пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
03 вересня 2025 року Справа № 903/759/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Вороняка А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ледесма Агро»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДС ОІЛ»
про стягнення 1168179,08 грн,
за участю представників-учасників справи:
від позивача: Федорко О. О., адвокат, ордер серія АЕ № 1415976 від 18.08.2025;
від відповідача: н/з.
Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.
Відводу складу суду не заявлено.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
28.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю “Ледесма Агро» звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ““ДС ОІЛ» про стягнення 1168179,08 грн збитків, з них 1848262,00 грн ринкова вартість не відвантаженої сільськогосподарської продукції, а саме 76,42 т кукурудзи 3 класу врожаю 2024 року, 304439,56 грн додаткові витрати на оплату простою вагонів, 15477,52 грн - 3% річних та інфляційні втрати.
При обґрунтуванні позовних вимог вказує, що внаслідок неналежного виконання відповідачем (зерновий склад) обов'язків за договором складського зберігання №26/11/24 від 26.11.2024 року, в частині не відвантаження кукурудзи 3 класу врожаю 2024 року, потягнуло за собою виникнення у позивача збитків у вигляді вартості не відвантаженої сільськогосподарської продукції, а саме 76,42 т кукурудзи 3 класу врожаю 2024 року вартістю 848262,00 грн та додаткових витрат на оплату простою вагонів у розмірі 304439,56 грн. Крім того, на вартість безпідставно утримуваної кукурудзи 3 класу врожаю 2024 року (вартість не відвантаженого товару, сума боргу) у кількості 76,42 т нараховують 3% річних та інфляційні втрати в сумі 15477,52 грн.
Ухвалою суду від 04.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 03.09.2025; запропоновано позивачу конкретизувати прохальну частину позовної заяви з зазначенням складових ціни позову (окремо суму інфляційних втрат та 3% річних про якій йдеться у тексті позовної заяви та розрахунку); запропоновано відповідачу надати відзив на позов, заперечення на відповідь на відзив; позивачу - відповідь на відзив.
18.08.2025 відповідач через систему “Електронний суд» подав відзив на позовну заяву в якому вказує, що позовна заява є необґрунтованою, тому у її задоволенні повинно бути повністю відмовлено. Крім того, відповідач ставить під сумнів усі копії документів, що додані до позовної заяви та наполягає на поданні позивачем оригіналів усіх копій документів, що додані до позовної заяви. У зв'язку з наведеним, на підставі ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить витребувати у позивача оригінали усіх копій доказів, що були долучені останнім до позовної заяви. Даний відзив з додатками долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 03.09.2025 представник позивача заперечив проти задоволення клопотання про витребування усіх долучених до матеріалів позову оригіналів документів.
Щодо клопотання відповідача про витребування усіх оригіналів доказів, суд зазначає таке.
Частиною 1 ст.74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 ГПК України).
Відповідно до ч.ч. 1-6 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
За змістом зазначеної норми, це право суд може здійснити за результатом розгляду клопотання учасника справи або з власної ініціативи за наявності на це підстав. Тобто процесуальний закон у відповідності до ч.6 ст. 91 ГПК України надає суду право (не обов'язок) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
Натомість у відповідності до ч.1 ст.74 ГПК України відповідач повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
Відповідач не довів обставин через які ставить під сумнів усі копії документів, що додані до позовної заяви, не зазначає в чому полягає невідповідність кожної окремої копії оригіналу, у зв'язку з чим суд на місці постановив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про витребування оригіналів долучених позивачем до позовної заяви документів.
У судовому засіданні 03.09.2025 представник позивача вказав, що не заперечує проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Відповідно до ст. 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
Суд, на виконання вимог ст. 195 ГПК України, враховуючи строки розгляду справи, постановив на місці закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 30.09.2025.
Згідно із ч. 2 ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 120, 195, 234 ГПК України, господарський суд,-
постановив:
повідомити сторони про те, що розгляд справи по суті відбудеться 30 вересня 2025 року об 11:00 год. в приміщенні Господарського суду Волинської області за адресою: пр-т Волі,54а, м. Луцьк, в залі судових засідань № 208 в режимі відеоконференції з представником позивача.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Ухвала підписана 04.09.2025.
Суддя А. С. Вороняк