів комунальної власності Берестечківської міської ради, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні, групи інфентарних об'єктів у складі: нежитлових будівель школи /А2/ загальною площею 484,1 кв.м., столової /Б1/ загальною площею 102,2 кв. м. котельні /В-1/ загальною площею 40,9 кв. м, хліва /В/ загальною площею 8,5 кв. м, та овочесховища /Г/ загальною площею 12,7 кв. м, які знаходяться за адресою: Волинська обл., с. Липа, вул. Луцька, 27;
- визнати незаконним та скасувати рішення Берестечківської міської ради від 12.12.2024 №39-5/2024 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності, які включені до переліку об'єктів комунальної власності Берестечківської міської ради, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні" в частині здійснення приватизації шляхом продажу на аукціоні групи інфентарних об'єктів у складі: нежитлових будівель школи /А2/ загальною площею 484,1 кв.м., столової /Б1/ загальною площею 102,2 кв. м. котельні /В-1/ загальною площею 40,9 кв. м, хліва /В/ загальною площею 8,5 кв. м, та овочесховища /Г/ загальною площею 12,7 кв. м, які знаходяться за адресою: Волинська обл., с. Липа, вул. Луцька, 27.
Підготовче засідання у справі призначено на 29.07.2025 на 12:35 год.
26.06.2025 на адресу суду надійшла заява від першого заступника керівника Луцької окружної прокуратури про забезпечення позову у справі 903/651/25 шляхом:
- накладення арешту на нерухоме майно, яке перебуває у комунальній власності Берестечківської міської ради та знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький район, , м. Берестечко, вул. Луцька, 2, а саме: будівлю школи /А-2/, загальною площею 484,1 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1635987107208), будівлі столової /Б1/ загальною площею 102,2 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1636000907208), будівлю котельні /В-1/ загальною площею 40,9 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1635957507208), будівлю хліва /В/ загальною площею 8,5 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1635971907208);
- заборонити Берестечківській міській раді (код ЄДРПОУ 04051262), а також іншим фізичним та юридичним особам та будь - яким суб'єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним, державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії, щодо нерухомого майна, знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький район, , м. Берестечко, вул. Луцька, 2, а саме: будівлю школи /А-2/, загальною площею 484,1 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1635987107208), будівлі столової /Б1/ загальною площею 102,2 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1636000907208), будівлю котельні /В-1/ загальною площею 40,9 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1635957507208), будівлю хліва /В/ загальною площею 8,5 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1635971907208).
В обґрунтування зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на майно надасть змогу Берестечківській міській раді здійснити відчуження майна освітнього призначення на користь третіх осіб.
Ухвалою суду від 27.06.2025 розгляд заяви призначено на 29.07.2025 на 12:25 год.
Ухвалою суду від 29.07.2025 розгляд заяви відкладено на 02.09.2025 на 11:50 год.
01.09.2025 на адресу суду від Берестечківської міської ради надійшли додаткові пояснення в яких просить суд відмовити в задоволенні заяви першого заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави про забезпечення позову.
Присутня в судовому засіданні прокурор заяву про забезпечення позову підтримала з посиланням на обставини викладені у заяві, просила суд вжити визначені у заяві заходи до забезпечення позову.
Представник відповідача в судовому засіданні 02.09.2025 щодо задоволення судом заяви першого заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави про забезпечення позову надав заперечення.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, зокрема заборонити відповідачу та іншим особами вчиняти певні дії щодо предмету спору.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання про накладення арешту, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17.
Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 5, 6 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Слід вказати, що з огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Суд констатує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Звертаючись з відповідною заявою позивач повинен обґрунтувати імовірність утруднення ефективного захисту або поновлення порушеного чи оспореного права в разі невжиття таких заходів - саме з урахуванням предмета позову.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухме майно №429591412 від 02.06.2025 власником об'єктів нерухомості, які знаходяться у Волинській обл., м. Берестечко вул. Луцька, 2, а саме: будівлю школи /А-2/, загальною площею 484,1 кв.м., будівлі столової /Б1/ загальною площею 102,2 кв. м., будівлю котельні /В-1/ загальною площею 40,9 кв. м, будівлю хліва /В/ загальною площею 8,5 кв. м є Берестечківською міською радою
Берестечківська міська рада має можливість вільного розпорядження об'єктом нерухомості, що може призвести до утруднення ефективного захисту або порушення чи оспорення прав у разі задоволення позовних вимог. Дії, спрямовані на вчинення реєстраційних змін, можуть призвести до неможливості зміни позовних вимог під час розгляду справи по суті, що в результаті призведе до незабезпечення судового захисту порушених інтересів держави.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що існує ризик ускладнення ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача, оскільки за відсутності вжитих заходів забезпечення позову до прийняття рішення відповідач матиме можливість, зокрема проведення інвентаризаці їоб'єктів нерухомості, а тому невжиття таких заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, заходи забезпечення у даному випадку є співмірними з предметом позову, адекватними та обґрунтованими і вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії не може свідчити про вирішення спору сторін по суті.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Верховний Суд неодноразово вказував, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою (див. правові висновки у постановах від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, від 14.08.2023 у справі № 904/1329/23, від 11.07.2023 у справі № 917/322/23, від 28.07.2023 у справі № 911/2797/22).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (див. правові висновки Верховного Суду у постановах від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).
Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 08.01.2024 у справі № 910/152/23.
У вказаній постанові також зазначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про співмірність заявлених позовних вимог та відповідного заходу забезпечення позову.
Таким чином, приймаючи до уваги, що обраний прокурором захід спрямований на ефективний захист та поновлення порушених прав, у разі задоволення позову, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви та вважає за необхідне її задовольнити.
Керуючись, ст.ст. 136, 137, 140, 144, 232-235 ГПК України, суд, -
1. Заяву першого заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави про забезпечення позову - задоволити.
2. До набрання законної сили рішенням у справі №903/651/25:
- накласти арешт на нерухоме майно, яке перебуває у комунальній власності Берестечківської міської ради ( вул. Шевченка,2, м.Берестечко, Луцький р-н, Волинська обл, 45765, код ЄДРПОУ 04051262) та знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький район, , м. Берестечко, вул. Луцька, 27, а саме: будівлю школи /А-2/, загальною площею 484,1 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1635987107208), будівлі столової /Б1/ загальною площею 102,2 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1636000907208), будівлю котельні /В-1/ загальною площею 40,9 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1635957507208), будівлю хліва /В/ загальною площею 8,5 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1635971907208);
- заборонити Берестечківській міській раді (код ЄДРПОУ 04051262), а також іншим фізичним та юридичним особам та будь - яким суб'єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним, державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії, щодо нерухомого майна, знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький район, , м. Берестечко, вул. Луцька, 27, а саме: будівлю школи /А-2/, загальною площею 484,1 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1635987107208), будівлі столової /Б1/ загальною площею 102,2 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1636000907208), будівлю котельні /В-1/ загальною площею 40,9 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1635957507208), будівлю хліва /В/ загальною площею 8,5 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1635971907208).
3. Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання, тобто з 02.09.2025.
4. Дана ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
5. Строк пред'явленням ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову до виконання становить три роки, тобто - до 03.09.2028.
6. Стягувачем за даною ухвалою є Луцька окружна прокуратура Волинської області (вул. Винниченка, 13 м.Луцьк, код ЄДРПОУ 02909915)
7. Боржниками за даною ухвалою є: Берестечківська міська рада (вул. Шевченка,2, м.Берестечко, Луцький р-н, Волинська обл, 45765, код ЄДРПОУ 04051262);
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду підписана 02.09.2025.
Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п.17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя Микола ШУМ